Метипред – інструкція із застосування, протипоказання, побічні ефекти, аналоги, механізм дії

Патологічну активність імунної системи людини і запальні процеси, що протікають в організмі можна взяти під контроль за допомогою препарату Метипред. Практика використання ліки довела його ефективність. Важлива умова успішного застосування полягає у відповідності режиму терапії інструкції по застосуванню.

Склад і форма випуску

Метипред випускається фармацевтичними компаніями в двох формах: таблетки та ліофілізат для приготування розчину. Різновиди володіють наступними характеристиками:

  1. Ліофілізат являє собою жовтуватий або білий гігроскопічний порошок для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення. До діючої речовини додається розчинник – прозора рідина, що не має кольору. Розливають у флакони по 250 мг, вода для ін’єкцій (розчинник) – в ампулах (4 мл).
  2. Таблетки майже білого кольору, мають круглу форму, зі скошеними краями, плоскі з поперечною розділяє рискою (на цій же стороні є гравірування – ORN 346). Таблетки мають дозування 16 мг, фасуються по 100 або 30 штук в контейнери або флакони.

Склад обох лікарських форм вказано в наступній таблиці:

Склад 1 таблетка 1 флакон
Метилпреднізолон (діючий компонент) 4/16 мг 250 мг (у вигляді натрію сукцинату)
Допоміжні компоненти: Моногідрат лактози, тальк, кукурудзяний крохмаль, магнію стеарат, вода очищена, желатин гідроксид натрію

Фармакологічна дія

Інструкція по застосуванню Метипреда (Metypred) відносить препарат до глюкокортикостероїдів синтетичного походження. Ліки має протиалергічну, імунодепресивну та протизапальну дію, знижує інтенсивність росту антитіл. Препарат пригнічує взаємодію В — і Т-лімфоцитів, міграцію Т-клітин, пригнічує проліферацію лімфоцитів, підвищує чутливість бета-адренорецепторів до ендогенних катехоламінів.

Антиалергійна активність Метипреда пов’язана зі зниженням вироблення медіаторів алергії, пригнічення вироблення антитіл, пригнічення розвитку лімфоїдної і сполучної тканин. Паралельно зменшується рівень В — і Т-лімфоцитів, базофілів і тучних клітин. За рахунок пригнічення вивільнення еозинофілами запальних медіаторів проявляється протизапальний ефект препарату.

Активний компонент складу стабілізує мембрани органел, індукує утворення липокортинов, зменшує кількість опасистих клітин. Медикамент посилює розпад білка в м’язах, підвищує утворення нирки і печінки альбумінів, зменшує кількість глобулінів в плазмі. Активний компонент швидко і добре всмоктується (на 70%), з’єднується з білками крові на 62%. Метаболізм препарату відбувається в печінці, метаболіти виводяться нирками, проникають в мозкові оболонки і плаценту.

Для чого призначають Метипред

Показання для призначення Метипреда обумовлені фармакокінетичними особливостями діючої речовини препарату. Медикамент має виражений терапевтичний ефект на ряд патологічних станів та захворювань:

  • рак легені;
  • нефротичний синдром;
  • патології сполучної тканини (вузликовий періартеріїт, дерматоміозит, склеродермія);
  • розсіяний склероз;
  • вроджена гіперплазія надниркових залоз;
  • гіперкальціємія, обумовлена онкологічними захворюваннями, блювання і нудота в період здійснення цитостатичної терапії;
  • інтерстиціальні патології легенів (фіброз, гострий альвеоліт, саркоїдоз третьої і другої стадії);
  • бериліоз і синдром Лэффера;
  • гепатит;
  • підгострий тиреоїдит;
  • патології крові та захворювання системи кровотворення (эритробластопения, лімфогранулематоз, аутоімунна гемолітична анемія, гіпопластична эритроидная анемія, агранулоцитоз, лімфоїдний і мієлоїдний лейкоз, панмиелопатия, тромбоцитопенія вторинного типу у дорослих, тромбоцитопенічна пурпура);
  • ниркові патології аутоімунного генезу;
  • виразковий коліт;
  • профілактика відторгнення у процесі трансплантації органів;
  • кон’юнктивіт;
  • набряк мозку внаслідок попереднього парентерального використання глюкокортикостероїдів;
  • недостатність надниркових залоз вторинного і первинного типу;
  • хронічні або гострі алергічні патології (лікарська екзантема, кропив’янка, поліноз, набряк Квінке);
  • бронхіальна астма;
  • хронічні або гострі запальні процеси в суглобах (синовіт, бурсит, епікондиліт, ювенальний артрит, плечолопатковий періартрит, поліартрит, подагричний і псоріатичний артрит, неспецифічний тендосиновіт, анкілозуючий спондилоартрит, остеоартрит, синдром Стілла у дорослих);
  • пульс-терапія при лікуванні патологій, при яких медикаментозна терапія глюкокортикостероїдами є ефективною;
  • симпатична офтальмія, передні увеїти та важкі уповільнені неврити, хвороби зорового нерва;
  • хвороби шкіри (ексфоліативний дерматит, екзема, пухирчатка, синдром Стівенса-Джонсона, себорейний дерматит, атопічний і контактний дерматит, псоріаз токсидермія, герпетиформний бульозний дерматит).

Спосіб застосування і дозування

Дозування Метипреда та тривалість лікування визначається лікарем в індивідуальному порядку на підставі ступеня занедбаності хвороби і наявних свідчень. Таблетки приймаються перорально (запиваются водою), час – з прийомом їжі або відразу після їжі. Добовий об’єм препарату приймається за один раз. При призначенні подвійної дози – через добу.

Якщо добова доза дуже велика, то допустимо розділити прийом на 2-4 підходу (основну частину приймати зранку). Початкова доза повинна бути у межах 48 мг. При терапії неважких патологій допустимо приймати низькі дози. Схеми для лікування поширених станів у пацієнтів приймають Метипред:

  • пересадка органів: з розрахунку 7 мг на кг;
  • розсіяний склероз: 200 мг;
  • набряк мозку: 200-1000 мг.

Для приготування розчину у флакон з лиофилизатом додається додається розчинник. Ін’єкція здійснюється внутрішньовенно або внутрішньом’язово, у повільному темпі. При небезпечних для життя станах розчин вводиться внутрішньовенно 30 мг на кг протягом 30 хвилин. В ході пульс-терапії при лікуванні патологій, при яких результативно застосовувати глюкокортикостероїди, і при гострих захворюваннях Метипред призначається внутрішньовенно:

  • набряклі стану: 4 дні з розрахунку 30 мг на кг через добу або 3, 5, 7 доби по 1000 мг щоденно;
  • системний червоний вовчак: 3дні – 1000 мг на добу;
  • розсіяний склероз: 5 або 3 дні по 1000 мг у добу.

При термінальних стадіях раку вводиться по 125 мг на добу – 2 місяці (для полегшення страждань). Якщо в ході хіміотерапії виникають побічні ефекти у вигляді блювоти, то Метипред вводиться внутрішньовенно протягом п’яти хвилин. Засіб вводиться за годину до ін’єкції хіміотерапевтичних медикаментом, безпосередньо на початку хіміотерапії та після завершення.

Початкова дозування при інших показаннях становить 10-500 мг внутрішньовенно (в залежності від патології). Дозування до 250 мг вводять не менше п’яти хвилин, високі дози – як мінімум 30 хвилин. Надалі введення можна здійснювати внутрішньовенно, з тривалістю, що визначається реакцією пацієнта на терапію і його станом. Дітям призначаються низькі добові дози (не менше 0,5 мг на кг маси).

Метипред при ревматоїдному артриті

Процедура введення встановленої дози при ревматоїдному артриті повинна займати не менше півгодини. Якщо за тиждень лікування не було поліпшень, при необхідності курс можна повторити. Курс лікування повинен займати від одного до чотирьох днів по 1000 мг у день. Другий варіант терапевтичного курсу передбачає лікування протягом півроку – по 1000 мг у місяць.

При надниркової недостатності

Через невыраженного минералокортикоидного дії для замісного лікування при надниркової недостатності рекомендується застосовувати Метипред у поєднанні з мінералокортикоїдами. Дозування визначається з пропорції – 0,18 мл на один кілограм ваги пацієнта. Другий варіант розрахунку добової дози – 3,33 мг на кв. метр площі поверхні тіла. Прийом розрахованої дози допустимо ділити на три підходу.

Особливі вказівки

Згідно інструкції, приготований розчин зберігається при кімнатній температурі протягом 12 годин. При зберіганні в холодильнику його можна використовувати протягом доби. Інші особливі вказівки:

  1. Щоб знизити побічні явища, хворим призначають антациди, збільшують надходження калію в організм з продуктами харчування та медикаментами. Раціон повинен включати багату білками і вітамінами їжу, з обмеженням жирів, солі, вуглеводів.
  2. Дія препарату посилюється при цирозі печінки, гіпотиреозі. Він може збільшувати прояви емоційної нестабільності, психотичних порушень. Якщо у пацієнта в анамнезі були психози, ліки призначається з обережністю.
  3. Під час стресу (після операцій, травм, інфекційних захворювань) доза глюкокортикостероида збільшується.
  4. При раптовій відміні терапії прийому високих доз може розвинутися синдром відміни. Його ознаками стають нудота, анорексія, загальна слабкість, загальмованість стану, болі в м’язах і кістках. Можливе загострення захворювання.
  5. При лікуванні Метипредом не проводять вакцинацію, оскільки знижується її ефективність.
  6. Терапія дітей цим засобом вимагає ретельного спостереження за динамікою зростання.
  7. При надниркової недостатності бажано поєднувати Метипред з мінералокортикоїдами.
  8. Якщо у пацієнта цукровий діабет, у нього контролюється рівень цукру в крові, при необхідності коригується доза гіпоглікемічних таблеток.
  9. Під час лікування потрібно постійно стежити за допомогою рентгена за кістково-суглобової системи, робити знімки кистей, хребта.
  10. При латентних інфекційних захворюваннях нирок чи сечовивідних шляхів прийом Метипреда може викликати лейкоцитурию. Аналогічно він підвищує рівень метаболітів оксикетокортикостероидов.

При вагітності

Ліки Метипред призначається у першому триместрі вагітності тільки за життєвими показаннями і з обережністю. Під час лактації воно заборонено, тому що активні компоненти проникають в грудне молоко. При ЕКЗ (екстракорпоральному заплідненні) препарат можуть призначати для регуляції гормонального фону. Застосування показане лише за призначенням лікаря.

Лікарська взаємодія

Препарат Метипред може взаємодіяти з іншими ліками, викликаючи негативні наслідки. Частина з них описана в інструкції:

  1. Засіб збільшує метаболізм і знижує концентрацію Ізоніазиду в плазмі, Мекселитену, зменшує рівень Празиквантелу, знижує ефективність соматотропного гормону.
  2. При поєднанні препарату з нітратами або м-холиноблокаторами підвищується внутрішньоочний тиск, вітаміном Д – знижується вплив на кишкове всмоктування кальцію.
  3. Метипред знижує ефективність інсуліну, пероральних гіпоглікемічних засобів, гіпотензивних медикаментів, непрямих антикоагулянтів, погіршує переносимість серцевих глікозидів (що небезпечно розвитком шлуночкової екстрасистолії) прискорює виведення ацетилсаліцилової кислоти.
  4. Комбінація препарату з Парацетамолом призводить до гепатотоксичноссти, а з етанолом, тромболітиками, антикоагулянтами та нестероїдними протизапальними засобами – кровотеч або эрозиям, виразок шлунково-кишкового тракту.
  5. Одночасний прийом Індометацину підвищує ризик розвитку побічних ефектів.
  6. Поєднання Метипреда з натрийсодержащими засобами призводить до виникнення набряків, підвищення тиску, з діуретиками або Амфотерицином В – посилення виведення калію з організму (що небезпечно розвитком серцевої недостатності).
  7. Комбінація з Азатіоприном, Мексилетином і нейролептиками призводить до розвитку катаракти.
  8. Поєднання препарату з імунодепресантами підвищують ризики розвитку лімфоми, інфекцій.

Побічні дії Метипреда

В залежності від того, як довго препарат приймався і в якій дозуванні, залежить вираженість і частота прояву побічних ефектів. Можливими реакціями, згідно інструкції, є:

  • лейкоцитурія, припливи крові до обличчя, синдром відміни, загострення або розвиток інфекцій;
  • свербіж;
  • повільне загоювання ран, схильність до кандидозу, піодермії, петехиям, стриям;
  • порушення росту і окостеніння у дітей, розрив сухожиль, стероїдна міопатія;
  • гіпокаліємія, гіпернатріємія (підвищена пітливість, збільшення ваги), гіпокальціємія;
  • раптова втрата свідомості, трофічні порушення рогівки, бактеріальні інфекції очей;
  • делірій, судоми, дезорієнтація, головний біль, ейфорія, псевдопухлина мозочка, галюцинації, вертиго, психоз, запаморочення, параноя, безсоння;
  • слабкість м’язів;
  • гіперкоагуляція, тромбоз, підвищення тиску, брадикардія, аритмія;
  • гіперпігментація, гіперхолестеринемія, гіпоальбумінемія;
  • некроз, некроліз, нефроуролитиаз;
  • остеопороз, стронгілоїдоз, екзофтальм, экхимоз;
  • нудота, гикавка, блювання, панкреатит, метеоризм, стероїдна виразка шлунка, порушення травлення;
  • затримка статевого розвитку, синдром Іценко-Кушинга (стрії, м’язова слабкість, аменорея, гірсутизм, дисменорея, місяцеподібне обличчя, підвищення тиску, ожиріння), пригнічення роботи наднирників.

Передозування

Якщо приймати розчин або таблетки Метипред тривалий час у підвищених дозах, може розвинутися передозування. Її симптомами, згідно інструкції, є посилені побічні ефекти. Для лікування слід звернутися до лікаря, зменшити прийняту дозу, провести симптоматичну терапію. Специфічних антидотів до ліків не виявлено.

Протипоказання

Єдиним протипоказанням до застосування ліків є індивідуальна непереносимість компонентів складу. З обережністю використовують при наступних станах:

  • гипоальбунемия;
  • вагітність;
  • закрито або відкритокутова глаукома;
  • поліомієліт;
  • важка хронічна ниркова, серцева або печінкова недостатність;
  • цукровий діабет;
  • менінгіт;
  • гіпотиреоз;
  • хвороба Іценко-Кушинга;
  • тиреотоксикоз;
  • перенесений інфаркт міокарда;
  • гіперліпідемія;
  • артеріальна гіпертензія;
  • імунодефіцит;
  • лімфаденіт;
  • пост — і превакцинальный періоди;
  • системний мікоз, амебіаз, кір, простий герпес, вітряна віспа, латентний або активний туберкульоз, виремическая фаза оперізувального герпесу;
  • виразка дванадцятипалої кишки або шлунка, дивертикуліт, анастомоз кишечнику, гастрит, езофагіт, латентна або гостра пептична виразка.

Умови продажу та зберігання

Метипред – це рецептурний препарат, який зберігається при температурі 15-25 градусів в недоступному для дітей місці протягом 5 років.

Аналоги Метипреда

На заміну препарату можна виділити кошти з аналогічним складом або іншими компонентами, але однаковим дією. До таких належать:

  • Медрол – глюкокортикоїдні таблетки на основі метилдпреднизолона;
  • Лемод – синтетичний глюкокортикостерод у вигляді таблеток і лиофилизата для приготування розчину, що містить метилпреднізолон.

Відео

Відгуки

Сергій, 39 років

Заніс в очі якусь заразу з-за свого бажання продовжити термін носіння лінз більше місяця. У результаті очі запалилися, з’явилися нагноєння. Офтальмолог вилаяв і розповів, що я був на межі втрати зору. Призначив курс Метипреда. Брав чітко за інструкцією, так як дуже боявся наслідків. У підсумку здоров’я очей було врятовано.

Ольга, 47 років

Підібрався до мене ревматоїдний артрит. За пару років інтенсивного лікування Метипредом стан явно покращала, але хвороба ця надто сильна, щоб перемогти її повністю. Головне, з гострими запальними процесами в суглобах вдалося впоратися. Лікування продовжую і одночасно шукаю додаткові варіанти для захисту суглобів.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.