Кортизол підвищений у жінки — причини явища в організмі

Гідрокортизон, або кортизол – це гормон стероїдної природи, що виробляється клітинами кори надниркових залоз. Він відповідає за скорочення м’язових волокон, зменшує вираженість алергії і запалень, формує реакції на стрес. Підвищення рівня кортизолу небезпечно розвитком порушень балансу білків і вуглеводів і психічними відхиленнями.

Норма кортизолу в крові у жінок

Підвищений гідрокортизон носить назву гіперкортицизму, або гиперкортизолемии.

Одна з основних функцій цього гормону – природний захисний відповідь на загрозливу небезпеку, наприклад, гавкаючого пса або звичайне невдоволення начальника. За рахунок гідрокортизону у людини з’являються нові сили. Гормон пригнічує у відповідних реакціях ті функції, які не потрібні або шкідливі людині, включаючи прискорене серцебиття і навіть панічні атаки.

Кортизол у крові у жінок не має постійної величини. Його рівень змінюється протягом доби. Вранці він найвищий, а протягом дня поступово знижується, досягаючи мінімуму до 22-23 ч. Крім того, рівень гідрокортизону визначається фазою менструального циклу. Норми цього гормону для жінок:

Коли зростання рівня кортизолу є нормою

Іноді підвищений кортизол у жінок не є відхиленням. Збільшення кількості цього гормону буває пов’язано з особливими фізіологічними станами, які спостерігаються в певні періоди життя. Так, нормою гіперкортицизм вважається:

• при прийомі протизаплідних, що містять естроген;
• при дотриманні жінкою вуглеводної дієти;
• під час важких спортивних навантажень;
• в період статевого дозрівання;
• при прийомі синтетичних глюкокортикоїдів, наркотичних опіумних препаратів, естрогенів, Атропіну, гормональних протизаплідних;
• під час переживання стресових ситуацій;
• при вагітності.

Причини підвищення гормону в крові у жінок

Однією з причин того, що кортизол підвищений, є неправильна підготовка до здачі аналізу на рівень цього гормону. Дослідження проводиться з метою оцінки функціонування гіпофіза і надниркових залоз. Також показанням до проведення аналізу є ознаки синдрому Іценко-Кушинга або хвороби Аддісона. Правила підготовки до дослідження:

• протягом 3 доби до здачі аналізу вживати не більше 3 г солі в день;
• за 12 год. до дослідження виключити фізичну активність;
• за 48 год. до аналізу припинити прийом лікарських препаратів, які впливають на рівень кортизолу;
• не палити кілька годин перед аналізом;
• останній раз приймати їжу за 12 год. до дослідження.

Існує кілька груп препаратів, з-за яких гіперкортицизм виникає як у жінок, так і у чоловіків. Такі ліки за погодженням з лікарем потрібно виключити за кілька днів до дослідження. До них відносяться наступні засоби:

• Налоксон;
• Кортикотропін;
• Метоклопрамід;
• амфетаміни;
• Вазопресин;
• Інтерферон;
• Метоксамін.

Функціональні

У список функціональних причин, за яких кортизол буває підвищений, ставляться не надто серйозні захворювання та відхилення. Вони не несуть великої небезпеки, але для нормалізації стану жінки їх все ж таки варто усунути. У такому разі специфічне лікування не потрібно. Функціональні причини надлишку кортизолу:

• період статевого дозрівання у віці 10-16 років;
• тривале лікування седативними ліками;
• тривалі стреси;
• хронічне недосипання;
• менопауза;
• ожиріння;
• анорексія;
• розлади роботи центральної нервової системи;
• зловживання лікувальним голодуванням;
• строгі дієти.

Патологічні

У список патологічних причин відносяться вже більш серйозні захворювання. Вони бувають пов’язані безпосередньо з тканинами надниркових залоз або з іншими внутрішніми органами. Патологічні причини гіперкортицизму:

• хронічний алкоголізм;
• гіперплазія кори надниркових залоз;
• хронічний гепатит, цироз печінки, печінкова недостатність;
• пухлина гіпофіза;
• СНІД;
• дисфункція яєчників;
• синдром Іценко-Кушинга;
• рак або аденома кори надниркових залоз;
• розлади психіки;
• цукровий діабет;
• гіпотиреоз;
• полікістоз яєчників.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.