Кандидозний вульвовагініт — симптоми, як лікувати медикаментозними і народними засобами

Одним з найпоширеніших запальних процесів слизової оболонки жіночих статевих органів є кандидозний вульвіт. Збудники цього захворювання – з грибки умовно-патогенної флори групи Candidа і, в деяких випадках бактерії. Дізнайтеся, які симптоми супроводжують бактеріальний, кандидозний вульвовагініт або вульвіт, принципи лікування.

Що таке кандидозний вульвовагініт

Генітальний кандидоз – інфекційне ураження дріжджоподібними грибами зовнішніх і частково внутрішніх жіночих статевих органів, яке зачіпає слизові піхви, вульви. Основою розвитку захворювання є прискорене зростання різних штамів грибів роду Candida, що виникає під впливом безлічі причин: прийом медикаментів, зниження загального імунітету, авітаміноз, цукровий діабет та ін

Симптоми

При загостренні захворювання, спостерігається наступна клінічна картина:

  • свербіж вульви, печіння статевих органів, які посилюються під час сечовипускання;
  • болі в області зовнішніх статевих органів;
  • набряк вульви;
  • болі в низу живота, які можуть віддавати в крижі;
  • творожистие виділення;
  • болючість статевого акту;
  • утруднення, болючість сечовипускання;
  • якщо кандидозний вульвовагініт викликаний кишковою паличкою, то зазначаються рідкі виділення з піхви жовто-зеленого кольору, які мають неприємний запах;
  • атрофическое зміни слизової оболонки.

Причини виникнення

Збудниками кандидозного вагініту є дріжджоподібні гриби з групи Candida. У нормі цей мікроорганізм постійно присутня в мікрофлорі піхви, однак при деяких умовах їх кількість патологічно зростає. Наприклад, при зниженні імунітету на тлі антибактеріальної терапії, при цукровому діабеті, порушенні правил особистої гігієни. У деяких випадках інфікування вульви бактеріями кишечника при неправильній техніці підмиванні (часто зустрічається у маленьких дівчаток і підлітків).

Форми захворювання

В залежності від тривалості перебігу захворювання, вираженості клінічної картини, виділяють кілька форм грибкового вагініту: рецидивуючий кандидозної ураження слизових оболонок або кандидоносительство, гострий і хронічний види патології. Від того, який тип інфекції у пацієнтки призначається основне медикаментозне лікування.

Гострий вульвовагініт

Ця форма вагініту характеризується яскраво вираженою клінічною картиною. Основні скарги пацієнток – рясні творожистие виділення з піхви з характерним запахом, свербіж, печіння, подразнення області вульви. Під час візуального огляду виявляється висип у вигляді дрібних бульбашок, заповнених каламутною білястої рідиною, набряк, гіперемія стінок піхви і статевих губ. При ускладненому перебігу можна виявити множинні тріщини в складках слизової. Середня тривалість перебігу гострої фази становить 4-6 тижнів.

Хронічна форма

Якщо захворювання регулярно виникає протягом 3-5 місяців, то хвороба характеризується хронічною формою або кандидоносительством. Клінічна картина, як правило, незначно виражена у формі свербежу, гіперемії слизових оболонок і невеликого набряку. Виділення з піхви при хронічному бактеріальному і грибковому вагініті білуваті, не рясні, без запаху, нагадує густу сметану.

Кандидозний вульвовагініт при вагітності

В репродуктивному віці кандидозний вагініт може протікати безсимптомно аж до настання вагітності. На ранніх термінах відбувається глобальна перебудова гормонального фону організму (особливо у первородящих), зниження імунітету, внаслідок чого проявляється кандидоносительство в вигляді молочниці, бактеріальних, грибкових вульвитов і інших порушень нормальної мікрофлори піхви.

Діагностика

Грибковий вагініт або кандидозний вульвовагініт діагностують на підставі візуального огляду, збору анамнезу та лабораторної діагностики мазка. Крім того, слід зробити аналізи на венеричні захворювання, імунодефіцити та ендокринні патології: вони теж можуть бути першопричиною розвитку грибкового ураження слизової оболонки піхви, кандидоносійства, хронічного вульвіта.

Лікування кандидозного вульвовагініту

Терапія вульвовагініту вимагає комплексного впливу на уражену слизову оболонку. При першому прояві симптомів гострого запалення, яке спричинене грибками, необхідно пройти курс лікування місцевими і системними медикаментами на протязі декількох діб. Крім того, для придушення інфекційного процесу, слід використовувати загальнозміцнюючі препарати (вітаміни, імуномодулятори).

Кандидозний вульвовагініт хронічної форми перебігу піддається лікуванню дещо складніше. Для того щоб позбутися від болісних симптомів захворювання під час загострення, необхідно провести повну діагностику жіночої репродуктивної системи, вилікувати всі виявлені гінекологічні патології. Крім того, проводиться тривале лікування протигрибковими лікарськими засобами.

Важливим чинником успішного лікування є ретельне дотримання правил особистої гігієни: часта зміна нижньої та постільної білизни, при цьому воно повинно бути виготовлено з натуральної дихаючої тканини, бажано без великої кількості барвників. Застосування щоденних прокладок слід на період загострення захворювання повністю виключити, а в період менструації міняти засоби особистої гігієни після кожного походу в туалет. Крім того, лікарі-гінекологи рекомендують під час виражених клінічних ознак хвороби відмовитися від статевих контактів.

Медикаментозне лікування

Фармакологічна терапія складається із застосування лікарських препаратів системної та місцевої дії. Призначають таблетки вагінальні свічки або крем. При виявленні специфічних збудників необхідна специфічна антибактеріальна терапія в залежності від типу збудника. Для лікування класичного вульвовагініту використовують наступні препарати:

  1. Клотримазол. Фармакологічний препарат використовується для лікування бактеріального вульвовагініту і при рецидивуючому кандидозному вагініті. Ліки має протигрибкову, протимікробну системною дією. Перевага препарату полягає в його ефективності та ціною, а мінус застосування цих таблеток – часте виникнення алергічних реакцій.
  2. Флуконазол. Ліки у формі таблеток використовується для лікування системних кандидозів і для профілактики загострення молочниці. Плюс використання препарату – його вплив на багатьох збудників молочниці, а мінус – у великій кількості протипоказань для застосування.

Місцеве лікування

Кандидозний або бактеріальний вульвовагініт лікується місцевими протигрибковими засобами, до них відносять:

  1. Ністатин. Вагінальні протигрибкові свічки або мазі, що використовуються для лікування молочниці, вагинозов. Перевагою препарату є високий відсоток вмісту активної діючої речовини, мінус препарату в тому, що він часто викликає алергічну реакцію.
  2. Пімафуцин. Препарат у формі таблеток, мазі і вагінальних свічок, які використовуються для лікування і профілактики кандидозних уражень слизових оболонок. Медикамент ефективний при комплексній терапії з іншими протигрибковими лікарськими засобами. Серед плюсів відзначається швидкий лікувальний ефект і відсутність побічних явищ

Профілактика

Для запобігання виникнення або рецидиву вульвовагініту необхідно:

  • використовувати нижня білизна з тканини, яка не містить синтетичних волокон;
  • вчасно змінювати щоденні гігієнічні прокладки (не рідше, ніж один раз в 3-4 години);
  • використовувати бар’єрні методи контрацепції;
  • раціонально і правильно харчуватися;
  • уникати частої зміни статевих партнерів;
  • регулярно займатися спортом;
  • приймати полівітаміни;
  • при застосуванні антибіотиків, гормональних лікарських засобів та хіміотерапії використовувати протигрибкові препарати у свічках і таблетках.

Жінкам рекомендується приділити особливу увагу засобів для особистої гігієни: гелям, вологих серветок, спеціальним милу. Використовувати подібну косметику не слід частіше, ніж 1-2 рази на добу під час ранкового або вечірнього душу. Застосування туалетного або господарського мила, гелю для душу в якості засобу для інтимної гігієни вкрай не рекомендується: вони сушать слизову оболонку і порушують мікрофлору піхви.

Відео