Посів на чутливість до антибіотиків у чоловіків і жінок — підготовка та здача аналізу на бакпосів

Бактеріологічний посів – це аналіз, що виявляє в тому числі чутливість патогенного мікроорганізму до антибактеріальних лікарських засобів. За допомогою цього методу дослідження біологічного матеріалу фахівці визначають тип збудника інфекції, його концентрацію і патогенність, що допомагає лікарю призначити адекватне, ефективного для конкретного клінічного випадку специфічне лікування.

Що таке посів на чутливість до антибіотиків

Посів на чутливість, званий ще бакпосевом на мікрофлору – це вид дослідження, застосовуваний при діагностиці венерологічних, гінекологічних, урологічних, дерматологічних та інших інфекційних захворювань. Після забору біологічного матеріалу проводиться його посів у різні поживні середовища. Через деякий час «розрослися» на ньому в результаті штучного культивування мікроорганізми тестують на чутливість до різних типів антибіотиків або протимікробних препаратів.

Дослідження, зване антибіотикограмою, демонструє, від препаратів якої фармакологічної групи швидше за все загине збудник інфекції. Крім того, аналіз визначає концентрацію патогенних мікроорганізмів (виражається у КУО/мл, званих колониеобразующими одиницями), їх резистентність (стійкість) по відношенню до медикаментозним засобам і зовнішнім факторам. Для проведення дослідження можуть забиратися з біоматеріали:

  • кров;
  • урина;
  • жовч;
  • кал;
  • сперма;
  • спинномозкова рідина;
  • слиз з уретри;
  • слиз з цервікального каналу;
  • слиз із зіву;
  • слиз з носоглотки;
  • мокрота;
  • вміст кісти;
  • вміст вогнища запалення;
  • ранові відокремлюване;
  • грудне молоко;
  • секрет простати.

Вирощування колоній патогенних мікроорганізмів на досліджуваних матеріалах проводять в чашках Петрі або в рідкому середовищі, а потім на скошеному агарі в термостаті протягом доби. Після штами отриманої культури переносять на предметне скло, фарбують і вивчають морфологічні властивості мікроорганізму під мікроскопом. Увагу звертають на розмір і форму клітин та їх тинкториальные властивості (відношення до фарбування).

Свідчення

Бакпосів на мікрофлору широко застосовується в медичній практиці при діагностиці інфекційно-запальних захворювань (в гінекології, урології, венерології, отоларингології, хірургії та інших галузях), і при ризику розвитку сепсису (системної реакції на розвивається запалення). Аналіз на чутливість до антибіотиків дозволяє виявити і вивести збудників таких захворювань:

  • бактеріальний вагініт;
  • інфекційні ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом);
  • хламідіоз;
  • гонорея;
  • трихомоніаз;
  • цистит;
  • кишкова інфекція;
  • пневмонія;
  • туберкульоз;
  • ангіна і мн. ін.

При вагітності

Визначення чутливості до антибіотиків при вагітності проводиться як мінімум двічі – відразу після постановки на облік і на 36 тижні. Робиться мазок з піхви і зі слизової оболонки зіву і носоглотки. Біоматеріал досліджують, визначають наявність урологічних і сечостатевих інфекцій і золотистого стафілокока – збудник, провокуючий гнійний мастит, післяпологовий сепсис та ін. інфекції в період після розродження. При наявності показань (захворювання нирок, підвищений рівень лейкоцитів у сечі і ін) можуть призначатися:

  • посів сечі;
  • мазок з шийки матки;
  • зішкріб піхвового епітелію;
  • бактеріальний посів з цервікального каналу.

Види досліджуваних мікроорганізмів

В залежності від типу біоматеріалу і показань до проведення аналізу за результатами дослідження виділяють наступні види патогенних збудників бактеріальних інфекцій:

  1. Слиз з носоглотки та горла: золотистий стафілокок, гемолітичний стрептокок, менінгокок, лістерія, коринебактерия дифтерії, гемофільна паличка, синегнойные пневмококи.
  2. Гнійне відокремлюване, вміст ран, биопунктат: синьогнійна паличка, псевдомонада.
  3. Урогенітальна слиз: бактеріальна флора, збудники сечостатевих інфекцій (мікоплазма, гарднерелла, уреаплазма, трихомонада, гриби, гонокок, лістерія).
  4. Калові маси: тифопаратифозная бактеріальна група, кишкова група (ієрсинії, сальмонели, шигели), анаеробні збудники харчових інфекцій, умовно-патогенні збудники кишкових інфекцій.
  5. Кров досліджують на стерильність.
  6. Інші біорідині – на обсемененность (бактеріальну флору).

Підготовка до аналізів

За статистикою, близько 80% помилок в лабораторних дослідженнях викликані помилками при збиранні і транспортуванні матеріалів для обстеження. Як правило, паркан здійснює медичний персонал, але деякі біоматеріали хворий збирає сам. Тому при підготовці до здачі аналізу необхідно дотримувати наступні загальні правила:

  • Під час забору біоматеріалу потрібно виключити попадання в нього антисептичних або дезінфікуючих сполук, обсіменіння бактеріями і іншими організмами. Для цього інструментарій і посуд для збору повинні бути стерильними.
  • На результати посіву на антибіотики впливає прийом пацієнтом антибактеріальних та інших медикаментозних препаратів. Про терапії необхідно повідомити призначив аналіз лікаря, застосування ліків необхідно припинити за термін не менше 10 діб до дати, призначеної для аналізу.
  • Матеріали для обстеження повинні бути доставлені в лабораторію в спеціальних герметичних контейнерах в максимально короткі терміни. Під час транспортування зібрані біологічні рідини повинні бути захищені від дії світла, температури, механічного впливу.

Як здавати аналіз

Бактеріологічний посів на чутливість до антибіотиків проводиться на різних видах біоматеріалу. В залежності від їх типу необхідно дотримувати наступні приписи спеціалістів при заборі проб:

  1. Збір сечі проводять вранці, натщесерце, після попередньо проведених гігієнічних процедур. Необхідний обсяг урини становить від 10 до 15 мл Забір проводять спеціальну стерильну посуд, матеріал повинен бути доставлений до лабораторії не пізніше ніж через дві години.
  2. Мазок на чутливість до антибіотиків з носоглотки або зіву проводять вранці, до прийому їжі та води і до проведення гігієнічних процедур (чищення зубів і полоскання рота).
  3. Збирання калу проводиться вранці, стерильною лопаткою в стерильну посуд, необхідний обсяг біоматеріалу – до 30 мг. Неприпустимо попадання сечі, використання клізми або проносних препаратів, заморожування. Термін доставки в лабораторію не повинен перевищувати 3-5 годин.
  4. Проба мокротиння доставляється в місце проведення дослідження протягом години після забору, який проводять натщесерце, після попереднього чищення зубів і полоскання рота.
  5. Пробу грудного молока беруть після проведення гігієнічних процедур і обробки шкіри навколо соска спиртом. Перед забором матеріалу в об’ємі 5 мл (в стерильну посуд) зціджують від 15 мл рідини. Час доставки в лабораторію не повинно перевищувати 2 годин.
  6. Мазки зі слизових піхви та інші види забору матеріалу на сечостатеві інфекції. Аналіз проводять не раніше ніж через 2 тижні після закінчення менструації (точну дату визначить лікар на основі даних про місячному циклі). Останнім сечовипускання повинно бути проведено за дві години до взяття проби у жінок і за 5-6 – у чоловіків.
  7. Обсяг забраної для посіву крові у дітей становить 5 мл, у дорослих – 15 мл.

Скільки робиться посів

Посів на флору і чутливість до антибіотиків проводиться протягом деякого тривалого часу (порівняно з готовністю інших аналізів). Виділення штамів проводиться не однаково, тому що різні біологічні середовища людського організму потребує індивідуальних підходів. Зразкові терміни результатів аналізів для різних типів біоматеріалу:

  • Кал: від 5 днів до тижня.
  • Урогенітальні матеріали: 4-10 днів.
  • Кров: 10-14 днів (перші попередні дані готові через 3-4 дні).
  • Слиз із зіву або носоглотки: від 5 до 7 днів.
  • Посів на флору: 5-10 днів.

Розшифровка

Бактеріологічний посів на чутливість до антибіотика дає уявлення про якісну та кількісну оцінку досліджуваного зразка. Якісна оцінка (наявність збудника) класифікується за такими чотирма ступенями зростання:

  1. Перша. При цій мірі зростання на твердому середовищі відсутня, на рідкій реєструється невелике зростання.
  2. Друга. Невелике зростання на твердому середовищі (до 10 колоній).
  3. Третя. Значне зростання на твердому середовищі (10-100 колоній).
  4. Четверта. Більше 100 колоній.

При виявленні в результаті дослідження умовно-патогенної мікрофлори (непатогенних грамнегативних бактерій) перші дві ступеня відносять до норми, при третьої або четвертої ступеня говорять про присутність в організмі мікробів-збудників інфекції, розмноження яких стало причиною виникнення і розвитку захворювання. При наявності в матеріалі патогенної мікрофлори всі чотири ступені свідчать про наявність хвороби. Наприклад, сапрофітна мікрофлора в бакпосева сечі свідчить про інфекції сечостатевої системи.

Кількісна оцінка проводиться у колонієутворюючих одиницях (КУО), що позначають об’єднання (співтовариство) клітин бактерій, утворили колонію. Вона допомагає встановити ступінь обсіменіння і проконтролювати достатність призначених для лікування дозувань лікарських засобів (адекватність проведених медикаментозних призначень). Прийнято наступне умовне співвідношення ДЕЩО і мілілітрів:

  • 1 колонія – це 103 КУО/мл
  • 1-5 колоній – це 104 КУО/мл
  • 5-15 колоній – це 105 КУО/мл
  • більше 15 колоній – це 106 КУО/мл

Тест на чутливість до антибіотиків, що проводиться одночасно з посівом на визначення збудника інфекції, називають антибіотикограмою. Виділивши патогенний мікроорганізм, його пересаджують в сприятливу для росту середовище, де досліджується резистентність (чутливість) конкретного штаму до активних компонентів антибактеріальних препаратів. Чутливі до антибіотика патогенні клітини не ростуть у зоні його дії, стійкі показують ріст колоній.

Поширеним методом проведення антибіотикограми є метод дифузії змочених в антибактеріальному препараті паперових смужок в чашці Петрі з досліджуваної середовищем. Їх викладають по поверхні, відступаючи на два сантиметра від краю чашки і від один одного. Після 5-7 годин при кімнатній температурі чашу поміщають у термостат на термін від 3 до 5 днів. За результатами дослідження ріст колоній оцінюється наступним чином:

  • Кільце навколо смужки діаметром від 2,5 см говорить про підвищеної чутливості мікрофлори до препарату;
  • 2,5-1,5 см – стандартна чутливість (середня клінічна ефективність).
  • до 1,5 см – слабка реакція, лікування з високою ймовірністю не буде ефективним.
  • Відсутність затримки росту колонії – повна стійкість до медикаментозного засобу.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.