Псевдогипертония у молодих — ознаки і способи виявлення хвороби, консервативна терапія, ускладнення
Зміст
Деякі пацієнти з підвищеним кров’яним тиском не відчувають змін в самопочутті. При виникненні епізодичних нападів мігрені, запаморочення і дратівливість молоді люди посилаються на хронічну втому і не звертаються до лікаря за консультацією. Це неправильний підхід, оскільки в організмі прогресує артеріальна гіпертензія. Відомі клінічні випадки, коли при нормальному самопочутті у молодого пацієнта фіксують підвищений рівень артеріального тиску (надалі – АТ). У цьому випадку мова йде про неправдивої гіпертонії.
Що таке псевдогіпертензія
На стінках артерій, капілярів та інших судин на протязі життя відкладається кальцій, патологічно звужуючи судинний просвіт і обмежуючи нормальний потік крові. Така проблема зі здоров’ям частіше виникає в літньому віці, але може бути властива і молодим пацієнтам. В результаті кальцинозу і втрати еластичності артерій розвивається помилкова гіпертензія.
Відповідно до медичної термінології, псевдогіпертонія у молодих – це патологічний стан виникає, коли при вимірюванні АТ манжета тонометра, зайво стискаючи руку при нагнітанні повітря, пережимає кровоносні судини. При псевдогіпертонії вимірювальний прилад фіксує значення кров’яного тиску на 20-30 мм. рт. ст. вище реального показника. Виконання додаткових аналізів допомагає встановити справжню клінічну картину.
Ознаки і симптоми
Якщо хибний показник АТ вводить спеціаліста в оману, щоб уникнути гіпертонічного кризу призначається консервативне лікування з участю антигіпертензивних засобів. Щоб провести адекватне діагностування, необхідний збір даних анамнезу. Звернути увагу рекомендується на такі ознаки і симптоми псевдогіпертонії в молодому віці:
- Виражені симптоми гіпотонії. Після прийому призначених антигіпертензивних засобів без потреби кров’яний тиск падає. Молодий пацієнт починає скаржитися на слабкість, запаморочення, відсутність апетиту, підвищену сонливість.
- Відсутність ознак гіпертонії. При завищеному показнику АТ молодий пацієнт почуває себе задовільно. Відсутні скарги на напади мігрені, задишку, гіпергідроз (порушене потовиділення), гіперемію шкіри обличчя, набряклість повік, оніміння пальців рук.
- Нестабільність артеріального тиску після прийому медикаментів. При псевдогіпертонії після застосування антигіпертензивних засобів клінічна картина не змінюється. При повторному виконанні вимірювання знову спостерігається завищення показника кров’яного тиску.
- Нормальний показник частоти серцевих скорочень. Якщо методом пальпації пропальпувати пульс, його значення підтримується на допустимому рівні. Незначне прискорення більше пов’язане з внутрішнім хвилюванням молодого пацієнта, але не з рецидивуючим захворюванням серцево-судинної системи.
- Загальні симптоми. Сухість слизових оболонок, нудота, сонливість, слабкість виникають після прийому антигіпертензивних засобів, призначених молодому пацієнту лікарем помилково.
Причини помилкової гіпертонії у молодому віці
Псевдогіпертонія є віковою особливістю організму. У молодому віці помилкова гіпертензія спостерігається не часто. У групу ризику потрапляли люди з спадковою схильністю до хронічних захворювань серцево-судинної системи. Існують і інші причини, чому при нормальному самопочутті молодої людини тонометр показує підвищений показник АТ.
Неправильне вимірювання тиску
Якщо порушена техніка вимірювання кров’яного тиску тонометром або сам прилад несправний, отриманий результат – помилковий. Необхідно провести повторне дослідження. Нижче представлені поширені помилки при використанні тонометра:
- Маленька манжета для нагнітання повітря. У такому разі в апарат надходить компресійна тиск, що виникає в зоні здавленої артерії. Як наслідок, показники АТ завищені, встановлюється псевдогіпертонія у молодих.
- Вимірювання тиску без відпочинку. Перед виконанням процедури не можна нервувати, потрібно розслабитися, полежати 5-10 хвилин. В іншому випадку лікарі діагностують у молодих псевдогіпертонію.
- Швидке витіснення повітря з манжетки при вимірюванні. У цьому випадку кров’яний тиск рекомендується знижувати зі швидкістю не більше 2-3 мм рт. ст. за секунду, інакше результат буде хибним.
- Правильне вимірювання. Щоб отримати об’єктивну клінічну картину, потрібно виміряти показник АТ на обох руках. Підозра на псевдогіпертонію виникає, якщо у молодому організмі різниця перевищує 10-20 мм рт. ст.
Недостатня корекція способу життя
Неправильний спосіб життя і присутність у житті пацієнта шкідливих звичок сприяють виникненню псевдогіпертонії в молодому віці. Серед провокуючих факторів лікарі виділяють:
- тривалі стреси, внутрішнє хвилювання, неврологічні розлади;
- систематичне вживання алкоголю;
- тютюнопаління, вживання інших токсичних речовин;
- неправильне харчування (надмірне споживання солі, канцерогенів, напівфабрикатів, консервантів);
- зайва вага, ожиріння;
- порушення фази сну і неспання;
- знижена фізична активність;
- прийом медичних препаратів, включаючи самолікування.
Низька прихильність пацієнта до призначеної терапії
Комплексність – це здатність пацієнта слідувати рекомендаціям фахівця по застосуванню лікарських препаратів і корекції способу життя. Псевдогіпертонія при низької прихильності до медикаментозної терапії обумовлена високою вартістю ліків, низьким інтелектуальним рівнем хворого, складнощами дозування та режиму лікування. Ця проблема набула поширення. Щоб виключити розвиток псевдогіпертонії, фахівець зобов’язаний контролювати точність дотримання молодим пацієнтом запропонованої схеми медикаментозної терапії.
Метаболічний синдром і ожиріння
При надмірній вазі молодого пацієнта підвищується стійкість до інсуліну, розвивається цукровий діабет, в області очеревини збирається вісцеральний жир. В результаті порушується вуглеводний, пуриновий і ліпідний обмін, знижується ефективність антигіпертензивних засобів. Метаболічний синдром часто доповнюють атеросклероз і кальциноз, тому може однаково розвиватися справжня гіпертензія і псевдогіпертонія.
Помилки при призначенні гіпотензивних препаратів
Для нормалізації показника АТ лікарі призначають індивідуальну схему комплексного лікування. Таким способом можна не тільки знизити кров’яний тиск, але і усунути причину патології, вилікувати основне захворювання. Якщо при медикаментозної терапії позитивна динаміка відсутня, не виключені лікарські помилки при призначенні антигіпертензивних засобів:
- неправильне поєднання гіпотензивних засобів;
- невірно підібрана доза ліків;
- індивідуальна непереносимість компонентів препарату;
- небажання лікаря індивідуально коригувати схему лікування;
- додатковий прийом таблеток для схуднення, симпатоміметиків, знеболюючих засобів, бета-адреноблокаторів (в останньому випадку розвивається еректильна дисфункція, порушується ліпідний і вуглеводний обмін).
Як виявити псевдогіпертонію у молодих
Псевдогіпертонію можна відразу виключити при довгостроково підвищеному АТ, порушеному імпульсному тиску, ортостатичної гіпотонії після застосування лікарських препаратів і без симптомів ураження органів-мішеней. Пацієнту необхідно пройти комплексне обстеження. Існує декілька дієвих методів, як визначити точний показник АТ при псевдогіпертонії без шкоди для здоров’я молодого пацієнта.
Прийом Ослера
Це загальнодоступна техніка визначення або виключення псевдогіпертензії в домашніх умовах. Для реалізації прийому Ослера першим ділом потрібно накачати манжету, поки та не пережмет променеву артерію. Після її необхідно пропальпувати. Якщо артерія при відсутності пульсу промацується як тверда трубка – це виражений ознака артеріосклерозу.
Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
Щоб уточнити клінічну картину на предмет псевдогіпертонії, потрібно непрямим методом виміряти кров’яний тиск на ногах. Для цього встановити манжету на стегні, після шляхом пальпації або аускультації (вислуховування) визначити показник АТ підколінної артерії (в нормі він на 10-15 мм. рт. ст. вище, ніж на верхніх кінцівках). У молодих людей при коарктації (звуженні) аорти АТ нижніх кінцівок нижча, ніж верхніх мінімум на 6 мм. рт. ст.
Інвазивний метод
У цьому випадку тиск вимірюється в стерильних умовах через катетер або канюлю після введення трубки в судинний просвіт. Катетеризація проводиться в променеву, плечову, стегнову, або пахвову артерію стопи. Попередньо за допомогою тесту Аллена потрібно визначити рух кровотоку, а для цього – перетиснути ліктьову або променеву артерії. Інвазивний метод дозволений, якщо побледневшая кисть відновлює колір через 5-7 секунд. При проблемах кровообігу краще відмовитися від цього способу визначення псевдогіпертонії. Показання до проведення інвазивного методу:
- нестабільний АТ;
- операції на серці;
- інтенсивна штучна вентиляція легенів;
- шоковий стан;
- інфузії вазоактивних препаратів;
- проведення реанімаційних заходів;
- нестабільний артеріальний тиск нез’ясованої етіології;
- штучна гіпотонія;
- навмисна гіпертензія;
- ризик стрибків систолічного або діастолічного тиску під час хірургічного втручання.
Сама по собі процедура небезпечна, протипоказана при серцево-судинної недостатності, порушеннях колатерального кровотоку, синдромі Рейно. Діагностування може викликати побічні явища, тому проводити його рекомендується у тяжких клінічних випадках. Важливо дотримуватися технологію процедури. Серед потенційних ускладнень інвазивного методу лікарі виділяють артеріальний спазм, поява гематом, кровотеча, проникнення в кров інфекції. Розвивається:
- тромбоз;
- емболія;
- асептичний некроз кульшового суглоба;
- порушення кровотоку в кінцівках.
Лікування помилкової гіпертензії
При псевдогіпертонії потрібно назавжди відмовитися від шкідливих звичок, підвищити фізичну активність і вести здоровий спосіб життя (заняття спортом, помірна кардіонавантаження, контрастний душ). Це допоможе зробити судини еластичними, знизити ризик загострення патології. У додатковому прийомі медикаментів необхідності не виникає. До того ж, таким способом можна тільки погіршити стан пацієнта, погіршити самопочуття при зниженому АТ. Пацієнтам із групи ризику рекомендується регулярне відвідування фахівця, огляд і контроль кров’яного тиску.
Відео
Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.