Кордіамін — інструкція по застосуванню препарату

Для звуження судин і нормалізації артеріального тиску пацієнтам рекомендований лікарський препарат Кордіамін. Зазначений медикамент збуджує дихальний, судиноруховий центри, надає стимулюючу дію на нервову систему. Перш ніж почати медикаментозну терапію, рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Препарат Кордіамін

Це представник фармакологічної групи аналептиків з центральним впливом у довгастому мозку на судиноруховий і дихальний центри. При дотриманні зазначених в інструкції дозувань Кордіамін не порушує серцеву діяльність, не провокує спазм судинних стінок. Принцип дії заснований на рефлекторному рівні. Після застосування разової дози активізується судиноруховий центр з подальшим різким звуженням судин, підвищенням артеріального тиску. Лікувальний ефект забезпечують діючі речовини та їх взаємодія.

Кордіамін характеризується високим ступенем адсорбції (швидко всмоктується з травного тракту). Процес метаболізму протікає в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться зазначений медикамент переважно нирками з сечею. Краплі Кордіамін об’ємом 30 мл стоять 150-250 рублів, ціна розчину в ампулах вище – до 600 рублів за 10 шт. по 2 мл кожна. Коротка характеристика досліджуваного препарату:

Форма випуску Хімічний склад Фармакологічна дія Показання до застосування
розчин для ін’єкцій
  • никетамид (0,25 г);
  • вода очищена
1. Периферичний механізм забезпечує збільшення глибини і частоти дихальних рухів.

2. Центральний механізм полягає у підвищенні кров’яного тиску і стимуляції судинорухового центру.

  • судинна недостатність (колапс) гострій стадії;
  • ядуха на тлі бронхоспазму і ларингоспазму;
  • шоковий стан;
  • артеріальна гіпотонія;
  • порушення дихальної і серцевої діяльності;
  • інтоксикація барбітуратами, наркотичними препаратами, анальгетиками.
краплі для застосування всередину
  • Никетамид (0,25 г);
  • вода очищена;
  • допоміжні компоненти.

Інструкція по застосуванню Кордіаміну

Лікарський препарат Кордіамін в ампулах вводять внутрішньовенно і внутрішньом’язово, краплі використовують всередину. При пероральному застосуванні ліки потрібно попередньо розбавити невеликою кількістю рідини, перед вживанням перемішати. Уколи внутрішньовенно виконують повільно або крапельно. Підшкірні і внутрішньом’язові ін’єкції характеризуються болем, тому виконувати їх рекомендується в горизонтальному положенні. Добові дози та курс лікування залежать від характеру патології, віку пацієнта, описані в інструкції по застосуванню.

Краплі

Кордіамін зазначеної форми випуску дозволено вживати незалежно від прийому їжі. Згідно інструкції, рекомендовану дозу відраховують по краплях. Курс лікування залежить від швидкості нормалізації стану пацієнта. Нижче представлені дози, як правильно пити краплі Кордіамін:

  1. Діти до 10 років належить випивати стільки крапель, скільки років маленькому пацієнтові, кількість добових підходів – 2-3.
  2. Діти 10-16 років: по 10 кап. 2-3 рази за добу. Коригують дозу препарату Кордіамін в краплях індивідуально (за медичними показаннями).
  3. Діти від 16 років і дорослі: 15-40 кап., але не більше 60 кап. за раз. Ліки належить приймати по 2-3 рази за день. Максимальна добова доза становить 180 кап.

Ампули

Щоб негайно усунути симптоми асфіксії або швидко нормалізувати кров’яний тиск, необхідно одноразове введення 3-5 мл ліки. Аналогічної дозуванням можна купірувати симптоми лікарської інтоксикації (отруєння) організму. Внутрішньовенно Кордіамін вводять в підключичну вену або вени на руках, внутрішньом’язово – в стегно, підшкірні ін’єкції виконують на руках. Рекомендовані дози відповідно до віку пацієнта, описані в інструкції по застосуванню:

  1. Дорослі: внутрішньовенно або внутрішньом’язово по 1-2 мл 1-3 рази за добу. Максимальна разова доза становить 2 мл, добова – 6 мл
  2. Діти: по 0,1 – 0,75 мл від 1 до 3 разів за добу залежно від вираженості симптоматики патологічного процесу.

Протипоказання і побічні дії

Перш ніж почати курс Кордиамином, потрібно проконсультуватися з фахівцем, вивчити інструкцію по застосуванню. Зазначений медикамент має протипоказання, може спровокувати побічні явища. При систематичному перевищення добових дозувань розвиваються симптоми передозування. За інструкцією потрібно симптоматична терапія (промивання шлунка, застосування кишковорозчинних сорбентів).

Медичні протипоказання Побічні явища Симптоми передозування
  • підвищена температура тіла;
  • епілепсія;
  • гіперчутливість до діючих речовин препарату;
  • артеріальна гіпертензія;
  • обережно при вагітності;
  • судоми різного генезу;
  • схильність до алергії.
  • почервоніння обличчя;
  • порушення серцевого ритму;
  • посмикування м’язів;
  • міалгія;
  • нудота, блювання;
  • набряк в місці виконання ін’єкції;
  • алергічні реакції;
  • внутрішнє занепокоєння.
  • судоми;
  • епілептичний припадок;
  • порушення серцевого ритму.

Аналоги Кордіаміну

Якщо зазначений медичний препарат не призводить тиск в норму, його краще замінити аналогом. Те ж саме рекомендується зробити, якщо на початку курсу виникли побічні явища, помітно знижують якість життя хворого. Аналоги та їх характеристики:

  1. Арманор. Дихальний аналептики у формі таблеток для застосування всередину. По інструкції, пацієнтові призначають усередину по 1-2 табл. за добу, приймати які покладено 2 підходи.
  2. Бемегрид. Це білий порошок з аналептическими властивостями, який стимулює діяльність нервової системи. По інструкції, внутрішньовенно вводять від 1 до 20 мл 0,5% розчину.
  3. Етимізол. Це стимулятор дихального центру, який характеризується помірними спазмолітичними властивостями. По інструкції, перорально призначають по 0,05–0,1 г тричі за добу, внутрішньом’язово — 4 мл
  4. Аміаку розчин. Це бюджетний препарат рідкої форми з стимулює дихальний центр дією. При алкогольному отруєнні і лікарської інтоксикації є засобом екстреної допомоги.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.