Нетримання сечі – лікування медикаментами і народними засобами

Інконтиненція або нетримання сечі – це урологічна патологія, при якій відбувається неконтрольоване вольовим зусиллям виділення урини. Цей стан не є окремим захворюванням, а являє собою симптом ряду порушень різного походження.

Лікування нетримання сечі у жінок ліками

Консервативне лікування при нетриманні сечі у жінок показане у випадках, коли симптом з’явився після пологів, або при наявності протипоказань до хірургічного втручання. Залежно від генезу патології призначають симпатоміметики (для відновлення контролю за м’язами, сокращающими сечовий міхур), антихолінергічні препарати (сприяють розслабленню і збільшення обсягів сечового міхура), естрогени (якщо симптом виник в період клімаксу), антидепресанти (при стресовому нетриманні). Варіанти призначень представлені в таблиці:

Назва препарату Механізм дії Спосіб застосування та дози Протипоказання
Дріптан (Оксибутин) Чинить спазмолітичну дію на мускулатуру сечового міхура По 5 мг 2-3 рази за добу Обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту і обструктивна уропатія
Десмопресин Антидиуретик, бере участь у регуляції водного гомеостазу 1-4 мкг за добу При затримки рідини, серцевої недостатності
Гутрон Підвищує тонус адренорецепторів сфінктера сечового міхура По 2,5 мг 2-3 рази за добу Гіпертонія, механічна обструкція уретри
Убретид Підвищує тонус сечового міхура По 5-10 мг 1 раз у 2-3 дні Виразкова хвороба, бронхіальна астма
Дулоксетин Антидепресант, призначається при стресової інконтиненції Від 60 мг до 0,12 г за добу Ниркова, печінкова недостатність, гіпертонія
Ефедрин Стимулює адренорецептори сечового міхура Від 50 мг 2-3 рази за добу Захворювання серцево-судинної системи

Як вилікувати нетримання сечі в домашніх умовах

При інконтиненції пацієнтці рекомендується відмовитися від паління, вживання алкогольних напоїв та інших шкідливих звичок. Крім того, з раціону необхідно виключити будь-які містять кофеїн продукти (чай, кава, шоколад, кола та ін) При наявності зайвої ваги доведеться сісти на дієту і надалі контролювати масу тіла. При консервативному (медикаментозне) лікування обов’язково дотримання наступних рекомендацій:

  • стимулированное сечовипускання за певним графіком;
  • використання спеціальних медичних пристроїв, наприклад, песарію;
  • регулярне виконання вправ для тренування м’язів тазового дна і черевного преса (вправи Кегеля).

Вправи Кегеля

Спеціальні вправи, при яких виконують почергове напруження (скорочення) і розслаблення м’язів промежини, показані пацієнтам з будь-яким видом нетримання. Виконання гімнастики Кегелю починають з 5-7 підходів по 3 секунди на одну затримку скорочених м’язів, поступово збільшуючи кількість підходів до 10-15, а час утримання – до 20 секунд.

Психологічний тренінг

При імперативному нетриманні (нездатності утримувати позиви до сечовипускання) спільно з іншими немедикаментозними методами лікування використовують психологічний відволікання. У момент виникнення бажання спорожнити сечовий міхур пацієнту необхідно тренуватися відволікатися від появи позиву будь-якими способами (рішення логічного завдання, читання цікавого матеріалу та ін).

Хірургічне лікування нетримання сечі у жінок

У випадках, коли медикаментозне лікування нетримання сечі у жінок не дає результатів, в основному при парадоксальною або стресової формі захворювання, показано хірургічне втручання. Використовуються наступні методи:

  • «Підвішування» уретри (слінгові операції, операція Берча). Допомагає усунути провисання сечовипускального каналу.
  • Ін’єкції колагену, тефлонової пасти, гомогенізованого аутожира.
  • Кольпосуспензии.
  • Установка штучного сфінктера сечового міхура.

Слінгові операції

Лікування стресового нетримання сечі або інконтиненції змішаного типу проводять з допомогою малоінвазивного, слингового оперативного втручання. При цьому методі в середньому ділянці уретри встановлюють спеціальну петлю, підтримуючу сечовипускальний канал при збільшенні внутрішньочеревного тиску. Операція триває не більше 40 хвилин, проводиться під місцевим наркозом. Серед переваг методу – мінімальна кількість ускладнень та можливість відразу відрегулювати необхідну натяг петлі, оскільки пацієнт знаходиться у свідомості.

Недоліком слинговых операцій є ймовірність пошкодження сечового міхура і подальше розвиток запалення (можливе ускладнення). Метод не використовують під час вагітності і на етапах її планування, при активному запальному процесі в органах сечостатевої системи.

Лапароскопічна кольпосуспензия за Burch

Ефективність методу при стресовому нетриманні за відгуками фахівців становить близько 70-80%. Під час операції тканини, що підтримують сечовипускальний канал, підвішують до пахових зв’язкам, через надріз у черевній порожнині або з допомогою лапароскопічного обладнання. Втручання проводять під загальним наркозом, його успіх багато в чому залежить від кваліфікації і досвіду хірурга. Тривалість втручання може досягати 1,5 години.

Кольпорафія

При нетриманні сечі різного ступеня вираженості з-за зміщення уретри і перерозтягнення її гирла показана передня кольпорафия – ушивання і зміцнення переднього склепіння піхви. Така пластика проводиться чрезвагинально, під загальним наркозом. Передні стінки піхви січуться, а потім прилеглі м’язи і тканини вшиваються і фіксуються. У відбудовний період (4-10 днів) можливі болі, потрібно сечовипускання за графіком, дотримання спеціальної дієти.

При недотриманні лікарських рекомендацій (заборони сидіти в перші два тижні, дотримання статевого спокою та ін.) можливе розбіжність швів, повторне опущення піхвових стінок.

Лікування народними засобами

В якості допоміжного методу лікування ефективні наступні рецепти народної медицини, застосування яких обов’язково погоджують з лікарем:

  • Настій з насіння кропу. 1 ст. л насіння заливають склянкою окропу, настоюють 6 годин у термосі. Приймають щодня по склянці кошти, до зникнення симптомів.
  • Настій з шавлії. 40 г сухої трави наполягають в 1 л окропу 2 години, проціджують, приймають 3 рази за добу протягом 2-3 тижнів.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.