Періартрит колінного суглоба — як лікувати медикаментозно, фізіотерапією, вправами і хірургічно

Запального процесу піддаються не тільки колінні суглоби, але і периартикулярних або навколосуглобових м’які тканини. Традиційно таке захворювання носить назву періартрит. Частіше патологія зачіпає сухожилля гусячої лапки (приблизно 4 см нижче згину коліна). Періартрит колінного суглоба не має специфічних симптомів, а його прояви схожі на інші хвороби опорно-рухового апарату, але запалення легко піддається лікуванню.

Що таке періартрит колінного суглоба

Хвороба являє собою запалення тканин, розташованих навколо суглоба. Периартриту піддаються сухожилля м’язів, капсула суглоба, м’язово-зв’язковий апарат. Суглоб коліна в запальному процесі не бере участь. Частіше патологія розвивається у жінок у віці полі 40 років. Медики виділяють первинний і вторинний періартрит. Перший починається під впливом ендогенних і екзогенних факторів, другий – з-за дегенеративно-дистрофічних змін у суглобі, коли тривало протікають хронічні хвороби (остеоартроз, артроз, артрит, бурсит гусячої лапки).

Причини періартриту

Один або відразу кілька несприятливих чинників можуть викликати періартрит коліна. До основних причин розвитку захворювання відносяться:

• довге стояння на ногах;
• інтенсивні фізичні навантаження;
• переохолодження нижніх кінцівок;
• малорухливий спосіб життя;
• травма коліна;
• нестабільність зв’язкового апарату;
• ендокринне захворювання;
• ожиріння;
• порушення гормонального балансу;
• хронічний артрит, артроз;
• серцево-судинні захворювання.

Симптоми

Основним клінічним проявом періартриту суглоба коліна є больовий синдром, який виражається в:

• гострого болю при підвищенні навантаження на суглоб коліна;
• ниючого болю після зміни положення тіла або в спокої;
• больові відчуття при носінні важких, ходьбі по сходах;
• дискомфорті при постукуванні по внутрішній поверхні коліна.

Можливі ускладнення

Якщо не лікувати періартрит коліна або не виявити хворобу вчасно, то з часом в запалених тканинах почнуть розвиватися фіброзні новоутворення, здатні порушити функціональність колінного суглоба. По мірі прогресування патології він частково або повністю атрофується, що призводить спочатку до обмеження рухових функцій, а потім до інвалідності, адже загубиться рухливість кінцівки. При якісному своєчасному лікуванні періартриту повне одужання без ускладнень та відновлення рухливості ноги цілком можливо.

Діагностика

Для постановки точного діагнозу ортопед проводить збір анамнезу, опитування і огляд. Якщо при пальпації коліна у пацієнта виникає виражена біль, то його направляють для підтвердження діагнозу на рентгенографію колінного суглоба. Дослідження допоможе виявити ураження сухожиль гусячої лапки і порушення в навколосуглобових тканинах. За необхідності лікар може призначити магнітно-резонансну (МРТ) або комп’ютерну томографію (КТ).

Лікування періартриту колінного суглоба

Для попередження втягнення в запалення внутрішньосуглобових структур коліна лікувати періартрит периартроз або колінного суглоба потрібно на ранньому етапі розвитку. На початковій стадії хвороби проводиться консервативна терапія, а при хронічному захворюванні призначають хірургічне втручання по видаленню контрактур, спайок, кальцифікатів, що порушують рухливість кінцівки.

Рекомендується в гострий період періартриту в уражених суглобах обмежувати рухи. Для цього лікарі призначають носіння спеціальних бандажів для запобігання травматизації запалених тканин і зменшення хворобливих симптомів. У комплексному лікуванні періартриту коліна допомагають фізіотерапевтичні методи та лікувальна фізкультура. Народні рецепти, які пацієнт після узгодження з лікарем застосовує в домашніх умовах, теж наближають одужання.

Медикаментозна терапія

При гострому запальному процесі медикаментозну терапію починають з призначення протизапальних засобів із знеболювальною спрямованістю. Це негормональні препарати в таблетках або ін’єкціях. При сильному болю призначають анальгетики для внутрішнього і зовнішнього застосування. Якщо нестероїдні препарати не дають позитивного впливу, то застосовують гормональні препарати. Обов’язково в ході лікування призначають мінерально — вітамінні комплекси з великим вмістом вітамінів групи В. Деякі популярні ліки від періартриту:

1. Фастум гель. Чинить місцеву знеболювальну, антиексудативну дію. Зменшує болі в суглобах, ефективний при комплексному симптоматичному лікуванні періартриту. При больовому синдромі в колінному суглобі невелику кількість гелю наносять на область ураження 1-2 рази/добу не довше 2 тижнів. Тривала терапія може призвести до шкірних алергічних проявів: свербіж, висип, контактний дерматит.
2. Преднізолон. Кортикостероїд, пригнічує функції тканинних макрофагів і лейкоцитів. Чинить виражену антиалергічну, протизапальну, антитоксичну дію. При патології суглобів призначають по 20-30 мг/день. Курс лікування – не довше 14 днів. При передозуванні можливо ожиріння, надмірне оволосіння, поява вугрів, остеопороз, прорив непізнаною виразки та інші побічні ефекти.

Протизапальні препарати

У медикаментозної терапії періартриту застосовуються нестероїдні лікарські засоби. НПЗЗ знижують вираженість запалення, зменшують больовий синдром. Слід пам’ятати, що існує безліч протипоказань до їх застосування, тому не слід призначати собі самостійно. Ефективні протизапальні препарати:

1. Найз. Виявляє протинабрякову, жарознижувальну, знеболювальну дію. При лікуванні періартриту коліна усуває больовий синдром, перешкоджає набряку в зоні запалення, послаблює скутість рухів. По інструкції Найз рекомендується приймати після їжі, розчиняючи таблетку в невеликій кількості води. Добова доза – 1-2 таблетки/добу по 50 мг. Курс лікування – 7-10 днів. Протипоказанням до прийому таблеток є такі стани: загострення ерозивних процесів в органах травлення, гостра ниркова та печінкова недостатність, вагітність, лактація, бронхіальна астма, атопічний дерматит.
2. Ортофен. НВПС, похідне фенілоцтової кислоти. Механізм дії пов’язаний зі зниженням активності ЦОГ. Чинить виражену аналгезуючу, протизапальну дію, помірний жарознижувальний ефект. При періартрит коліна добова доза становить 25-50 мг 2-3 рази/день протягом 5-7 днів. Не призначають препарат при ерозивно-виразкових загостреннях, порушення кровотворення нез’ясованої етіології, підвищеної чутливості до його компонентів.

Спеціальні вправи

Після гострого періоду періартриту лікар-ортопед може призначити лікувальну фізкультуру. Вправи закріплюють результати лікування, допомагають досягти повного одужання. Фізкультура розробляється для кожного пацієнта в індивідуальному порядку. Заняття допомагають розслабити м’язи, відновити м’язовий тонус, обсяг рухів, підвищити еластичність зв’язок.

Початкова тривалість лікувальної фізкультури – 5-10 хвилин. Спочатку важливо дати суглобу час для загоєння, тому застосовуються вправи, сидячи на стільці. Потім додається біг на місці, присідання, махи ногами, стрибки. Інтенсивність невисока і залежить від ступеня вираженості захворювання, віку пацієнта. Поступово складність вправ збільшується, стають більш тривалими навантаження на колінний суглоб.

Фізіотерапевтичне лікування

Для більшої ефективності лікування під час гострого запалення навколосуглобових сумки та прилеглих до суглобу тканин призначаються фізіотерапевтичні процедури. Курси підбираються індивідуально, виходячи зі стану хворого. Фізіотерапія, яка проводиться в гострий період періартриту коліна:

1. Імпульсна магнітотерапія. Вплив на вогнище запалення відбувається магнітними полями різної інтенсивності. Під час процедури відбувається судинорозширювальну, лімфодренуючий, гіпотензивну і гипокоагулирующее вплив.
2. Інфрачервона лазеротерапія. На організм впливають світлові хвилі різного діапазону з найбільшою глибиною проникнення. Під дією інфрачервоного проміння тканини прогріваються, прискорюються фізико-хімічні реакції, що виробляються біологічно-активні речовини, до вогнища ураження прямують лейкоцити.
3. Електрофорез новокаїну. Під впливом зарядів електричного струму іони новокаины проходять глибоко в уражені тканини, створюючи в них високі концентрації ліки. Терапевтичний ефект зберігається протягом 15 годин і більше.

Хірургічне втручання

Якщо не приносять користі консервативні дії, пацієнта з периартритом коліна направляють на хірургічне лікування. Мета операції – відновлення рухливості кінцівки, висічення спайок і змінених ділянок в зоні медіального виростка стегнової кістки, подальша пластику. Без оперативної допомоги кінцівку з часом втратить рухливість, а людина стане інвалідом. Існує кілька хірургічних методик при періартрит коліна.

Самий доступний метод на сьогоднішній день – артроскопія. Операція відноситься до малотравматичним втручанням, так як щадить м’які тканини. Артроскопія проводиться під спінальної анестезією. Зверху над суглобом хірург робить два проколу для артроскопа та інструментів. Суглобова сумка надувається фізіологічним розчином для доступу у всі ділянки порожнини. Процедура займає не більше години.

Народна терапія

Для зменшення вираженості симптоматики періартриту можна робити компреси з листя алтея, буркуну і суцвіть ромашки. Для приготування потрібно змішати сухі рослини в рівній кількості. Потім 2 ст. л. суміші заварити 250 мл окропу, дати настоятися протягом 20 хвилин і змочити в настої тканина. Робити компреси треба на ніч. Курс лікування – до повного усунення больового синдрому.

Для підвищення імунітету і поліпшення регенерації тканин рекомендується щодня по 2-3 рази пити вітамінний чай з листя смородини, брусниці, плоди шипшини. Для його приготування потрібно в одну ємність помістити по 1 ч. л. кожної рослини, залити 300 мл окропу, настояти і пити як звичайний чай. Таким же лікувальний ефект мають листя берези, кора верби.

Профілактика

Щоб не допустити розвиток на колінному суглобі періартриту, необхідно усунути фактори, що сприяють його виникненню:

• уникати травм коліна;
• розподіляти навантаження на кінцівку рівномірно;
• не допускати гіподинамії;
• фізичні навантаження повинні бути помірними;
• дотримуватись правил здорового харчування;
• вчасно лікувати запальні процеси, що виникають в організмі.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.