Клафоран – інструкція по застосуванню, протпоказання, аналоги і відгуки

За допомогою препарату Клафоран можна поставити бар’єр на шляху проникнення в організм небезпечних бактерій. Це антибіотик з широким спектром дії. Ефективність ліків підтверджена великою практикою його застосування і думкою лікарів. При застосуванні дуже важливо дотримуватися всіх правил інструкції Клафоран.

Склад Клафоран

Препарат Клафоран проводиться фармацевтичними компаніями у вигляді білого або жовтуватого порошкової субстанції, яка служить основою розчину для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення. Порошок знаходиться у скляних флаконах, які поміщаються в пачки з картону. Склад вмісту одного флакона:

Склад порошку 1 флакон
Діюча речовина – цефотаксим 1 г
(еквівалентно цефотаксиму натрієвої солі) 1,048 г

Фармакологічна дія

Інструкція по застосуванню Клафоран (Claforan) вказує, що препарат має антибактеріальну і бактерицидну діями. Він відноситься до антибіотиків третього покоління, має широкий спектр дії по відношенню до грамнегативних мікроорганізмів, стійких до інших антибактеріальних засобів. У меншій мірі вплив медикаменту виражено відносно менінгококів, стрептококів, стафілококів, гонококів, пневмококів.

Через півгодини після застосування препарату він досягає максимальної концентрації в плазмі зв’язується з білками крові на 25-40%. Після введення антибіотик швидко виводиться з організму із сечею та жовчю. Його можна використовувати у дітей. Частіше засіб застосовується для лікування гонореї. Венерологи кажуть, що вистачить курсу 1-2 тижні уколов, щоб справитися із захворюванням.

Показання до застосування

Призначення препарату обумовлена лікування інфекційно-запальних захворювань, збудником яких чутливий до цефотаксиму. Інструкція виробника включає наступні показники:

  • інфекції дихальних шляхів, м’яких тканин і шкіри, суглобів, кісток;
  • ендокардит;
  • інтраабдомінальні інфекції;
  • септицемія;
  • інфекції центральної нервової, сечостатевої системи;
  • бактеріємія;
  • профілактика інфекційних ускладнень після хірургічної операції в області статевої системи і шлунково-кишкового тракту.

Спосіб застосування і дозування

Медична інструкція по застосуванню Клафоран включає різні методи (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) запровадження в залежності від особливостей і ступеня захворювання. Типова схема передбачає одержання 1 р Клафоран тричі на добу. Точну дозу призначає лікар, керуючись наступними основними стандартами:

  • інфікування сечовивідних шляхів: доза 1 г двічі на день;
  • запущена інфекція (життєві показання): 2 г тричі на день;
  • гонорея: 1 г або 0,5 г один раз на день;
  • профілактика в зв’язку з хірургічним втручанням: до операції 1 г, потім повторюють (через 6-12 годин);
  • кесарів розтин (при накладення затисків на пупкову вену): внутрішньовенний укол 1 г до операції, який повторюється (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) через 6-12 годин після;
  • діти до 50 кг: 50-100 мг на кілограм внутрішньом’язово або внутрішньовенно з періодом 6-8 годин (у важких випадках припустимо дворазове збільшення дози, межа – 2 г).

Інструкція містить опис способів приготування розчину для наступної ін’єкції. Схема наступна:

  1. Внутрішньом’язові ін’єкції. 1 або 2 г Клафоран розчиняються 4 або 10 мл чистої води. Для розчинення допустимо використовувати розчин Лідокаїну (1%) – тільки при внутрішньом’язовому введенні (важливо).
  2. Внутрішньовенні ін’єкції. 1 або 2 г Клафоран розчиняється 40-100 мл інфузійного розчину або чистої води. Щоб уникнути аритмії ін’єкція здійснюється повільно (близько чотирьох хвилин). Для введення інфузії допустимо використовувати: розчин Рінгера, воду для ін’єкцій, розчин глюкози (5%), натрію лактат, натрію хлорид (0,9%), макродекс (6%), йоностерил, реомакродекс (12%), гемакцель, тутофузин Ст.

Лікарська взаємодія

При використанні Клафоран важливо звернути увагу і врахувати наступні факти лікарської взаємодії:

  • посилюється дія препаратів з нефротоксичною ефектом;
  • одночасний прийом Пробенециду призводить до уповільнення екскреції і зростання плазмових концентрацій цефотаксиму;
  • неприпустимо змішання Кларофана в розчині з іншими антибіотичними засобами.

Побічні дії і передозування

Недотримання доз Клафоран або індивідуальні реакції організму можуть призводити до розвитку ряду негативних явищ:

  • сечостатева система: дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, погіршення функції нирок (підвищення креатиніну);
  • серцево-судинна система: рідко аритмії;
  • центральна нервова система: енцефалопатія (внаслідок передозування);
  • травна система: біль у животі, нудота, блювання, діарея (аж до розвитку ентероколіту), зростання активності білірубіну і печінкових ферментів;
  • кровотворна система: нейтропенія; рідко – тромбоцитопенія, еозинофілія, агранулоцитоз; виключно рідко – гемолітична анемія;
  • алергії: почервоніння шкіри, висипання, кропив’янка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк; дуже рідко – многоморфная еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, анафілактичний шок;
  • місцеві реакції: подразнення і запалення в місці ін’єкції;
  • інші: суперінфекція, слабкість, гарячка;
  • лікування бореліозу може супроводжуватися наступними явищами: свербіж, утруднення дихання, зростання рівня ферментів печінки, дискомфорт в суглобах, шкірний висип, реакція Яриша-Герксгеймера, лейкопенія, лихоманка.

Протипоказання

Клафоран не можна застосовувати при встановленій непереносимості цефалоспоринів. Препарат заборонений до призначення вагітним і годуючим жінкам. При приготуванні розчину на основі лідокаїну (для внутрішньом’язового введення) необхідно врахувати наступні протипоказання:

  • внутрішньовенна форма введення;
  • синдром Яріш-Герксгеймера;
  • поєднання з наркозом;
  • тяжка серцева недостатність;
  • внутрисердечная блокада без водія ритму;
  • діти до 2,5 років;
  • висока чутливість до лидокаину або інших місцевих анестетиків амідного типу.

Умови продажу та зберігання

Клафоран доступний до продажу тільки за рецептом лікаря. Зберігання потрібно здійснювати в недоступному для дітей місці, бажано при знижених температурах (межа 25 градусів). Захищати від попадання сонячних променів на флакон. Термін придатності – не більше двох років.

Аналоги

Замінити антибіотик Клафоран можна іншими препаратами з таким же активним складом, як у нього. До таких належать:

  • Цефабол – порошок з розчинником для уколів на основі цефотаксиму;
  • Цефосин – антибактеріальний порошок для приготування ін’єкційного розчину, що містить натрієву сіль цефотаксиму;
  • Талцеф – порошок для приготування розчину, що містить цефотаксим;
  • Цетакс – ліофілізат для ін’єкційної рідини, на основі того ж активного компонента.

Клафоран або Цефотаксим – що краще

Відомий аналог Клафоран Цефотаксим називається так по своєму активному компоненту. За дією дані медикаменти є аналогами. Різниця між ними полягає у виробника – Клафоран випускається англійською компанією, а Цефотаксим – російською. Останній є дженериком – містить той же активний компонент, але коштує дешевше. Який з препаратів краще для пацієнта, вирішує лікар.

Відгуки

Інна, 28 років

Ставили ін’єкції Клафоран при лікуванні інфікованої рани, яку я отримала на дачі при розборі сараю. Лікування було вкрай ефективним, вдалося запобігти ускладнення і знищити інфекцію. Уколи мені видались болючими, але за великим рахунком терпимими. Відзначила поліпшення стану шкіри, яка у мене схильна до появи прищів.

Іван, 34 роки

Заразився я однією неприємною хворобою під назвою гонорея. Дуже злякався, думав, що наслідки будуть важкими. Лікар призначив лікування у вигляді уколів Клафоран. Після курсу аналізи показали повне одужання. Додатковий плюс в невисокій вартості ліків. Вважаю, що трапилося досвідом, який мене захистить від помилок в майбутньому.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.