Лікування гастродуоденита зі зниженою кислотністю — препарати та народні засоби
Зміст
Лікар ставить діагноз «гастродуоденіт» при виявленні запалення на слизовій шлунка та 12-палої кишки. Захворювання може протікати по типу гастриту із зниженою кислотністю. У цьому випадку використовується особлива схема лікування. Повністю позбавитися від захворювання складно, але при правильній терапії вдається досягти тривалої ремісії.
Лікування гастродуоденіту у дорослих за допомогою ліків
Терапія гастродуоденіту із зниженою кислотністю обов’язково включає медикаментозні препарати. Використовуються як таблетки, так і розчини для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. Основні групи препаратів, що застосовуються:
Найменування групи ліків | Приклади препаратів |
Антибактеріальні |
|
Антациди |
|
Препарати вісмуту |
|
Антисекреторні |
|
Н-2-блокатори |
|
Спазмолітики |
|
Препарат Даларгін обмежує або заміщає повноцінної тканиною вогнища запалення і некрозу слизової оболонки. Перевага цього ліки при гастродуоденіті в тому, що воно сприяє реалізації природних процесів організму. З мінусів можна відзначити неможливість застосування під час вагітності. Основні показання до лікування Даларгином:
- панкреатит;
- виразка шлунка або 12-палої кишки;
- панкреонекроз;
- комплексна терапія алкоголізму та облітеруючих хвороб нижніх кінцівок.
Алмагель знижує переварюючу здатність шлунка. Плюс препарату – додатково володіє знеболюючою дією. Недолік Алмагеля – дуже неприємний смак. В основному ліки використовується для лікування наступних захворювань:
- рефлюкс-езофагіту;
- дуоденіту;
- ентериту;
- розлади кишечника;
- виразкової хвороби шлунка або 12-палої кишки;
- коліту;
- грижі стравохідного отвору в діафрагмі.
Схема лікування
При гастродуоденіті зі зниженою кислотністю часто використовуються антибіотики, оскільки він буває пов’язаний з інфікуванням бактерій Хелікобактер пілорі.
Існує декілька ефективних схем лікування:
Варіант лікування | Використовувані препарати | Дозування | Кратність прийому на добу, разів |
Схема 1 | Де-нол | 120-240 мг | 3 |
Фуразолідон | 0,05-0,1 г | 4 | |
Амоксицилін | 250-500 мг | 2 | |
Схема 2 | Де-нол | 120-240 мг | 3 |
Фуразолідон | 0,05-0,1 г | 4 | |
Кларитроміцин або Еритроміцин | 250 мг | 2 | |
Схема 3 | Де-нол | 120-240 мг | 3 |
Метронідазол | 250-500 мг | 2 | |
Амоксицилін | 250-500 мг | 2 |
Лікування хронічного гастродуоденіту на фоні зниженої секреторної функції шлунка, крім прийому ліків, включає ще кілька заходів. Загальна схема терапії виглядає так:
- Дотримання постільного режиму в перші дні при загостренні захворювання або госпіталізація при сильному больовому синдромі.
- Харчування за принципами лікувального стола №1 впродовж декількох діб після початку рецидиву, а потім перехід на дієту №15.
- Прийом антибіотиків курсом 5-10 днів при виявленні бактерії Хелікобактер пілорі.
- Застосування препаратів, що підвищують кислотність.
Дієта
Важлива частина лікування гастродуоденита на фоні зниженої кислотності – дієтотерапія. Без неї навіть прийом ліків не дасть належного ефекту. Основою лікувальної дієти є стіл №1 за Певзнером. Він має наступні принципи харчування:
- Є 5-6 разів на добу невеликими порціями в протертому або подрібненому вигляді.
- Вживати страви тільки теплими (не холодною і не гарячою).
- Обмежувати сіль до 10-12 г за добу.
- Готувати страви на пару, варити, тушкувати або запікати.
Повністю необхідно відмовитися від усіх маринованих, гострих, солоних і смажених страв. Не варто додавати в їжу спеції і приправи.
Під заборону потрапляють наступні продукти:
- картопля фрі;
- чебуреки;
- солодощі;
- бобові;
- свіжий хліб;
- міцний чай і каву;
- алкоголь;
- газована вода.
При складанні меню краще віддавати перевагу м’яса нежирних сортів і кисломолочним продуктам. Каші рекомендується поєднувати з буряком, картоплею, цвітною капустою. Обов’язково в раціоні повинні бути присутніми:
- сухе печиво;
- яйця;
- риба нежирних сортів;
- ягоди і фрукти в протертому вигляді;
- підсушений пшеничний хліб;
- неміцний чай;
- відвар шипшини.
Народні засоби
Методи нетрадиційної медицини тільки прискорюють одужання, але не позбавляють від гастродуоденіту повністю. Деякі рецепти допомагають підвищити знижену кислотність, усунути запори і печію. При гастродуоденіті рекомендовані наступні засоби:
- Налити склянку гарячої води, куди додати 2 ч. л. яблучного оцту і 1 ч. л. квіткового меду. Гарненько перемішати інгредієнти. Щодня пити такий засіб натщесерце за півгодини до сніданку. Повторювати процедуру протягом 4-6 тижнів.
- Щодня приймати 0,5 ст. свіжовичавленого соку капусти. Час прийому – 30-40 хв. до їжі. Лікування при гастродуоденіті триває до стійкого поліпшення стану. Зберігається сік не більш доби в холодильнику.
- Подрібніть шкірку декількох апельсинів, листків бобівника, трави полину і золототисячника, кореневищ аїру. Змішати інгредієнти в рівних пропорціях. На 1 ст. л. суміші приготувати 200 мл окропу. Змішати компоненти, варити півгодини на маленькому вогні, процідити. Пити щодня по 0,25 ст. до кожного прийому їжі.
Лікування гастродуоденіту у дітей
У дитячому віці гастродуоденіт із зниженою кислотністю часто поєднується з іншими захворюваннями органів травлення. З цієї причини лікування недуги здійснюється комплексно. Важливу роль грає психотерапія, особливо у підлітковому віці. Із загальних заходів рекомендовані:
- щоденні прогулянки на свіжому повітрі протягом 30-40 хв.;
- нічний сон 8-10 год;
- відмова від прийняття горизонтального положення протягом 2-3 год після їжі;
- виняток різких фізичних навантажень, що викликають стрибки внутрішньочеревного тиску;
- боротьба з курінням (для підлітків).
Медикаментозна терапія проводиться за тією ж схемою, що й у дорослих. При виявленні хелікобактерної інфекції обов’язково призначаються антибіотики: Аугментин, Флемоклав. Крім антибактеріальних препаратів, що застосовуються наступні ліки:
- антациди – Фосфалюгель, Альмагель, Фосфалюгель;
- антисекреторні – Ранітидин, Фамотидин;
- спазмолітики – Но-шпа, Папаверин.
Відео
Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.