Перша допомога при опіках в домашніх умовах за ступенем ураження

Травматичне ушкодження м’яких тканин під впливом термічних, хімічних та інших факторів являє собою неприємний стан, що може спричинити низку негативних наслідків.

Перша допомога при опіках спрямована на усунення шоку та попередження інфікування. Дізнайтеся, як допомогти потерпілому в домашніх умовах.

Види та ступені опіків

По здатності до самостійного загоєння пошкодження можуть бути поверхневими і глибокими. Перші, як правило, зникають спонтанно без утворення рубця. Глибокі пошкодження не здатні до повноцінного самостійного загоєння. Після них залишається грубий рубець. Залежно від травмуючого фактора виділяють наступні види опіків:

У медицині існує безліч класифікацій опікових ран. Велика частина з них заснована на клінічних проявах і тактиці лікаря при певному типі ураження. Клініко-морфологічна класифікація затверджена на XXVII Всесоюзному з’їзді хірургів у 1960 р. З тих пір прийнято виділяти 4 ступені опіків, кожна з яких має власну характеристику і визначає глибину ураження шкірного покриву:

• Перша – супроводжується поверхневим пошкодженням верхніх шарів епідермісу. При першому ступені опіку медична допомога не потрібна. Лікування рани можна проводити в домашніх умовах.
• Друга – характеризується повним ураженням поверхневих шарів епідермісу. Якщо площа ураження перевищує розмір долоні потерпілого, необхідно звернутися за лікарською допомогою. Лікуватися в домашніх умовах неприйнятно.
• Третя-А – уражаються всі шари епідермісу до дерми. Опік загоюється з утворенням грубого рубця. Обійтися без медичної допомоги з такою серйозною раною не вдасться.
• Третя-Б – пошкоджуються всі шари епідермісу, дерма, частково гіподерма. При такому опіку потерпілому потрібна термінова кваліфікована допомога.
• Четверта – уражаються всі шари шкіри, м’язи, сухожилля, аж до кістки. Без своєчасної лікарської допомоги розвивається важкий травматичний шок з наступним летальним результатом.

Швидка допомога при опіках в домашніх умовах

При першому ступені ураження можна обійтися спеціальними засобами. Виклик лікаря не є обов’язковим. Асептична обробка рани у дітей потребує особливої уваги. Зеленку, йод застосовувати забороняється. Педіатри при опіках призначають антисептики, що містять безпечні для ніжної дитячої шкіри компоненти, наприклад, Сульфаргін. Препарат прискорює процес загоєння рани, має протимікробний ефект. Незалежно від віку потерпілого перша допомога в домашніх умовах включає наступний алгоритм дій:

1. Усунути пошкоджуючий фактор, видалити залишки гарячого одягу.
2. Охолодити обпалені тканини.
3. Накласти антисептичну мазь.
4. Знеболити.
5. Накласти на рану стерильну пов’язку.
6. Викликати швидку допомогу (при необхідності).

Термічні опіки

Під впливом високих температур на шкірі утворюються пухирі. Категорично забороняється проколювати пухирці, якими б великими вони не були. Пам’ятайте, розкривши пухирі, ви ризикуєте інфікувати ранову поверхню, уповільнивши тим самим процес загоєння. Крім того, ніколи не змащуйте опіки олією, жиром, яйцем (жовтком), спиртовмісними речовинами, оцтовою кислотою. Зазначені речовини утворюють плівку на поверхні рани, погіршують дихання дерми.

При опіку окропом

Термічний вплив на шкіру не припиняється відразу після усунення його джерела, з цієї причини область ураження потрібно охолоджувати під проточною холодною водою близько 15-20 хвилин. Швидка допомога при опіку окропом запобігає подальшому ушкодженню тканин. Ураження поверхневих шарів епідермісу допускає застосування спреїв з декспантенолом (Пантодерм). У важких випадках після промивання рани накладається пов’язка. Допомога при опіку окропом у домашніх умовах може здійснюватися за допомогою:

• Тертої картоплі. 2-3 бульби помити, очистити, потім подрібнити на тертці. Отриману масу помістити на марлю і прикласти у вигляді компресу. Змінити пов’язку через 1,5-2 години. Проводити процедуру до зняття почервоніння, болю.
• Алое. Листя помити, розрізати вздовж і прикласти до рани. Змінювати засіб по мірі необхідності. Використовувати алое до загоєння шкіри.

Вогнем

При наданні першої допомоги потерпілому від такого впливу, перш за все, слід усунути травматичний фактор – погасити полум’я водою або грубою тканиною. Потім потрібно звільнити людину від одягу. У разі, якщо тканина прилипла до рани, необхідно акуратно зрізати ділянки навколо області ураження. Пам’ятайте, здирати одяг, накривати обпалені вогнем області вологою пов’язкою не можна. В домашніх умовах можна скористатися наступними народними засобами:

• Яловичою жовчю. Обробити складом шкірний покрив відразу після отримання опіку. Жовч миттєво усуває біль, почервоніння.
• Маззю з прополісу. Використовується на стадії загоєння опікової рани. 1 ч. л. прополісу змішати з невеликою кількістю соняшникової олії. Склад прогріти на водяній бані до однорідності. Накласти мазь і закріпити бинтом. Робити пов’язку на ніч до поліпшення стану шкіри і зменшення больових відчуттів.

Олією

При опіку гарячим жиром промийте рану під струменем холодної води. Потім прикладіть спеціальні серветки або пов’язки із заздалегідь нанесеними на них лікарськими засобами. Пам’ятайте, перша допомога при опіках олією не передбачає обробку рани мильним розчином.

На випадок, якщо пошкодження м’яких тканин настільки сильне, що неможливо безболісно нанести крем, мазь, рекомендується використовувати аерозолі (Олазоль, Пантенол). Впоратися з опіками олією в домашніх умовах допоможуть наступні народні засоби:

• Зелений або чорний чай. Заварити сухий компонент. Готовий чай остудити. Змочити в заварці ватний тампон і прикласти до опікової рани. Міняти компрес по мірі висихання. Прикладати заварку слід до тих пір, поки біль не пройде.
• Свіжий сир. Запобігає появі хворобливих пухирів, знімає біль. Додати сир і злегка прибинтувати. Міняти пов’язку кілька разів на день. Застосовувати сир до повного загоєння рани.

Хімічні

Припинення дії травматичного фактора здійснюється шляхом змивання реагенту струменем проточної води. Не намагайтеся нейтралізувати кислоту лугом. Не застосовуйте в цих цілях соду.

Виділення тепла під час реакції нейтралізації зробить опік комбінованим. Неминуча помилка в пропорції лише погіршить ситуацію. У разі, якщо рана виникла під дією сухих сипучих речовин, постарайтеся скинути їх з поверхні епідермісу і тільки потім починайте промивання рани.

Опік, викликаний негашеним вапном, охолоджувати не можна. При попаданні на дерму сірчаної кислоти реагент спочатку прибирають сухою ганчіркою і тільки потім промивають рану холодною водою, після чого накладають суху пов’язку, викликають швидку допомогу. Медикаментозні препарати при хімічних опіках призначає лікар, оскільки характер взаємодії травмуючого фактора з лікарськими речовинами непередбачуваний.

Електричні

Першу допомогу необхідно надавати після надійного виключення впливу струму на потерпілого. З цією метою необхідно вимкнути рубильник, перерубати або відкинути провід, що знаходиться під напругою. Важливо виконувати зазначені дії в гумових рукавичках. При електротравмі не можна зволікати з викликом швидкої допомоги. До приїзду медбригади визначте, чи дихає людина, чи є у неї пульс. Відсутність ознак життя є приводом для проведення серцево-легеневої реанімації. Обробка ран здійснюється, коли людина початково перебуває в свідомості.

Променеві

При ситуації, коли контакт стався з радіоактивним випромінюванням, слід припинити дію травмуючого фактора та перемістити людину із зони ураження в безпечне місце. Потім просочену перекисом марлю необхідно накласти на рану, дати потерпілому знеболюючі, жарознижуючі препарати. При сонячних опіках людину потрібно перемістити в тінь, прикласти до місця ураження змочений в холодній воді рушник. Не можна обробляти шкіру охолоджуючими лосьйонами на основі спирту. При променевих опіках також забороняється:

• Використовувати засоби, що механічно чи хімічно дратують рану (абразивні, кислотні скраби).
• Застосовувати зеленку, йод, мило, олію від засмаги.
• Змащувати опікову рану вазеліном, мазями на основі лідокаїну, бензокаїну.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.