Попадання перекису водню в очі — чим нейтралізувати і промивати: препарати та народні засоби для лікування

Існує небезпека для здоров’я при випадковому попаданні в око розчину перекису водню, і який прогноз у разі отримання опіку рогівки у зв’язку з такою ситуацією – ці питання хвилюють тих, хто використовує розчин у побутових, косметичних або лікувальних цілях. Які заходи першої допомогою, симптоми, при яких слід якомога швидше звернутися до лікаря, способи профілактики ускладнення та усунення негативних наслідків?

Що таке перекис водню

Медичний препарат пероксид або перекис водню (хімічна формула Н2О2) являє собою тривідсотковий водний розчин для зовнішнього застосування. Це безбарвна рідина без вираженого запаху використовується для обробки ран або порізів, в деяких випадках застосовується як засіб знезараження термічних опіків. Перекис є антисептиком. Що вивільняється під час контакту розчину з пошкодженим шкірним покривом кисень сприяє відділенню та видалення омертвілих ділянок епідермісу, кров’яних і гнійних згустків.

Іншими показаннями до застосування перекису є полоскання ротової порожнини або горла з метою дезодорування і дезінфекції. Розчин Для полоскання розводять водою для зниження концентрації активної речовини. З допомогою тривідсоткової перекису чистять вуха від сірчаних пробок, використання з цією метою широко поширене в ветеринарії. Прийом пероксиду всередину при хворобах шлунково-кишкового тракту, а також для лікування захворювань серця і судин (метод Неумивакіна) викликає багато суперечок і оцінюється представниками традиційною медициною по-різному.

Існує багато інших способів використання пероксиду водню, крім застосування його в якості дезинфікуючого препарату медичного препарату. Народні цілителі рекомендують розчин для лікування застуди, інфекцій ротоглотки і вух, засоби лікування грибка стопи. Широко відомий спосіб освітлення волосся із застосуванням пергидроли. У побуті засіб використовують у складі розчинів для чищення дзеркал, кухонної техніки, миття посуду, виведення плям. При необережному використанні розчину можна отримати опік, в тому числі і при попаданні його на слизову оболонку ока.

Можна промивати очі перекисом водню

Народна медицина рекомендує розчин перекису як засіб промивання очей при кон’юнктивіті (запалення очної слизової оболонки) або після опіку рогівки. Застосовується з цією метою розчин пероксиду з концентрацією від 0,5 до 1%, тобто придбаний в аптеці медикамент розбавляється водою в пропорції одна частина розчину до п’яти або шести частинах очищеної води. Суміш закопують під повіки 3-4 рази в день протягом тижня. Попадання в око розчину концентрацією від трьох відсотків і вище може призвести до опіку слизової або рогівки.

Перекис потрапила в око

При використанні розчину перекису як засоби для фарбування волосся або миючого засобу необхідно дотримуватися обережності. Необхідно вживати термінових заходів для попередження настання негативних наслідків, якщо перекис водню потрапила в око. До способам їх запобігання відносять промивання ураженого ока великою кількістю води, і негайне звернення за консультацією до офтальмолога, особливо при наявності відчуття болю або печіння, сильного почервоніння або сльозотечі.

Симптоми опіку

Попадання перекису водню в очі загрожує низкою негативних наслідків для здоров’я, і у разі високих доз або концентрацій розчину (більше 40%) може призвести навіть до втрати зору. Опік від перекису водню виявляється у вигляді таких симптомів:

• подразнення слизової оболонки, що приводить до сильного почервоніння очей з-за розширення або лопнувших судин;
• рясне сльозотеча з пошкодженого ока;
• відчуття болю, печіння ока різного ступеня вираженості;
• поява виразок на рогівці з загрозою прориву (утворення наскрізного отвору);
• тимчасова втрата або серйозне погіршення зору;
• світлобоязнь;
• опік очей, випадання вій;
• сліпота.

Ускладнення і наслідки

Попадання перекису водню в очі може привести до неприємних негативним явищам тимчасового характеру, коли мова йде про трьохвідсотковий і менш розчині. Область опіку може набрякнути (наприклад, шкіра століття), при відсутності заходів для усунення наслідків може наступити:

• помутніння або почервоніння;
• погіршення зору або короткочасна його втрата;
• біль, печіння, інші неприємні відчуття.

При попаданні розчину більш високих концентрацій, наприклад 30% пергидроли, мова йде вже про хімічному опіку, який може загрожувати куди більш серйозними наслідками – втрата зору на тривалий час. У всякому разі, мірою першої допомоги є промивання ока великою кількістю проточної води і звернення за допомогою до лікаря-офтальмолога.

Що робити при опіку пероксидом

Якщо перекис потрапила в око, необхідно прийняти ряд простих заходів, спрямованих на видалення речовини з слизової та нейтралізації заподіяної розчином шкоди. Виконайте ці нескладні маніпуляції в будь-якому випадку, незалежно від концентрації пероксиду:

1. Очистіть пошкоджену очну поверхню від залишків розчину. Зробити це необхідно методом промивання великою кількістю проточної води.
2. З метою заспокоєння слизової і нейтралізації дезинфікуючого ефекту після промивання можна закапати заспокійливі краплі (Лідокаїн, Левоміцетин). Використовувати аналогічні мазі не рекомендується.
3. Прийміть горизонтальне положення, закрийте повіку і накрийте очей сухий проглаженной серветкою. Полежіть так 15-20 хвилин.
4. Зверніться за консультацією до лікаря для діагностики ураження, особливо при появі порушень зору або інших негативних наслідків, та отримання рекомендацій для відновлення здоров’я очі.

Очні краплі Левоміцетин відносяться до антибактеріальних препаратів, тому при пошкодженнях ока (хімічних опіках) використовуються не тільки для зняття роздратування, але і для попередження розвитку супутньої інфекції. Самостійне призначення препарату без отримання лікарських рекомендацій небажано. Офтальмолог підбере необхідну схему лікування, тривалість курсу і дозування. Застосування протипоказане під час вагітності та дітям. У випадку з дитиною необхідний підбір іншого засобу лікування.

При глибокому ураженні, появі болю і подразнення для зняття симптоматики і пом’якшення пошкодженої слизової можна використовувати краплі для очей Лидокоин. Це анестетик місцевої дії, який надає тонізуючу дію на зоровий нерв, через 5-15 хвилин після закапування спостерігається поліпшення зору. Знімає різкий гострий біль, запобігає розвитку ускладнень. Закопується під повіку.

Народне лікування

При попаданні перекису водню у очі можна скористатися рекомендаціями народних цілителів для усунення пошкоджень та загоєння пошкодженої слизової оболонки або шкіри повік. Перед використанням того або іншого рецепту узгодьте його застосування зі своїм лікуючим лікарем. Після потрапляння пероксиду на слизову оболонку очі потрібно промити його достатньою кількістю води, а потім вдатися до одного з наступних методів лікування:

1. Компрес на повіки з обліпиховою олією і вітаміном Е: як слід змочіть невеликий шматочок бинта сумішшю обліпихової олії з вітаміном Е в пропорції 1:1, прикладіть до століття з зовнішньої сторони, потримайте на оці 20-30 хвилин. Чим довше час процедури, тим більшу кількість суміші вбереться в шкіру століття й пом’якшить отримане роздратування.
2. Промивання настоєм з березових бруньок і листя: приготуйте розчин – 1 ст. л. сухої рослинної сировини (можна придбати в аптеці) залийте двома склянками окропу, настоюйте протягом години, процідіть. Промивайте сумішшю око тричі за день. Тривалість лікування становить від 7 до 12 днів.
3. Компреси з настоєм з квіток конюшини: 1 ст. л. рослинної сировини залийте окропом, остудіть. Робіть компреси з отриманим настоєм двічі за добу – вранці і ввечері. Тривалість лікування – 7-10 діб.
4. Компреси з маслом ромашки. Масло ромашки розвести очищеною водою в пропорції 2:1; накладати компреси з отриманою сумішшю на повіку ураженого ока двічі за добу. Тривалість лікування – один тиждень. При опіку століття масло можна закопувати під повіку не розведеним, кожні 6-8 годин, до зникнення неприємних відчуттів.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.