Реактивний артрит — ознаки, прояви, лікарська терапія, ускладнення і наслідки

Після перенесення внесуставной інфекції розвивається реактивний артрит, який провокує обширне ураження суглобів з гострою необхідністю їх подальшого лікування. В іншому випадку пацієнту загрожує інвалідність. Тому, якщо виникають симптоми характерного недуги, необхідна детальна діагностика і адекватно підібране лікування реактивного артриту.

Що таке реактивний артрит

Зазначене захворювання має інфекційну природу, може бути спровоковано підвищеною активністю шкідливих бактерій, патогенних мікроорганізмів сечостатевої сфери та органів ШКТ. Таке асептичне запалення вражає суглоби, знижує фізичну активність пацієнта, тому реактивний артрит загрожує інвалідністю. Загострення має асиметричний характер, а в патологічний процес, крім суглобів додатково залучені сухожилля, зв’язки, слизові, окремі ділянки дерми і навіть лімфатичні вузли в ускладнених клінічних картинах.

Реактивна артропатія — причини

Коли хвороботворна інфекція продовжує атакувати з великою силою, пацієнт скаржиться на гострий біль в суглобах. Перш ніж почати інтенсивну терапію реактивного артриту консервативними методами, показано визначити етіологію патологічного процесу. Виникає запалення з причини підвищеної активності шкідливої збудника, яким можуть стати мікоплазма, іерсінія, урогенітальна хламідійна інфекція, сальмонела, энтеробактерия, уреаплазма, дизентерійна паличка, трихомонада, кампилобактерия, шигелла, кишкова паличка, клостридія.

Провокуючими артрит факторами вважаються:

  • тривале лікування антибіотиками;
  • ослаблений імунітет;
  • тривале переохолодження організму;
  • хронічні хвороби органів шлунково-кишкового тракту, сечостатевої сфери, дихальної системи;
  • раніше перенесені інфекції;
  • генетична схильність (актуально для носіїв антиген hla b27);
  • інфікування дитини від матері в процесі родової діяльності.

Симптоми реактивного артриту

Це запальне захворювання супроводжується гострою симптоматикою, яка має місце через 2 тижні після вкрай небажаного інфікування. При реактивному артриті швидкі рухи доставляють хворого ряд неприємних відчуттів, а біль приковує до ліжка, помітно знижуючи його фізичну активність. Вірусна хвороба однаково проявляється у дорослих пацієнтів і дітей. Звернути увагу потрібно на наступні ознаки реактивного артриту:

  • підвищення температури в області уражених суглобів;
  • видиме почервоніння шкіри;
  • набряклість суглобів, їх виділення над рівнем верхнього шару епідермісу;
  • болючість кінцівки, дискомфорт при русі;
  • поява суглобового синдрому;
  • скутість рухів;
  • набряк і розширення суглобової щілини, що очевидно при лабораторному дослідженні;
  • проблеми із зором – запальні процеси рогівки очей;
  • розлад нервової системи;
  • слабкість імунної системи;
  • різка втрата ваги;
  • виражені ознаки зі сакроілеїтом;
  • напади лихоманки.

Суглобовий синдром

Окремо варто виділити цей неприємний симптом, який об’єднує групу захворювань, що поширюються на клітини безпосередньо суглобів, суглобові сумки, наближені тканини. Це біль у стадії спокою та при русі, підвищена набряклість, асиметричний олігоартрит, скупчення запальної рідини в суглобовій порожнині, почервоніння шкіри в області перебігу запального процесу. Головне – не запустити захворювання, інакше гострий артрит реактивної форми стає хронічним діагнозом з тривалим і не завжди можливим одужанням.

Шкірні прояви

Розвиток реактивного артриту починається з гострої алергічної реакції епідермісу. Спочатку пацієнт не розуміє, чому на тілі з’явилися зони підвищеної набряклості, явно окреслені почервоніння. Свербіж, традиційно властивий алергії, при цьому відсутня, а от внутрішнє відчуття дискомфорту, що плавно переходить у гострий больовий синдром, приковує до ліжка, наштовхує на думки про розвиток більш серйозної недуги, наприклад, серонегативного спондилоартриту. Важливо звернути увагу на появу кропив’янки, псориазиформных висипань, геморагічної висипки.

Поразка очей при артриті

Цінною складовою швидкого одужання є диференціальна діагностика реактивного артриту, яка допомагає відрізнити первинний недуга від схожого за симптоматикою. Лікар перевіряє гостроту зору, вивчає симптоми у сфері офтальмології. Так, пацієнт може скаржитися на подразнення слизової оболонки, відчуття стороннього тіла в оці, кон’юнктивіт, слабкість зорової активності. Це додаткові симптоми, як проявляє себе реактивний артрит, які враховуються при зборі даних анамнезу.

Симптоми супутніх захворювань

Оскільки реактивний артрит є ускладненням первинного недуги, важливо розуміти, що в будь-якій клінічній картині більше чи менше виражені симптоми основного захворювання переважно інфекційної природи. Завдання лікаря – так підібрати лікування, щоб не тільки продуктивно знімати видиму симптоматику, але і усунути першопричину. В іншому випадку вилікувати реактивний артрит вельми проблематично. Ось з якими видами інфекції та їх проявами доведеться мати справу:

  1. Сечостатеві інфекції. Часте сечовипускання, біль при поході в туалет, дисменорея у жінок, специфічні виділення із зовнішніх статевих органів.
  2. Кишкові інфекції: виражені ознаки диспепсії, затяжна діарея, біль у животі, нудота, загальна слабкість, блювання.
  3. Дихальні інфекції. Осиплість голосу, сухий кашель, виділення з носа, інші характерні ознака застуди.

Тріада Рейтера

Синдром Рейтера охоплює наступні захворювання: гострий уретрит, кон’юнктивіт і артрит. В якості ускладнення зазначених діагнозів може розвиватися реактивний артрит, як одне з проявів аутоімунних станів. Класифікація тріади Рейтера наступна: спорадична і епідемічна форми. У першому випадку мова йде про ускладнення хламідіозу, у другому стає наслідком підвищеної активності кишкових інфекцій. Без консультації фахівця поставити остаточний діагноз реактивний артрит складно, до того ж, потрібно скласти велику кількість аналізів.

Діагностика реактивного артриту

Перш ніж розпочати ефективне лікування, потрібно грамотно диференціювати реактивний артрит. Для цього належить виконати ряд лабораторних досліджень та клінічних обстежень в умовах стаціонару, повідомити про всіх своїх скаргах лікаря. В амбулаторній карті хворого не вказується назва самої хвороби, а її код за мкх 10 конфіденційності.

Загальний аналіз крові і сечі

Такі лабораторні дослідження при реактивному артриті показують наявність запального процесу в організмі, але не є максимально інформативними для постановки остаточного діагнозу. У крові визначають підвищення швидкості осідання еритроцитів, стрибок З-реактивного білка. Додатково при реактивному артриті можуть призначити аналіз калу, щоб визначити характер патогенного збудника в конкретному клінічному випадку.

Типування антигену hla-b27

При появі специфічних антитіл у крові висока ймовірність розвитку в організмі реактивного артриту. Визначивши антиген HLA-B27, лікар проводить більш детальну діагностику, використовуючи більш прогресивний метод ПЛР. Таке дослідження констатує факт присутності генів у ДНК, які відповідають за формування вказаного антигену реактивного артриту. Досліджується тільки венозна кров, потрібно специфічна підготовка до проведення аналізу.

Пункція суглобів

За медичними показаннями може знадобитися взяття синовіальної рідини в порожнині набрякового, наприклад, колінного суглоба. Призначають таке лабораторне дослідження при підозрі на онкологію, оскільки важливо виключити ризик масштабного руйнування здорових тканин раковими клітинами. Такий аналіз можливий при неуточненном діагноз реактивний артрит, коли диференціальна діагностика утруднена. В ході забору біологічного матеріалу лікар використовує місцеву анестезію, після проводить ряд мікробіологічних та цитологічних досліджень.

Серологічні дослідження

Основна мета лабораторного дослідження – пошук в крові специфічних антитіл. Це ряд тестів, які виконуються після паркану біля пацієнт порції крові. В лабораторних умовах спостерігається перехресне реагування антитіл. Результати готові вже на наступний день, дозволяють фахівцю судити про характер прогресуючої патології, особливості потенційного збудника і масштаби його поширення в організмі. Додатково жінці і чоловікові при підозрі на реактивний артрит не завадить виконати артроскопію, але це вже інструментальний метод діагностики.

УЗД і рентгенографія

Це інформативний метод, який визначає не лише переважаючу форму артриту, але і потенційні ускладнення. Так, на екрані монітора можна побачити ерозію суглобової поверхні, порушення в будові суглобів, навколосуглобових остеопороз, патологічне звуження суглобової щілини, кісткові шпори, симптоми запального процесу міжхребцевих суглобів. Рентген досліджує цілісність міцних оболонок, кісток; тоді як виконання УЗД необхідно для детального дослідження наближених до вогнища патології тканин. Обидві процедури абсолютно безболісні.

Як лікувати реактивний артрит

При виявленні недуги діяти потрібно негайно, причому лікарями рекомендовано комплексний підхід до такої серйозної проблеми зі здоров’ям. Якщо захворювання буде протікати в полегшеній формі, при цьому не супроводжуватися важкими симптомами, це не означає, що консервативна терапія недоречна. Важливо вилікувати артрит реактивний будь-якій стадії своєчасно, інакше пацієнта на все життя чекає інвалідність. Фото клінічних хворих з ускладненнями лякають, тому починати лікування важливо негайно – з прийому запропонованих медичних препаратів.

Антибіотики

Проведений бактеріологічний посів допомагає виявити патогенного збудника і в термін підібрати ефективний антибіотик для його знищення. Антибіотичними засобами лікується не тільки уражений суглоб, скільки усувається інфекція первинного захворювання, яка як раз і передувала болезнетворному приступу. При виборі медичного препарату важливо враховувати вік пацієнта, функції печінки і нирок, стадію характерного недуги. Особливої уваги заслуговують наступні медикаменти з антибактеріальним ефектом:

  1. Макроліди: Азитроміцин, Еритроміцин, Клоритромицин.
  2. Фторхінолони: Офлоксацин.
  3. Тетрацикліни: Тетрциклин.

Протизапальна терапія

Частиною комплексного лікування реактивного артриту є нестероїдні протизапальні препарати, спрямовані на усунення больового синдрому, пригнічення ознак запального процесу, відновлення пошкоджених тканин і суглобів. Це медикаменти для прийому всередину і зовнішньо. Добові дозування індивідуально вказує лікар залежно від стадії патологічного процесу. Як варіант, це можуть бути наступні медикаменти:

  • Диклофенак;
  • Німесулід;
  • Мелоксикам;
  • Ібупрофен;
  • Напроксен.

Імуносупресори

Оскільки рецидивуючий артрит реактивної форми є наслідком важкого стану імунітету, потрібно своєчасно усунути цей патогенний фактор. Лікарі настійно рекомендують задіяти циркулюючий імунний комплекс, при цьому забезпечити додатковий прийом імуносупресорів. Добре зарекомендували себе в заданому напрямку наступні медичні препарати при реактивному артриті:

  • Сульфасалазин;
  • Метотрексат;
  • Азатіоприн.

Лікування народними засобами

Методи альтернативної медицини не менш продуктивні на практиці, головне – правильно вибрати рецепт і приготувати його. При реактивному артриті добре допомагають сечогінні засоби, які усувають застійні явища рідини в запаленої суглобової порожнини. Додатково при реактивному артриті можна задіяти такі народні рецепти, але важливо пройти повний курс строком до 2 тижнів:

  1. Очистити 20 плодів висушеного шипшини, залити 100 мл окропу і настояти до 3 годин під щільно накритою кришкою. Після охолодження додати в склад 4 краплі вітаміну А у формі масла, розчинити 4 г муміє. Перемішати, перемістити в скляну ємність, зберігати в холодильнику. При реактивному артриті вживати натщесерце вранці і ввечері по чайній ложці.
  2. Підготувати свіжу шкірку 8-10 бананів, помістити в скляну ємність, потім залити 0,5 л горілки. Наполягати спиртової складу впродовж 2 тижнів, після чого використовувати зовнішньо. При реактивному артриті розтирати уражені суглоби обов’язково перед сном, після чого створювати так званий «парниковий ефект».

Дієта при реактивному артриті

Оскільки при артриті реактивної форми в суглобах переважають застійні явища, необхідно переглянути звичний раціон пацієнта і усунути цей патогенний фактор. Першим ділом потрібно повністю відмовитися від солі і спецій, які сприяють застою рідини в організмі. Рекомендується утриматися від гострої, солоної, смаженої, жирної, копченої і пряної їжі, а віддавати перевагу пісним стравам, приготованим методом варіння, тушкування, на пару. Інші цінні рекомендації представлені нижче:

  1. Пити зелений чай, відвар шипшини і ромашки, які мають виражену сечогінну ефектом.
  2. У меню лікувальної дети обов’язково потрібно включити натуральні омега-3 жирні кислоти, лляне масло.
  3. З особливою обережністю вживати картоплю, баклажани, помідори, м’якоть банана, солодкий перець.
  4. При реактивному артриті корисними вважаються кисломолочні продукти, крупи, свіжі соки, пісні сорти м’яса, риб’ячий жир, ягоди, окремі сорти риби і морепродуктів.
  5. Харчування має бути правильним і збалансованим вітамінами, коли добове споживання рідини потрібно дозувати.

Наслідки реактивного артриту

Обострившись раз, хвороба ще не раз про себе нагадає гострими рецидивами з вираженим больовим синдромом. У майбутньому не виключена обмежена рухливість колись запалених суглобів, хребта. Лікарі не заперечують ризик хронізації патологічного процесу. Щоб виключити повторне загострення реактивного артриту, потрібно своєчасно лікувати основне захворювання, дотримуватися нескладних правил ефективної профілактики.

Відео: синдром Рейтера

Також пропонуємо