Лікування ерозії стравоходу медикаментами — огляд лікарських засобів з описом

Одним з найбільш поширених захворювань травного тракту вважається ерозія шлунка і стравоходу. Хвороба може викликати чимало неприємних симптомів, серед яких біль при ковтанні, печія, нудота. Для якісного лікування патології важливо дотримуватися щадної дієти і регулярно приймати лікарські засоби, прописані лікарем.

Мета медикаментозної терапії

Ерозія стравоходу вважається вторинним розладом, сформованим на тлі грижі діафрагми або гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Патологія характеризується утворенням на слизовій оболонці органу одиночних або множинних запалень. Частіше ерозія зачіпає нижню третину стравоходу.

Лікування полягає в дотриманні пацієнтів щадної дієти, що виключає жирну, смажену, гостру їжу. Додатково призначаються медикаменти. Їхні головні завдання – нормалізація травлення, загоєння слизової стравоходу, нейтралізація соляної кислоти. Лікарська практика показує, що при дотриманні всіх рекомендацій пошкоджені місця повністю відновлюються, іноді без формування рубцевої тканини.

Тривалість лікування

Тривалість терапевтичного курсу залежить від тяжкості захворювання і від того, наскільки вчасно він призначений. Лікування медикаментами ерозії стравоходу, що знаходиться на початковому етапі розвитку, в середньому займає від двох тижнів до кількох місяців. При хронічному перебігу препарати призначають курсом від 2 до 3 місяців з наступним профілактичним прийомом ліків 1 раз у півроку.

Застосовуються препарати

Відновлення слизової стравоходу відбувається за рахунок зниження вироблення соляної кислоти і нормалізації травлення. Для досягнення поставлених цілей призначаються:

• Н2-блокатори гістамінових рецепторів – Ранітидин.
• Антацидні препарати – Альмагель.
• Прокінетики – Мотіліум, Домперидон;
• Заспокійливі рослинні засоби – масло обліпихи;
• Спазмолітики — Дротаверин.
• Слизоутворюючі кошти – Сукральфат.
• Інгібітори протонної помпи – Омепразол, Париет.

Альгінати

Препарати представляють групу високомолекулярних полісахаридів, до складу яких одночасно входять дві кислоти – гіалуронова і маннуроновая. Активні компоненти вступають у взаємодію з шлунковим соком, пригнічуючи його кисле середовище, і утворюють на поверхні шкіри захисну плівку. Такий механізм дії усуває неприємні симптоми ерозії – печію, печіння, біль.

У Росії зареєстрований тільки один альгінат – Гевискон. Препарат випускається у формі таблеток і суспензії. Використовується при лікуванні диспепсії, викликаної рефлюксною хворобою, для усунення відчуття тяжкості, печіння в шлунку. Гевискон слід приймати по 10-20 мл після їди або 2-4 таблетки 4 рази/добу.

Прокінетики

Препарати блокують дофамінові рецептори, чинить протиблювотну дію і стимулюють моторику шлунка. З безлічі прокінетиків, що використовуються у всьому світі, у нас дозволені тільки ті медикаменти, в склад яких входить домперидон або итоприд. До таких препаратів відносяться:

Антациди

Це група лікарських засобів, які пригнічують соляну кислоту, утворюють на поверхні стравоходу і шлунка захисну плівку. Вони швидко усувають біль і печіння, знімають запалення, відновлюють пошкоджену слизову. До популярним антацидам відносяться:

Інгібітори протонної помпи

Медикаменти знижують навантаження, що створюється на стінки органа при перетравленні їжі, пригнічують вироблення соляної кислоти. Всі блокатори протонної помпи є похідними бензимідазолу і володіють подібним механізмом дії. До популярним медикаментів, що використовуються при лікуванні ерозії стравоходу, відносяться:

Гастропротекторы

До цієї групи відносяться всі медикаменти, які захищають слизову оболонку шлунка і стравоходу від ушкоджуючої дії пепсину, соляної кислоти. До часто призначуваних препаратів належать:

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.