Лікування дисциркуляторної енцефалопатії 2 ступеня – препарати при захворюванні
Зміст
При дисциркуляторній енцефалопатії на тлі порушення кровообігу відбувається хронічне ураження тканин головного мозку. Раніше захворювання зустрічалося лише у літніх, сьогодні його діагностують у людей у віці 40 років. Для 2 ступеня характери порушення пам’яті та уваги, нервово-психічні розлади, стомлюваність, депресія.
Для усунення гіпертонії
Дисциркуляторна лейкоенцефалопатія головного мозку частіше розвивається на тлі гіпертонічної хвороби з показниками тиску 160/100 мм рт. ст. і вище. У такому випадку для лікування призначають антигіпертензивні препарати:
| Група ліків | Приклади засобів | Дія |
| Бета-адреноблокатори |
|
|
| Інгібітори АПФ |
|
Блокує ангіотензинперетворюючий фермент, який перетворює ангіотензин ренін. Тим самим сприяють розширенню судин. |
| Діуретики |
|
Збільшують кількість рідини, виведеної разом із сечею. В результаті зменшується набряклість судин, збільшується їх просвіт, знижується тиск. |
| Антагоністи кальцію |
|
Не дають кальцію проходити через судинні стінки, тим самим знижують тиск. Додатково збільшують переносимість фізичних навантажень. |
Для корекції гіперхолестеринемії
Інша причина розвитку дисциркуляторної енцефалопатії 2 ступеня – атеросклероз. При такому захворюванні з-за підвищеного рівня холестерину на стінках судин формуються бляшки. Вони звужують просвіт артерій, з-за чого мозку бракує кисню, адже його кровопостачання значно зменшується. В стандарти лікування дисциркуляторної енцефалопатії на тлі атеросклерозу входять препарати, які тим чи іншим чином знижують рівень холестерину. До таких відносяться наступні ліки:
- статини – Ловастатин, Симвастатин, Липостат;
- фібрати – Мисклерон, Липанор, Клофібрат;
- антиоксиданти – вітамін Е;
- ненасичені жирні кислоти – ліпоєва кислота;
- анионообменные смоли – Холестирамін, Гемфіброзил;
- іонообмінні секвестранты – Квестран, Холестипол;
- кошти на основі нікотинової кислоти – Аципимокс, Никошпан, Никофураноза.
Вазодилататори
Групи вазодилататорів складають препарати, що володіють судинорозширювальною дією. Основна область їх застосування – лікування серцево-судинних захворювань. При дисциркуляторної енцефалопатії 2 ступеня вазодилататори необхідні для усунення гіпоксії головного мозку. За рахунок судинорозширювального дії лікування такими препаратами покращує кровопостачання мозкових тканин. Вазодилататори діляться на кілька основних груп:
- Центральної дії: Вінпоцетин, Гідралазин, Кавінтон. Ліки цієї групи чинять позитивний вплив не тільки на артерії, а й на дрібні капіляри головного мозку. Завдяки цьому кровопостачання органу відновлюється повністю.
- Периферичної дії: Нітрогліцерин, Молсідомін, Пентоксифілін, Трентал. Ліки цієї групи не впливають на центральну нервову систему, а діють тільки на периферичні судини.
- Змішаного типу: Нітропрусид натрію. Препарати цього типу підвищують венозну ємність, знижують опір периферичних судин. Нітропрусид натрію використовується тільки для внутрішньовенного введення. Препарат діє вже через 5 хв.
Ноотропи та нейропротектори
Для усунення нервово-психічних порушень, пов’язаних з дисциркуляторною енцефалопатією 2 ступеня, використовуються нейропротектори. Такі препарати попереджають пошкодження нейронів головного мозку. Ліки допомагають нейронів протистояти негативному впливу.
Такі засоби для лікування дисциркуляторної енцефалопатії часто комбінують з вазодилататорами та антиагрегантами, які зменшують в’язкість крові. До нейропротекторам відносяться різні категорії препаратів:
| Група препаратів | Приклади | Дія |
| Ноотропи |
|
покращують мозковий кровообіг;
позитивно впливають на метаболізм у тканинах головного мозку; мають антигіпоксичну та антиагрегантну дію. |
| Антикоагулянти |
|
Перешкоджає склеюванню тромбоцитів, тим самим запобігаючи утворенню тромбів. |
| Адаптогени | Рідкий екстракт і настоянка женьшеню, китайського лимонника або елеутерококу. | Підвищують стійкість клітин мозку до впливу негативних зовнішніх і внутрішніх факторів. |
Відео
Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.