Кандидоз стравоходу — ознаки грибкової інфекції, прояви, аналізи, лікарська терапія і харчування

Гастроентерологічні відхилення від нормальної роботи певного органу з’являються внаслідок ендогенних факторів, так і внаслідок негативного впливу навколишнього середовища. Однією з причин розвитку захворювань ШКТ є кандидоз стравоходу (молочниця), який викликають грибки Candida; діагностувати захворювання не так просто, оскільки патологія довго не проявляє симптомів, особливо при порушеннях імунітету.

Що таке кандидоз стравоходу

Зараження грибком травного тракту при активній дії патогенних мікроорганізмів (Candida, називаються в гастроентерології кандидозом. Згідно міжнародної класифікації хвороб, патологія відноситься до групи поразок стравоходу і має код К22.9. Вісцеральний кандидоз має тривалий період лікування, при цьому успішність терапії залежить від точності дотримання дієти і схеми прийому призначених лікарем препаратів. Грибок стравоходу найчастіше розвивається при зниженні імунітету, порушення прийому антибіотиків і активізації ВІЛ.

Симптоми

На початковій стадії кандидозного ураження органу ШКТ ознаки патології практично не виявляються. У трьох з десяти пацієнтів з грибком спостерігається уповільнена клінічна картина і мінімальна ступінь тяжкості недуги. Тим не менш, якщо бути уважним до стану свого здоров’я, можна помітити такі симптоми, які свідчать про порушення мікрофлори стравоходу, внаслідок діяльності грибків:

• наявність субферильной температури;
• неприємні відчуття в діафрагмі;
• складність ковтання;
• характерний наліт у ротовій порожнині (необов’язковий симптом);
• часті печії;
• загрудінні болю;
• відсутність, зниження апетиту;
• рідкі фекалії, які можуть містити кров’яні або слизові згустки;
• часта нудота, при блювоті можна помітити присутність в масах слизу.

Поступово кількість слизу на стінках стравоходу збільшується, що створює труднощі в прохідності їжі через просвіт стравоходу, що сильно ускладнює перебіг захворювання. Відсутність терапії ускладнює перебіг молочниці, створюючи чудові умови для проникнення в стінки шлунка і кишечника активованих форм грибка. Тим не менш, при відсутності важких патологічних процесів в органах ШКТ (виразково-некротичні явища, операційне втручання) це відзначається вкрай рідко.

Причини розвитку

У нормі грибки Candida «живуть» у різних органах шлунково-кишкового тракту, не позначаючись на здоров’я людини. В навколишньому середовищі вони зустрічаються повсюдно, тому проникнути в травну й інші системи для них не складає труднощів. Як правило, це відбувається при таких обставинах:

• при контакті з побутовими предметами, якими користувалася інфікована людина;
• обсіменіння харчових продуктів;
• при контакті з людьми, зараженими грибками.

Фактори, що підвищують ризик захворювання

Оптимальним умовою для безконтрольного розмноження кандид є зниження імунітету. Багато пацієнтів з молочницею стравоходу виявляються дітьми, у яких не повністю сформована захисна система організму, і люди з ВІЛ. Крім цього, існує ряд факторів екзогенної та ендогенної природи, які посилюють ризик появи патології. До них відносяться:

• гіперемія;
• гіперпаратиреоз, гіпопаратиреоз;
• токсичні реакції організму;
• порушення моторної функції стравоходу;
• цукровий діабет;
• гормональні порушення;
• часті алергічні реакції;
• антацидних терапія;
• нестача білка в організмі;
• харчування парентерального і ентерального типів;
• трансплантація тканин, органів;
• зловживання тютюнопалінням, алкоголем;
• недостатня прохідність стравоходу;
• кислотно-лужний дисбаланс шлункового соку;
• хронічні інфекції (паличка Коха, тощо);
• тривала антибактеріальна терапія;
• лікування кортикостероїдами.

Класифікація запалення

Кандидоз у стравоході підрозділяється на декілька різновидів, залежно від ступеня тяжкості ураження слизової оболонки грибком і специфіки прояву патології. Так, виділяють три форми захворювання:

1. Ерозивний езофагіт фіброзного виду. При такому захворюванні розвивається стеноз стравоходу, внаслідок чого лікаря з трудом вдається (або це зовсім не представляється можливим) просунути ендоскоп уздовж стінок органу. Для поверхні ураження характерна наявність сірий стрічок за формою нагадують бахрому. Слизова органу набрякла, має червонуватий колір по всій поверхні.
2. Псевдомембральный езофагіт. Такий кандидомікоз стравоходу супроводжується формуванням на стінках слизової бляшок. В ході ендоскопічного обстеження на органі з’являються виразки і рани.
3. Катаральний тип хвороби. Слизова оболонка набрякає, червоніє. Уражені ділянки органу мають вигляд павутинного нальоту

Ускладнення при молочниці стравоходу

На початку розвитку патології наліт покриває лише слизові оболонки і викликає локальне запалення. У міру розвитку, мікоз стравоходу поширюється на сусідні органи, викликає набряк, печіння, больовий синдром. Характерна плівка творожистой структури закриває просвіт стравоходу, що стимулює блювоту. Якщо вчасно не діагностувати патологію, це може призвести до таких ускладнень:

• розпочнеться некроз тканин;
• виникнуть незагойні рани;
• відкриються кровотечі;
• з’являться хронічні запалення стравоходу.

Діагностика

Визначення хвороби починається зі збору анамнезу, при якому пацієнт розповідає лікаря про симптоматиці, зміни свого стану в останній час. Основним діагностичним методом, що дозволяє виявити кандидоз складок стравоходу, є езофагоскопія. Процедура допомагає виявити гіперемію уражених зон органу, нальоти фіброзного типу, ерозії слизової оболонки, пр. Метод передбачає використання спеціальних оптичних трубок. Іншими діагностичними заходами, до яких може вдатися лікар, служать:

• рентгенологічне дослідження з контрастом (на знімках чітко видно фіброзні утворення різних форм, розмірів);
• ЦПР-діагностика, посів (допомагає встановити ДНК патогенного мікроорганізму);
• біопсія (береться зразок слизової допомогою введення спеціальних інструментів через носовий прохід).

Лікування кандидозу стравоходу

Терапія захворювання проводиться з допомогою протигрибкових препаратів та імуностимуляторів. Засіб від грибка призначаються лише після встановлення типу збудника в ході лабораторних аналізів. Імуностимулюючі лікар виписує ліки, якщо було виявлено порушення функціонування імунної системи. Різні види таких коштів мають відмінну один від одного ступінь впливу на функціональні одиниці імунітету людини, що теж враховується фахівцем.

При виявленні у людини грибка стравоходу, обов’язково перевіряють наявність системних кандидозів в інших органах ШКТ. Якщо інфекція поширилася в шлунок і/або кишечник, лікар призначає комплексну терапію молочниці. З цією метою застосовується спеціальна дієта і пероральне або внутрішньовенне застосування антимікотичним препаратів. Щоб підвищити вірогідність лікування кандидозу, можуть використовуватися наступні методи:

• оперативне діагностування;
• протигрибкова терапія за допомогою ефективних медикаментів;
• використання лікувальних заходів для активізації фагоцитозу і зростання кількості гранулоцитів.

Медикаменти

Перш, ніж лікувати кандидоз, хворий обов’язково проходить комплексне обстеження. За допомогою діагностики можна підтвердити або спростувати діагноз. Залежно від результатів обстеження призначається схема лікування. Як правило, вона включає такі препарати:

1. Ентеросгель. Ентеросорбент має вигляд пасти, що не має смаку або запаху. Препарат допомагає очистити організм від алергенів, патогенних бактерій, шлаків і токсинів. Перевага медикаменту полягає в мінімальному списку побічних ефектів, які проявляються виключно у одиничних випадках. Мінусом Ентеросгелю є висока вартість.
2. Анаферон. Імуномодулятор застосовується при комплексному лікуванні вірусного бронхіту, ГРЗ, пневмонії, ГРВІ, герпесу, різних імунодефіцитних станів. Великі плюси ліки – його гомеопатичне походження і яскраве противірусну дію. Недоліків Анаферону, згідно відгуків, не виявлено.
3. Іммунал. Даний засіб має противірусну, протизапальну, імуностимулюючу дію. Ключовим компонентів препарату служить ехінацея. Іммунал застосовується для зміцнення імунітету при різних захворюваннях, включаючи кандидоз. Плюсом препарату є універсальність в терапії різних патологій, крім того, їм можна лікувати навіть маленьких дітей. Недолік медикаменту – відносна дорожнеча, заборона на використання людьми зі Снідом та аутоімунними захворюваннями.

Протигрибкові препарати

Хворим з помірним ступенем тяжкості грибкової поразки стравоходу та незначними порушеннями роботи імунної системи показаний короткий курс терапевтичних препаратів. Як правило, антимікотичну лікування проходить в даному випадку з використанням адсорбуються групи засобів у вигляді орального азола. Лікувати кандидоз стравоходу, як правило, починають одним з таких ліків:

1. Клотримазол. Даний препарат належить до протигрибкових засобів широкого спектра дії і випускається у формі анальних, вагінальних супозиторіїв, розчину, тощо Ліки порушує життєдіяльність патогенних грибків, що провокують запальних процес в стравоході. Недоліком препарату є заборону на його застосування дітям до 12 років, а також при наявності розлади травлення. Великі плюси Клотримазолу – ефективність і швидкість дії.
2. Кетоконазол. Починає діяти вже після першого прийому і дає прекрасний ефект при лікуванні ушкодження стравоходу. Активна речовина відмінно всмоктується в ШКТ при наявності оптимальної кислого середовища. Недолік препарату – його неефективність при кислотно-лужний дисбаланс. Плюсом Кетоконазолу вважається швидке дію.
3. Флуконазол. Є водорозчинною формою Триазолу. Як і Кетоконазол, Флуконазол буде ефективним лише при нормальному рівні кислотності шлункового соку. Максимально дієвий препарат для терапії кандидозу стравоходу, ніж інших органів ШКТ. Мінус Флуконазолу в наявності безлічі побічних ефектів. Перевагою медикаменту вважається швидкість дії і стійкий ефект.

Дієта

Кандидоз швидко розвивається в середовищі, де містяться глюкоза і дріжджі, тому лікар настійно рекомендує пацієнту з таким діагнозом відмовитися від їжі, яка провокує подальше розмноження грибків. Так, дієта при кандидозі стравоходу передбачає відмову від:

• будь-яких солодощів, цукру;
• дріжджовий випічки;
• алкоголю;
• квасу;
• цільного молока (лактоза – одне з улюблених ласощів грибка).

Будь-які порушення харчування здатні призвести до рецидиву захворювання, тому дієти слід дотримуватися з усіх строгістю. В раціоні хворого обов’язково повинні бути присутні такі корисні продукти, багаті клітковиною:

• натуральні молочні продукти, включаючи сир, кефір, йогурт;
• зелень;
• гречка;
• бобові культури;
• ягоди;
• рис;
• свіжі овочі, фрукти.

Народні методи

Лікарі вітають використання засобів нетрадиційної медицини лише як додаткові заходи терапії, основним лікуванням хвороби є прийом антимікотиків та імуностимуляторів. Лікувати кандидоз можна перевіреними народними засобами – трав’яними настоями і настоянками. До числа найбільш ефективних методик відносяться такі:

1. Трав’яний відвар. У рівних кількостях змішайте кору дуба, квітки ромашки та календули. Столову ложку суміші проваріть на водяній бані 15 хвилин, потім остудіть і відцідіть. Приймайте засіб щодня по 1 склянці, розбиваючи прийом на кілька разів.
2. Содові полоскання. Додаткового ефекту можна домогтися, якщо 2-3 рази в день проводить полоскання ротоглотки содовим розчином. Для його приготування 1 ч. л. порошку розводять у склянці ледве теплої води.
3. Настій чайного гриба. Даний засіб ефективний не тільки при кандидозі, але і пухлини стравоходу. Помістіть гриб в банку, залийте підсолодженим чаєм (на 1 л води 10 г заварки і 80 г цукру). Залиште ємність в темне на тиждень. Приймайте готове засіб по 200 мл щодня за 4 прийоми.

Прогноз і профілактика

При ранньому виявленні захворювання прогноз сприятливий. У разі діагностування кандидозу на пізній стадії можливі ускладнення і зараження інфекцією інших внутрішніх органів. Щоб уникнути грибкового ураження ШКТ, необхідно дотримуватися правильного харчування, що виключить створення сприятливого середовища для кандид і буде сприяти зміцненню імунітету. Крім того, профілактичними заходами кандидозу будуть:

• дотримання гігієни ротової порожнини, зубів;
• відмова від використання особистих речей інших людей;
• позбавлення від шкідливих звичок;
• сезонна вітамінотерапія.

Відео