Ієрсиніоз — симптоми і ознаки, інкубаційний період і розвиток хвороби

Кишковий ієрсиніоз – це бактеріальне антропозоонозне інфекційне захворювання, яке характеризується переважним ураженням органів травного тракту з тенденцією до генералізації процесу. Збудником інфекції є Yersinia enterocolitica, для якої характерний фекально-оральний механізм передачі. Клінічні прояви хвороби характеризуються поліморфізмом зі схильністю до затяжного чи хронічного перебігу з частими рецидивами.

Клінічні форми захворювання

Єдиної класифікації форм єрсиніозу немає, оскільки його клінічна картина володіє яскраво вираженим різноманіттям. За ступенем тяжкості всі форми поділяються на легкі, середні і важкі. Характер перебігу хвороби може бути гострим (менше 3 місяців), хронічним (більше півроку) або затяжним (3-6 місяців). Найпопулярнішою на сучасному етапі є клінічна класифікація за синдромальному принципом:

Первинні прояви гастроінтестинальної форми єрсиніозу починаються з ознак ураження травного тракту і/або інтоксикації. Основні клінічні симптоми:

• біль у животі;
• здуття живота;
• тенезми;
• нудота (ексікоз);
• блювання;
• діарея;
• озноб;
• висока температура;
• запаморочення;
• головний біль;
• слабкість;
• непритомність;
• пітливість;
• першіння та біль у горлі;
• кашель;
• нежить
• дизуричні симптоми;
• ін’єкція судин склер;
• екзантеми;
• гіперемія або блідість обличчя;
• плямиста енантема м’якого піднебіння;
• поліаденопатія;
• гепатомегалія;
• спленомегалія;
• болі в суглобах та/або м’язах.

Абдомінальний ієрсиніоз проявляється болями в правій здухвинній області, лихоманкою з явищами кишкової диспепсії незалежно від варіанту перебігу. Часто у пацієнтів з абдомінальним формою виявляються:

• екзантема;
• лущення шкіри на долонях, стопах;
• міалгії;
• поліаденопатія;
• артралгії;
• гепатомегалія або гепатоспленомегалія.

Септичний варіант генералізованого ієрсиніозу протікає типово для сепсису будь-якої іншої етіології. Більш яскраво вираженим є змішаний клінічний варіант, який характеризується широким спектром клінічних симптомів з боку різних органів:

• лихоманка;
• інтоксикація;
• катаральні явища на слизових оболонках;
• сухі легеневі хрипи;
• тонзиліт;
• кон’юнктивіт;
• склерит;
• болі в епігастрії і навколо пупка тупого характеру;
• нудота;
• діарея;
• блювання;
• висип поліморфного характеру;
• шкірний свербіж;
• жовтушність шкірних покривів;
• лущення шкіри;
• болючість суглобів різного калібру;
• артрит;
• поліаденопатія;
• гепатомегалія;
• спленомегалія;
• колючі болі в області серця;
• лабільність пульсу і тиску;
• тахікардія;
• запаморочення;
• порушення сну;
• менингиальный синдром.

Вдруге-вогнищева форма є наслідком будь-яких попередніх форм єрсиніозу, що має субклінічний перебіг. Перші симптоми ієрсиніозу не мають специфічності і залежать від того, який орган був вражений. До симптомів вдруге-осередкової форми ставляться:

• артрит;
• вузлувата еритема;
• синдром Рейтера;
• хронічний або затяжний ентероколіт;
• офтальмит;
• кон’юнктивіт;
• шийний лімфаденіт;
• остеіт.

Інкубаційний період ієрсиніозу

Тривалість інкубаційного періоду при иерсиниозе може різнитися в залежності від форми та клінічного варіанта. Перші симптоми з’являються через 1 – 6 днів від початку захворювання. Захворювання починається гостро із симптомів інтоксикації і ураження органів шлунково-кишкового тракту: озноб, слабкість, температура до 40? С, першіння в горлі, ломота в м’язах і суглобах, абдомінальні болі, нудота, блювота і діарея.

Як проявляється иерсиниозная інфекція

Прояви ієрсиніозу дуже різноманітні і залежать від безлічі факторів. Перш за все, на симптоми хвороби впливає клінічна форма, варіант і залучення різних органів. Крім того, захворювання може мати різноманітну симптоматику залежно від віку пацієнтів, їх імунологічного статусу, стадії захворювання та ступеня тяжкості перебігу.

Початкова стадія

Симптоматика на початковій стадії ієрсиніозу малоспецифична і не дозволяє провести достовірну диференціальну діагностику з іншими захворюваннями. Як правило, захворювання починається з катарального синдрому. Надалі з’являється висипання за типом кропив’янки на всій поверхні тіла, в деяких ситуаціях відбувається токсичне ураження печінки і з’являється менінгеальний синдром.

Розпал хвороби

У період розпалу хвороби відбувається посилення всіх симптомів початковій стадії з приєднанням фебрильної гарячки. Також у пацієнта визначаються симптоми артриту, міокардиту, з’являється вузлувата еритема і ураження очей. На цій стадії встановлюють клінічну форму хвороби. З цією метою проводиться аналіз на ієрсиніоз методом бактеріологічного або серологічного дослідження. Матеріалом для дослідження служать кров, ліквор, кал, блювотні маси, видалений червоподібний відросток або мезентеріальні лімфатичні вузли.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.