Парієт — діюча речовина, як приймати і дозування, протипоказання та відгуки

Для усунення проблем шлунково-кишкового тракту та лікування станів, пов’язаних з порушеннями кислотності, використовуються таблетки Парієт. Це таблетований медикамент, який містить активну речовину, нормалізує кислотність шлункового соку. Ознайомлення з інструкцією по застосуванню допоможе правильно використовувати препарат. Остерігайтеся самолікування, це може призвести до неприємних наслідків.

Інструкція по застосуванню Парієта

Згідно з прийнятою фармакологічної класифікації, препарат Парієт відноситься до групи інгібіторів протонної помпи. Це означає, що він знижує секрецію залоз шлунка за рахунок дії активної речовини – рабепразолу натрію. Анти секреторний компонент працює вибірково, але ефективно, знижує кислотність шлункового соку та вироблення соляної кислоти.

Склад і форма випуску

Парієт випускається у форматі таблеток, інших форм ліків немає. Склад та опис медикаменту:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Активна речовина складу таблеток рабепразол натрію, відноситься до антисекреторным речовин, похідних бензимідазолу. Компонент пригнічує секрецію шлункового соку, специфічно інгібуючи ферменти-білкові комплекси, що функціонують як протонної помпи. Ця дія призводить до блокування фінальної стадії вироблення соляної кислоти.

Ефект відноситься до дозозалежним, пригнічує синтез незалежно від подразника. Антисекреторну дію настає через годину після перорального прийому, триває до 48 годин. Після припинення лікування секреторна активність відновлюється через 1-2 дні. Рабепразол підвищує рівень гастрину в плазмі. Речовина піддається швидкій абсорбції, максимуму концентрації досягає через 3,5 години.

Рабепразол має 52% біодоступність. Не впливає На всмоктування час прийому і поєднання з антацидами, але жирна їжа уповільнює абсорбцію. Компонент зв’язується з білками плазми на 97%. Більша частина дози препарату виводиться з сечею у вигляді кон’югату меркаптуровой кислоти і карбонової кислоти, решта – з жовчю у вигляді метаболіту тиоефіру і дисметила.

Показання до застосування Парієта

По інструкції, показаннями застосування Парієта стають зазначені захворювання та стани:

• загострення виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, виразка анастомозу;
• ерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (рефлюкс-езофагіт, ГЕРХ), її підтримуюча терапія;
• неерозівная гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (НЭРБ);
• синдром Золлингераэллисона;
• стану патологічної гіперсекреції шлунка, печія;
• ерадикація Helicobacter pylorus при виразковій хворобі (у поєднанні з антибіотикотерапією).

Як приймати Парієт

Таблетки призначені для проковтування цілком, без розжовування або подрібнення. Прийом не залежить від часу доби, вживання їжі. При виразковій хворобі шлунка приймається 20 мг/добу курсом шість тижнів. Деякі випадки потребують лікування тривалістю 12 тижнів. При аналогічному захворювання дванадцятипалої кишки курс триває 2-4 тижні, додатково може продовжуватися ще на місяць.

Лікування ГЕРХ або рефлюкс-езофагіту передбачає прийом 20 мг/добу протягом 4-8 тижнів, може продовжуватися ще на два місяці. Підтримуюча терапія ГЕРХ триває в залежності від стану пацієнта. При НЭРБ приймається 20 мг Парієта/добу місячним курсом. Після купірування симптомів печії препарат приймають одноразово/день на вимогу. Терапія синдрому Золлінгера-Елісона передбачає приймання початкової дози 60 мг/добу з підвищенням до 100 мг/добу або по 60 мг двічі на добу. Лікування може тривати до року.

Ерадикація Helicobacter pylorus вимагає прийому 20 мг двічі на добу в комбінації з антибіотиками курсом сім днів. Корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю, літнього віку не потрібна, при печінковій недостатності необхідно дотримуватися обережності. Рекомендоване дозування для дітей дорівнює 20 мг/добу курсом 8 тижнів, але тільки з 12-річного віку.

Особливі вказівки

Перед початком прийому Парієта потрібно вивчити особливі вказівки інструкції. Деякі витяги з розділу:

• таблетки не можна розжовувати або подрібнювати, тому що вони повинні подіяти в кишечнику;
• потрібно дотримуватися обережності прийому препарату при тяжких порушеннях печінки;
• лікування інгібіторами протонної помпи (ІПП) курсом від трьох місяців може супроводжуватися проявами гіпомагніємії, щоб її виключити, проводиться постійний контроль концентрації магнію в крові;
• терапія ІПП може призводити до збільшення ризику переломів на фоні остеопорозу, зростання ймовірності появи шлунково-кишкових інфекцій Clostridium difficile;
• малоймовірно, що Парієт знижує концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій, тому водіння транспорту та управління механізмами під час лікування дозволено, але тільки при відсутності сонливості;
• не можна поєднувати таблетки з алкоголем.

Парієт при вагітності

Відсутні дані про дослідження з безпеки застосування Парієта під час вагітності. Досліди на тваринах показали відсутність ознак порушення фертильності і дефектів розвитку плоду. Рабепразол проникає через бар’єр плаценти, тому препарат не слід приймати при перевищенні ризику для здоров’я плоду над користю для матері. Невідомо, чи виділяється активна речовина складу з грудним молоком, тому краще не приймати медикамент при лактації та грудного вигодовування.

Лікарська взаємодія

Ліки Парієт може взаємодіяти з іншими медикаментами, не завжди приносячи позитивний ефект. Комбінації та ризики:

• не впливає на Варфарин, Фенітоїн, Діазепам, Теофілін, антацидні речовини, гідроксиди алюмінію або магнію;
• збільшує час досягнення максимальної концентрації Клариторомицина, Амоксициліну;
• знижує абсорбцію Кетоконазолу, збільшує всмоктування Дигоксину, знижує ефективність Атазанавіру;
• інгібує метаболізм Циклоспорину, збільшує концентрацію Метотрексату.

Побічні дії

Пацієнти відзначають, що Парієт добре переноситься. Побічні ефекти у нього є, до них відносяться:

• болі в животі, запор, запаморочення, диспепсія;
• сухість у роті, периферичний набряк, висип;
• головний біль, метеоризм, запор, гастрит;
• гострі алергічні реакції;
• гіпомагніємія, гепатит;
• інтерстиціальний нефрит, бульозні висипання, кропив’янка;
• синдром Стівенса-Джонсона;
• міалгія, артралгія, гінекомастія, відрижка.

Передозування

Лікарі відзначають мінімальна кількість випадків навмисної або випадкової передозування Парієтом. Сильних отруєнь не було виявлено. Симптоми передозування полягають у посиленні побічних ознак. Призначається симптоматичне та підтримуюче лікування, специфічного антидоту не існує, діаліз слабо допомагає вивести рабепразол з організму (речовина добре зв’язується з білками).

Протипоказання

Препарат з обережністю призначають при нирковій недостатності тяжкого ступеня, у дитячому віці. Протипоказаннями застосування Парієта є такі захворювання та стани:

• період вагітності, грудного вигодовування;
• вік до 12 років;
• гіперчутливість до компонентів складу препарату або іншим речовинам-заміщених бензимидазолом.

Умови продажу та зберігання

Купити Парієт можна тільки за рецептом, він зберігається далеко від доступу дітей при температурі до 25 градусів без заморожування протягом двох років.

Аналоги

Виділяють непрямі і прямі замінники Парієта. До перших відносяться препарати з тим же надаються дією, до других – з тим же складом. Популярні аналоги Парієта і ціни:

• Разои – таблетки з тим же складовим компонентом;
• Хайрабезол – прямий аналог медикаменту.
• Берета – теж синонім препарату;
• Ранітидин, Фамотидин – дешеві замінники з ранітидином гідрохлориду в складі.

Що краще – Парієт, Омез або Нексиум

Лікарі кажуть, що Омез – дешевий аналог Парієта від болю в шлунку, відноситься до інгібіторів протонної помпи першого покоління, а розглянутий препарат – четвертого, тому його ефективність і якість вище. Омез можна використовувати при лікуванні захворювань шлунка, які не супроводжуються болем, він діє протягом 1-3 днів, тоді як Парієт починає працювати за 15 хвилин.

Як і Омез, Омепразол є ІПП першого покоління, тому його клінічна ефективність, швидкість дії і надійність купірування симптомів нижче. Омепразол відрізняється великим ризиком появи побічних реакцій, які переносяться важко. З його допомогою складно домогтися ефективності зниження кислотності шлункового соку, тому Парієт краще.

Якщо попередні аналоги були не такими ефективними, порівняно з Парієтом, то Нексиум його перевершує. Він також є ІПП, але лікує захворювання шлунка, пов’язані з патологічної секрецією шлункового соку, швидше. Після лікування Нексиумом рідко відзначаються рецидиву. Такий ефект досягається за рахунок складу – Нексиум містить левовращающій ізомер активної речовини, тоді як у Парієте і всіх інших інгібітори протонної помпи – правообертальні.

Відгуки

Анастасія, 34 роки

У мене підвищена кислотність шлункового соку, тому я постійно страждаю від печії. Лікарі сказали, що це призведе до погіршення ситуації, треба пройти курс терапії Парієтом. Ліки дороге, але варто того – всього за 15 хвилин усунуло дискомфорт і важкість. Я пила його протягом місяця і помітила значні поліпшення.

Олена, 31 рік

Чоловікові поставили діагноз ерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба і сказали терміново лікуватися, тому що підвищена кислотність шлункового соку загрожує перерости у виразку. Він почав приймати Парієт – пив півроку, потім перевірився. Аналізи показали, що все ідеально, але щоб закріпити результат, потрібно переглянути раціон харчування.

Борис, 46 років

У мене хронічна виразка шлунка. Турбує рідко, але загострення завжди супроводжуються сильним болем і дискомфортом. Доктор прописав Парієт для купірування гострого процесу. Таблетки відмінно в цьому допомагають – за півгодини знімають всі ознаки дискомфорту і не провокують побічних ефектів. Відмінне ліки, буду його брати.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.