Пантопразол: склад та показання до застосування, аналоги таблеток та відгуки про ліки

Виразкові хвороби часто виникають на слизовій оболонці дванадцятипалої кишки і шлунка. При загостренні в органах починають утворюватися відкриті рани, з’являються болі в епігастрії (верхній зоні). Такі симптоми вимагають негайного лікування. Одним з найбільш ефективних препаратів, який покликаний боротися з подібними недугами, є Пантопразол.

Таблетки Пантопразол

Противиразкову органотропну ліки Пантопразол є інгібітором ферменту H+/K+-АТФ-ази (протонного насоса). Активні компоненти засоби блокують завершальну фазу секреції хлористоводневої кислоти (HCl), що сприяє підвищенню чутливості патогенних мікроорганізмів до антибіотиків. Ліки відрізняється високою протимікробною активністю по відношенню до Helicobacter pylori (хеликобактериям).

Склад

Випускається медикамент у вигляді порошку для приготування розчину і двояковыпуклых овальних таблеток, вкритих рожевою оболонкою. Чинним основним речовиною ліки є пантопразол – похідне бензимідазолу. Розчин, який готують з порошку, використовують для проведення ін’єкцій. Таблетки слід приймати перорально. Препарат продається в блістерах по 10 таблеток, які упаковані в картонні пачки. Склад Пантопразолу зазначено в таблиці:

Одна таблетка
Активна речовина 20 або 40 мг пантопразолу натрію сесквигидрата
Допоміжні компоненти тальк, діоксид титану, сахароза, кальцію стеарат, карбонат натрію, манить, триэтилцитрат, діоксид кремнію, поліетиленгліколь, Opacode black, гіпромелоза, метакрилатный сополімер, оксид заліза.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Засіб пригнічує вироблення соляної кислоти шляхом впливу протонного насоса на клітини шлунка. Основна речовина видозмінюється в активну форму на каналах стінок гландулоцитов (обкладальних клітин) і блокує ферменти, що беруть участь у виведенні HCl. Полегшення симптомів у більшості пацієнтів настає через 2 тижні лікування. Блокатор протонної помпи Пантопразол спричиняє зростання вмісту гормону гастрину і зниження кислотності.

Фармакокінетика. Активна речовина кошти активно абсорбується, максимальна концентрація його в крові досягається навіть після одноразового використання. Препарат практично повністю трансформується печінкою. Час напіввиведення – близько години. Зв’язування з білками плазми становить 98%. Переважно виводиться з сечею у вигляді метаболітів, невелика кількість речовини іноді виявляється в калі.

Показання до застосування

Препарат слід використовувати за призначенням лікаря при:

  • терапії синдрому Золлингераэллисона (виразкові ураження утворюються із-за впливу пухлини підшлункової залози);
  • гострій фазі виразкової хвороби шлунка і кишечника;
  • порушення травлення – диспепсії, що супроводжується нудотою, блювотою, печією, болем при ковтанні, метеоризмом;
  • проведення ерадикації (знищення) бактерії (в комбінації з антибактеріальним лікуванням);
  • рефлюкс-езофагіті (при цьому недугу властивий закидання шлункового вмісту в стравохід).

Інструкція із застосування Пантопразолу

Таблетки слід приймати всередину, запиваючи водою, заборонено їх ламати або розжовувати, необхідно пити препарат до їди. Інструкція по застосуванню засобу містить інформацію, згідно з якою:

  • Для попередження виразкового недуги, спричинених нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), у хворих з факторами ризику дозування повинна становити 20 мг за добу.
  • При лікуванні легкого ступеня рефлюксної хвороби рекомендується приймати по одній таблетці (20 мг) через день. Поліпшення може настати через 4 тижні.
  • Пацієнтам з проблемами печінки не можна перевищувати дозу ліків 20 мг за добу. При лікуванні препаратом таким хворим слід вимірювати вміст печінкових ферментів – при їх зростанні терапію треба скасувати.
  • Для лікування езофагіту, який з’явився на тлі рефлюксної хвороби, необхідний місячний курс. Рецидив недуги контролюється за допомогою вживання однієї таблетки за добу за необхідності. Рідко фахівець може збільшити дозування до 40 мг. Після купірування симптомів прийом ліків знову знижується до 20 мг.
  • Пацієнтам з порушенням роботи нирок і у осіб похилого віку добова доза препарату не повинна бути більше 40 мг.

Особливі вказівки

Лікування препаратом може замаскувати ознаки злоякісних пухлин шлунка чи стравоходу, що призводить до їх запізнілої діагностики. Тому ще до початку терапії медикаментом слід виключити присутність даних захворювань. Наприклад, діагноз рефлюкс-езофагіту зажадає ендоскопічного підтвердження. При необхідності використання таблеток при вагітності потрібно оцінити їх користь для матері і ризик для малюка.

Не можна пити засіб під час лактації, оскільки активна речовина ліки виділяється з грудним молоком. При зниженій кислотності збільшується кількість бактерій, які присутні в шлунково-кишковому тракті. Тому лікування препаратами, що зменшують кислотність (pH), може призвести до появи ризику розвитку шлунково-кишкових інфекцій.

Лікарська взаємодія

Одночасне використання ліків може змінювати абсорбцію препаратів, всмоктування яких залежить від кислотності вмісту шлунка (Кетоконазол, Ітраконазол). Таблетки можуть знижувати всмоктування вітаміну B12 при ахлоргідрії або гипохлоргидрии. Застосування блокатора протонної помпи заборонено при лікуванні Атазанавіром. Якщо хворий використовує кумаринові антикоагулянти, слід заміряти значення нормалізованого відношення і протромбіновий період під час і після лікування Пантопразолом. Вплив препарату на карбамазепін, кофеїн і етанол не виявлено.

Побічні дії і передозування

Пацієнти, які мають хронічні розлади нервової системи, при лікуванні препаратом можуть відчувати перезбудження і порушення сну. Після ін’єкцій на місці уколу часто утворюється тромбофлебіт. Відгуки спеціалістів вказують на те, що розвиток неприємних симптомів спостерігається, якщо ліки застосовується у збільшеній дозі. Хворі при цьому можуть зіткнутися з такими побічними явищами:

  • галюцинації;
  • порушення зору;
  • болі у верхній частині живота;
  • сльозотеча;
  • свербіж;
  • порушення сну;
  • метеоризм;
  • депресія;
  • втрата пам’яті;
  • висип;
  • діарея;
  • нудота;
  • підвищення температури;
  • головний біль;
  • зниження апетиту;
  • слабкість;
  • запаморочення;
  • ексфоліативний дерматит (еритродермія);
  • набряки;
  • гастроінтестинальна карцинома;
  • блювання;
  • імпотенція;
  • алопеція;
  • відрижка, метеоризм;
  • гіперглікемія (збільшення глюкози в сироватці крові);
  • гіперліпопротеїнемія (підвищений вміст жирів);
  • запор;
  • міалгія (м’язовий біль);
  • гематурія (наявність крові в сечі);
  • лихоманка;
  • гіперхолестеринемія (високий рівень холестерину);
  • кропив’янка;
  • еозинофілія (високий рівень еозинофілів).

Протипоказання

При лактації та вагітності засіб може призначити тільки фахівець. Перед початком застосування препарату слід уважно вивчити протипоказання до прийому таблеток. Не можна пити ліки при:

  • диспепсії невротичного генезу;
  • злоякісних хворобах шлунково-кишкового тракту;
  • патології нирок і печінки (гепатит);
  • підвищеної чутливості до компонентів ліки;
  • гострих процесах у шлунку;
  • дитячому віці до 6 років.

Умови продажу та зберігання

Купити ліки можна в будь-якій аптеці, але лише за рецептом лікаря. Препарат слід зберігати при температурі не вище 25 градусів. Необхідно берегти від дітей. Використовувати медикамент треба протягом 3 років, починаючи з дати його випуску, після закінчення терміну придатності потрібно утилізувати ліки.

Аналоги Пантопразолу

Поширеними, схожими за складом, аналогами Пантопразолу, вважаються:

  • Лансопразол. Ліки забезпечує зростання специфічних антитіл до бактерії Helicobacter pylori. Показання до застосування: виразкова хвороба, синдром Золлингераэллисона, ерозивний езофагіт. Протипоказання: вагітність, злоякісні новоутворення.
  • Дексилант. Ефективний засіб, який знижує секрецію залоз шлунка. Препарат можна приймати при симптоматичній терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Ліки слід пити по одній таблетці (60 мг) протягом 8 тижнів. Побічні ефекти: кашель, нудота, безсоння.
  • Омепразол. Органотропну шлунково-кишкова засіб. Входить в стандартну схему лікування виразкової хвороби. Показання до застосування: гастропатия, виразка дванадцятипалої кишки. Побічні дії: ангіоневротичний набряк, свербіж, порушення зору.
  • Париет. Інгібітор протонної помпи. Використовується для лікування рефлюкс-езофагіту, виразкової хвороби шлунка, стресових дефектів. Побічні ефекти: метеоризм, головний біль, запор.
  • Омез. Противиразковий препарат. Показання до застосування: пептична виразка шлунка, панкреатит, системний мастоцитоз. Побічні дії Омез: метеоризм, нудота, порушення смаку, депресія, артралгії (суглобовий біль).
  • Пантопразол Канон. Інгібітор протонового насоса. Застосовується при ерозивно гастриті, синдромі Золлингераэллисона та виразкової хвороби шлунка. Побічні дії: діарея, головний біль, блювання, нудота, слабкість, депресія.

Відгуки

Василь, 32 роки

Мені призначили пити цей препарат разом з Метоклопрамідом 10 днів. Поки приймаю ліки, печії немає, як підходить до кінця курс лікування, знову з’являється неприємний симптом. Доктор порадив використовувати засіб протягом місяця. Після двох тижнів застосування відчуваю себе відмінно, немає печії і шлункових болів.

Катя, 28 років

Це ліки реально допомагає. Кілька років тому мені поставили діагноз раку молочної залози другої стадії. Пройшла довгий і страшний курс лікування, кишечник і шлунок не витримали такої кількості медикаментів. Доктор порадив приймати Пантопразол по одній таблетці за добу. Зникла нудота, печія і метеоризм.

Олена, 45 років

Препарат відмінний. Сподобалася його доступна ціна в порівнянні з Париетом. Крім того, ліки добре справляється з такими неприємними симптомами, як печія, нудота, здуття і метеоризм. Мені прописали засіб в комплексній терапії разом з Ампіциліном для усунення шлункової бактерії хеликобактери пілорі.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо