Лікування папіломавірусу у людини: медикаментозне лікування і видалення

За даними Всесвітньої Організації охорони Здоров’я, кожна шоста людина є носієм вірусу папіломи людини. Один раз потрапивши в організм, вірус папіломи залишається в ньому назавжди. На тлі ослабленого імунітету вірус активізується і викликає появу бородавок, кондилом і папілом. Лікування в цьому випадку тільки симптоматичне.

Медикаментозне лікування папіломавірусної інфекції

Вірус папіломи людини – це внутрішньоклітинний паразит. Він не здатний до самостійного відтворення. Вірус паразитує в клітинах людського організму, впроваджуючи свою ДНК всередину хромосом інфікованого. Внаслідок цього без своєчасної терапії папіломавірус може викликати утворення злоякісних пухлин. Також цей вірус може викликати рак ротової порожнини і гортані.

Папіломавірусна інфекція на ранній стадії лікується за допомогою медикаментозної терапії. Самолікування в цьому випадку не допускається, оскільки воно підвищує ризик розвитку злоякісних новоутворень. Завдання медикаментозної терапії – пригнічення діяльності вірусу і зміцнення імунітету людини. Для цього застосовують дві основні групи препаратів:

• Противірусні. Діють безпосередньо на вірус папіломи, пригнічуючи його життєдіяльність. Противірусні препарати представлені таблетками, ін’єкціями, свічками, мазями. Так вдається впливати на вірус як зсередини, так і зовні.
• Імуномодулюючі. Призначаються паралельно з противірусними. Допомагають зміцнити захисні механізми, що забезпечують профілактику рецидивів папіломавірусу.

Препарати для ін’єкцій

Ліки з цієї групи призначені для внутрішньовенного введення. Призначення таких засобів здійснюється тільки лікарем. Ін’єкційно при папіломавірусі вводять переважно імуномодулюючі препарати. Хоча деякі з них володіють одночасно і противірусною дією. Приклади часто використовуваних ліків:

• Панавир. При лікуванні цим препаратом активізується вироблення інтерферону в організмі людини. Це ліки від папілом пригнічує синтез вірусної ДНК у клітинах, уражених вірусом. Панавир протипоказаний при індивідуальній непереносимості або алергії на його склад, у віці до 12 років, під час грудного годування.
• Ингарон. Активує продукцію цитокінів і деяких інших радикалів, що провокує загибель папіломавірусу. Додатково блокує реплікацію ДНК і РНК вірусів. Лікування папіломавірусу Ингароном протипоказано при цукровому діабеті, вагітності, аутоімунних розладів, непереносимості гамма-інтерферону. Із побічних ефектів можливі гіперемія і болючість у місці введення.
• Циклоферон. Потенціює синтез інтерферону. В організмі Циклоферон виявляє імуномодулюючу, противірусну, протипухлинну, протизапальну дії. Лікування Циклофероном протипоказано при цирозі печінки, високої чутливості до складу ліків, під час вагітності і лактації, у віці до 4 років. З побічних ефектів може розвинутися тільки алергія.
• Інтерферон альфа. Стимулює активність макрофагів – клітин, які активізують клітинний імунітет. Додатково пригнічує реплікацію РНК вірусу. Інтерферон альфа не використовують при важких психічних і нервових розладах, що супроводжуються депресіями і спробами самогубства. З побічних реакцій частіше спостерігаються тремтіння в тілі, озноб, нудота, анорексія.

Таблетки

В якості альтернативи инъекционному введення препаратів лікар може призначити пероральний прийом таблетованих коштів. Вони теж володіють противірусною та імуномодулюючою діями або яким-небудь одним із зазначених ефектів. Ефективні таблетки для лікування папіломавірусу:

• Алпізарін. Це рослинний препарат, що володіє антибактеріальним і противірусним діями. Активна речовина ліки отримують з трави копійочник. Воно стимулює гуморальний і клітинний імунітет, активізує вироблення інтерферону. Алпізарін в лікуванні вірусу папіломи людини не використовують при непереносимості або недостатності лактози, вагітності, гіперчутливості до складу, віком до 3 років.
• Изопринозин. Це засіб пригнічує РНС вірусу і фермент дигидроптероатсинтетазу, який бере участь у синтезі деяких вірусних частинок. Додатково Изопринозин проявляє імуностимулюючі властивості. Протипоказання до лікування таким препаратом: хронічна ниркова недостатність, аритмія, подагра, сечокам’яна хвороба, вік менше 3 років.
• Лікопід. За рахунок прийому цих ліків стимулюється фагоцитарна активність макрофагів і нейтрофілів: посилюються їх бактерицидні і цитотоксичні властивості. Так, Лікопід проявляє ефект імуномодулятора. Лікування їм заборонено при аутоімунному тиреоїдиті, вагітності, лактації, лихоманці і підвищеній температурі. У перші дні прийому препарату може розвинутися гіпертермія.
• Лавомакс. Стимулює продукцію інтерферону, інгібує трансляції вірус-специфічних білків в інфікованих клітинах – проявляє імуномодулюючу та противірусну дії. До протипоказань Лавомакса належать вік менше 18 років, вагітність, лактація, глюкозо-галактозна мальабсорбція, непереносимість фруктози, дефіцит сахарази/ізомальтази. Можливі побічні ефекти: ознаки диспепсії, нетривалий озноб, алергія.

Свічки

Якщо папіломавірус вразив статеві органи, то для боротьби з кондиломами використовують ректальні і вагінальні свічки. Вони показані для лікування папіломавірусної інфекції на геніталіях, шийці матки, піхві, в анальному отворі. Лікування вірусу папіломи людини у жінок і чоловіків може здійснюватися за допомогою свічок з наступного списку:

• Генферон. Стимулює внутрішньоклітинні ферменти, які інгібують реплікацію вірусу. Має антибактеріальну, антивірусну, антипроліферативну та імуномодулюючою дією. Лікування Генфероном протипоказаний при чутливості до інтерферону, у випадку загострень захворювань імунної системи. З боку нервової системи препарат може спричинити головний біль, щодо кровотворення – тромбоцитопенію, лейкопенію. Ще можливий розвиток системних реакцій, включаючи гіпертермію, біль у суглобах і м’язах, збільшення потовиділення, підвищення стомлюваності.
• Бетадин. Це супозиторії з антисептичну і дезинфікуючу дію. Додатково Бетадин демонструє активність відносно вірусів, бактерій, грибів, найпростіших. Лікування папіломавірусу цим препаратом неприпустимо при аденомі щитовидної залози, гіпертиреозі, герпетиформном дерматиті Дюринга, у віці до 1 року, при високій чутливості до йоду. З побічних ефектів іноді виникають місцеві алергічні реакції, дисбактеріоз піхви, тиреотоксикоз.
• Віферон. Нормалізує показники концентрації в організмі імуноглобуліну Е, надаючи імуномодулюючу дію. Ще препарат проявляє антипроліферативні та противірусні властивості. Віферон має тільки одне протипоказання – гіперчутливість до інтерферону або іншим складовим супозиторіїв. В якості побічних реакцій препарат може викликати алергію у піхву або анальному отворі залежно від місця введення.

Мазі

Якщо нарости, що утворилися в результаті інфікування папіломавірусом, мають розмір менше 3 мм, то їх можна усунути за допомогою мазей. Вони повинні володіти противірусним ефектом. Корисні і мазі, проявляють підсушують і антибактеріальні властивості. Так, при папіломавірусі можуть використовуватися наступні місцеві засоби:

• Стефалин. Ця мазь виготовлена на основі лікарських трав і інших натуральних компонентів. Дія заснована на припіканні безпосередньо самих бородавок. Стефалин не рекомендований для лікування вірусу папіломи людини у вагітних і годуючих жінок.
• Оксолінова мазь. Оксолін у складі препарату володіє антивірусною активністю по відношенню до опоясывающему і простого герпесу, бородавок, аденовірусів. Дія ліки надає за рахунок здатності блокувати місця зв’язування вірусних частинок з мембранами клітин. Лікування Оксоліновою маззю заборонено тільки при високій чутливості до її складу. З побічних реакцій можливий розвиток дерматиту, ринореї чи фарбування шкіри в синій колір.
• Саліцилова мазь. Проявляє антисептичні, кератолітичні, протизапальні, регенеруючі властивості. Допомагає пом’якшити нарости і мозолі. Саліцилова мазь протипоказана при індивідуальній гіперчутливості до її складу. З побічних ефектів препарат може викликати алергію, шкірний свербіж, печіння і висип.
• San Fen Zhong. Ця мазь китайського походження. Її ефективність при папіломавірусі обумовлена випалює дією. Її не можна наносити на відкриті рани.

Видалення папілом і кондилом

У клініках пацієнту можуть запропонувати видалити папіломи за допомогою більш радикальних методів. Вони є більш ефективними, оскільки дають високу гарантію відсутності рецидивів папіломавірусу. Видаляють нарости різними способами. Найрезультативнішими вважаються наступні процедури:

• Лазерна коагуляція. Суть процедури – вплив на папіломи спрямованим пучком світла, що призводить до відмирання тканин новоутворення.
• Радіохвильова терапія. Полягає у впливі на папіломи радіохвилями. По ефективності процедура порівнянна з електрокоагуляцією.
• Химиодеструкция. Під час такої процедури на тканини папілом впливають кислотою або лугом.
• Електрокоагуляція. Це процедура випалювання папілом за допомогою струму високої частоти. Він руйнує тканини новоутворень.
• Хірургічне видалення. Самий радикальний метод видалення папілом. Їх вирізують за допомогою хірургічного скальпеля. Такий спосіб є найбільш травматичний, вимагає більш тривалої реабілітації, залишає шрами. Крім того, при хірургічному видаленні високий ризик рецидиву папіломавірусу.
• Кріодеструкція. Ще називається кріотерапією. Методика являє собою вплив на тканини папілом низькими температурами, які забезпечує рідкий азот. В результаті наріст заморожується і відмирає.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.