Клиндовіт – інструкція із застосування, лікувальні властивості, протипоказання, побічні ефекти і аналоги

Згідно з медичною класифікацією, Клиндовіт – це гель для зовнішнього застосування з групи антибіотиків-лінкозамідів, чиїм діючим компонентом складу є кліндаміцин. Препарат випускається фармацевтичною компанією Акрихін. Ознайомтесь із інструкцією по застосуванню засобу.

Склад Клиндовіту

Препарат Клиндовіт (Clindovit) випускається у форматі гелю (іноді називають крем або мазь). Його склад:

Опис Безбарвний прозорий гель із специфічним запахом
Концентрація кліндаміцину фосфату, % 1
Допоміжні компоненти Вода, метилпарагідроксибензоат (ниапгин), гідроксид натрію, алантоїн, карбомер интерполимер, динатрію лауриминодипропионата токоферила фосфат, карбомер сополімер, пропіленгліколь, макрогол (поліетиленоксид)
Упаковка Алюмінієві туби по 30 г з інструкцією по застосуванню

Дія препарату

Кліндаміцин входить в групу антибіотиків лінкозамідів, тому активний відносно штамів Propionibacterium acnes. Його механізм дії полягає у пригніченні синтезу білків мікробної клітиною за рахунок з’єднання з її субодиницями рибосом. Активний компонент при нанесенні на шкіру швидко гідролізується ферментами фосфатазами в протоках сальних залоз з утворенням кліндаміцину. Після нанесення на шкіру кількість вільних жирних кислот на її поверхні скорочується.

Діючий компонент швидко накопичується в комедонах, виявляє антибактеріальну активність. Середня концентрація гелю у вмісті вугрів перевищує показник мінімально переважної концентрації для всіх штамів пропионибактерий, що викликають акне. У сечі та плазмі крові після нанесення одновідсоткового гелю визначаються дуже низькі концентрації кліндаміцину.

Показання до застосування

Єдиним показанням до застосування, яке виділяє інструкція Клиндовіта, є лікування звичайної вугрової висипки (acne vulgaris). Використовувати препарат в інших цілях не лише нераціонально, але й навіть небезпечно, тому що він може спровокувати придушення корисних бактерій і викликати суперінфекції – ріст нечутливих мікроорганізмів і грибів.

Спосіб застосування і дозування

Згідно інструкції, гель Клиндовіт використовується тільки зовнішньо. Його тонкий шар наносять на попередньо очищені і висушені уражені ділянки шкіри, процедуру повторюють 2-3 рази на добу. Щоб отримати перші ефективні результати, лікування потрібно продовжувати щонайменше 6-8 тижнів. При необхідності і за узгодженням з лікарем терапія може збільшитися до півроку.

Особливі вказівки

При вагітності використовувати гель можна, якщо лікар оцінить, що передбачувана користь для матері буде вищою потенційного ризику для розвитку плода. При грудному вигодовуванні використовувати гелевий антибіотик не можна, включаючи нанесення на ділянку молочних залоз. Інструкція радить після кожного застосування препарату ретельно мити руки, уникати контакту з очима, порожниною рота і слизовими оболонками.

Лікарська взаємодія

Згідно інструкції, не рекомендується одночасне застосування кліндаміцину і Еритроміцину, тому що ці два антибактеріальних речовини є антагоністами і пригнічують ефект один одного. Між Клиндовітом і Лінкоміцином існує перехресна резистентність. Гель підсилює дію міорелаксантів, що призводить до порушення передачі імпульсу від нервів на м’язи. Під час терапії рекомендується утримуватися від вживання алкоголю і ліків на основі етилового спирту.

Побічні дії і протипоказання

Клиндовіт заборонено використовувати при підвищеній чутливості до кліндаміцину або лінкоміцину в анамнезі, непереносимості компонентів складу, виразковому і псевдомембранозному коліті (включаючи випадки, що відбувалися раніше), хвороби Крона. Препарат з обережністю призначається під час лактації, вагітність, до 12 років, при алергії, одночасному прийомі міорелаксантів.

За відгуками більшості пацієнтів, гель добре переноситься. При місцевому використанні препарату можуть з’являтися шкірні реакції у вигляді подразнення, печіння, свербежу, сухості шкіри, еритеми. Побічними діями також служать лущення, контактний дерматит, підвищене виділення шкірного сала. При резорбції можливий розвиток псевдомембранозного ентероколіту. Про випадки передозування в інструкції не сказано.

Умови продажу та зберігання

Клиндовіт відпускається без рецепта, його слід зберігати подалі від дітей при температурі 15-25 градусів не довше двох років.

Аналоги Клиндовіт гелю

Замінити препарат можна засобами для зовнішнього застосування з тим же чи трохи іншим складом, але з тим же принципом дії. До аналогів Клиндовіта відносяться:

  • Далацин – антибактеріальні капсули, розчин для ін’єкцій, вагінальні супозиторії, крем і гель на основі кліндаміцину.

  • Зінеріт — протизапальний комплект з двох порошків на основі еритроміцину та ацетату цинку.
  • Індоксил — гелевий препарат для лікування вугрів, що містить кліндаміцин і бензоїл пероксид.

  • Клензит – комедонолітичний гель, що містить адапален.
  • Зеркалин – протимікробний спиртовий розчин кліндаміцину гідрохлориду.

Відгуки

Олександр, 22 роки

У мене акне середнього ступеня тяжкості, прибрати яке не виходило дієтою та косметичними засобами. За порадою дівчата я став використовувати гель Клиндовіт. Це місцевий антибіотик, який мені дуже сильно допоміг. Вже за місяць акне істотно скоротилася, а через півроку шкіра була такою чистою, як у підлітковому віці. Я задоволений ефектом.

Уляна, 19 років

Мазь Клиндовіт я застосовую рідко, коли у мене бувають загострення висипань перед критичними днями або після них. Мені подобається, як буквально за два-три дні прищики і запалення зникають, шкіра стає чистою і гладкою. Додатково я помітила, що засіб допомагає прибрати чорні крапки і зволожує шкіру. Відмінний ефект недорогого препарату.

Герман, 21 рік

Крем Клиндовіт допоміг мені впоратися з важкими висипаннями. Через них у мене була постійна депресія, щоки нагадували вибоїни, постійно з’являлися запалення. я звернувся за допомогою до дерматолога, який призначив мені це засіб. Перший місяць поліпшень не було, але потім за два місяці застосування всі мої проблеми майже пішли. Чекаю закінчення курсу.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.