Лідаза — показання до застосування препарату, побічні дії, аналоги та відгуки

Препарат Лідаза — засіб, що отримують із сім’яних залоз великих рогатих тварин. Медикамент впливає на ферментативні функції організму, ефективно лікує тромбози або запалення, що супроводжуються некротичними змінами і рубцюванням. Входить до складу гіалуронідаза запускає процеси розщеплення гіалуронату. Препарат застосовують в гінекології, косметології, офтальмології, в терапевтичних цілях.

Інструкція по застосуванню Лідази

Препарат призначають у вигляді ін’єкцій (крім внутрішньовенних). Для лікування рубців вводять під шкіру (під рубець) або внутрішньом’язово (виконується в близькості від ураженої ділянки). При офтальмологічних захворюваннях застосовують електрофорез із застосуванням медикаменту або капають розчин на слизову оболонку очей. Необхідна комплексна терапія з використанням антибіотика. При захворюваннях органів дихання виконуються інгаляції.

Склад і форма випуску

Форма випуску препарату Складові частини препарату
  1. Лідаза порошок (перед застосуванням додається натрій хлорид 0,9%).
  2. Ліофілізат для парентерального та місцевого використання.
  3. Ліофілізат для застосування місцево і зовнішньо.
  4. Супозиторії.
Гіалуронідаза 64 ОД

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Гіалуронова кислота (мукополісахарид, має в складі ацетилглюкоминазу), що міститься в препараті, розпадається до глюкозаміну та глюкуронової кислоти, тим самим збільшує проникність тканин і стимулює рух міжтканинних рідин. При поступовому зменшенні концентрацій гіалуронідази, відбувається відновлення в’язкості кислоти гіалуронової (ефект тимчасовий, зберігається короткий час). Препарат поліпшує рухливість суглобів, сприяє розсмоктуванню гематом, розм’якшує рубці. Фармакокінетика не вивчалася.

Показання до застосування

Препарат рекомендовано приймати для лікування при наступних станах:

  • наявність рубців після травм, операцій, опіків;
  • малорухливість суглобів;
  • довго загоюються, виразки на поверхні шкіри;
  • наявність контрактур суглобів;
  • гідроцефалія;
  • спондилоартрит;
  • остеопороз;
  • остеоартроз;
  • хронічний тендовагініт;
  • захворювання шкірних покривів (склеродермія);
  • захворювання поперекових відділів хребта;
  • інфаркт міокарда;
  • офтальмологічні захворювання (кератит, ретинопатія, гемофтальм);
  • запальні захворювання верхніх дихальних шляхів;
  • гематоми (крововилив) м’яких тканин;
  • неврит, плексит.

Спосіб застосування і дозування

Разова доза — 64 УЕ з розчином прокаїну. Застосовується препарат для парентеральних ін’єкцій (внутрішньом’язових та підшкірних), місцево як аплікацій і компресів (при хворобах суглобів). Для лікування офтальмологічних захворювань використовують 0.1% розчин з антибіотиком. Засіб застосовують у вигляді інгаляцій, вагінальних свічок. Необхідні дозування, спосіб введення, а також курс лікування визначає лікар.

Лідаза для електрофорезу

Для проведення електрофорезу застосовується наступний рецепт:

  • дистильована вода 60 мл;
  • 300 МО медикаменту;
  • три краплі соляної кислоти (0.1%).

Так само готують буферний розчин для лідази. Препарат на ділянку вводиться з анода. Процедура триває близько 20-30 хвилин. Перед виконанням використовують анестетик. Необхідно проводити 20 сеансів, один раз на добу, кожен день не перериваючи лікування.

Застосування в офтальмології

Препарат Лідаза широко використовується лікарями для лікування офтальмологічних захворювань. Застосовують комплексно разом з антибактеріальними препаратами. Методика застосування: необхідно використовувати 0.1% розчин кімнатної температури, відтягнути нижню повіку, закапати кілька крапель, закрити очей, не відкривати 30 секунд, щоб ліки не витекло.

При туберкульозі

При наявності туберкульозу чи інших захворювань дихальної системи, препарат вводять парентерально (внутрішньом’язово або підшкірно) або інгаляційно. Лікувальні інгаляції проводять за допомогою небулайзера, протягом одного місяця через день, один раз на день у дозі 5 мл медикаменту. При неефективності проведеної терапії курс лікування повторюють через два місяці.

Лідаза в гінекології

При гінекологічних захворюваннях застосовують свічки з Лідазу або розчин для ін’єкцій. Супозиторії не виробляють у великих кількостях, а виготовляють в аптеках за наявності рецепту від лікаря. Вводять по одній свічці глибоко у піхву через кожні дві доби (на третій день). Курс лікування становить десять введень. Повторно засіб можна використовувати через місяць.

Особливі вказівки

Перед застосуванням необхідно провести шкірну пробу на наявність алергії до діючої речовини препарату (засіб вводять інсуліновим шприцом внутрішньошкірно в кількості 20 мкл). Не проводити укол в місця пухлин, гострих запальних процесів, інфекцій. Лікування під час вагітності та в період годування груддю рекомендовано, тільки якщо ефект вище потенційних ризиків для жінки і плоду.

Лікарська взаємодія

Препарат сприяє прискоренню процесів всмоктування інших медикаментозних препаратів: ізотонічних розчинів, міорелаксантів (при парентеральному введенні). Місцеві анестетики починають свою дію в більш короткі терміни, і мають менш виражений ефект. В гінекологічній практиці не рекомендується призначати для лікування разом з естрогенвмісними засобами.

Побічні ефекти Лідази

Після прийому препарату можливі наступні побічні реакції:

  • Поява слабкості, підвищеної пітливості або високої температури тіла.
  • Нервова система: головний біль і запаморочення.
  • Органи дихання: утруднення дихання і поява задишки.
  • Система серця і судин: тахікардія, підвищення артеріального тиску.
  • Алергічні реакції: поява висипу і свербежу, розвиток ангіоневротичного набряку.
  • Місцеві реакції на введення: біль, відчуття жару в місці уколу, припухлість.

Передозування

Ознаки передозування препарату: поява нудоти, блювоти, ознобу і запаморочення, виникає кропив’янка, знижується артеріальний тиск, місце проведення уколу набрякає, червоніє і свербить. Методи лікування симптомів: використання епінефрину у вигляді ін’єкцій, антигістамінних препаратів і глюкокортикостероїдів. При тяжких станах необхідна термінова госпіталізація в лікувальний заклад.

Протипоказання

Протипоказання до використання препарату:

  • наявність непереносимості компонентів препарату;
  • ракові пухлини на будь-якій стадії розвитку;
  • гострі запальні процеси;
  • обструкція легенів;
  • виражена легенева недостатність при туберкульозі;
  • кровотеча, кровохаркання, наявність геморагій в легенях.

Умови продажу та зберігання

Препарат зберігати при температурі не вище 15 °С, в темному місці. Відпускається лише за наявності рецепту. Герметичний флакон можна зберігати 2 роки.

Аналоги Лідази

  • Гіалуронідаза – ферментний препарат, що застосовується для лікування рубців, контрактур, уражень нервових сплетень, гематом, уражень очей, шкірних захворювань. Вводиться п/к, внутрішньом’язово, інгаляційно.
  • Лидоза -М – сучасний та недорогий препарат, який має широкий спектр дії для лікування уражень шкіри і слизових. Випускається в розчині і вагінальних свічках.
  • Ронидаза – препарат є повним аналогом, випускається у флаконах з порошком по 5 р.

Відео

Відгуки

Наталя, 30 років

Гінеколог призначила препарат для лікування спайок на яєчнику. Колола 5 разів, місце ін’єкцій опухло і болить, не знаю, чи буде ефект, але витримувати дані процедури складно і боляче. Після такого лікування доведеться робити розсмоктуючі компреси, щоб прибрати набряклість тканин. Мені Лідаза не підійшла, буду шукати альтернативний засіб.

Анатолій, 32 роки

Відгуки суперечливі, але я вирішив використовувати після призначення лікаря, щоб зняти післяопераційні шви. Рубці стали набагато світліше і менш помітні через два тижні після початку терапії препаратом. Побічних ефектів при лікуванні не помітив, лише невеликий дискомфорт після уколу, який швидко зникав. Лідаза мені сподобалася, мінусів немає.

Вікторія, 45 років

Я лікар-гінеколог, часто призначаю своїм пацієнткам для лікування цей препарат. Лідаза рідко викликає побічні реакції, пацієнтки залишають позитивні відгуки, задоволені простотою використання (свічки), передозування при такому способі неможлива. За всю мою практику тільки один раз спостерігалась алергічна реакція після застосування препарату.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо