Первинна профілактика туберкульозу і специфічна для дитини, підлітка або дорослого

На сьогоднішній день у зв’язку з обов’язковою вакцинопрофілактикою та ефективними лікарськими препаратами, людство здатне контролювати туберкульоз. Навіть не враховуючи цього факту, відсоток смертності при ускладненнях все ж залишається високим, тому важливо уважно дотримуватися всіх заходів щодо запобігання цієї хвороби. Як проводиться профілактика туберкульозу, чим небезпечне це захворювання, як його виявити і провести відповідне лікування?

Що таке туберкульоз

Туберкульоз називається інфекційне захворювання, яке виникає із-за розвитку в організмі бактерії туберкульозу – бацили Коха. Після її проникнення в організм, запалення прогресує (найчастіше на легенях). Вона живуча, і для того, щоб з нею впоратися, необхідно вплив високими температурами або хлором. В дитинстві кожна людина заражається туберкульозної бактерією, але до прогресування хвороби це не веде. Організм починає виробляти імунітет, і у цьому йому допомагає вакцинація (терапія), проведена відразу після народження (введення антигенів).

Заходи профілактики туберкульозу

При підозрі на туберкульоз слід провести аналіз мазка мокротиння. Це бактеріоскопічне дослідження вважається одним з найбільш точних методів дослідження. Недолік бактеріоскопії – тривалість діагностики, результат виявляється від 7 до 50 днів. Позитивний результат означає наявність активного туберкульозу – це може бути показником наявності палички Коха в організмі.

Будь-яке захворювання легше попередити, ніж вилікувати. Туберкульоз не є винятком, тим більше ця хвороба є однією з найпоширеніших на планеті. Бактерія передається повітряно-крапельним способом на побутовому рівні (при розмові, кашлі), і при ослабленому імунітеті, сприятливих факторах навколишнього середовища, можливий розвиток хвороби. Туберкульоз є як медичної, так і соціальною проблемою. Профілактичні заходи спрямовані на боротьбу з джерелом бактерії, способами її передачі, шляхом інформування людей.

У дітей

Дитяча профілактика від туберкульозу полягає у своєчасній вакцинації. Зараз багато батьків відмовляються від щеплень, але від цього захворювання її потрібно робити обов’язково, адже недбалість може призвести до незворотних наслідків, інвалідності. Вакцинацію від туберкульозу (БЦЖ) проводять у пологовому будинку, на 5-6 день життя новонародженого. Її проведення дозволено тільки повністю здоровим дітям, які народилися в строк.

БЦЖ повторюють, коли дитині виповнюється 7, 14 і 17 років (пізніше – за необхідності). Перед нею роблять внутрішньошкірну пробу на інфекцію, яка називається реакцією Манту. При наявності сильної реакції, дитину ставлять на облік або проводять спостереження в диспансері. Якщо реакція негативна – проводять вакцинацію. Будь-яке ускладнення здоров’я – це протипоказання до маніпуляції. БЦЖ переносять до моменту повного одужання.

У дорослих

Профілактику захворювання у дорослих ділять на два види: самостійна (залежить тільки від людини) та суспільна (залежить від уряду, керівництва організації, де працює людина). Сам чоловік повинен регулярно проходити флюорографію. Корисно позначаться заняття спортом, правильне харчування, відмова від шкідливих звичок. До громадської відносять:

  • Поліпшення життєвих умов. Суть полягає в забезпеченні нормальних умов для життя громадян.
  • Надання нормальних умов роботи. Дотримання всіх норм праці, підтримання гарної екологічної обстановки.

Види профілактики туберкульозу

На жаль, але повністю захистити себе від інфекційних захворювань не можна, але первинна профілактика туберкульозу може істотно знизити цю ймовірність. Вчасно вжиті заходи при перших симптомах не дадуть паличці перерости в захворювання, або ж хвороба пройде легко і без ускладнень. Актуальними є такі типи профілактики недуги: санітарна, соціальна, хімічна.

Соціальна

Базується на організації та проведенні заходів у сфері охорони здоров’я, спрямованих на усунення факторів соціального ризику, які створюють ймовірність поширення туберкульозу. Така профілактика заснована на поліпшення умов навколишнього середовища, матеріального становища населення (зменшення кількості людей, які живуть у бідності), раціону харчування та житлових умов, пропаганді фізичної культури, здорового способу життя.

Специфічна

У всьому світі застосовують такі заходи специфічної профілактики, як ревакцинація і вакцинація. Вакцинацію проводять за допомогою штаму БЦЖ. Він нешкідливий, не викликає алергічної реакції. Профілактику проводять сухою вакциною, яка відрізняється стабільністю, правильної адаптацією до кожного організму. Ефективність щеплень від захворювання полягає в зниженні рівня смертності серед вакцинованого населення.

Хіміопрофілактика

Цей спосіб профілактики включає в себе використання протитуберкульозних ліків особами, які максимально схильні до небезпеки захворіти. До групи ризику відносять населення, що має постійний контакт з хворим, особи до 30 років, діти, народжені від інфікованої матері, особи, з сильними реакціями на туберкулін. Вона проводиться людям будь-якого віку з негативною реакцією на туберкулін. Це – невідкладне первинне захід, що проводиться в особливо несприятливих випадках. Вторинну хімічну профілактику проводять вже інфікованим особам.

Протиепідемічні заходи

Для попередження епідемії туберкульозу проводиться санітарна профілактика – оздоровлення джерел хвороби, спостереження, інформування, первинне виявлення, ізоляція і лікування хворих. Методи такої профілактики впливають на осередок зараження і шляхи поширення бактерій, на осіб, що знаходяться в безпосередній близькості з хворим.

Знезараження проводять у місцях, де поширена мікобактерія – житло хворого (з допомогою хлораміну проводиться стерилізація білизни, посуду, плювальниць і т. д). Проводять поточну і заключну дезінфекцію, тому що своєчасне позбавлення від бактерій перериває перенесення бацили далі. Співробітники протиепідемічних організацій, поліклініки, надають допомогу фтизіатрам у проведенні необхідних профілактичних заходів.

Протитуберкульозні препарати для профілактики

Лікарські засоби для лікування туберкульозу бувають основні і резервні. Основні призначають як окремо, так і комбіновано. До них відносять:

  • фтивазид;
  • ізоніазид;
  • рифампіцин;
  • етамбутол;
  • стрептоміцин;
  • піразинамід.

До засобів другого ряду приписують:

  • тиоацетазон;
  • протионамид;
  • етіонаміду;
  • канаміцин;

Ці препарати застосовують тільки під суворим контролем лікаря протитуберкульозного закладу. У зв’язку із зростанням кількості стійких до ліків мікобактерій, постійно ведеться дослідницька робота з пошуку нових препаратів, які допомагають лікуванню захворювання. До засобів, які знаходяться на стадії випробувань, відносяться:

  • кларитроміцин;
  • амоксицилін;
  • клофазимин;
  • лінезолід.

Відео