Лікування гастродуоденита з підвищеною кислотністю — особливості терапії, дієта
Запальний процес при гастродуоденіті зачіпає не тільки слизову шлунка, але і 12-палої кишки. При підвищеній кислотності захворювання нагадує гастрит з посиленою секрецією шлункового соку. Основою лікування такого гастродуоденіту є прийом ліків і дотримання дієти.
Особливості терапії
Ефективність терапії залежить від правильно проведеної діагностики, яка виявляє причину захворювання. Якщо загальний стан хворого стабільний, то лікування може проводитися амбулаторно. У деяких випадках показана госпіталізація пацієнта:
- гострий виражений больовий синдром;
- підозра на внутрішні кровотечі;
- дитячий вік;
- несприятлива обстановка в домашніх умовах;
- психотравмуючі ситуації.
Лікування при гастродуоденіті з підвищеною кислотністю
Тривалість лікування такого гастродуоденіту становить кілька місяців. При правильно підібраній терапії можна досягти тривалої ремісії – 1 рік і більше. Загальна схема лікування гастродуоденіту у дорослих:
- На час загострення хворому рекомендовано перебування в ліжку.
- В перші дні лікування особливу увагу приділяють дієті №1. Далі пацієнт повинен дотримуватися принципів харчування відповідно до столу №15.
- При бактеріальної природи гастродуоденіту проводиться антибактеріальна терапія. Вона допомагає впоратися з Хелікобактер пілорі.
- Для зниження підвищеної кислотності шлунка застосовують антисекреторні препарати.
Дієта
При лікуванні гастродуоденіту на фоні підвищеної кислотності прийом ліків обов’язково поєднують з дієтою. В основному використовуються принципи харчування столів №1 і №15. Перший показаний при загостренні захворювання. Дієта №15 наближена до збалансованого харчування здорової людини, тому її можна дотримуватися протягом усього життя. Загальні принципи столів №1 і №15:
- харчуватися не менше 4 разів за добу;
- вживати їжу невеликими порціями;
- виключити солоні, пряні, гострі, смажені, консервовані продукти;
- харчуватися тільки теплою їжею;
- не використовувати приправи;
- не їсти всухом’ятку;
- ретельно пережовувати їжу;
- витримувати інтервали між прийомами їжі в 3 год;
- вечеряти не пізніше ніж за 2 год до сну;
- виключити фаст-фуд, снеки, міцний чай і кава, алкоголь.
Медикаментозна терапія
Лікування гастродуоденіту у дорослих за допомогою ліків ослаблює вираженість симптомів. Основні групи препаратів, що застосовуються:
Найменування групи | Мета призначення | Приклади препаратів |
Антибіотики | Придушення розмноження бактерії Хелікобактер пілорі |
|
Антацидні | Зниження секреції шлункового соку для зменшення його кислотності. |
|
Антисекреторні (кислотоснижающие) | Зниження підвищеної кислотності шлункового соку. |
|
Препарати вісмуту (обволікаючі стінки кишечника і шлунка) | Захист кишкових та шлункових стінок від агресивного впливу соляної кислоти, регенерація тканин. |
|
Спазмолітики | Зняття сильних больових відчуттів. |
|
Нормалізують просування харчової грудки по травному тракту | Усунення блювоти, проносу, тяжкості в шлунку. |
|
Н2-блокатори | Зниження підвищеної кислотності шлунка. |
|
Ліки при гастродуоденіті
З кожної групи ліків лікар призначає препарати індивідуально. Приклади застосовуваних ліків:
- Метронідазол. Доза — 500 мг 3 рази за добу. Курс триває 3-5 днів. У поєднанні з антибіотиком часто призначають пробіотики, наприклад, Лінекс.
- Омепразол. Призначається по 20 мг 2 рази на добу. Залежно від клінічної картини лікування триває 2-5 тижнів.
- Де-нол. Приймають по 4 таблетки за добу, розділивши на 2-4 прийоми. Тривалість лікування визначається індивідуально.
- Метоклопрамід (Церукал). Дозування – 0,1 мг на 1 кг маси тіла, розділені на 3-4 прийоми. Курс розрахований на 4-6 тижнів.
Народні способи пониження кислотності
Застосування народних засобів повинно бути узгоджене з лікарем. Нетрадиційна медицина допомагає тільки полегшити перебіг гастродуоденіту. При підвищеній кислотності ефективні наступні засоби:
- картопляний сік;
- відвар м’яти;
- настій звіробою;
- трав’яний відвар ромашки, деревію;
- чай на основі насіння кропу;
- відвар кореня валеріани.
Відео
Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.