Отит вуха у дитини або дорослого — перші прояви, лікування медикаментозними і народними засобами

Після консультації з лікарем отит вуха у дорослих і дітей можна вилікувати навіть у домашніх умовах. Захворювання розвивається внаслідок попадання інфекції або поширення запалення з носоглотки через ГРВІ, тонзиліту, гаймориту або інших патологій. Захворювання вимагає обов’язкового лікування, інакше воно може призвести до зниження слуху, тобто приглухуватості, що викликана зниженою рухливістю слухових кісточок. Найчастіше ця недуга відзначається у дітей – близько 80% малюків до трьох років переносять його, але у дорослих він теж зустрічається.

Що таке отит вуха

Дане захворювання являє собою гостре або хронічне запалення вуха: зовнішнього, середнього або внутрішнього. На відміну від дорослих діти більш сприйнятливі до нього з-за особливостей анатомічної будови євстахієвої труби. Ця порожнина з’єднує вухо і носоглотку. Отит може бути самостійним недугою, розвиватися вдруге в якості ускладнення або ознаки захворювання носоглотки. Патологія має складну класифікацію і безліч видів збудників інфекції.

Симптоми

В залежності від виду пацієнт може скаржитися на різні симптоми отиту. При внутрішньому раптово виникає запаморочення, що супроводжується нудотою або блювотою. Додатково можуть спостерігатися зниження слуху і шум у правому і лівому вусі одночасно. Дифузний зовнішній отит характеризується:

  • пульсуючим болем у вусі, що віддає в зуби, шию і очі;
  • запалення слухового проходу, а іноді і вушної раковини, яка виглядає почервонілий, як видно на фото;
  • порушенням слуху у разі розтину гнійника і заповнення слухового проходу гноєм.

Середній отит проявляється гіпертермією і стріляє болем у вусі. У маленьких дітей починається плач при її посилення. Вони заспокоюються тільки після стихання. Через 1-3 дні від початку симптомів в оболонці утворюється розрив барабанної перетинки, що призводить до гноетечению. На тлі цього стан поліпшується: нормалізується температура, проходить біль у вухах. Далі розрив барабанної перетинки поступово загоюється. Жодних проблем зі слухом не спостерігається. У більш важких випадках гній проривається всередину, що викликає запалення мозку, або менінгіт.

Гострий отит

Виділяється дві форми отиту – гострий і хронічний. Кожен вид захворювання протікає по-різному. Головною ознакою гострої форми є сильна біль у вусі. Вона носить стріляючий або дергающий характер. Біль стає більш інтенсивним у вечірній час. Іншим симптомом виступає аутофония – присутність постійного шуму і закладеність у вухах. Це викликає незначні порушення слуху. На тлі цих симптомів спостерігаються висока температура і загальне нездужання. Гострий гнійний отит проявляється ще важче:

  • з’являється запаморочення;
  • можливі головні болі;
  • після прориву барабанної перетинки спостерігається гноєтеча з вуха.

Хронічний

Симптоми хронічного отиту схожі з ознаками гострого, але вони проявляються не так яскраво. У пацієнтів спостерігаються біль і незначне зниження слуху. Відчуття у вухах такі, ніби в них потрапила вода. Інші симптоми хронічної форми:

  • шум у вухах;
  • періодичне протягом гною з зовнішнього слухового проходу;
  • запаморочення;
  • підвищена температура;
  • тиск у вусі;
  • біль в скроневій області.

Причини

Отит розвивається внаслідок інфекційних або неінфекційних причин. При ЛОР-захворюваннях посилюється утворення слизу, яка може потрапити в євстахієву трубу. Це порушує вентиляцію вушної порожнини, в якій починає виділятися запальна рідина. Погіршують ситуацію патогенні організми, які є частиною нормальної мікрофлори. Приватними причинами даного захворювання виступають:

  • механічне видалення вушної сірки;
  • використання слухових апаратів;
  • інфекційні захворювання нирок, цукровий діабет;
  • переохолодження на фоні слабкого імунітету;
  • ГРВІ, гайморит;
  • потрапляння забрудненої води у вухо;
  • пошкодження барабанної перетинки;
  • потрапляння у вушну раковину сторонніх об’єктів;
  • захворювання носа – всі види ринітів, аденоїди у дітей, викривлення носової перегородки.

Види отитів

За типом запалення вушної раковини виділяють обмежений і розлитої отит. При останній формі спостерігається свербіж і біль у вухах на тлі виділень з них. Обмежений отит, або фурункули зовнішнього вуха, проявляється локальної головним болем. Поряд з нею спостерігається шум у вухах, переважно в зовнішньому вусі. Захворювання може бути викликане грибкових або бактеріальним запаленням. Іноді причиною є вірусна інфекція. По характерних симптомів та перебігу хвороби її поділяють на гостру і хронічну. Остання має три форми:

  • гнійна внаслідок ураження слухового проходу бактеріями;
  • адгезивний отит з-за багаторазових повторів гострої форми захворювання;
  • ексудативний отит, розвивається внаслідок тривалого порушення функції євстахієвої труби.

Гострий отит класифікується в залежності від стадії захворювання, кожна з яких характеризується певним ступенем тяжкості. Найбільше їх виділяється три:

  • катаральна, або початкова;
  • гнійна (з перфорацією барабанної перетинки);
  • репаративна (завершальна).

Діагностика

При зверненні до лікаря він підтверджує діагноз на підставі скарг пацієнта. Додатково проводиться процедура отоскопії, яка являє собою огляд слухового проходу за допомогою налобного рефлектора. Щоб правильно визначити захворювання і виявити можливі ускладнення з вуха беруть гнійний вміст. Його використовують для проведення бактеріологічного аналізу. За його результатами лікар буде знати, які мікроорганізми викликали захворювання і які розчини антибіотиків проти них будуть ефективними.

Визначити ступінь зниження слуху допомагає аудіометрія і тимпанометрія. Остання процедура вимірює тиск всередині вуха. Якщо лікар підозрює ускладнення або пухлина середнього вуха, то пацієнту призначають магнітно-резонансну томографію черепа. З цією ж метою використовується рентгенографія. Вона дозволяє виявити гнійний мастоїдит та інші небезпечні захворювання. При зовнішньому отиті лікар звертає увагу на:

  • шкірний покрив в області вушної раковини;
  • розміри слухового проходу;
  • гнійні виділення з вух.

Лікування

При перших же симптомах необхідно звернутися до лікаря. Інакше вушної отит може перейти в хронічну стадію, залишивши на барабанній перетинці стоншування, рубці, пролом або втягнення. Це призведе до ще більш частим запалень і зниження слуху. Не можна лікувати вухо від отиту камфорним маслом, борним спиртом, настоєм ромашки, фитосвечами або соком цибулі і часнику. Ці недорогі засоби поряд з прогріванням сіллю, піском або грілкою можуть лише посилити запальне захворювання. Для дитини небезпечними є антисептики на спиртовій основі.

Краплі від отиту

Вилікувати отит допомагають вушні краплі, але не всі з них підходять при такому захворюванні, особливо в період вагітності і лактації. Діюча речовина використовуваних препаратів різне при перфорованої і цілої барабанної перетинки. В останньому випадку використовують такі краплі у вуха при запаленні:

  1. Отинум. Відноситься до групи нестероїдних протизапальних препаратів. Має аналгетичну, протимікробну та протигрибкову дію.
  2. Отизол. За принципом дії аналогічний Отинуму. Додатково має кровоспинний ефект. Поєднання у препараті фенілефрину та бензокаїн забезпечує більш швидкий і сильний знеболюючу дію.
  3. Отипакс. Краплі з протизапальну та місцевоанестезуючу дію. Основою є лідокаїну гідрохлорид і феназон. За кордоном вони мають іншу назву – Panotile.

При катаральному отиту середнього вуха не підійдуть краплі з антибіотиком із-за того, що їх діюча речовина просто не потрапить через барабанну перетинку. Коли гній вже вирвався назовні, не рекомендується застосовувати знеболюючі препарати. Це призведе до ускладнень. У відкриту барабанну порожнину лікарі призначають антибіотики:

  1. Ципрофарм. Діючою речовиною є ципрофлоксацину гідрохлорид – антибіотик. Краплі надають бактерицидну дію.
  2. Нормакс. Ефективний препарат-антибіотик з групи фторхлоринов. Має протимікробну дію відносно грампозитивних і грамнегативних аеробних бактерій.

Для відновлення дренажу євстахієвої труби використовують судинозвужувальні краплі, які закопують в ніс. З них виділяються Нафтизин, Галазолін та Називін. Ефективним при лікуванні отиту є компрес з Цитовичу:

  • ватяну турунду просочують 3% спиртовим розчином борної кислоти і гліцерину;
  • далі її вводять у слуховий прохід, закриваючи його ватним тампоном;
  • через 3-4 години турунду виймають.

Вилікувати отит, крім антибактеріальних препаратів та протизапальної терапії, допомагають деякі процедури фізіотерапії, наприклад, електрофорез. При отсутвии ефективності даних методів показана хірургічна операція. Вона являє собою шунтування або парацентез, який полягає у розрізі барабанної перетинки, щоб забезпечити відтік з вуха гнійного вмісту.

Електрофорез при отиті

Дана процедура допомагає доставляти медикаменти до тканин вуха. При електрофорезі використовуються антибіотики і сульфат цинку. Так організм безпосередньо отримує необхідну кількість лікарського препарату. Вони доставляються крізь шкіру за допомогою електричного струму, але зниженої концентрації. Вводяться препарати засвоюються набагато краще і швидше. Під час процедури не відчувається дискомфорт. Зазначається лише легке поколювання.

Лікування отиту народними засобами в домашніх умовах

Основним методом домашнього лікування виступає сухий компрес. Для цього у вушний прохід закладають великий шматок вати, обгорнутий марлею. Для кращого закріплення використовується бавовняний хустку. При лікуванні зовнішнього отиту використовують перекис водню, яку розводять кип’яченою водою – на 25 мл води крапель перекису. Готовим засобом закопують слуховий прохід. Для цього потрібно лягти на бік, а після процедури полежати 10-15 хвилин.

Як прогріти вухо

Якщо хворого вуха спостерігається генетично, то прогрівати його суворо заборонено. Інакше вушна інфекція проникає ще далі. При відсутності виділень гною можна зробити за інструкцією такий компрес:

  1. Взяти рівні пропорції горілки і води.
  2. Змочити розчином чисту щільну тканину, віджати її.
  3. Зверху накласти поліетилен, накрити все медичної ватою.
  4. Закріпити отриманий компрес на голові за допомогою хустки або звичайного бинта.
  5. Витримати близько 2 годин.

Профілактика

Основною умовою профілактики є забезпечення нормальної вентиляції барабанної порожнини. Для цього євстахієва труба не повинна бути заповненою слизом. Це особливо важливо для пацієнтів з гострими ринітами, у яких спостерігаються рідкі виділення з носа. З загальнозміцнюючих заходів профілактики отитів виділяються:

  • вітамінотерапія;
  • прийом імуномодуляторів;
  • загартовування;
  • регулярне фізичне навантаження;
  • своєчасне лікування серйозних захворювань носоглотки.

Слід уникати травм вушних проходів. Для цього потрібно відмовитися від використання ключів або шпильок з метою очистити вуха від пробок сірки. Щоб не допустити ускладнення ЛОР-захворювань, необхідно:

  • користуватися судинозвужувальними краплями, щоб зменшити набряк і запалення слизової оболонки носа;
  • вживати достатню кількість рідини;
  • приймати препарати для зниження температури, щоб не допустити її довго утримування;
  • не старатися при сякання, адже це призводить до блокування слухових труб і застою інфікованої слизу.

Відео