Профілактика бронхіту у дорослих — опис основних принципів профілактичних заходів при різних видах захворювання, що це за хвороба і які її симптоми

До інфекційних захворювань органів дихальної системи відноситься бронхіт. У більшості пацієнтів він є наслідком грипу, гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) та інших простудних захворювань. Описані й інші причини виникнення патології. Універсального засобу для лікування бронхіту немає, тому що існують різні форми захворювання. Особливе місце займає його профілактика.

Що таке бронхіт

Запалення тканин бронхіального дерева діагностують як бронхіт. Пошкодження бронхів відбуваються як самостійний, автономний процес (первинний) або на фоні хронічних захворювань, перенесених інфекцій (вторинний). Причини бронхіту у дорослих такі:

• вірусна, бактеріальна, грибкова інфекція;
• наявність факторів ризику.

Стафілококи, стрептококи, пневмококи – основні бактеріальні збудники. Вірус грипу, парагрипу, аденовірусів та інші фактори вірусної природи. Провокують розвиток захворювання:

• генетична схильність;
• несприятливі кліматичні умови;
• робота на шкідливому виробництві;
• погана екологія;
• куріння (активне і пасивне).

Лікування і профілактика бронхіту у дорослих залежить від виду захворювання. В пульмонології патологію бронхіального дерева класифікують за такими ознаками:

1. Походження: інфекційний, неінфекційний, змішаний, невідомого походження.
2. Тяжкість перебігу: легка, середня, тяжка.
3. Клінічна картина: гострий, хронічний.
4. Симетричність ураження тканин бронхів: односторонній, двосторонній.

При появі перших ознак захворювання необхідно звернутися за медичною допомогою. Первинний огляд проводить терапевт. Він діагностує захворювання і призначає лікування. У деяких випадках терапевт направляє хворого на консультацію вузьких спеціалістів – пульмонолога, інфекціоніста, алерголога. Діагностичні заходи включають:

• Рентген грудної клітини. Апаратна методика допомагає визначити стан легенів, діагностувати пневмонію та інші захворювання, які є причиною кашлю.
• Дослідження функції легень за допомогою спірометра. Прилад визначає життєву ємність легень, і як швидко відбувається видих.
• Загальний аналіз крові. Важливим показником є кількість лейкоцитів.
• Біохімічні дослідження. Їх мета визначення в крові білків та активності деяких ферментів.
• Бактеріологічне дослідження. З метою виявлення патогенних мікроорганізмів проводиться вивчення мокротиння пацієнта.
• Серологічний аналіз. З його допомогою виявляють наявність антитіл до патогенних мікроорганізмів.

Симптоми бронхіту у дорослих

Захворювання широко поширене, тому його симптоми добре відомі. Загальними ознаками бронхіту будь-якого типу є:

1. Кашель. Він починається з першіння в горлі. У більшості випадків сухий кашель (без відходження мокротиння) перетворюється у вологий (з відходженням мокротиння).
2. Зміна голосу (осиплість або повна його втрата). Говорити хворому дуже тяжко, він відчуває фізичну втому, виражена задишка.
3. Відходження мокротиння (слизу). За її кольором визначають особливості перебігу та причини виникнення захворювання. При вірусному захворюванні – колір білий, зеленуватий відтінок свідчить про бактеріальної інфекції, жовтуватий – характерний для курців, по ньому визначається астма, пневмонія. Коричнева мокротиння з невеликим вмістом крові – найбільш небезпечний ознака, з його появою необхідна термінова медична допомога.

Ознаки і лікування гострого і хронічного бронхіту відрізняються. Для захворювання, що протікає в гострій формі, характерні ознаки:

• швидке перетворення сухого кашлю на вологий;
• підвищення температури тіла до 39 градусів;
• озноб;
• підвищена пітливість;
• зниження працездатності;
• при прослуховуванні лікар визначає сухі хрипи і жорстке дихання.

При тривалому перебігу хвороби порушується прохідність бронхів, і розвивається хронічна форма захворювання. Вона виникає у дорослих на фоні частих гострих бронхітів, при тривалому агресивному впливі на бронхи сигаретного диму, парів хімічних речовин, вихлопних газів та інших факторів. Хронічний бронхіт визначають за такими симптомами:

• тахікардія (підвищення частоти скорочень серця більш 90 ударів у хвилину у стані спокою);
• біль і дискомфорт при кашлі;
• блідість шкірних покривів;
• скачки температури тіла;
• при невеликих фізичних навантаженнях задишка;
• надмірне потовиділення;
• на видиху чути свистячі хрипи;
• дихання жорстке;
• болісні напади безперервний кашель з незначним виділенням мокротиння.

Лікування бронхіту у дорослих – багатосторонній процес. Існує маса способів боротьби з недугою, спрямованих на придушення його симптомів і усунення першопричини. Поетапно призначаються лікарські засоби різних фармакологічних груп: для розширення бронхів, муколітичні та відхаркувальні засоби, антибіотики. Дотримання режиму, рясне пиття, дієтичне харчування, створення сприятливих умов в приміщенні, фізіотерапія прискорюють процес одужання.

Профілактика

Будь-яке захворювання легше попередити, ніж лікувати. Наслідки бронхіту у дорослих – це втрата працездатності, розвиток хронічних патологій. В окремих випадках настає летальний результат. Профілактика бронхіту у дорослих буває первинна і вторинна. У першому випадку необхідні наступні профілактичні заходи:

• Відмовитися від куріння і зловживання спиртними напоями.
• Обмежити потрапляння шкідливих речовин у дихальні шляхи. Під час роботи на шкідливих виробництвах використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання.
• Своєчасно лікувати інфекційні захворювання.
• Уникати переохолодження.
• Зміцнити імунну систему.
• В холодний період, коли працює система центрального опалення, підтримувати в приміщенні оптимальну вологість повітря.

У період епідемії гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) важливо вживати захисні заходи. Також вторинна профілактика бронхіту передбачає:

• усунення факторів ризику;
• своєчасну діагностику та лікування захворювання;
• загартовування організму.

Основні принципи

Зміцнення бронхів, їх стійкість до впливу патологічних факторів – головна мета заходів щодо попередження розвитку в них запального процесу. Часті бронхіти у дорослих, несвоєчасне лікування призводять до тяжких ускладнень – пневмонії, бронхіальної астми, серцево-легеневої недостатності, емфіземі легень (патологічне розширення бронхіол та легеневих пухирців), гнійного запалення бронхів та інших. Основні заходи профілактики:

• зміцнення імунітету, поліпшення захисних властивостей слизових оболонок органів дихання;
• правильне харчування – надходження в організм достатньої кількості білків, жирів, вуглеводів, мінералів, вітамінів, води;
• відмова від куріння, шкідливих умов праці;
• санаторно-курортне лікування;
• своєчасне лікування супутніх захворювань.

Стимуляція імунітету

Способи зміцнення бронхів прості. Важливо проводити профілактичні заходи регулярно, використовувати ефективні методики. До них відносяться:

1. Загартовування. Це найважливіша процедура, яка допомагає мобілізувати захисні сили організму в умовах низьких температур. Повітря, вода, сонце – основні загартовуючі чинники. Регулярність, дозованість, поступовість, комплексність – головні принципи проведення загартовуючих процедур.
2. Народна медицина. Існують спеціальні рослинні збори для лікування і профілактики бронхіту. З них готують лікувальні настої і вживають їх гарячими. Популярністю користуються фіточаї для зміцнення імунітету.
3. Прийом лікарських препаратів. За призначенням лікаря можна приймати фармакологічні препарати, які стимулюють вироблення Т-лімфоцитів. Ці клітини є важливим ланкою імунної захисту. Загальнозміцнюючу дію на організм надають вітамінно-мінеральні комплекси. Їх прийом доцільно практикувати наприкінці зими, навесні, коли проявляються симптоми гіповітамінозів.

Харчування

При перших ознаках захворювання (нежить, кашель, загальна слабкість) необхідно переглянути свій раціон. Від харчування залежить, як швидко настане одужання. Їжа повинна швидко і добре перетравлюватися. В ній повинно бути велика кількість вітамінів і мінералів. Їсти потрібно невеликими порціями 4-6 разів на день, щоб не перевантажувати кишечник.

Дієтичного раціону необхідно дотримуватися 3-4 тижні. Це важливо, щоб всі сили організм направив на боротьбу з недугою або на мобілізацію імунного захисту. Для профілактики і під час хвороби дорослим у раціон необхідно включити такі продукти і страви:

• картопля;
• манна каша;
• курячий бульйон;
• наваристі супи;
• нежирне м’ясо і риба;
• салати зі свіжих і варених овочів;
• мед;
• солодкі фрукти;
• компоти з сухофруктів;
• морси;
• варення з чорної смородини, малини.

З дієтичного меню при бронхіті і його профілактиці виключити:

• смажене, гостре, солоне, жирне;
• грубі каші;
• тости, сухарі;
• випічка з пісочного тіста;
• жорстке м’ясо;
• шпинат, щавель.

Відмова від шкідливих звичок

Сигаретний дим згубно діє на слизову оболонку бронхів. Продукти горіння, смоли блокують секреторну діяльність залоз бронхів, змінюється їх будову, виникають патологічні зміни. У курців бронхіт протікає в хронічній формі, підвищується ризик розвитку злоякісних новоутворень. Після перенесеного захворювання необхідно позбутися шкідливої звички, щоб уникнути рецидиву.

Тривала робота на холоді при високій вологості повітря викликає спазм кровоносних судин і зниження кровотоку в бронхах. Робота в несприятливих умовах провокує атрофію бронхіальних залоз і прогресування патології. Такий бронхіт у дорослих називається професійним. Для профілактики бронхіальної астми, як наслідок цього виду захворювання, необхідно уникати впливу алергенів, куріння кальяну, вдихання токсичних речовин.

Своєчасне лікування захворювань

В окремих випадках розвитку патології передує активація вогнища хронічної інфекції (наприклад, ротова порожнина, гайморова пазуха). Збудник разом із мокротинням, слиною потрапляють у дихальні шляхи. У більшості випадків це відбувається в нічний час, коли надгортанник розслаблений. Враховуючи цей факт, необхідно своєчасно лікувати каріозні зуби, стежити за станом мигдаликів і слизової оболонки ротової порожнини, позбавлятися від нежитю.

Профілактика гострого бронхіту

Тривалість хвороби в гострій формі від 2-3 днів до 2 тижнів. Такий клінічною картиною характеризується інфекційний бронхіт у людей, тому необхідно вживати наступні профілактичні заходи:

• перед початком епідемії грипу, ГРВІ робити профілактичні щеплення;
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• поповнити домашню аптечку профілактичними противірусними та дезінфікуючими засобами;
• позбутися від паління;
• у приміщеннях, де багато пилу, носити індивідуальні засоби захисту органів дихання;
• під час епідемій у місцях великого скупчення людей носити спеціальну маску;
• проводити інгаляції з лікарськими травами (ромашка, календула, чебрець, м’ята перцева, шавлія, кипрей, евкаліпт), ефірними маслами (ялиця, чайне дерево, лимонна трава, розмарин);
• практикувати дихальну гімнастику з поступовим збільшенням навантаження.

Профілактика хронічного бронхіту у дорослих

За даними статистики 4-10% дорослого населення страждають хронічним бронхітом. Серед пацієнтів з таким діагнозом більше чоловіків. Запальний процес у бронхах протікає тривалий час, поступово прогресує, викликає структурні зміни, розвивається обструкція (труднопроходимость). Патологічні процеси призводять до порушення функціональності бронхіального дерева. Найбільш небезпечним ускладненням є пневмонія (запалення легенів).

Першочергові заходи профілактики хронічного бронхіту у дорослих полягають в усуненні факторів, які провокують розвиток захворювання. До них відносяться:

• куріння;
• шкідливі умови праці;
• пошкодження носової перегородки, інші чинники, які утруднюють носове дихання;
• інфекційні захворювання;
• вплив алергенів;
• серцева недостатність;
• тромбоз.

Здорове харчування, загартовування, поліпшення роботи імунної системи, профілактика простудних захворювань – дієві заходи профілактики хронічного бронхіту у дорослих. Для нормального проходження процесів життєдіяльності організму, роботу внутрішніх органів і їх систем потрібна велика кількість кисню. При хронічному запальному процесі в бронхах це неможливо, тому важливо своєчасно вживати профілактичні заходи.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.