Ліки при отруєнні — як приймати для лікування дітей і дорослих, назви кращих засобів проти інфекції

Практично кожна людина в своєму житті стикався з отруєнням. Більш частими причинами його розвитку виступають несвіжа чи заражена їжа, рослини, отруйні гриби, недотримання гігієни та перевищення дози препаратів. Отруївшись, людина відчуває нудоту, блювоту, пронос, біль у животі і температуру. Це загальні ознаки інтоксикації організму. Зняти їх допомагають пігулки від отруєння. Препарати і дієта дозволяють впоратися з патологічним станом, але при підозрі на інфекційне захворювання необхідно звернутися до лікаря.

Як лікувати отруєння

При стабільному стані хворого не госпіталізують, він може лікуватися в домашніх умовах. Легкий патологічний процес вдається усунути буквально за 1-3 дні. Терапія при інтоксикації організму спрямована на:

• зняття симптомів, виведення з організму токсинів;
• запобігання зневоднення;
• відновлення мікрофлори кишечника;
• дотримання дієтичного харчування для нормалізації діяльності шлунково-кишкового тракту.

Якщо патологія пов’язана з дизентерією або інший кишковою інфекцією, то призначається лікування отруєння має этиотропный характер. Воно спрямоване на усунення збудника: бактерії або вірусу. З цією метою використовують антибактеріальні або противірусні препарати. Кишкові інфекції лікуються виключно в умовах стаціонару. При харчової інтоксикації необхідно почати з першої допомоги, яка передбачає:

1. Очищення шлунка. Після першого нападу блювоти рекомендується випити слабкий сольовий або содовий розчин. При наступному основна частина харчової маси вийде. Промивання продовжують до моменту викидання з шлунка чистої води.
2. Відновлення водного балансу. Блювота або пронос виводять з організму великий об’єм рідини. Щоб її заповнити, необхідно після кожного нападу випивати по 200 г води невеликими ковтками.
3. Очищення кишечника. Не варто зупиняти діарею прийомом таких препаратів, як Імодіум. Питання про їх необхідність повинен вирішувати лікар, тому як з-за затримки калових мас у кишечнику продовжують всмоктуватися токсичні речовини.
4. Голодування. На піку неприємних симптомів не варто вживати їжу. Протягом перших діб рекомендований лікувальний голод. Крім того, під час інтоксикації мало у кого є бажання щось з’їсти.
5. Використання препаратів. Хворому рекомендують прийняти сорбенти, які нейтралізують токсини. При важкій інтоксикації можуть знадобитися протиблювотні або протидіарейні засоби. Високу температуру допомагають знімати жарознижуючі. Коли хворий вже зможе приймати їжу, йому варто вести прийом ферментативних препаратів, які допомагають налагодити мікрофлору кишечника.

Що таке ліки при отруєнні

Так називають групу медикаментозних препаратів, які допомагають усунути ознаки інтоксикації, запобігти його ускладнення на підшлункові, печінкові та ниркові структури, а також відновити роботу травної системи. Медикаменти призначають залежно від етіології, тяжкості та симптоматики. Харчова інтоксикація провокує накопичення в організмі токсинів. Після всмоктування в кров вони призводять до порушень у внутрішніх органах. Попередити розвиток таких реакцій допомагають ліки, що знімають певні симптоми патології.

Які ліки приймати при отруєнні

Відповідь на питання, які препарати приймати при отруєнні, залежить від причини цього стану та ступеня прояву її симптомів. В більшості випадків використовуються таблетки. Існують і інші форми ліків від отруєння: порошки, уколи, крапельниці. Останні два виду застосовують при більш тяжкому стані пацієнта, наприклад, при інтоксикації алкоголем. Список категорій використовуваних препаратів включає:

1. Сорбенти. Ефективно виводять з організму токсини, прискорюють одужання.
2. Протиблювотні. Якщо рясна блювота, то пацієнт не може пити воду або ліки. Протиблювотний засіб і в цьому випадку просто необхідно.
3. Від діареї. Цей симптом не рекомендують усувати на початковому етапі інтоксикації. Якщо ж діарея не проходить кілька днів, то потрібно лікування антибиотикоами, абсорбентами або соляними розчинами.
4. Відновлюють мікрофлору. При отруєнні кишечник втрачає корисні бактерії. Ці засоби допомагають запобігти дисбактеріоз.
5. Жарознижуючі. Використовуються при клінічних ознаках інтоксикації у вигляді больового синдрому і високої температури.
6. Спазмолітичні. Усувають болі в животі, кишкові коліки, спазми в жовчних протоках. Застосовуються при порушеннях роботи жовчного міхура.
7. Ферментні. Допомагають розвантажити підшлункову залозу і регулюють травлення, тому як при отруєнні організму складно самому перетравлювати продукти.
8. Антибактеріальні. Показані при бактеріальної кишкової інфекції. Антибіотики призначає тільки лікар.
9. Знеболюючі. Знімають запалення слизової шлунка, усувають біль, печію, відрижку.
10. Відновлюють водно-сольовий баланс. Замінюють крапельниці, допомагаючи організму заповнити недолік рідини.

Сорбенти

У всіх випадках харчової інтоксикації для очищення організму використовуються сорбенти. Вони всмоктують в себе шкідливі речовини і разом з ними виводяться з організму. Це допомагає зменшити вираженість блювоти і діареї, трохи знизити температуру тіла. Традиційно з сорбентів використовують активоване вугілля. Його приймають із розрахунку 1 таблетка на 10 кг ваги. Плюс вугілля в низькій вартості. Крім того, він безпечний при прийомі в зазначеній дозі. Список інших сорбентів включає:

1. Ентеросгель. Випускається у формі гідрогелю та пасти. Вони мають детоксикуючою і адсорбуючих діями, тому використовуються при діареї або диспепсичних розладах. Склад обох форм випуску включає полиметилсилоксана полигидрат. Добова доза – 3 пакетики, прийняті в 3 прийоми. Серед побічних ефектів спостерігаються запор і почуття відрази до препарату. Протипоказання: гостра кишкова непрохідність, атонія кишечнику, вагітність, лактація, вік до 1 року. Перевага Ентеросгелю– на відміну від вугілля виводить тільки токсини і не чіпає корисні речовини.
2. Полісорб. Заснований на колоїдному діоксиду кремнію. Являє собою порошок для приготування суспензії. Він проявляє адаптогенні, дезінтоксикаційні та адсорбуючі властивості. Полісорб застосовує при харчових і кишкових інфекціях, діареї, дисбактеріозі, інтоксикації у дітей і дорослих. Доза становить 0,1-0,2 г на 1 кг ваги. Приймається 3-4 рази в день. Препарат протипоказаний при кровотечах із травного тракту, атонії кишечнику, загострення виразки шлунка або 12-палої кишки. Побічні реакції: запор, диспепсія, алергія, порушення всмоктування вітамінів і кальцію. Плюс медикаменту – максимально висока сорбційна поверхня 300 м2/р.
3. Смекта. Включає смектит диоктаэдрический, що володіє адсорбуючих дією. Смекта показана при діареї, синдромі подразненого кишечнику, диспепсії, печії, здуття. Доза становить до 6 пакетиків на день. Для вживання порошок розчиняють у воді. Смекта не використовується при непрохідності кишечнику, синдром мальабсорбції глюкози та галактози, непереносимості фруктози. Після прийому можливі запор, метеоризм або блювання. Плюси: випускається з апельсиновим і ванільним смаком, дозволено з віку у 4 тижні.

Від отруєння і блювоти

Якщо блювота не дає людині навіть просто пити воду або прийняти ліки, то йому необхідно протиблювотний засіб. Такі засоби впливають на блювотний центр. Позиви до блювоти блокують:

1. Церукал. Діючою речовиною є метоклопрамід. Воно усуває гикавку, печію, блювоту, прискорює випорожнення шлунка. Ліки застосовується при атонії та гіпотонії кишечнику, рефлюкс-езофагіті, загостренні виразки, метеоризмі. Дозування: 5-10 мг таблеток за півгодини до їжі, 1-3 ампули внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Обмеженнями до прийому Церукала є стеноз воротаря шлунка, кишкова непрохідність, кровотечі в ШКТ, епілепсія, хвороба Паркінсона. Побічні реакції: запор, діарея, сонливість, сухість у роті, дискінезія, гінекомастія, галакторея. Переваги Церукала: надійність, висока ефективність, швидкодія.
2. Осетрон. Ондасетрон у складі ліки має протиблювотними властивостями, тому медикамент використовується при нудоті і блювоті. Добова доза становить 8-32 мг. Протипоказаний Осетрон при вагітності, лактації, фенілкетонурії, віком до 2 років. Серед негативних реакцій після прийому відзначаються запори, діарея, сухість у роті, аритмія, головний біль, судоми, порушення гостроти зору. Гідність Осетрона – швидке всмоктування в ШКТ.

Засіб від отруєння і проносу

Практично будь-яка харчова інтоксикація супроводжується діареєю. З цим видом нозоологического прояви не рекомендують боротися в перші дні, тому що подібним чином організм позбавляється від шкідливих речовин. Якщо діарея не усувається в пізні строки, то необхідно приймати наступні медикаменти:

1. Неоинтестопан. Активний компонент у складі – аттапулгит, адсорбує на себе патогенні бактерії і їх токсини. Цим обумовлене застосування Неоинтестопана при гострій діареї, порушення мікрофлори кишечника, алергії. За добу максимально можна прийняти до 14 таблеток. Не можна їх використовувати при кишкової непрохідності, пропасниці, віком до 3 років. Після прийому може виникнути запор, але рідко, що є плюсом.
2. Каопектат. Заснований на тій же речовині, що і Неоинтестопан. Випускається у вигляді суспензії і таблеток. Має ті ж свідчення. Не використовується Каопектат при віком до 6 років, гіпертермії, кишкової непрохідності. Доза — 2 таблетки або 2 ложки суспензії при перших ознаках діареї. Далі приймають по 2 таблетки після кожного рідкого випорожнення, але не більше 12 штук. Плюс Каопектата – рідкісне розвиток побічних реакцій у вигляді ознак кишкової непрохідності.

Для відновлення мікрофлори

У кишечнику важливу роль відіграє бактеріальний склад. При отруєнні він порушується, внаслідок чого з організму виводяться навіть корисні мікроорганізми. Відновити нормальну мікрофлору допомагають:

1. Лактофільтрум. Склад засобу містить лактулозу і лігнін гідролізний. Препарат є ентеросорбентом, який регулює кишкову мікрофлору. Лактофільтрум використовується при гепатиті, ураженнях печінки, синдромі подразненого кишечнику, алергії. Приймати необхідно щодня по 2-3 таблетки 3 рази. Перевага Лактофільтруму – можливість застосування з 1 року. До протипоказань відносяться вагітність, виразки і кровотечі ШКТ, галактоземія. З побічних реакцій відзначаються діарея, метеоризм, алергія.
2. Лінекс. Включає ліофілізовані життєздатні молочнокислі бактерії, які формують нормальну мікрофлору кишечнику. Лінекс показаний при диспепсії, нудоти, діареї, запорах, метеоризмі, болі в животі, а протипоказаний при дефіциті лактази, порушення засвоєння глюкози-галактози. Щоденна доза становить 6 таблеток у 3 прийоми. Плюс медикаменту – можна використовувати в дитячому віці. В якості аналога Лінексу можна вибрати краплі Хілак Форте.

Ліки при отруєнні з температурою

При сильному отруєнні загальна інтоксикація організму супроводжується високою температурою, що вказує на роботу імунного механізму. Якщо вона перевищує показник у 38,5 градусів, то необхідний прийом жарознижуючих засобів, таких як:

1. Долар. Включає парацетамол і диклофенак, має знеболюючі та жарознижуючі властивості. Використовується при гострих болях і високій температурі. Доза дорівнює 2-3 таблеток на добу після їжі. Побічні реакції і протипоказання представлені великим списком, тому їх варто вивчити в інструкції до ліків.
2. Пенталгін. Містить кофеїн, парацетамол, дротаверин, фенирамина малеат, напроксен. Медикамент проявляє протизапальні, жарознижуючі і анальгезуючі властивості. Його перевага – швидкість. Пенталгін ефективний при болях різної етіології і високій температурі. Приймати щодня необхідно по 1 таблетці 1-3 рази на добу. Протипоказання і список побічних реакцій варто вивчити в докладній інструкції до Пенталгину, так як вони численні. В якості аналога ліки можна використовувати Ібупрофен.
3. Максиган. Містить метамізол, фенпивериний, питофенон. Ці речовини забезпечують спазмолітичні, протизапальні, анальгезуючі властивості Максигана. Його плюс – швидкодія. Засіб показаний при больовому синдромі, невралгіях, міалгіях, інфекціях, застуді. Доза для дорослих становить 2-3-разове застосування 1-2 таблеток. Список побічних реакцій і протипоказань варто уточнити в докладній інструкції, тому як їх перелік дуже великий. Аналогом Максигана є більш простойАнальгин, але він подразнює стінки шлунка, тому не рекомендований при отруєнні.

Спазмолітики

Спазмолітики усувають причину больового синдрому, який розвивається внаслідок метеоризму та газів. Ці препарати при отруєнні купируют біль у животі і кишкові коліки. Серед спазмолітиків хорошими відгуками користуються:

1. Але-шпа. Активна речовина в складі – дротаверин. Випускається ліки у вигляді пігулок і уколів, володіють спазмолітичною властивістю. Але-шпа показана при спазмах гладких м’язів і різних болях. Її плюс – швидке усунення причини больового синдрому. За добу людині можна прийняти 120-140 мг дротаверину. Це 3-6 таблеток Но-шпи. В ампулах доза становить 40-240 мг. Обмежити Но-шпу необхідно при нирковій, печінковій і лактазной недостатності, синдром низького серцевого викиду. Після прийому таблетки можливі безсоння, зниження АТ, запаморочення, нудота, запор. В якості аналога Але-шпи застосовується препарат Платифілін.
2. Дюспаталин. Мебеверин у складі засобу має спазмолітичну властивістю, тому препарат застосовується при коліках, спазмах кишечника і шлунково-кишкового тракту. Не слід його використовувати при вагітності, лактації. Плюс Дюспаталина – мінімум побічних ефектів у вигляді алергії і запаморочення. Щоденна доза для усунення болю становить 1 капсули 2 рази в день. Порівняно з Но-шпою Дюспаталин має більш вузьким спектром дії.

Ферментні препарати

Ліки від отруєння необхідні і для полегшення перетравлювання їжі. Цей процес погіршується із-за порушення мікрофлори кишечника або відсутності ферментів підшлункової залози. Виправити проблему допомагають такі засоби при отруєнні:

1. Мезим. Панкреатин цього медикаменту допомагає заповнити дефіцит ферментів ПЖЖ. Використовується Мезим при диспепсії, метеоризмі, вживанні жирної і важко перетравлюваної їжі. Приймають таблетку під час їжі по 1-2 штуки. Гідність Мезима – можна приймати з віку 3 років. Список обмежень до прийому включає гострий панкреатит, обтураційну непрохідність кишечника. Після прийому таблеток можливий розвиток бронхоспазмов, сльозотечі, чхання, висипань. Аналогом Мезима є ліки Креон, теж засноване на панкреатин.
2. Фестал. Крім панкреатину, включає компоненти жовчі і гемицеллюлозу. Плюс ліки – численні ефекти: протеолітичний, липолитический, амилолитический, жовчогінний, відновлює роботу підшлункової. Недостатність у роботі цієї залози є основним показанням до застосування. Середня дозування – 1-2 драже 3 рази в день. Після прийому можливі алергія, нудота, діарея, гіперемія шкіри, чхання. Не можна використовувати Фестал при гепатиті, гіпербілірубінемії, гострому панкреатиті, механічній жовтяниці, кишкової непрохідності. Аналогічним за складом є медикамент Дигестал.

Антибактеріальні препарати

Якщо причиною отруєння стала бактеріальна інфекція, то необхідний прийом антибіотиків, які усувають збудника патологічного процесу. Призначити такі ліки може тільки лікар після аналізів і перегляду анамнезу. Протипоказання і побічні реакції до антибіотиків краще вивчити в докладній інструкції до них, бо ці пункти представлені великим списком. Дозу повинен призначати тільки лікар. Серед антибіотиків від отруєння застосовуються:

1. Ципрофлоксацин. Однойменне речовина у складі володіє бактерицидними властивостями. Плюс – висока біодоступність-70%. Антибіотик ефективний проти грам (-) та грам (+) аеробів і інфекціях, спричинених штамами стафілококів. Аналогами Ципрофлоксацину за механізмом дії виступають фторхінолони Офлоксацин і Норфлоксацин.
2. Цефтріаксон. Названий по основному компоненту в складі. Це антибіотик з класу цефалоспоринів, володіє бактерицидною активністю. Показанням до прийому виступають інфекції, спричинені чутливими до цього препарату бактеріями. Плюсом Цефтріаксону є широкий спектр антибактеріальної активності.

Від печії та болю в шлунку

При запаленні слизової оболонки шлунка від харчового отруєння на фоні гастриту хворий відчуває печію, відрижку, біль у шлунку. Для позбавлення від цих симптомів використовуються особливі препарати. Їх приймають тільки під час появи печії та болю в шлунку. Усунути ці ознаки допомагають:

1. Альмагель. Містить бензокаїн, алгедрат, магнію гідроксид. Під дією Алмагеля знижується вплив травматичних факторів на слизову шлунка. Медикамент використовується при гастритах, дуоденіт, ентериті, грижі отвору стравоходу, виразках ШЛУНКОВО-кишкового тракту, рефлюкс-езофагіті. Приймають Алмагель щодня по 1-3 дозувальних ложки 3-4 рази на день за півгодини до їжі. Не рекомендовано засіб при хворобі Альцгеймера, прийом сульфаніламідів, ниркових патології, віком до 1 місяця. Серед побічних реакцій відзначаються нудота, сонливість, запори, спазми шлунка, зміна смаку. Плюс за альмагель – тривалу дію.
2. Фосфалюгель. Включає фосфат алюмінію, який забезпечує антацидний, обволікаючу та абсорбуюче дії. Засіб допомагає від виразки 12-палої кишки і шлунка, рефлюкс-езофагіту, синдрому невиразкову диспепсії, функціональної діареї, кишкових та шлункових розладів. Дорослим рекомендують приймати по 1-2 пакетики 2-3 рази щодня. Фосфалюгель протипоказаний при порушеннях функції нирок. Серед негативних наслідків після прийому відзначається запор, але дуже рідко, що можна вважати плюсом медикаменту.

Для відновлення водно-сольового обміну

Через діареї і блювоти організму схильний до зневоднення. Впоратися з дегідратацією допомагають певні ліки. Прикладом служать біодобавка Регесол, але існують і медикаментозні препарати. Наступні таблетки при отруєнні і блювоті використовуються для відновлення обміну солей і води:

1. Глюкосолан. Включає калію хлорид, натрію хлорид, натрію гідрокарбонат і натрію цитрат. Використовується при інфекційних захворюваннях і профілактики порушень водносольового обміну. Приймають Глюкосолан незалежно від їжі, розбавляючи в 1 л води. Плюс кошти – можливість застосування навіть у новонароджених. Глюкосолан протипоказаний при прекомі, комі і гіперчутливості. Побічними реакціями виступають тільки набряки і нудота.
2. Регідрон. Містить калію хлорид, декстрозу, хлорид натрію та натрію цитрат. Цими речовинами обумовлено гидратирующее дію. Розчин Регідрону показаний при втраті рідини і електролітів у випадку діареї і блювоти. Для прийому порошок розводять в теплій кип’яченій воді – 2,39 г на 0,5 склянки рідини. Обмежити Регідрон необхідно бенкет дисфункції нирок, кишкової непрохідності, діареї з-за холери, непритомному стані. Плюс – ризик розвитку побічних ефектів дуже низька. В якості аналога Регідрону можна використовувати ліки Нормогидрон.

Що приймати при алкогольному отруєнні

В результаті перенасичення організму похідними етанолу розвивається алкогольне отруєння. В такому стані пацієнту показано сорбенти та соляні розчини. Серед протиблювотних ліків застосовують Церукал, з симптоматичних – Лимонтар, Биотредин, Зорекс. Щоб надалі алкоголік більше не пив, рекомендований прийом ліків на основі дисульфіраму. Крім того, існує спеціальний засіб під назвою Торпедо, який імплантують під шкіру пацієнта з метою кодування від алкоголю.

Зазначені медикаменти викликають огиду до спиртових напоїв. Серед таблеток на основі дисульфіраму виділяються:

1. Еспераль. Блокує ацетальдегидрогеназу, яка бере участь у процесі метаболізму етанолу. Результат – концентрація ацетальдегіду в організмі підвищується, що провокує поява блювоти, нудоти, тахікардії. Ці симптоми асоціюються у людини з вживанням алкоголю. Еспераль показаний для лікування алкоголізму і отруєння нікелем. Приймають таблетки внутрішньо по 500 мг. Побічні ефекти і протипоказання варто вивчити в інструкції до медикаменту, тому як вони представлені великим списком. Плюс Эспераля – дію ще протягом 10-14 днів після припинення прийому.
2. Тетурам. Використовується при алкоголізмі, коли інші засоби не принесли терапевтичний ефект. Дозування Тетураму становить 150-500 мг двічі на день. Через 7-10 днів проводять тетурамалкогольную пробу – беруть 20-30 мл горілки. При слабкій реакції дозу підвищують. Перед застосуванням обов’язково необхідно вивчити список протипоказань і негативних реакцій, адже їх перелік дуже широкий. Плюсом засіб можна вважати невисоку вартість.

Крапельниця

Більш ефективним способом усунути симптоми інтоксикації вважається крапельниця. Її проводять виключно в умовах стаціонару, самостійне лікування таким методом не допускається. Користь крапельниці полягає в наступному:

• знищення шокових реакцій;
• відновлення обсягів кровециркуляции;
• підтримки легеневої, ниркової та серцевої діяльності;
• перфузійному поліпшення функцій внутрішніх органів;
• мінімальному токсичному впливі;
• поліпшення кровопостачання мозку;
• прискореному виведенні токсинів з організму;
• нормалізації артеріального тиску.

Існують дві групи використовуються для крапельниць розчинів: солей та цукрів (гіпертонічні, гіпотонічні та ізотонічні), високомолекулярних речовин. Останні застосовуються як джерело парентерального харчування при неможливості фізіологічного годування. Кожна група розчинів містить певні препарати:

1. Солі і цукру. Тут виділяються ізотонічний розчин трисоль і дисоль, розчин Рінгера та глюкози.
2. Високомолекулярні. До таким відносять Реополіглюкін, Гемодез, Реоглюман, Поліглюкін.

Ліки при токсикоінфекції у дітей

Медикаменти для лікування отруєння у дітей мають меншу дозу активних речовин, щоб знизити кількість побічних ефектів. Для усунення причини використовують антибіотики, частіше такий препарат, як Ніфуроксазид. З метою зняття симптомів інтоксикації та нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту дитині можна такі засоби:

1. Карбактин. Це порошок активованого вугілля, володіє адсорбуючим властивістю. Показано засіб при гострих харчових інтоксикаціях. Дозування для дітей становить 0,1-0,2 г на 1 кг ваги малюка 2-3 рази в день. Плюс – практично повна відсутність негативних ефектів після прийому. Єдиним є запор. Протипоказаний Карбактин при підвищеній чутливості до його складу. Аналогом є медикамент Микросорб, теж заснований на активованому вугіллі.
2. Ентеросгель. Використовується у дітей для лікування інфекцій кишечника. Немовлятам дають по 5 г (1 ч. л.) 2 рази щодня. З 5-літнього віку доза становить вже 10 г 3 рази. Між прийомом препарату та вживанням їжі необхідно дотримуватися перерву на 2 години. Курс лікування становить 7-14 днів.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.