Моксифлоксацин — форма випуску та механізм дії, протипоказання і аналоги

Патогенні мікроорганізми часто викликають небезпечні захворювання, впоратися з якими можуть тільки спеціалізовані антибактеріальні засоби. популярним антибіотиком для знищення негативної мікрофлори є Моксифлоксацин, який підходить для лікування пацієнтів старше 18 років. Ознайомтеся з його складом, показаннями до застосування, можливими побічними діями.

Інструкція із застосування Моксифлоксацину

Антибіотик Моксифлоксацин (Moxifloxacin) відноситься до четвертого покоління фторхінолонів. Це кристалічна жовтувата речовина з широким спектром дії по відношенню до патогенних збудників хвороби. Препарат випускається російською компанією Вертекс і індійською фірмою Маклеодс Фармасьютик. Його активна речовина застосовується в лікуванні багатьох захворювань.

Склад і форма випуску

Моксифлоксацин випускається в трьох форматах: розчин для інфузій, таблетки для перорального прийому і очні краплі. Їх склад:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Протимікробний хинолоновый препарат активний по відношенню до бактероидам, пептострептококкам, клостридиям, микоплазмам, хламідій, кишкової палички, протеям, клебсиеллам, энтерококкам, стрептококів, стафілококів, анаеробів. Бактерії довго розвивають до нього резистентність (стійкість). Механізм роботи препарату заснований на порушенні синтезу аміноглікозидів і ДНК мікробів, що призводить до їх загибелі.

Препарат при парентеральному та пероральному прийомі швидко всмоктується, досягає граничної концентрації у сироватці крові через інтервал у два години. Моксифлоксацин потрапляє в різні тканини і органи, проходить метаболізм в печінці, виводиться з калом і сечею. За відгуками пацієнтів і лікарів, препарат добре переноситься, швидко усуває симптоми хвороби, має тривалий бактерицидну дію.

Показання до застосування

Розчин і таблетки призначені для застосування всередину, очні краплі використовуються місцево. Показання до використання викладені в інструкції:

• гострий синусит;
• позалікарняна пневмонія;
• хронічний бронхіт, його загострення;
• ускладнені інтраабдомінальні інфекції;
• простатит;
• пієлонефрит;
• уреаплазмоз;
• мікоплазмоз;
• кандидоз;
• хламідіоз;
• захворювання шкіри або м’яких тканин;
• для крапель: ячмінь, блефарит, дакріоцистит, кератит, виразка рогівки, кон’юнктивіт, мейбомиит, профілактики інфікування очей після операцій або травм.

Спосіб застосування і дозування

Різні форми випуску препарату відрізняються способами використання. Таблетки призначені для перорального прийому, розчин вводиться парентерально, а краплі закопуються в очі при відповідних інфекційних захворюваннях. Дозування залежить від ступеня тяжкості хвороби, її типу, індивідуальних особливостей пацієнта. Інформація представлена у інструкції.

Таблетки Моксифлоксацин

Препарат у формі таблеток приймається раз на добу у дозі 400 мг. Прийом не залежить від часу їжі. Рекомендується запивати таблетки водою. Тривалість лікування залежить від типу інфекції:

Розчин

На початкових стадіях хвороб бажано використовувати розчин, який вводиться внутрішньовенно раз на добу. Далі по досягненні прогресу призначаються таблетки. Парентеральне введення розчину триває близько години. Моксифлоксацин може вводитися в чистому вигляді або в комплексі з іншими інфузійними розчинами (вода, розчин глюкози, ксиліту, хлориду натрію, лактатний або звичайний розчин Рінгера).

Краплі

Медикамент у форматі крапель використовується для закапування в кон’юнктивальний мішок ока. Дозування – по 1 краплі в кожне око тричі за добу. Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості хвороби і визначається лікарем по мірі усунення всіх ознак захворювання. Типові хвороби лікуються протягом п’яти днів, найдовше – за погодженням з лікарем.

Особливі вказівки

Моксифлоксацин підвищує світлочутливість, тому під час лікування хворому слід уникати перебування під ультрафіолетом, менше перебувати на сонячних просторах. Під час терапії бажано керувати небезпечними механізмами або транспортом, тому що знижується концентрація уваги. У літніх пацієнтів лікування антибіотиком може викликати запалення або розрив сухожилля, тому при виявленні перших ознак патологій терапія скасовується, обмежується навантаження на хвору кінцівку.

При вагітності

Під час виношування дитини прийом антибіотика протипоказаний, якщо тільки користь для матері перевищує ризик для плода. Досліджень щодо безпеки застосування ліків під час вагітності не проводилося. При призначенні препарату при лактації слід відмінити грудне вигодовування дитини, тому що активна речовина складу проникає в грудне молоко і негативно впливає на здоров’я малюка.

Лікарська взаємодія

Перед початком терапії Моксифлоксацином слід вивчити лікарська взаємодія з іншими препаратами. Комбінації та ефекти:

1. Антацидні засоби на основі гідроксиду магнію або алюмінію, сукральфату, препарати цинку і заліза уповільнюють всмоктування медикаменту.
2. Ліки підвищує максимальну концентрацію Дигоксину, знижує ефективність Глібенкламіду.
3. Ранітидин зменшує всмоктування антибіотика в кров, може викликати кандидоз.
4. Поєднання препарату з іншими фторхінолонами, Пеніциліном збільшує фототоксическую реакцію.

Моксифлоксацин і алкоголь

Під час лікування лікарським засобом прийом алкоголю, ліків та напоїв на його основі заборонений. Поєднання з етанолом підвищує навантаження на роботу печінки, що призводить до негативним ефектам і викликає нудоту, блювоту. Алкоголь знижує ефективність антибіотика, може призвести до непередбачуваних реакцій і викликати важкі проблеми зі здоров’ям.

Побічні дії

Лікування антибіотиком може викликати ряд побічних дій. Найбільш поширеними вважаються:

• нервозність, запаморочення, тривожність, парестезії, головний біль, тремор, біль у ногах, сплутаність свідомості, апатія, слабкість, депресія, безсоння, судоми;
• прискорене серцебиття, периферичні набряки, біль у грудях, тахікардія, гіпертензія;
• підвищення активності печінкових трансаміназ (ферментів), діарея, збочення смаку, нудота, метеоризм, болі в животі, запор, блювання, анорексія, гастрит, дисфагія, коліт;
• гіперглікемія;
• лейкоцитопенія, тромбоцитоз, еозинофілія;
• артралгія, астенія, тендовагініт;
• галюцинації;
• анемія, зниження рівня лейкоцитів;
• вагінальний кандидоз;
• болі в суглобах, спині, м’язах;
• алергічні реакції, пурпура, висип, свербіж, кропив’янка;
• дискомфорт в очах, нечіткість зору, світлобоязнь, кератит, сухість в очах, сльозотеча, поколювання або печіння рогівки.

Передозування

Перевищення дози антибіотика проявляється посиленими побічними ефектами. При настанні передозування слід провести промивання шлунка, відмінити прийом препарату, для виведення токсинів вжити сорбенти (Смекту, активоване вугілля, Ентеросгель, Сорбекс). При інтоксикації дозволено внутрішньовенне введення детоксикаційних розчинів, застосування симптоматичних препаратів, полівітамінів.

Протипоказання

Медикамент з обережністю призначається при захворюваннях центральної нервової системи, судоми, прийомі противоаритмических засобів, трициклічних антидепресантів, кортикостероїдів та нейролептиків. Під контролем лікаря здійснюється використання ліків при брадикардії, аритмії, серцевої недостатності, гіпокаліємії, порушеннях функції печінки і нирок. Протипоказаннями до прийому кошти є:

• вагітність, лактація;
• вік до 18 років;
• ішемія;
• непереносимість лактози;
• підвищена чутливість до компонентів складу та іншим трифторхинолонам (Левофлоксацин, Офлоксацин, Цефалоспорин);
• ризик розвитку анафілаксії;
• туберкульоз;
• вік до року для крапель.

Умови продажу та зберігання

Таблетки та розчин зберігаються при температурі до 25 градусів. Розчин не можна заморожувати. Краплі зберігаються при температурі до 30 градусів, термін придатності після розкриття – місяць. Термін зберігання для всіх форм препарату – три роки. Відпускаються засобу за рецептом.

Аналоги Моксифлоксацину

Замінити антибіотик можуть інші антибактеріальні засоби з групи фторхінолонів або однойменні препарати, виготовлені іншими фірмами. До аналогів кошти відносяться:

• Моксифлоксацин-Кредофарм – містить те ж активну речовину, допомагає при пневмонії;
• Авелокс – німецький препарат у вигляді таблеток та розчину;
• Моксифлоксацин-Нортон – медикамент на основі однойменного компонента;
• Моксифтор 400 – розчин для інфузій з тим же активним речовиною;
• Моксифлоксацин-Фармекс – препарат з тим же діючим компонентом;
• Мофлоксин Люпин – антибактеріальні таблетки;
• Тевалокс – протимікробний таблетованій засіб.

Відгуки

Ганна, 53 роки

Антибіотик Моксифлоксацин мені прописали для лікування загострення хронічного бронхіту. Мені робили внутрішньовенні інфузії, щоб полегшити стан і не дати розвинутися інфекції. Хочу відзначити, що препарат добре переноситься, не викликає нудоти, болю в місці введення. За два дні загострення набагато знизилася, чому я дуже рада.

Ігор, 38 років

Моксифлоксацину гідрохлориду прописали моїй дитині, у якого з-за травми ока утворився кон’юнктивіт. Ми з дружиною капали йому в очі спеціальний антибіотик. Син не казав, що відчуває дискомфорт, так що ми не боялися. За п’ять днів застосування симптоми хвороби повністю пройшли. Препарат відмінно спрацював!

Валентин, 49 років

Мені прописали Моксифлоксацин при простатиті. Я довго не хотів лікувати хворобу антибіотиками, волів використовувати народні засоби, але лікарі залякали можливими ускладненнями. Я не пошкодував про лікування – таблетки добре впоралися із запальним процесом, всього за місяць аналізи прийшли в норму, і я став відчувати себе відмінно.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.