Метипред — коли призначають, дозування, дієта при прийомі препарату, протипоказання та відгуки

При системних захворюваннях сполучної тканини, гострих і хронічних хворобах суглобів лікарями призначаються глюкокортикостероїди (ГКС). Яскравим представником цієї групи є препарат Метипред. Він випускається в таблетках та у формі лиофилизата для приготування розчину. Ознайомлення з інструкцією по застосуванню допоможе використовувати медикамент правильно.

Препарат Метипред

За прийнятою медичної класифікації таблетки Метипред відносяться до класу глюкокортикостероїдів. Це означає, що медикамент містить синтетичні гормони, які володіють імунодепресивною, протиалергічною і протизапальною діями. Активною речовиною складу лікарського засобу є метилпреднізолон.

Склад і форма випуску

Метипред випускається у формі таблеток і лиофилизата для приготування розчину. Їх детальний склад і опис:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Препарат є синтетичним глюкокортикостероидом, підвищує чутливість бета-адренорецепторів до ендогенних катехоламінів. Активна речовина взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами з утворенням комплексу, який індукує утворення білків і ферментів. Протизапальна дія препарату пов’язана з пригніченням вироблення медіаторів запалення, зменшенням проникності капілярів, стабілізацією мембран клітин.

Метилпреднізолон зменшує кількість глобулінів в плазмі, підвищує синтез альбумінів, знижує вироблення білка в м’язах. Речовина підвищує синтез вищих жирних кислот, тригліцеридів, розвиває гіперхолестеринемію, збільшує абсорбцію вуглеводів, сприяє розвитку гіперглікемії. Компонент затримує натрій і воду, знижує мінералізацію кісток.

Імунодепресивна дія медикаменту пов’язано з пригніченням проліферації Т-лімфоцитів, гальмуванням вивільнення цитокінів. Протиалергічний ефект розвивається через зниження синтезу і секреції медіаторів алергії. Препарат зменшує вираженість набряку слизових оболонок, знижує в’язкість слизу і можливість утворення рубцевої тканини.

Активна речовина швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність таблеток дорівнює 70%, розчину – 89%. Максимум концентрації досягається через 1,5 години при пероральному прийомі і 30 хвилин при внутрішньом’язовому. Метилпреднізолон на 62% зв’язується з білками плазми, його метаболізм відбувається в печінці, виводиться за 7 годин із плазми і через 24-72 години з організму.

Метипред – гормональний чи ні

Ліки Метипред відноситься до гормональних. До складу засобу входить синтетичний глюкокортикостероїд метилпреднізолон, який впливає на гормональний баланс організму. Тому застосування препарату передбачає точне дотримання приписів інструкції і лікаря в плані дозування, режиму, кратності прийому і тривалості терапії. Нехтування правилами веде до проблем зі здоров’ям.

Показання до застосування

Лікарі часто використовують Метипред в гінекології і в інших областях медицини. Показаннями для застосування препарату стають:

• системні, аутоімунні захворювання сполучної тканини, артрити;
• гострі, хронічні запальні хвороби суглобів;
• гострий ревматизм, кардит, подагричний артрит, езофагіт;
• бронхіальна астма, алергічні реакції, сироваткова хвороба, поліноз;
• псоріаз, екзема, атопічний дерматит, набряк мозку;
• неврит зорового нерва, надниркова недостатність;
• захворювання нирок, агранулоцитоз;
• розсіяний склероз, гепатит, гіпоглікемія;
• профілактика відторгнення трансплантата після пересадки органів, гіперкальціємія.

Як приймати Метипред

Таблетований препарат приймається одноразово або у подвійній дозі через день в інтервалі 6-8 ранку. Добова доза може поділятися на 2-4 прийоми. Таблетки приймаються під час або відразу після їжі, запиваются водою. Початковою дозою вважається 4-48 мг метилпреднізолону/добу. Більш високі дози приймаються при розсіяному склерозі (200 мг/добу), набряку мозку (200-1200 мг) і трансплантації органів (до 7 мг/кілограм). При надниркової недостатності всередину призначається 0,18 мг/кг у три прийоми. Тривалий прийом препарату вимагає поступового зниження дози.

Метипред в ампулах вводиться повільно внутрішньовенно струминно, у вигляді інфузій або внутрім’язовими ін’єкціями. При загрозливих для життя станах призначається 30 мг/кг ваги внутрішньовенно протягом півгодини, з повтором дози кожні 4-6 годин тривалістю до 48 год Для терапії використовується 1г/добу курсом 1-4 дня для ревматичних захворювань, трьох днів для системної червоної вовчака, 3-5 днів при розсіяному склерозі та екземі. Набряклі стану лікуються тижневим курсом. Онкохворим призначають по 125 мг/добу двомісячним курсом.

Дієта при прийомі Метипреда

За відгуками пацієнтів та рекомендаціями лікарів під час прийому Метипреда потрібно дотримуватися дієти. Бажано не випивати препарат натщесерце, краще запивати його молоком, приймати з 8 до 12 ранку. Під час терапії слід обмежити прийом солі. Правила дієти:

1. Включити в раціон багаті калієм продукти: курагу, родзинки, печена картопля, кефір.
2. При артриті і екземі збільшити кількість кальцію в харчуванні, менше брати вуглеводів і солодкого, відмовитися від алкоголю.
3. Більше білка (м’ясо, риба), рослинної клітковини (тушковані овочі, печені яблука, варена їжа).
4. При дерматиті не можна їсти багато жирного м’яса, краще замінити його нежирної дрібною рибою.

Особливі вказівки

Перед вживанням Метипреда варто уважно вивчити інструкцію. Пункт з особливими вказівками містить корисні правила та попередження:

• ГКС підвищують сприйнятливість до інфекцій, тому під час лікування варто уважно спостерігати за імунітетом, не робити щеплення;
• препарат успішно лікує тільки фульмінантну і диссеминированную форми туберкульозу, не рекомендується приймати засіб при септичному шоці, синдромі Кушинга;
• на тлі лікування Метипредом може розвинутися саркома Капоші, виникнути алергічні реакції;
• тривала терапія здатна призвести до пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, розвитку гострої недостатності надниркових залоз і летального результату, виникнення катаракти, підвищення внутрішньоочного тиску;
• Метипред з обережністю призначається при судомах, міастенії;
• терапія ГКС може маскувати латентні симптоми виразкової хвороби, викликати підвищення тиску, збільшувати виведення калію;
• слід з обережністю лікувати Метипредом дітей, оскільки це може призвести до затримки росту, панкреатиту і підвищення внутрішньочерепного тиску.

При вагітності

Немає доказів, що кортикостероїди негативно впливають на репродуктивну функцію. Під час вагітності прийом Метипреда заборонений через можливого розвитку вад плода. Метилпреднізолон проникає крізь плаценту і виділяється з грудним молоком, прийом жінкою препарату під час виношування і годування груддю може призвести до недостатності надниркових залоз, катаракті у дитини.

Лікарська взаємодія

Метилпреднізолон є субстратом ферментів цитохрому, тому може впливати на ефективність інших медикаментів. Його лікарська взаємодія:

• підвищує швидкість метаболізму изониазидов, послаблює ефект пероральних антикоагулянтів, антихолінестеразних засобів, вимагає корекції дози протидіабетичних препаратів;
• інгібітори протеаз підвищують плазмові концентрації ГКС, Циклоспорин взаємно пригнічує метаболізм метилпреднізолону, викликає припадки і судоми;
• ацетилсаліцилова кислота та інші нестероїдні протизапальні засоби збільшують частоту розвитку шлунково-кишкових кровотеч;
• діуретики можуть призвести до гіпокаліємії.

Побічні дії

За відгуками пацієнтів застосування Метипреда супроводжується проявом побічних реакцій. Поширеними є:

• стероїдний цукровий діабет, пригнічення функції надниркових залоз, дисменорея, м’язова слабкість, ожиріння;
• підвищення тиску, затримка статевого розвитку, стриї, анемія;
• нудота, блювання, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, кровотечі ШКТ;
• аритмія, брадикардія серця, тромбоз;
• делірій, галюцинації, психоз, депресія, головний біль, безсоння, судоми;
• катаракта, пошкодження зорового нерва, раптова втрата зору, гіпокальціємія;
• пітливість, гіпернатріємія, гіпокаліємія, аритмія;
• ревматоїдний остеопороз, міопатія, атрофія м’язів, витончення шкіри;
• вугри, піодермія, кандидоз, гіпопігментація, шкірний висип, свербіж.

Передозування

На сьогоднішній день немає випадків синдрому гострого передозування Метипредом. Рідко можливий прояв гострої токсичності або смерті при перевищенні дози препарату. Специфічного антидоту до речовини не існує, лікування полягає в симптоматичних заходи, промиванні шлунка. Вивести метилпреднізолон з організму можна за допомогою процедури діалізу.

Протипоказання

Прийом препарат має свої протипоказання. При даних захворюваннях і фактори лікуватися Метипредом заборонено:

• діти в період росту;
• захворювання ШКТ;
• паразитарні інфекційні хвороби (герпес, вітряна віспа, кір, амебіаз);
• пре — і поствакцинальний період, імунодефіцит;
• інфаркт міокарда, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія;
• цукровий діабет, тиреотоксикоз, гіпотиреоз;
• ниркова, печінкова недостатність, гіпоальбумінемія;
• системний остеопороз, міастенія, гострий психоз;
• вагітність, поліомієліт, закритокутова глаукома.

Умови продажу та зберігання

Препарати відпускаються за рецептом, зберігаються при температурі до 25 °C протягом 2 років. Приготовлений розчин зберіганню не підлягає.

Аналоги

Серед аналогів Метипреда виділяють ті, які схожі з ним за активної речовини і за ефектом, плюс з однаковим ефектом, але іншим діючим компонентом. Популярні замінники:

• Медрол – таблетки з посиленою дією, містять 32 мг активної речовини;
• Лемод – порошок і таблетки з метилпреднизооном;
• Солу-Медрол – ліофілізат для приготування розчину;
• Метилпреднізолон Софарма – ліофілізат, повністю ідентичний даного засобу.

Відгуки

Ольга, 37 років

В минулому році я вперше зіткнулася з поліноз – алергією на квітучі рослини. Було неприємно і дискомфортно ходити по вулицях, відразу починали текти сльози. Я вирішила позбавитися від алергії назавжди і пройшла курс Метипреда. Приймала таблетки по інструкції і під наглядом лікаря. Це допомогло, в цьому році хвороба не прийшла.

Ганна, 45 років

Синові поставили діагноз атопічного дерматиту, коли він тільки народився. Лікарі сказали, що ця хвороба не лікується, але можна полегшити її симптоми. Дитина у фазі росту, тому йому поки не можна приймати глюкокортикостероїди, так що нам виписали аналог Метипреда. Робимо курс ін’єкцій, поки все добре. Сподіваюся, і самі ГКС нам не знадобляться.

Олег, 49 років

Два роки тому я позбувся однієї нирки, але мені пересадили іншу від донора. Весь процес трансплантації був важким, мені постійно робили уколи імунодепресивними препаратами, щоб орган прижився. Після місяця ін’єкцій я став приймати Метипред. Цей препарат на основі гормонів допоміг нирці почати нормально функціонувати.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.