Рибавірин — механізм дії, спосіб використання і дозування, протипоказання та відгуки

Під час атаки вірусами людського організму відбувається порушення роботи всіх органів і систем. Ліки Рибавірин служить помічником у боротьбі за здоров’я, швидко запобігаючи ріст і життєдіяльність вірусних мікроорганізмів і зміцнюючи імунітет. Препарат володіє високою ефективністю по відношенню до багатьох вірусів. Ознайомтеся з його інструкцією по застосуванню.

Інструкція по застосуванню Рибавірин

Препарат Рибавірин є синтетичним лікарським засобом з вираженою противірусною дією. Його активна речовина Ribavirin швидко проникає в клітини організму, які вразив вірус, що блокує синтез вірусних нуклеїнових кислот і пригнічує розмноження збудника хвороби. Відзначається висока швидкість дії медикаменту і ефективність роботи.

Склад і форма випуску

Лікарський засіб представлено таблетками, капсулами, лиофилизатом і кремом для зовнішнього застосування. Їх опис і склад:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Противірусний препарат на основі рибавірину швидко проникає в інфіковані вірусами клітини, всередині фосфорилюється з утворенням метаболітів. Вони є інгібіторами вірусних ферментів і РНК-полімерази грипу. Метаболіти пригнічують синтез вірусних РНК і білка, не дають утворюватися новим збудників і знижують вірусне навантаження. Активність препарату проявляється по відношенню до вірусів:

• респіраторно-синцитиального;
• простого герпесу;
• аденовірусу;
• цитомегаловірусу;
• грипу, віспи, хвороби марека;
• парагрипу, епідемічного паротиту (свинки), лихоманки Ласса;
• онкогенних.

Препарат не застосовується для лікування від ентеро — і риновірусів, енцефаліту лісу Семлики. Потрапляючи всередину, ліки швидко всмоктується в травному тракті, проникає в еритроцити і секрет залоз слизової оболонки органів дихання. При тривалому застосуванні препарату він виявляється у спинномозковій рідині. Активна речовина досягає максимуму концентрації через 1,5 години, виводиться з сечею протягом 300 годин.

Показання до застосування

Пероральні форми Рибавірину застосовуються для лікування хронічного гепатиту С у комбінації з інтерфероном, парентеральні – терапії геморагічної лихоманки з нирковим синдромом. Для зовнішнього використання крему є показання:

• інфекції шкіри і слизових оболонок, спричинених вірусами простого герпесу, різної локалізації, включаючи область геніталій;
• оперізувальний герпес (комплексне лікування).

Спосіб застосування і дозування

Таблетки і капсули приймаються внутрішньо під час їди (якщо вживати їх разом з жирною їжею, підвищує біодоступність). Їх потрібно проковтувати цілком, запиваючи водою. Внутрішньовенне введення розчиненого лиофилизата проводиться тільки в умовах стаціонару. Крем наноситься на чисте сухе ушкоджені ділянки шкіри тонким рівним шаром до 1 мм завтовшки п’ять разів/добу до усунення проявів герпесу. Його можна злегка втирати, але не можна наносити на шкіру навколо очей.

При грипі доза становить по 0,2 г 3-4 рази/день курсом 3-5 діб, при інших вірусних інфекціях – по 200 мг 3-4 рази/добу курсом 1-2 тижні. Лікар може призначити ударні дози ліків в перший день хвороби – до 1,5 р. Для лікування гепатиту С прописують 1-1,2 г у три прийоми у комбінації з інтерферонами (вранці і ввечері) курсом 24-48 тижнів або 12 місяців при високому вірусному навантаженні.

При вагітності

Під час лікування Рибавірином настання вагітності небажано, жінкам дітородного віку слід ретельно охоронятися. Лікарі відзначають тератогенність активної речовини препарату – це означає, що воно негативно впливає на плід, викликаючи вади розвитку. Під час вагітності прийом таблеток і капсул також заборонено – через проникнення діючого компонента в молоко і можливого негативної дії на немовля.

У дитячому віці

Засіб протипоказаний дітям і підліткам до 18 років, але його допустимо застосовувати у вигляді інгаляцій немовлятам та дітям тільки в умовах стаціонару. Інгаляційний метод використання препарату виправданий при респіраторно-синцитіальної вірусної інфекції у перші три дні хвороби. Інгаляції проводять 12-18 годин/добу курсом 3-7 днів у дозуванні 10 мг/кг ваги/день.

Для приготування розчину для інгаляцій до 6 м лифолизированного концентрату порошку додають 100 мл води для ін’єкцій, наливають отриманий розчин в резервуар розпилювача спеціального апарату. Об’єм доводять стерильною водою до об’єму 300 мл, подають в кисневу палатку або за допомогою кисневої маски. На 1 мл приготованого розчину припадає 20 мг активної речовини.

Лікарська взаємодія

Через повільне виведення активної речовини з організму, не можна поєднувати заборонені препарати з розглянутим медикаментом протягом двох місяців після закінчення лікування. Одночасне застосування інтерферонів підвищує терапевтичну ефективність лікарського засобу, а ацетилсаліцилова кислота, Ставудин і Зидовудин взаємно послаблюють результат роботи препарату.

Побічні дії Рибавірину

Під час лікування препаратом пацієнти часто відзначають прояви побічних ефектів. До них відносяться:

• головний біль, слабкість, нездужання, запаморочення, безсоння, астенічний синдром, депресія, дратівливість, неспокій, нервозність, агресія, сплутаність свідомості;
• тремор, гіперестезія, парестезія, непритомність;
• брадикардія, тахікардія, прискорене серцебиття, зупинка серця;
• анемія, лейкопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія;
• диспное, апное, кашель, задишка, фарингіт, бронхіт, отит, риніт, синусит;
• сухість у роті, кровотеча з ясен, пониження апетиту, болі у животі, нудота, діарея, блювання, порушення смаку, стоматит, метеоризм, глосит, панкреатит, запор;
• кон’юнктивіт, порушення зору і слуху;
• артралгія, міалгія, асистолія, ателектаз, лімфаденопатія, порушення сечостатевого виведення;
• зниження лібідо, простатит, аменорея, дисменорея, менорагія;
• алергічні реакції, висип, еритема, кропив’янка, гіпертермія, бронхоспазм, анафілаксія, фотосенсибілізація, еритема, озноб, гіпербілірубінемія;
• гіпергідроз, гіповентиляція;
• інфекція грибка;
• гіпотиреоз, біль у грудях, спрага, пітливість, гіперемія або набряк очей.

Протипоказання

Виділяють ряд категорій пацієнтів, яким заборонено приймати препарат. Протипоказаннями до прийому стають:

• хронічна серцева недостатність;
• інфаркт міокарда;
• ниркова, печінкова недостатність (малий кліренс креатиніну);
• декомпенсований цироз печінки;
• аутоімунний гепатит;
• депресія з суїцидальними нахилами;
• вік до 18 років;
• вагітність, лактація;
• підвищена чутливість до компонентів складу.

Умови продажу та зберігання

Ліки відпускаються за рецептом, зберігається в темному місці при температурі до 20 градусів протягом двох років з дати виготовлення.

Аналоги

Прямим аналогом препарату є Ребетол – він містить той же активна речовина і виконує те ж терапевтичну дію. Синонімами медикаменту служать:

• Арвирон – противірусні капсули з тим же діючим компонентом;
• Триворин – капсули 200 і 400 мг того ж речовини, ефективні проти гепатиту С;
• Віроріб – противірусний препарат прямої дії;
• Віразол медикамент у вигляді ампульного розчину;
• Рибамидил – таблетки проти вірусів;
• Рибапег – таблетки і капсули.

Відгуки

Віра, 28 років

У чоловіка виявився гепатит С. Це серйозна хвороба, що завдає великої шкоди по організму, тому довелося проходити тривале лікування. Він брав інтерферони для підйому імунітету, а для руйнування вірусних збудників – капсули Рибавірин. Така терапія виявилася ефективною через півроку хвороба відступила.

Павло, 35 років

У мене оперізувальний герпес, який періодично турбує загостреннями. Щоб справлятися з висипаннями, лікар порадив користуватися кремом Рибавірин. Засіб відмінно працює, усуває всі бульбашки і почервоніння, нейтралізує свербіж і бажання пошкрябати. Я оцінив ефективність препарату на п’ять балів.

Іван, 41 рік

Я потрапив у лікарню з нирковим синдромом і геморагічної лихоманкою. Мені було дуже погано, я насилу пам’ятаю свій стан. Лікарі робили мені курс уколів на основі порошку Рибавірин. Це противірусний засіб, яке врятувало мене. Вже після двох днів інтенсивної терапії я почав «оживати», а через два тижні вийшов з лікарні.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.