Посів на флору — коли призначають і проводять дослідження, показники норми і патогенних бактерій

Інформативним методом лабораторного дослідження є мазок на флору. За результатами можна діагностувати запальний процес вже на ранній стадії перебігу, визначити характер патогенного збудника та ефективні заходи боротьби з таким. Важливо знати, що це за метод дослідження, наскільки важлива його роль для здоров’я пацієнтів різної вікової категорії.

Що таке бакпосів на мікрофлору

Це лабораторне дослідження біологічного матеріалу через його висівання на живильне середовище. Аналіз необхідний для своєчасного виявлення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, визначення схеми лікування продуктивного. Гінеколог виконує забір біологічного матеріалу з піхви, шийки матки (для жінок), уролог – з зовнішнього отвору уретри (у чоловіків). Отриманий зразок наносять на стерильне скло, висушують і направляють в лабораторію для подальшого вивчення під мікроскопом. Лікар виконує забір біоматеріалу на вогнищах патології.

Бактеріологічний посів вважається культуральним методом. Щоб визначити реакцію патогенної флори на лікарські засоби, біологічний матеріал поміщають у сприятливий для потенційних збудників клімат. Селективну середу використовують для вирощування кишкових бактерій, тиогликолевой і Сабуро вважаються універсальними. Посів допомагає виконати якісний і кількісний аналіз складу флори, оскільки мікроорганізми забарвлюються в різні кольори. Таким способом підвищується інформативність методу, прискорюючи постановку діагнозу. Інші приклади:

• Зсіла сироватка коні сприяє ідентифікації видів бактерій, що провокують дифтерію.
• Солі жовчних кислот виявляють патогенних збудників, які викликають гострі кишкові розлади.
• Диференціально-діагностичні середовища необхідні для розшифровки бактеріальної культури.

Для чого потрібен

Терапевтична мета бакпосіву на флору – своєчасно виявити підвищену активність і поширення хвороботворної інфекції в організмі, підібрати медикаменти, здатні в повному обсязі знищити патогенну флору, відновити здоров’я пацієнта. Бактеріологічний аналіз часто проводять у таких напрямах сучасної медицини:

1. Гінекологія. За результатами дослідження визначають склад мікрофлори піхви, наявність лейкоцитів, еритроцитів у виділеннях, характер збудників захворювань, що передаються статевим шляхом.
2. Отоларингологія. При частому нежиті і рецидивуючої ангіні мазок на флору виконують з носа і задньої стінки глотки, мигдаликів для визначення характеру збудника та антибіотика для його знищення.
3. Онкологія. Мазок на онкоцитологію визначає запальний процес, наявність ракових клітин і їх кількість, наявність злоякісних пухлин та інших змін у будові клітин слизової оболонки статевих органів жінки.
4. Травматологія, хірургія. Щоб виключити нагноєння і абсцеси, під мікроскопом вивчають вміст ранової поверхні. Після виявлення мікробів легше підібрати антибіотик для лікування таких.

При підозрі на запальний процес в органах малого тазу лікарі призначають посів на флору. Серед недоліків лабораторного дослідження – тривале очікування результатів від 3-5 днів до декількох тижнів залежно від патогенного збудника. Для уточнення діагнозу лікар призначає полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) або імуноферментний аналіз (ІФА). Після або одночасно рекомендується проведення антибіотикограми для визначення стійкості мікроорганізмів до тих чи інших антибактеріальних препаратів. По суті, це посів на чутливість до антибіотиків.

Свідчення

Виконання посіву на флору є важливою складовою комплексної діагностики, прискорює постановку остаточного діагнозу. Основні різновиди досліджуваної методики:

• урогенітальний бакпосів;
• посів на флору з відкритої рани;
• бакпосів з носа, вуха, горла, очей;
• посів сечі, молока, жовчі, сперми, фекалій;
• бакпосів на стафілококи, уреаплазму, мікоплазму, хламідії.

Бакпосів на флору проводять в урології і гінекології при підозрі на інфекційно-запальні процеси органів тазу, наприклад, при кольпіті, пельвиоперитоните, ендометриті, аднекситі. В онкології таке дослідження перевіряє наявність ракових клітин, в отоларингології виявляє інфекції ротоглотки, носових проходів. За результатами лабораторного дослідження можна визначити таких шкідників:

• неспецифічні мікроби: кишкова паличка, ентеробактерії, клебсієли, гемофільні мікроорганізми;
• анаеробні мікроби: гноєтворні коки, трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми, гонококи;
• стафілококова інфекція;
• дріжджоподібні грибки.

Біоматеріал

Для посіву на флору дозволено брати будь-яку біологічну рідину у чоловіка і жінки. Біоматеріалом для всіх категорій пацієнтів може бути:

• слиз з носоглотки;
• піхвові виділення;
• зразок калу;
• виділення з цервікального каналу, уретри;
• мокрота з легких;
• вміст кіст, гнійний пазух і т. д.;
• кров;
• сеча;
• сперма (еякулят);
• вміст ран, інших вогнищ патології шкіри.

Аналіз на посів

Особливо важливо біологічне дослідження для майбутніх мам. Паркани біологічного матеріалу беруть із статевих шляхів, зіву і носа. Такі є обов’язковим при плануванні вагітності. Посів на флору і чутливість до антибіотиків вагітним жінкам проводять за таким графіком: перший раз при постановці на облік, другий раз – на 36 акушерської тижня.

Іншим категоріям пацієнтів мазок на флору призначають виключно за медичними показаннями (при підозрі на те або інше захворювання для виявлення збудників інфекції). Щоб отримати інформативний і достовірний результат лабораторного дослідження, пацієнту необхідно дотримувати нескладні рекомендації та приписи спеціаліста.

Підготовка

За 3-4 тижні до проведення лабораторного дослідження лікарі рекомендують повністю відмовитися від прийому антибіотиків, у тому числі для місцевого застосування. Інші підготовчі заходи залежать від конкретного клінічного випадку та області взяття біологічного матеріалу для подальшого дослідження:

1. При підозрі на гайморит при виконанні мазка на флору з носового проходу і зіву не рекомендується з ранку чистити зуби, промивати ніс, пити і їсти. Заборонений попередній прийом антибіотиків.
2. Перед забором сечі потрібно провести гігієнічні процедури, кал бажано набирати вранці за допомогою спеціальної лопатки, яка йде в комплекті зі стерильною одноразовою тарою. Перед здачею аналізу заборонено використовувати проносні препарати, ставити очисні клізми.
3. Слиз з ВДП збирають вранці натщесерце, але перед парканом біологічного матеріалу на флору належить почистити зуби, прополоскати рота кип’яченою водою.
4. При дослідженні материнського молока, потрібно спочатку зцідити 20 мл, потім 5 мл взяти для майбутнього вивчення під мікроскопом. Потрібно дотримуватися гігієни сосків, протерти ареоли медичним спиртом.
5. Якщо для посіву необхідні піхвові виділення, біологічний матеріал при менструації не використовується. Лікарі радять почекати 2 тижні після закінчення місячних. Перед парканом біоматеріалу не рекомендується виконувати спринцювання статевих органів.
6. Чоловікові перед взяттям мазка на флору рекомендується не мочитися 5 годин напередодні, за 2 тижні бажано не вживати антибіотики, тимчасово відмовитися від спиртних напоїв.
7. Жінки перед взяттям біоматеріалу на флору не повинні використовувати креми, супозиторії, гелі вагінально. Перед початком лабораторного дослідження важливо провести туалет зовнішніх статевих органів. Ці правила також стосуються чоловіків.

Забір біоматеріалу

Щоб отримати достовірний результат дослідження, лікарі рекомендують підійти до процедури посіву на флору з особливою відповідальністю. Нижче представлені цінні рекомендації щодо правильного забору, зберігання та транспортування біологічного матеріалу:

1. Забір рідини з вогнищ запалення виконує спеціаліст, при цьому необхідна стерильний посуд та інструменти. В іншому випадку результат помилковий, пацієнту доведеться здавати аналіз повторно.
2. Сечу і кров збирають тільки у сухі пробірки, інші рідини – в спеціальні ємності з розміщеними в таких поживними середовищами.
3. Якщо забір матеріалу проводиться в домашніх умовах, його потрібно терміново доставити в лабораторію. При висиханні і зміні кислотності флора гине.
4. Сечу потрібно привести у лабораторію протягом 2 годин з моменту забору, калові маси мають залишатися ще теплими. Доставити фекалії потрібно протягом 5 годин, попередньо не можна переохолоджувати і заморожувати.
5. Мокротиння для мікроскопічного дослідження необхідно привести протягом 1 години, інакше мікрофлора гине. Флора грудного молока підтримує життєздатність не довше 2 годин.

Бактеріологічне дослідження на мікрофлору в лабораторії

Тривалість посіву залежить від характеру патогенного збудника та складності конкретного клінічного випадку. У середньому, діагностика триває 2-3 дні, але може тривати до декількох тижнів. Дуже важливо дотримання всіх етапів лабораторного дослідження, інакше отриманий результат не буде достовірним. Нижче наведено приклад посіву на мікрофлору піхви:

1. Біоматеріал поміщають в стерильну ємність з транспортної середовищем, що підтримує життєздатність бактерій протягом 3 діб.
2. Матеріал пересіюють в спеціальний живильний клімат, поміщають в термостат з температурою 37 градусів (це максимально комфортні умови для швидкого розмноження бактерій).
3. Проводять огляд розрослися колоній: вивчають форму, колір і щільність культури, підраховують кількість (одна мікробна клітина в медицині вважається колониеобразующей одиницею).
4. Потім розрослися колонії поміщають в різні середовища для виявлення характеру патогенного збудника.
5. Таким способом відбувається ідентифікація видів, виявлення чутливості патогенних мікроорганізмів до різних антибіотиків.
6. Для уточнення характеру збудника та правильного вибору ефективної антибактеріальної терапії крім огляду колоній додатково проводять антибиотикограмму.

Розшифровка результатів

Сапрофітна мікрофлора в бакпосева з високою концентрацією коків свідчить про інфекційному процесі в сечостатевій системі. Щоб надати детальну розшифровку результатів посіву на флору, передбачено чотири ступеня обсіменіння бактеріями. Коротка характеристика кожної:

1. Перша ступінь. Відбувається повільне зростання бактеріальної флори виключно на рідкому середовищі.
2. Друга ступінь. Зростання флори, що складається з 10 колоній, відбувається тільки на щільному середовищі.
3. Третя ступінь. Мікрофлора містить 10-100 колоній, зростання яких спостерігається на твердому живильному середовищі.
4. Четверта ступінь. Мікрофлора з 100 колоній і більш росте виключно на твердому середовищі.

Перші дві ступеня обсіменіння бактерій свідчать про «забрудненої мікрофлорі». Третя і четверта сигналізують про перебіг запального процесу, спровокованого тим чи іншим патогенним збудником. Завдання лікаря: після визначення шкідника правильно підібрати лікування з участю антибіотиків для пригнічення росту патогенної флори.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.