Кветіапін — форма випуску, механізм дії, як приймати і дозування, протипоказання та відгуки

При різних ступенях психозів, прогресуючої шизофренії необхідно проходити консервативне лікування циклічними курсами. Повністю позбавитися від переважаючої патології навряд чи вдасться, зате є реальні шанси значно продовжити період ремісії, зменшити кількість небезпечних рецидивів. Таблетки Кветирон володіють вираженою антипсихотичною дією, тому беруть безпосередню участь у комплексній терапії. Лікування не повинно бути самовільним, потрібно звернутися до вузькопрофільного фахівця за діагностикою та консультацією.

Інструкція із застосування Кветіапіну

Цей комбінований препарат, призначений для прийому всередину, демонструє в організмі стійку антипсихотическую активність. Застосування таблеток доречно не тільки на всіх стадіях шизофренії, але і в разі біполярних розладів, що супроводжуються маніакальною поведінкою, почастішанням панічними атаками. Медичний препарат відпускається строго за рецептом, самолікування повністю виключено.

Склад і форма випуску

Кветіапін проводиться у формі таблеток білого кольору, вкритих плівковою оболонкою. Медичний препарат призначений тільки для прийому перорально. Таблетки розподіляються на блістери по 10 шт. В одній картонній упаковці може перебувати по 3 або 6 блістерів, обов’язково присутня інструкція по застосуванню. Хімічний склад ліки може відрізнятися за концентрації активної речовини в 1 таблетці, наприклад, по 25, 150, 100 і 200 мг. Інші складові представлені в таблиці, відносяться до медичного препарату Кветіапін 300 мг:

Назва діючих речовин Концентрація 1 таблетки Кветирон, мг
Головний компонент:
кветіапін 300
Допоміжні речовини:
мікрокристалічна целюлоза 104, 61
моногідрат лактози 54
натрію крохмаль гліколят 42
повідон К-30 24
тальк 15
колоїдний діоксид кремнію 9
стеарат магнію 6
Плівкова оболонка:
гіпромелоза 10,8
тальк 3,6
діоксид титану 2
макрогол 4 000 1, 62

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Антипсихотик Кветіапін відрізняється системним дією в організмі, демонструє певну схожість з серотониновыми або гидрокситриптаминовыми рецепторами, гістаміновими та альфа1-адренорецепторами. Спорідненість з альфа2-адренорецепторами менш виражено, до мускаринових і бензодіазепінових рецепторів взагалі не виявлено. Медикамент відрізняється високим ступенем біодоступності – порядком 83%, при цьому прийом їжі на цей показник ніяк не впливає. Своєї граничної концентрації в плазмі активний компонент досягає через 2-3 години після вживання разової дози.

Діючі речовини таблеток при прийомі перорально продуктивно всмоктуються з органів ШКТ, проникають у системний кровотік, розподіляються по органах, тканинах. Процес активного метаболізму зосереджено в печінці. Тому при призначенні Кветіапіну лікуючий лікар повинен оцінювати реальний стан вказано органу, виключити приховані патології. Неактивні метаболіти виводяться нирками з сечею і в незначній концентрації через кишечник.

Показання до застосування

Згідно з детальною інструкцією по застосуванню, вузькопрофільні спеціалісти (психіатри) частіше використовують вказаний медикамент схемою комбінованого лікування. Доречно фармакологічна призначення при діагностиці таких клінічних картин, як:

  • неврози будь-якої форми (хронічні та гострі);
  • шизофренія;
  • маніакальні епізоди при клінічній картині біполярних розладів.

Спосіб застосування і дозування

Таблетки призначені для прийому внутрішньо, незалежно від вживання їжі. Головне – ковтати разову дозу цілком, попередньо не розжовувати, запивати достатньою кількістю води. Добові дози повністю залежать від характеру, стадії та особливостей захворювання, коригуються щодня. Нижче представлені цінні рекомендації лікарів, також відображені в докладній інструкції по застосуванню:

  1. Психози, включаючи шизофренію. Починати лікування необхідно з добової дози 50 мг, але вже на наступний день підвищити її до 100 мг, потім щодня – до 200 і 300 мг. На 5 добу консервативної терапії рекомендована дозування визначається індивідуально, варіюється в межах 300-450 мг. При сприятливій переносимості лікарі охоплюють добовий діапазон 150-750 мг.
  2. Маніакальні епізоди. Рекомендовану терапевтичну дозу 4-хдневного терапевтичного курсу потрібно підвищувати від 100 мг до 400 мг через день. При цьому добовий підйом не повинен перевищувати 200 мг. Оптимальні дозування варіюються в межах 200-800 мг. Клінічно підтверджена ефективність добової дози 400-800 мг через день.
  3. Пацієнтам з печінковою та нирковою недостатністю, глибоким пенсіонерам потрібно індивідуально коригувати схему лікування. Оптимальна добова доза Кветіапіну становить 25-50 мг, при цьому хворий повинен постійно знаходитись під суворим лікарським контролем. В іншому випадку, реальні відгуки про лікування носять негативний зміст.

Кветіапін і алкоголь

При лікуванні зазначеним медикаментом потрібно утриматися від розпивання спиртних напоїв, інакше значно підвищується пригнічувальну дію на нервову систему. При недотриманні таких лікарських приписів пацієнт скаржиться на підвищену сонливість, запаморочення, може навіть впасти в стан депресії. Знижується рухова активність, необхідна термінова допомога фахівця.

Лікарська взаємодія

Оскільки Кветіапін є частиною комплексної терапії, важливо не забувати про ризик лікарської взаємодії. Нижче представлені небезпечні або, навпаки, оптимальні фармакологічні комбінації ліків:

  1. В комплексі з такими препаратами потужного інгібуючої дії на ізофермент CYP3A4, як Кларитроміцин, Еритроміцин, Нефазодон, значно підвищується плазмова концентрація кветіапіну в крові.
  2. Одночасно з Карбамазепіном, Фенітоїном, барбітуратами, Рифампіцином плазмова концентрація кветіапіну патологічно знижується, тому потрібна індивідуальна коригування запропонованих дозувань.
  3. Тіоридазин значно підвищує кліренс кветіапіну. Теж саме відбувається в организе хворого при комплексному лікуванні з безпосередньою участю Тіоридазину та Кветіапіну.
  4. Не рекомендується поєднувати Кветіапін з медичними препаратами, що пригнічують роботу органів ЦНС. Інакше пацієнт скаржиться на підвищену сонливість, патологічно знижується концентрація уваги.

Побічні дії

В ході інтенсивної терапії у пацієнта може радикально змінюватися настрій. Це не єдине побічне явище, на яке потрібно звернути увагу. Скарги стосуються всіх внутрішніх органів і систем. Виникає необхідність у корекції добової дози або заміні медичного препарату аналогом. Побічні явища такі:

  • з боку серцево-судинної системи: тахікардія, ортостатична гіпотензія;
  • з боку нервової системи: тремор кінцівок, астенія, безсоння, м’язова ригідність, судоми, депресія, парестезії, синдром неспокійних ніг, злоякісний нейролептичний синдром, паніка;
  • з боку травної системи: ознаки диспепсії, запор, нудота, блювання, сухість слизових оболонок ротової порожнини, жовтяниця, болі в животі;
  • з боку дихальної системи: риніт, фарингіт;
  • з боку шкірних покривів: алергія, еозинофілія, анафілактичні реакції;
  • інші: пріапізм, набір ваги, сухість шкіри, міалгія, посадка гостроти зору, галакторея;
  • рухові розлади мимовільної форми: акатизія, дистонія, дискінезія.

Передозування

Якщо систематично завищувати вказані добові дози, насамперед у пацієнта падає артеріальний тиск, з’являються ознаки тахікардії, турбує підвищена сонливість. Специфічного антидоту не існує. Пацієнту першим ділом потрібно промити шлунок, прийняти активоване вугілля. Подальше лікування-симптоматичне, при якому необхідно забезпечити адекватну оксигенацію та вентиляцію легень. Якщо концентрація нейтрофілів знижується до 1000/мкл і менше, від такого лікування потрібно відмовитися, інакше посилюються симптоми передозування.

Протипоказання

Медичний препарат, згідно інструкції по застосуванню, дозволено не всім пацієнтам. Є медичні протипоказання, які поширюються на такі клінічні випадки:

  • підвищена чутливість організму до синтетичних компонентів;
  • дитячий вік до 18 років;
  • період лактації;
  • одночасно з інгібіторами ВІЛ-протеази, Еритроміцином, Кларитроміцином і Нефазодоном.

Умови продажу та зберігання

Кветіапін відпускається в аптеці строго за рецептом, тому самолікування виключено. Зберігати ліки потрібно в сухому, прохолодному місці. Важливо виключити контакт таблеток з маленькими дітьми. Перед прийомом контролювати термін придатності, е вживати ліки простроченим.

Аналоги Кветіапіну

Відгуки фахівців повідомляють, що зазначений медикамент підходить не всім пацієнтам. Може знадобитися заміна. Як гідних аналогів потрібно виділити такі фармакологічні позиції:

  1. Кветіапін Канон Пролонг. Це нейролептик у формі таблеток, рекомендований при хронічних і гострих психозах у складі комбінованої терапії або як самостійне лікування. Кветіапін Пролонг діє м’якше свого аналога.
  2. Квентиакс. Це більш дорогий препарат з антипсихотичної активністю, який належить приймати 2 рази на добу незалежно від прийому їжі з різним дозуванням протягом 7-10 днів.
  3. Сероквель Пролонг. Повний аналог Квтиапина, який теж має різну концентрацію активного компонента в складі таблеток. Коштує таке ліки приблизно в 2 рази дорожче, але діє м’якше.
  4. Кетилепт. Зазначений препарат ще призначають при депресивних станах на тлі біполярних розладів. Стоять таблетки теж значно дорожче свого аналога, але їх прийом не виключає виникнення ідентичних побічних ефектів.
  5. Лаквель. Це бюджетний аналог при біполярних розладах і шизофренії. Добова доза залежить від характеру і стадії патологічного процесу. Стартує з 50 мг, але поступово повинна збільшуватися.

Відео

Відгуки

Марина, 39 років

Батькові Кветіапін призначили при змішаній деменції. Препарат викликає сильні побічні явища. У випадку батька це була цілодобова сонливість, запаморочення, тремор кінцівок та ознаки тахікардії. Довелося терміново викликати фахівця додому і замінити ліки на більш дорогий аналог. Таблетки Квентиакс підійшли більше.

Ольга, 49 років

У матері при тривалому прийомі Кветіапіну почалася дискенезия (це рухові розлади). Лікар індивідуально коригував добову дозу. Відразу повідомив, що при подальшому перебігу побічних ефектів доведеться повністю замінити запропоновану схему консервативної терапії хронічного неврозу.

Євгенія, 45 років

При органічних ураженнях головного мозку це надійне та ефективне ліки. У мене таким консервативним методом старшому братові шизофренію лікували при черговому рецидив. Ні, мова не йшла про повне одужання, але вдалося купірувати більшу частину нападів, зробити його поведінку за життя більш зрозумілу, адекватним.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо