Моноприл – інструкція по застосуванню препарату
Зміст
Згідно з медичною класифікацією, Моноприл відноситься до нового класу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту – фосфінових похідних. Він відрізняється від класичних представників подвійним збалансованим способом виділення з організму через печінку і нирки. Ознайомтесь із інструкцією по застосуванню препарату.
Склад і форма випуску
Моноприл (Monopril) представлений таблетками. Їх склад:
Опис | Білі круглі таблетки |
Концентрація фозиноприла натрію, мг на шт. | 10 або 20 |
Допоміжні компоненти | Натрію Стеарилфумарат, лактоза, повідон, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна |
Упаковка | З 28 шт. в пачці |
Властивості препарату
Таблетки Моноприл мають антигіпертензивним властивістю. Фермент конверсії ангіотензину прискорює перетворення декапептида ангіотензину-1 в октапептид ангіотензин-2. Останній являє собою сильний агент з судинозвужувальними властивостями, стимулює вироблення альдостерону з кори наднирників. Це призводить до затримки натрію і рідини в організмі. Антигіпертензивна дія препарату – це результат специфічного конкурентного пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту.
За рахунок зниження ангіотензину-2 у крові зменшується вазоконстрикція, секреція альдостерону зменшується затримка натрію і води. Крім цього, Моноприл перешкоджає біодеградації пептиду брадикініну, який володіє потужними судинозвужувальними властивостями. Придушення тканинних АПФ також сприяє ефекту зниження артеріального тиску. Денної дози ліків вистачає на добовий ефект.
Препарат однаково діє для всіх вікових груп, ефективність зберігається при лікуванні надовго, толерантність не розвивається. Раптове припинення терапії таблетками не призводить до синдрому відміни і підвищенню артеріального тиску. За рахунок подвійного шляху виділення дози (з печінкою і нирками) з’являється компенсаторна здатність, що підходить хворим з недостатністю роботи цих органів.
При нирковій недостатності виділення знижується, але це компенсується виведенням залишків доз через печінку, жовч, тому загальний кліренс фозиноприлата не сильно варіюється навіть при нирковій недостатності в термінальній стадії.
Показання до застосування Моноприла
Головним показанням до застосування Моноприла є гіпертонія. Його можна використовувати самостійно або в комбінації з іншими антигіпертензивними агентами . Особливо популярною є комбінація ліки з діуретиками різних видів, Алопуринолом.
Спосіб застосування і дозування
Перед проведенням антигіпертензивної терапії проводиться аналіз проведеного раніше лікування, ступеня підвищення тиску, обмеження по кількості солі або рідини. По можливості за кілька днів до переходу на Моноприл слід скасувати раніше призначену схему лікування. Початковою дозою ліків є 10 мг на добу, середньої – 10-40 мг. Якщо гіпотензивного ефекту недостатньо, призначають діуретики. Тоді максимальна добова доза ліків складе 10 мг. Для зниження ризику розвитку гіпотонії прийом діуретиків скасовується за 2-3 дні до початку прийому Моноприла.
Особливі вказівки
В інструкції по застосуванню корисно вивчити розділ особливих вказівок. Це правила:
- Застосовувати засіб протипоказано при вагітності, тому що це веде до ушкодження чи загибелі плода. Фозиноприлат виділяється з грудним молоком, тому на час лікування грудне годування скасовується.
- Відмінити препарат слід при розвитку ангіоневротичного набряку. Для допомоги хворим підшкірно вводять розчин адреналіну.
- Слід дотримуватися обережності при лікуванні хворих, які отримують десенсибілізуючу терапію, тому що є ризик появи анафілактоїдних реакцій. Вони можуть розвинутися і при проведенні гемодіалізу з використанням високопроникних мембран, аферезу ліпопротеїдів низької щільності з дасорбцией на сульфате декстрану.
- Дуже рідко при неускладненій формі артеріальної гіпертензії при застосуванні Моноприла може розвинутися гіпотензія. Ризик її появи підвищується після інтенсивного лікування діуретиками, дотримання дієти з обмеженням кухонної солі, проведення ниркового діалізу.
- При хронічній серцевій недостатності з або без одночасної ниркової недостатності лікування таблетками може призвести до надмірного антигипертензивному ефекту, олігурії, азотемії, гострої ниркової недостатності і летального результату. Для цього перші 2 тижні лікування пацієнт піддається особливо ретельному контролю.
- При нормальному або зниженому тиску, після отримання інтенсивної терапії діуретиками, при пониженому вмісті натрію в крові дозу діуретика знижується.
- Лікування таблетками скасовується при появі жовтушності, вираженому підвищенні активності печінкових ферментів.
- При гіпертензії на тлі стенозу ниркових артерій та одночасному прийомі діуретиків може підвищуватися рівень азоту сечовини в крові, сироваткового креатиніну. Ці явища прохідні.
- При серцевій недостатності, цукровому діабеті, одночасному прийомі калійзберігаючих діуретиків, харчових добавок або замінників солі на основі калію, Гепарин, Спіронолактону, Амилорида, Тріамтерену підвищується ризик розвитку гіперкаліємії.
- На тлі лікування Моноприлом періодично потрібно визначати кількість лейкоцитів крові. Особливо це важливо при порушенні функції нирок, колагенозах, склеродермії, системного червоного вовчака. У пацієнтів з такими захворюваннями може розвинутися агранулоцитоз, пригнічення функції кісткового мозку.
- Безпека та ефективність застосування таблеток у дітей не встановлені.
Лікарська взаємодія
Згідно інструкції, ліки Моноприл може взаємодіяти з іншими препаратами, які призводять до різних ефектів. Приклади реакцій:
- Знизити абсорбцію фозиноприла можуть антациди на основі гідроксидів алюмінію або магнію, симетикона, імунодепресанти. Між прийомом цих препаратів має проходити не менше 2 годин.
- Поєднання кошти з солями літію підвищує концентрацію літію в плазмі крові, збільшує ризик розвитку інтоксикації металом. Комбінація використовується з обережністю.
- Індометацин, сульфонилмочевина і нестероїдні протизапальні засоби (ацетилсаліцилова кислота) знижують антигіпертензивну дію Моноприла, особливо при низкорениновой гіпертензії.
- При поєднанні кошти з діуретиками або строгою дієтою з низьким рівнем солі в першу годину після прийому може розвинутися виражена гіпотензія.
- На фармакокінетику препарату не впливають Варфарин, Хлорталідон, Дигоксин, Ніфедипін, Пропантелин, Пропранолол, Метоклопрамід, Гідрохлоротіазид, Циметидин, естрогени-.
- Посилити антигіпертензивну дію засоби можуть препарати для загальної анестезії.
Побічні дії Моноприла
При прийомі таблеток розвиваються побічні ефекти, які проходять самостійно. Можливими інструкція називає:
- запаморочення;
- кашель, задишка, бронхоспазм, синусит;
- нудота, блювання, діарея, розлад кишечника;
- прискорене серцебиття, біль у грудині;
- висипання, свербіж шкіри, м’язово-скелетні болі, болі в суглобах;
- почуття втоми;
- зміни смаку;
- гіпотонія, гіпонатріємія, порушення вироблення інсуліну, лейкопенія;
- олигоурия, панкреатит, подагра, протеїнурія;
- гепатит;
- ангіоневротичний набряк.
Передозування
Симптомами передозування Моноприлом служать шок, ступор, виражене зниження тиску, гостра ниркова недостатність, брадикардія, порушення водно-електролітного стану. Для лікування промивають шлунок, дають пацієнтові сорбент, вазопресорні засоби, інфузія фізіологічного розчину. Гемодилиаз неефективний.
Протипоказання
Застосовувати Моноприл протипоказано при деяких ситуаціях. Такими інструкція називає:
- вагітність, лактацію;
- непереносимість компонентів складу;
- ангіоневротичний набряк в анамнезі;
- дитячий вік;
- дефіцит лактази, порушення всмоктування глюкози-галактози.
Умови продажу та зберігання
Препарат відпускається за рецептом, зберігається в сухому місці при кімнатній температурі подалі від дітей протягом 3 років.
Аналоги
Замінити засіб можна препаратами, які мають схожий склад і терапевтичну дію. Аналогами Моноприла є:
- Фозикард – таблетки на основі фозиноприла натрію.
- Фозинап – таблетки, що містять фозиноприл.
- Фозинотек – таблетований препарат з таким же активним складом.
- Фозиноприл-Тева – дешевий аналог Моноприла у вигляді таблеток.
Відео
Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.