Ларинготрахеїт гострий і хронічний — симптоми і як лікувати медикаментозними і народними засобами

Інфекційні ураження органів дихання займають перше місце за поширеністю в світі. Бактерії та віруси проникають в організм через носові ходи і ротову порожнину, викликаючи велике запалення слизових. Одним з інфекційних захворювань дихальних органів є ларинготрахеїт, з симптомами якого діти і дорослі часто звертаються в поліклініку.

Що таке ларинготрахеїт

Вірусні та бактеріальні інфекції виявляються у хворих по-різному. Деякі пацієнти потерпають від нежитю і невеликий температури, а інші стикаються зі спазмом гортані і сильним болем. У другій категорії пацієнтів лікарі в 8 випадках з 10 діагностують ларинготрахеїт. Недуга вражає трахею та гортань. За міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду (МКХ 10) хронічний ларинготрахеїт відноситься до класу J37, а гострий – до J04.2. Захворювання вважається заразним, якщо його викликали віруси або бактерії. Недуга хронічної форми іншим людям не передається.

Причини

Розвитку ларинготрахеїту сприяє гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). При сильному зниженні імунітету запалення гортані прогресує. Трахеоларингит може з’явитися при хронічному алергічному риніті або під дією препаратів, що висушують слизову оболонку горла. У рідкісних випадках у хворих хвороба розвивається при проникненні в організм збудників блідої трепонеми, туберкульозу. Основні причини появи ларинготрахеїту:

• проникнення стафілококів, пневмококів, стрептококів в дихальні шляхи;
• мікоплазменна інфекція;
• гостре респіраторне захворювання (ГРЗ);
• вплив хімічних агентів;
• зараження організму герпесом.

Симптоми

На початковій стадії захворювання проявляється як застуда. Пацієнт страждає від нападів сухого кашлю, скаржиться на першіння у горлі. У хворого підвищується температура до 38-39°С. Напади кашлю провокують сміх, плач, різке вдихання пилу або холодного повітря. Гостра форма хвороби розвивається дуже швидко. Хворий скаржиться на наступні симптоми:

• біль при ковтанні;
• задишку;
• неможливість прокашлятися;
• біль за грудиною.

Гострий ларинготрахеїт

Першим симптомом недуги є різко піднялася температура. Голос у хворих стає грубим, з’являється хрипота і осиплість. У деяких пацієнтів на тлі інфекції збільшуються лімфатичні вузли. При прослуховуванні легень можна помітити сухі хрипи і жорстке дихання. Гострий ларинготрахеїт може супроводжуватися наступними ознаками:

• каркающий або гавкаючий кашель, викликані звуженням просвіту трахеї і спазм голосових зв’язок;
• виділення невеликої кількості густого мокротиння;
• печіння в гортані;
• посилення болю за грудиною під час кашлю.

Хронічний

При тривалих інфекціях дихальних шляхів зростає ризик розвитку ускладнень трахеоларингита, одним з них яких є перехід захворювання у хронічну форму. У пацієнтів з’являється легка дисфонія. При хронічному гіпертрофічному ларинготрахеїті зростає ризик розвитку раку гортані, тому хворим слід консультуватися з отоларингологом не менше 1 разу на рік. Основні ознаки цього виду хвороби:

• голосове стомлення;
• приступи кашлю при сміху і швидкому диханні;
• набряки гортані;
• свербіж і сухість у горлі.

Кашель

Цей симптом є основним при трахеоларингите. Кашель проявляється на 3-4 день зараження. Спочатку пацієнт скаржиться на відчуття лоскоту в горлі. У народі його називають гавкаючим кашлем з-за того, що він сухий і безперервний. Постійні спазми не дають хворому нормально відпочити навіть в нічний час доби. У багатьох пацієнтів кашель в цей час загострюється. Маленькі діти з-за спазму м’язів горла можуть постраждати від звуження гортані, що супроводжується нападом задухи.

Під час кашлю виділяється невелика кількість мокротиння. По мірі прогресування хвороби слиз стає густішою, а першіння проходить. Якщо недуга спровокований інфекцією, то мокрота стає гнійною. Ларинготрахеїт без кашлю зустрічається рідко. Це свідчить про те, що захворювання набуло хронічну форму, а слизові оболонки атрофувалися. Мокроту при такому перебігу недуги відсмоктують шприцом з подовженою трубкою.

Ларинготрахеїт у дітей

Захворювання часто зустрічається у пацієнтів до 6 років. У дітей цього віку воронкоподібна форма гортані, м’язовий вузький просвіт, а дихальна мускулатура слабка. Жирові та сполучні тканини подсвязочного простору пухкі, тому бактерії легко проникають в організм і викликають сильне запалення. Ларинготрахеїт у немовляти протікає у важчій формі, ніж у дорослого. Симптоми захворювання у дітей:

• гавкаючий кашель;
• напади задишки з шумним вдихом;
• підвищена пітливість;
• різкий занепад сил під час ігор або при годуванні.

Класифікація

Ларинготрахеїт розрізняють за формою перебігу, етіологічним фактором і змін тканин. У дітей часто зустрічається стенозуючий тип захворювання, який лікарі називають помилковим крупом. Пов’язано це з тим, що обидві хвороби мають схожу симптоматику, тому їх легко переплутати. Діти від 6 місяців до 6 років хворіють ларинготрахеобронхитом. Хвороба хронічного виду має 3 форми:

• катаральну;
• атрофічний;
• гиперпластическую.

Розрізняють гострий ларинготрахеїт первинний, рецидивуючий, безперервний і хвилеподібний. Запалення може проявитися раптово без будь-яких симптомів ГРВІ або на тлі гострого респіраторного захворювання. Часто у пацієнтів трахеоларингит є ускладненням наявної застуди. При супутніх несприятливих факторах гостра форма хвороби перейде в хронічну.

Ускладнення

При ларинготрахеїті без лікування запальний процес з верхніх відділів дихальної системи перейде у нижні. Це спровокує розвиток бронхіту, ангіни, пневмонії та трахеобронхіту. У дітей може з’явитися бронхіоліт. Скупчення мокротиння у пацієнтів молодше 6 років і спазм м’язів гортані провокують напад помилкового крупа із запаленням легенів. Захворювання може супроводжуватися наступними бронхолегеневими ускладненнями:

• підйом температури;
• поява ознак інтоксикації організму;
• безперервні напади кашлю;
• доброякісна пухлина слизових гортані або трахеї.

Діагностика

Ларинготрахеїт лікар виявляє при візуальному огляді пацієнта, але форму захворювання може дізнатися лише після проведення микроларингоскопии. При необхідності лікар під час процедури робить забір тканин. Апаратне дослідження допомагає відрізнити хворобу від дифтерії, бронхіальної астми, заглоточного абсцесу. При загостренні хронічної форми хвороби пацієнтів направляють на:

• ендоскопічну біопсію;
• комп’ютерну томографію гортані;
• рентгенографію легень.

Лікування

Особливості терапії залежать від того, які порушення викликало захворювання. Лікування ларинготрахеїту у дорослих складається з прийому антибіотиків та противірусних препаратів. Дітям призначають інгаляції і легкі антибактеріальні засоби. Якщо вони не допомагають, то лікар приступає до лікування антибіотиками. При алергічної природи захворювання пацієнту дають антигістамінні препарати. При утворенні абсцесу на поверхні черпалонадгортанной складки або язиковій частині надгортанника госпіталізація обов’язкова.

Лікування в домашніх умовах

Хворі повинні зменшити голосову навантаження і дотримуватися рекомендацій лікаря. Одним із способів лікування трахеїту, фарингіту і ларинготрахеїту є підвищення вологості повітря. Особливо це актуально в опалювальний період. Краще для цих цілей придбати зволожувач повітря. В рідину можна додати пару крапель ефірного масла ялівцю, м’яти або апельсина. Вони надають тонізуючу і протимікробну дію на організм.

Інгаляції

Для проведення процедури використовують небулайзер і спеціальні лікарські засоби. Лікарі рекомендують застосовувати для інгаляцій Лазолван, Хлорфиллипт, Ротокан. У небулайзер заливають суміш одного з цих препаратів з фізрозчином. Не рекомендується замість медичного приладу використовувати каструлі й інші підручні засоби, т. к. при парових інгаляціях ліки руйнуються.

Медикаментозна терапія

Ларинготрахеїт лікують антибіотиками, бронхолітиками та противірусними препаратами. Амізон – йодований анальгетик, ефективний при вірусних ураженнях дихальних шляхів. Його не можна давати пацієнтам із гіпотиреозом. Для усунення симптомів ларинготрахеїту ліки приймають 2 рази/добу по 250-400 мг 7 днів. При поганому відході мокротиння лікарі призначають Амброксол. Бронхолитик можна приймати з 6 років. Максимальна добова доза ліків – 90 мг.

Антибіотики при ларинготрахеїті

Амоксицилін – препарат, який призначають при інфекційних ураженнях дихальної системи. Його можуть приймати діти і дорослі. Максимальна доза препарату становить 1500 мг/добу. Часто при прийманні Амоксициліну пацієнти стикаються з діареєю. Тривалість лікування визначає лікар. Аналогічну дію на організм надає Зінацеф. Цей антибіотик можна давати навіть новонародженим. Побічні ефекти при прийомі ліки розвиваються рідко.

Хірургічна операція

При патологічному звуження трахеї, що супроводжується стійким відчуттям стороннього тіла в горлі, хворим показано висічення надлишкової тканини голосових зв’язок і слизових. Процедура проводиться під місцевою анестезією. Під час операції можуть використовувати радіохвильовий апарат або лазер. Змінені тканини руйнуються, а симптоми хронічного ларинготрахеїту стають менш вираженими. Операція протипоказана хворим зі схильністю до тромбозу.

Лікування ларинготрахеїту у дітей

При відсутності у дитини стенозу слід проводити кілька інгаляцій за допомогою небулайзера. Якщо потрібного приладу немає, можна дати дитині подихати парою. При проведенні процедури необхідно дотримуватися заходів обережності від опіків. Якщо ларинготрахеїт у дитини супроводжується підвищеною температурою, будь інгаляції протипоказані. В боротьбі із захворюванням допоможуть наступні способи:

• Рясне питво. Дитині можна давати соки, морси, чай, компоти, молоко кімнатної температури. Не варто сильно підігрівати рідини, оскільки вони можуть травмувати гортань.
• Ножні ванни. Оптимальна температура становить 37-40°С. Тривалість процедури – 10-15 хвилин.

Лікування народними засобами

При захворюванні можна приймати відвари на основі цілющих рослин. Лікування будь-якими народними засобами продовжують до тих пір, поки симптоми ларинготрахеїту повністю не зникнуть. Попередньо перед вживанням трав’яних відварів потрібно зробити тест на чутливість до їх основних компонентів. Знахарі рекомендують лікувати ларинготрахеїт наступними народними засобами:

• Відваром звіробою. 3 столові ложки сировини заливають 120 мл окропу, закривають кришкою і настоюють 2 години. Отриману суміш проціджують і приймати по 30 мл за 20 хвилин до їжі.
• Медом. Продукт можна вживати як в чистому вигляді, там і змішавши його з 250 мл морквяного соку. Мед вживають по 1-2 столові ложки/день. Корисно розсмоктувати продукт, а не просто є.
• Цибульним відваром. Одну невелику цибулину труть на тертці, змішують з 2 чайними ложками цукру, а потім додають до суміші 250 мл води. Отриманий розчин доводять до кипіння на повільному вогні. Після того, як ліки загусне, нагрівання припиняють. Відвар приймають по 1 чайній ложці кожну годину.

Прогноз

При своєчасному прийомі медикаментів ларинготрахеїт проходить без будь-яких ускладнень. У дорослих захворювання протікає важче, але теж піддається лікуванню. Особи, які професійно займаються співом і виступом на публіку, можуть зіткнутися зі зміною гучності і глибини голосу. Причина цього явища полягає в тому, що під час захворювання трохи травмуються голосові зв’язки, тому перший час після одужання пацієнтам слід менше говорити.

Профілактика

Загартовування дитини з раннього віку є одним із способів запобігання розвитку ларинготрахеїту. Слід приймати імуномодулюючі препарати під час застуди, щоб не допустити ускладнень ГРВІ. Велику увагу лікарі приділяють профілактиці запальних процесів гортані. Нею повинні займатися не лише діти, але і дорослі. Для запобігання розвитку хвороб дихальної системи необхідно:

• зволожувати повітря в опалювальний період і при сухому кліматі в регіоні;
• вживати їжу, що містить вітамін С;
• займатися дихальною гімнастикою;
• уникати переохолодження організму;
• виключити надмірно солоний, кислий, гостру їжу з раціону при схильності до запальних захворювань горла.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.