Ревалгін — як приймати таблетки і дозування, від чого допомагають і форма випуску, протипоказання та відгуки

Призначення анальгетиків лікарі проводять залежно від інтенсивності больового синдрому та характеру спровокував його симптомів. Лекарсто Ревалгін показано при болях, викликаних спазмами м’язів внутрішніх органів, прийом препарату слід здійснювати лише за призначенням фахівця з-за великої кількості протипоказань. Щоб уникнути передозування слід дотримуватися прописану схему лікування.

Інструкція по застосуванню Ревалгіна

Лікарський засіб Ревалгін відноситься до фармакологічної групи анальгетиків з спазмолітичною дією. Знеболюючий ефект досягається за рахунок дії основних компонентів препарату на тонус гладкої мускулатури порожнистих органів, додатково знімається вираженість запальних реакцій. Призначається при патологічних процесах, що супроводжуються спазмами гладких м’язів (наприклад, при коліках), а так само час перебігу інфекційно-запальних процесах з супутнім гарячковим синдромом.

Склад і форма випуску

Препарат виробляється у двох лікарських формах – таблетки для прийому всередину і розчин для ін’єкцій. Активними діючими речовинами препарату є метамізол (500 мг у кожній таблетці і в 1 мл розчину), фенпивериния бромід (0,1 мг або 0,02 мг/мл) і питофенона гідрохлорид (5 мг і 2 мг/мл). Таблетки фасуються в блістери по 10 або 20 шт., упаковки по 20 або 100 таблеток, розчин – в ампули по 2 або 5 мл у контурних клітинках по 5 шт., 5 або 25 ампул в одній упаковці. Повний склад лікарського засобу:

Фармакологічна дія

Аналгетична спазмолітичну дію Ревалгіна досягається поєднанням терапевтичних ефектів, що досягаються за рахунок механізмів впливу основних активних компонентів препарату. Питофенон справляє міотропну дію (зниження рівня вільного кальцію і активація калієвих каналів), знижуючи тонус гладких м’язів внутрішніх органів. Метамізол – це нестероїдний протизапальний засіб, що знижує концентрацію медіаторів запалення, надає антипіретичний, аналгетичний ефект.

Холіноблокатор (речовини, що пригнічують активність парасимпатичної нервової системи щодо органів і залоз), фенпивериния бромід розслабляє гладком’язових шар внутрішніх органів. Поєднання компонентів препарату посилює загальний терапевтичний ефект, знімає больовий синдром, знижує інтенсивність запального процесу, сприяє зниженню підвищеної температури тіла.

Показання до застосування Ревалгіна

Лікарський засіб у формі таблеток застосовують для зняття гарячкового синдрому, викликаного загальною інтоксикацією організму під час перебігу інфекційно-запального процесу. Будь-яка лікарська форма препарату може використовуватися в якості додаткового засобу після хірургічних втручань або діагностичних заходів. Основними показаннями до застосування розчину є:

• ниркова, печінкова або шлункова коліка;
• спазм сечового міхура або кишечнику;
• дискінезія жовчовивідних проток (порушення їх моторики по функціональних або органічних причин);
• міалгія (м’язовий біль);
• ішіалгія (спазм сідничного нерва);
• артралгія (суглобові болі);
• невралгія (міжреберна, трійчастого нерва);
• спастична дисменорея (хворобливі менструації у жінок);
• мігрені і головні болі іншої етіології.

Спосіб застосування і дозування

Призначення Ревалгіна проводиться лікуючим лікарем. Описані в інструкції по застосуванню рекомендовані схеми прийому і дозування можуть коригуватися залежно від показань, стану хворого та його медичного анамнезу. Дотримання лікарських рекомендацій необхідно для мінімізації побічних ефектів, уникнення передозування та оптимізації лікувального ефекту.

Таблетки Ревалгін

Прийом даної лікарської форми препарату рекомендується після їди, запиваючи водою. Лікувальна доза становить 1-2 таблетки за прийом, 2-3 рази за добу (максимальна добова доза становить 6 таблеток). Тривалість курсу залежить від стану пацієнта, визначається лікуючим лікарем (від 3 днів і більше). Самостійно збільшувати призначену дозу не рекомендується, за відсутності лікувального ефекту необхідно звернутися до фахівця.

Ревалгін уколи

Ін’єкції Ревалгіна проводять парентерально, внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Терапевтичний ефект настає через 20-30 хвилин, швидкість внутрішньовенного введення низька (1 мл за 1 хвилину). Під час уколу контролюють показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Режим дозування: внутрішньом’язово – 2 мл двічі за добу, внутрішньовенно – 2 мл + повторення процедури при необхідності через інтервал не менше 6 годин. Тривалість курсу уколів 1-3 діб і більше, за рішенням лікуючого лікаря.

Ревалгін від головного болю

При мігрені і головних болях нез’ясованої природи засіб призначають у таблетованій формі, при цьому довжина одного курсу не може перевищувати трьох діб. Схему лікування розробляє лікуючий лікар, самолікування загрожує погіршенням стану. Стандартним режимом дозування є прийом після їжі однієї-двох таблеток три рази за добу.

Ревалгін при зубному болі

Засіб швидко знімає зубний біль при кариесах, пульпіту та інших стоматологічних захворюваннях. При гострого болю можливий прийом 2 таблеток за раз, після чого необхідно записатися на прийом до лікаря. Подальша терапія проводиться тільки за призначенням, у більшості випадків рекомендуються засоби місцевої дії або менш сильні анальгетики.

Особливі вказівки

Під час лікування із застосуванням препарату слід контролювати показники крові (кількість лейкоцитів, тромбоцитів, нейтрофілів) і роботу печінки. З обережністю використовувати при зниженому артеріальному тиску, порушення функції нирок або печінки, при підвищеній чутливості до нестероїдних протизапальних засобів і ненаркотическим анальгетиків, при діагностованій хронічної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця.

Ревалгін при місячних

Прийом препарату ефективний при менструальних болях у жінки. Його компоненти знижують силу скорочень м’язів матки і знижують чутливість больових медіаторів, що сприяє зняттю больового синдрому і при своєчасному прийомі покращує загальне самопочуття жінки в перші дні циклу. Перед початком застосування краще проконсультуватися з фахівцем.

При вагітності

Протипоказаний під час першого триместру, не призначається в період від 1,5 місяця (6 тижнів) до передбачуваної дати пологів. В інших випадках доцільність застосування визначається лікарем. Грудне вигодовування на період лікування препаратом припиняється, поновлюється через 2 доби після закінчення терапевтичного курсу (компоненти препарату можуть проникати в грудне молоко).

У дитячому віці

Протипоказаний дітям молодшого віку – таблетки не призначають дитині, якщо йому не виповнилося 5 років, ін’єкції – до 3 місяців і до набору маси більше 5 кг. У всіх інших випадках прийом узгоджується з педіатром. Добові дози коригуються (зменшуються порівняно з режимом дозування для дорослих пацієнтів) у відповідності з віком, вагою і станом дитини. Схему лікування визначає лікуючий лікар.

Лікарська взаємодія

Засвоєння метамізолу сповільнюється при паралельному прийомі Алопуринолу, імунодепресантів і пероральних гормональних контрацептивів, при цьому зростає ризик розвитку токсикозу. Барбітурати послаблюють терапевтичний ефект, транквілізатори, антидепресанти і амантадин підсилюють анальгетичну дію. Кодеїн, пропранолон і препарати, що збільшують вироблення шлунком соляної кислоти посилюють ефективність дії. Заборонено поєднання з пеніциліном, етиловим спиртом (прийом алкоголю).

Побічні дії

Виникнення побічних ефектів фахівці пов’язують з перевищенням добового режиму дозування або застосуванням препарату більше трьох діб поспіль. У таких випадках можливі негативні явища з боку травної системи, загострення гастриту або виразкової хвороби, поява нудоти, сухості у роті, порушення стільця (запор або діарея). З боку інших систем організму спостерігається:

• головний біль або запаморочення;
• напади сонливості;
• порушення акомодації (фокусування погляду) і зниження гостроти зору;
• порушення серцевого ритму;
• артеріальна гіпотензія;
• труднощі з сечовипусканням;
• олігурія (зменшення кількості сечі);
• фарбування сечі в червоний відтінок;
• анемія;
• гіпертермія;
• підвищене потовиділення;
• вагініт;
• стоматит;
• гранулоцитопенія або гранулоцитоз (зниження кількості гранулоцитів крові);
• лейкопенія (зниження кількості лейкоцитів);
• бронхіальний спазм, порушення дихання;
• висип, кропив’янка;
• анафілактичний шок, набряк Квінке.

Передозування

Симптомами передозування є сухість у роті, печіння в області шлунку, погіршення зору, збої в роботі нирок або печінки, судомний синдром, сплутаність свідомості. При появі цих ознак прийом препарату припиняють. В якості лікування призначається промивання шлунка, курс ентеросорбентів, сольових проносних засобів, у деяких випадках – гемодіаліз, форсований діурез.

Протипоказання

Засіб не призначається при індивідуальній непереносимості або підвищеної чутливості до активних компонентів або інших складових піразолону. Протипоказаннями до застосування є:

• печінкова порфірія;
• порушення функції нирок і печінки;
• шлунково-кишкова непрохідність;
• гіперплазія передміхурової залози;
• закритокутова глаукома;
• стенокардія;
• тахіаритмія;
• атонія сечового або жовчного міхура;
• порушення функції кровотворення;
• бронхоспазм;
• затримка сечі;
• період грудного вигодовування.

Умови продажу та зберігання

Відпускається без лікарського рецепту. Зберігати засіб слід при температурі від 15 до 25 °с, в темному, недоступному для дітей місці три роки з дати випуску (вказується на упаковці).

Аналоги

За відсутності лікувального ефекту, наявності індивідуальної непереносимості або інших протипоказань лікар призначає препарати-синоніми – структурні аналоги Ревалгіна. До таких лікарських засобів належать:

• Баралгін – засіб, що виробляється в таблетованій формі і формі розчину для ін’єкцій на основі аналогічної похідні піразолону (метамізолу натрію). Механізм дії терапевтичний ефект схожі, показанням до призначення є больовий синдром низького і середнього ступеня вираженості.
• Максиган – капсули на основі тих самих активних компонентів, чинять аналгетичну дію, знімають запалення і спазм гладких м’язів при кольках.
• Баралгетас – спазмолітик з аналгетичну ефектом, схожим механізмом дії. Не призначають при бронхіальній астмі.
• Спазмалгон – капсули і розчин для ін’єкцій на основі питофенона і фенпивериния броміду з аналгетичну, спазмолітичну та жарознижувальну дію.
• Спазган – структурний аналог з подібним терапевтичним ефектом, побічними діями та протипоказаннями. Лікарські форми – капсули і розчин для ін’єкцій.
• Спазмалин – анальгетик з спазмолітичною дією у формі таблеток, проводиться на основі тих самих активних компонентів. Протипоказання схожі, не призначається при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Брав – структурний аналог в таблетованій формі, зі схожим складом і терапевтичною дією.

Відгуки

Марія, 34 роки

Чула, що Ревалгін від кашлю призначають при запаленні легенів, але самостійно приймати не стала, і правильно зробила. Цей спазмолітик не підходить для лікування таких станів, лікар прописав відхаркувальний і антибіотики. Вдалося уникнути ускладнень. Рада, що не стала займатися самолікуванням і звернулася до фахівця.

Сергій, 42 роки

Потрапив до лікарні з сильними нирковими коліками, Ревалгін кололи дві доби, допомогло тільки після другого уколу, через кілька годин біль повернулася і посилилася. Лікуючий лікар збільшив дозування, після чого спазм пройшов. Подальший курс був у таблетках, три рази на добу по 500 мг. У цілому приймав три дні. Під час прийому іноді падав тиск.

Ольга, 28 років

У мене бувають сильні мігрені, приймаю різні препарати, призначення Ревалгіна справив лікар, поки допомагає добре. Приймаю дві таблетки на початку нападу, потім ще по одній, три рази кожні шість годин. Краще використовувати після їжі, інакше бувають неприємні відчуття в шлунку. Іноді під час курсу сильно підвищується сонливість.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.