Кокарніт — застосування для уколів, склад, аналоги та відгуки

У сучасному світі ніхто не застрахований від проблем з нервовою системою. Безліч людей страждає невралгією, міалгією, невритом. Для позбавлення від цих неприємних захворювань застосовують спеціальні засоби, наприклад, уколи Кокарніт. Ліки містить комплекс активних речовин, нормалізують роботу нервових волокон. Ознайомтесь із інструкцією по застосуванню препарату.

Уколи Кокарніт

Поліпшує метаболізм препарат Кокарніт (Cocarnit) додатково відновлює нервові волокна периферичної нервової системи. Медикамент проводиться єгипетською компанією E. I. P. I. Co, відноситься до групи метаболічних засобів на основі комплексу активних компонентів нікотинаміду, ціанокобаламіну, кокарбоксилази і аденозинтрифосфату.

Склад

Ампули містять наступні активні і допоміжні речовини:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

До складу препарату входять метаболічні речовини і вітаміни, які складають збалансований комплекс. Властивості компонентів:

1. Трифосаденин – похідне аденозину, призначений для стимуляції метаболізму. Речовина чинить вазодилатуючу дію на коронарні і мозкові артерії, підвищує метаболізм і забезпечення енергією тканин. Крім того, має гіпотензивну і антиаритмічну ефектом, знижує тиск, розслаблює гладку мускулатуру, покращує проведення нервових імпульсів.
2. Кокарбоксилаза – фермент, що утворюється в організмі з тіаміну (вітаміну В1). Він є частиною іншого ензиму карбоксилазы, який каталізує процеси карбоксилювання і декарбоксилювання кетокислот. Речовина впливає на синтез нуклеїнових кислот, білків, жирів, покращує засвоєння глюкози і трофіку тканин. Кокарбоксилаза знижує концентрацію піровиноградної, молочної кислоти.
3. Ціанокобаламін (вітамін В12) – в організмі метаболізується до метилкобаламина і 5 — дезоксиаденозилкобаламина. Перший компонент сприяє перетворенню гомоцистеїну в метіонін і аденозилметионин, беручи участь в утворенні піримідинових, пуринових підстав, ДНК і РНК. 5-дезоксиаденозилкобаламин бере участь у частини метаболізму вуглеводів і ліпідів. Дефіцит вітаміну призводить до порушення поділу клітин кровотворення і епітелію, порушенням утворення мієлінової оболонки нейронів.
4. Нікотинамід – форма вітаміну РР, яка бере участь в окисно-відновних реакціях. Компонент регулює тканинне дихання, покращує вуглеводний і азотистий метаболізм.

Показання до застосування Кокарніта

Лікарі призначають ін’єкції Кокарніта суворо за показаннями. Уколи ефективні при наступних захворюваннях і станах:

• невралгії різного генезу;
• неврити;
• симптоматичне лікування діабетичної поліневропатії, нейропатій іншого походження;
• радикуліт, люмбаго, ішіалгія;
• міалгія, бурсит, тендиніт;
• ішемічна хвороба серця, міокардіопатія, кардіохірургічний міокардит.

Інструкція по застосуванню Кокарніта

Препарат призначений для глибокого внутрішньом’язового введення в сідничний м’яз. При вираженому больовому синдромі лікування починається з використання однієї ампули на добу до зняття загострення, але не довше 9 днів. Після поліпшення симптоматики або при її помірному вираженні призначається одна ампула 2-3 рази/тиждень курсом 2-3 тижні. Всього курс терапії складається з 3-9 ін’єкцій.

Особливі вказівки

Якщо симптоми захворювання через 9 днів лікування збільшуються, то потрібна корекція курсу. Інші особливі вказівки використання Кокарніта:

1. Під час лікування потрібна корекція дози гіпоглікемічних лікарських засобів і ретельний контроль перебігу цукрового діабету.
2. Правильно приготовлений розчин рожевого кольору. Не можна застосовувати препарат, якщо його колір змінився.
3. Розчин не підлягає зберіганню, його треба використовувати відразу після приготування. Внутрішньошкірне введення заборонено.
4. Під час лікування медикаментом можливий розвиток побічних ефектів з боку центральної нервової системи у вигляді запаморочення та сплутаність свідомості, тому не рекомендується керувати автомобілем або небезпечними механізмами через зниження концентрації уваги.

При вагітності

Лікарі можуть прописати уколи Кокарніт при вагітності, якщо тільки очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плода. В інших випадках використання препарату при виношуванні дитини заборонено. Під час грудного вигодовування застосування медикаменту під забороною, тому що активні речовини складу проникають у грудне молоко та можуть завдати шкоди дитині.

У дитячому віці

Застосування препарату протипоказано дітям та підліткам віком до 18 років. Це пов’язано з тим, що не проводились дослідження ефективності і безпеки використання препарату у даної вікової групи. Застосування уколов без дозволу лікаря може викликати неконтрольовані реакції з боку центральної і периферичної нервової системи.

Лікарська взаємодія

Гіпоглікемічні засоби з групи бигуанидов (на основі метформіну) при одночасному застосуванні з Коканитом можуть порушувати швидкість всмоктування ціанокобаламіну з шлунково-кишкового тракту, знижуючи його концентрацію в крові. Інші засоби групи такого ефекту не проявляють. Інші лікарські взаємодії препарату:

1. Заборонено поєднувати ціанокобаламін з вітаміном с (аскорбіновою кислотою), солями важких металів, фолієвою кислотою, тіаміном і його сіллю бромідом, рибофлавіном, піридоксином. Не можна комбінувати вітамін В12 з препаратами, що збільшують згортання крові Хлорамфеніколом. Знизити абсорбцію ціанокобаламіну можуть аміноглікозиди, колхіцин, саліцилати, препарати калію, протиепілептичні лікарські засоби.
2. Аденозинтрифосфат посилює вазодилатуючу дію дипіридамолу.
3. Комбінація препарату з похідними пурину (кофеїном, теофіліном) призводить до прояву антагонізму.
4. Заборонено поєднання ін’єкцій з великими дозами серцевих глікозидів через посилення ризику розвитку побічних реакцій з боку серця і судин.
5. Ефект препарату може знизити комбінація з ксантинолом нікотинат, канаміцином, карбамазепіном, оральними контрацептивами.
6. Нікотинамід здатний потенціювати дію гіпотензивних, аналгетичних, седативних засобів, транквілізаторів, діуретиків.

Побічні дії

Лікування Кокарнітом може супроводжуватися проявом побічних дій з боку різних органів і систем. До найбільш відомим негативним реакцій належать:

• алергія, шкірні висипи, набряк Квінке, утруднене дихання, анафілактичний шок, гіперемія;
• запаморочення, сплутаність свідомості, головний біль, енергетичне надмірне збудження;
• тахікардія, болі в серці, брадикардія, аритмія, ішемія;
• почервоніння шкіри обличчя, припливи крові, поколювання, печіння в кінцівках;
• блювота, нудота, діарея, печія;
• кропив’янка, свербіж, підвищене потовиділення, акне;
• судоми;
• підвищення рівня білірубіну, гіперкаліємія;
• подразнення, біль, печіння у місці введення;
• загальна слабкість, депресія.

Передозування

При збільшенні побічних дій прийом препарату відміняють. При випадковому проковтуванні розчину можливе передозування, також вона проявляється при перевищенні дози розчину. Симптомами інтоксикації є запаморочення, втрата свідомості, зниження артеріального тиску, аритмія. Можуть розвинутися бронхоспазм, асистолія, брадикардія, тахікардія, м’язова слабкість, параліч.

Людина відчуває головний біль, спазм м’язів, на шкірі виявляються екзематозні висипання, доброякісна форма акне. При введенні високих доз препарату можливий розвиток гіперкоагуляції, порушення пуринового обміну, гіперпігментація, жовтуха, слабкість. Тривале використання перевищують норму дозувань призводить до стеатогепатозу, підвищення концентрації сечової кислоти в крові, порушення толерантності до глюкози. Лікування передозування полягає у використанні ?-адреноблокаторів, десенсибілізуючих засобів.

Протипоказання

Препарат на основі аденозинтрифосфату з обережністю призначається при подагрі, гастриті, стенокардії. Протипоказаннями застосування лиофилизата і розчинника є:

• синдром слабкості синусового вузла, Адамса-Стокса, Вольфа-Паркінсона-Уайта;
• стенокардія напруги;
• тяжка ниркова недостатність;
• епілептиформні судоми на тлі прийому лідокаїну;
• порфірія;
• міастенія;
• лактація, вагітність;
• вік до 18 років;
• підвищена чутливість до компонентів складу;
• гостра серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, неконтрольована артеріальна гіпертензія або гіпотензія;
• важка форма брадиаритмії, кардіогенний шок, тромбоемболія;
• геморагічний інсульт;
• запальні захворювання легенів, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень;
• гіперкоагуляція, гострі тромбози, еритремія, еритроцитоз;
• загострення виразки шлунка або 12-палої кишки;
• цироз печінки.

Умови продажу та зберігання

Кокарніт відпускається за рецептом, зберігається при температурі 15-25 градусів протягом трьох років, розчинник зберігається 4 роки.

Аналоги Кокарніта

Відсутні структурні аналоги препарату по компонентному складу. Найближчими замінниками медикаменту стають:

• Тіаміну хлорид – ін’єкційна форма вітаміну В1, бере участь у метаболізмі кокарбоксилази, поповнює дефіцит речовини;
• Кокарбоксилаза – розчин для ін’єкцій з коферментным дію та властивість нормалізації вуглеводного обміну;
• Кардонат – капсули на основі кокарбоксилази;
• Вітаксон – замінник препарату по терапевтичній дії. Застосовується для лікування невралгій.

Відео

Відгуки

Маргарита, 39 років

У моєї мами радикуліт. Зняти біль звичайними таблетками вже непросто, тому ми використовуємо ліки Кокарніт. Його нам прописали лікарі. Після ін’єкції в сідничний м’яз мама каже, що больовий синдром стихає, їй стає легше ходити. Найголовніше, що вітамінний препарат не викликає побічних дій, добре переноситься.

Руслан, 66 років

Препарат Кокарніт мені призначили після постановки діагнозу невралгія. У мене защеміло спину, так що я не міг ходити, будь-який рух викликало сильну біль. Лікарі приходили до мене додому, робили уколи. Вже після двох ін’єкцій мені стало значно легше, а після тижневого курсу я був готовий бігати – у мене нічого не боліло.

Вадим, 57 років

У минулому році у мене виявили міокардит. Було важко виконувати звичну роботу – серце боліло, до того ж почалася задишка, проблеми з диханням. Після загострення хвороби я потрапив у лікарню. Там мені прописали курс ін’єкцій Кокарніта. При введенні розчину в сідницю було боляче, але я терпів заради результату. Поки перебуваю на лікуванні.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.