Рибоксин – інструкція по застосуванню в таблетках і ампулах, дозування, протипоказання та відгуки

Злагоджена робота серця – запорука гарного самопочуття. Коли тканини міокарда отримують недостатню кількість кисню, можуть розвинутися різні серцеві захворювання. Щоб запобігти такий результат, лікарі призначають спеціальні анаболічні засоби, до яких відноситься і Рибоксин. Препарат допомагає нормалізувати тиск, перешкоджає розвитку ішемії, насичує клітини тканин киснем, про що свідчить основне керівництво до медикаменту Рибоксин – докладна інструкція по застосуванню.

Що таке Рибоксин

Це препарат, який має метаболічним і антиаритмічним ефектом, а також чинить антигіпоксичну дію. Основна діюча речовина ліки – інозин, попередник аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ), яка бере активну участь у процесах метаболізму глюкози та регенерації серцевого м’яза. Рибоксин сприяє нормалізації енергетичного балансу міокарда, запобігає кисневе голодування організму, покращує коронарний кровообіг.

Склад і форма випуску

Препарат випускається в трьох формах: таблетки, Рибоксин Комплект капсули і Рибоксин Буфус 2%-ний розчин для внутрішньовенного введення. Фасується медикамент в картонні коробки, кожна з яких містить інструкцію по застосуванню. Детальний склад кожної форми препарату описаний в таблиці:

Форма препарату Діюча речовина Допоміжні компоненти
Таблетки і капсули 200 мг інозину в 1 таблетці/капсулі стеарат кальцію, картопляний крохмаль, цукрова пудра, лактози моногідрат, діоксид титану, оксид заліза, макрогол, індигокармін, барвник жовтий
Розчин для ін’єкцій 20 мг/мл інозину метенамін, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Препарат покращує кровообіг у коронарних судинах, нормалізує кількість серцевих скорочень. Активні компоненти засоби знижують виробництво тромбоцитів, завдяки чому зменшується ризик розвитку тромбоемболії. Терапевтичні властивості медикаменту поширюються не тільки на серцево-судинну систему, але і на слизову травного тракту.

При пероральному прийомі препарату в таблетках активні компоненти практично повністю розчиняються в шлунково-кишковому тракті. При використанні розчину препарат із током крові швидко поширюється до всіх м’яких тканин внутрішніх органів, які відчувають нестачу аденозинтрифосфорної кислоти. Незалежно від способів введення Рибоксину інозин практично повністю метаболізується в печінці і лише незначна його кількість виводиться організмом разом із сечею, калом або жовчю.

Від чого Рибоксин

Інструкція по застосуванню позиціонує препарат, як кращий засіб для нормалізації метаболізму міокарда. Препарат часто призначають при ішемічній хворобі серця або захворювання, які характеризуються порушеннями серцевого ритму. Однак це не всі здібності даного лікарського засобу. Основними показаннями до застосування є:

  • аритмія;
  • відновна терапія при інфаркті міокарда;
  • відкрита глаукома;
  • проведення операцій на ізольованій нирці;
  • комплексне лікування ішемії, коронарної недостатності або стенокардії;
  • міокардит;
  • отруєння препаратами серцевих глікозидів;
  • урокопропорфирия;
  • серцева недостатність вродженого або ревматичного характеру;
  • атеросклероз;
  • виразкові захворювання травного тракту;
  • хвороби печінки – гепатити, цироз, жирова дистрофія;
  • ушкодження печінки в результаті прийому алкогольних напоїв;
  • міокардіодистрофія, спричинена важкими фізичними навантаженнями, або ендокринного характеру;
  • профілактика лейкоцитозу.

Спосіб застосування і дозування

Лікарський засіб в ампулах вводять внутрішньовенно, таблетки приймають перорально, не розжовуючи. Загальний курс лікування становить від 60 до 90 днів. Для досягнення максимального ефекту на перших етапах лікування прийом таблеток поєднують з уколами. Дозування визначається індивідуально, залежно від медичних показників і поставленого діагнозу. Однак в інструкції по застосуванню вказані і загальні схеми лікування.

Таблетки

Їх приймають внутрішньо до їди. Мінімальна добова доза для дорослих становить 0,6 грам. Якщо ліки переноситься пацієнтом нормально, з часом кількість таблеток збільшують до 2,4 грам або до 1 таблетки 3-4 рази на добу. Така схема прийому вводиться поступово, протягом двомісячного курсу лікування. Загальна тривалість терапії таблетками, як правило, не перевищує 3 місяці.

В офіційній інструкції по застосуванню окремо винесено розділ про те, як приймати таблетки при терапії урокопропорфіріі. Рибоксин прискорює процес виділення уратів, і в зв’язку з тим, що дане захворювання і так протікає на тлі підвищеного утворення солей сечової кислоти, приймати таблетки слід в дозуваннях не вище 0,8 грам на добу або по 1 таблетці до 4 разів на день.

Капсули

Рибоксин в таблетках і капсулах відрізняється лише за складом оболонки. Капсули повільніше абсорбуються у шлунково-кишковому тракті, але легше проковтують, в іншому ніяких розбіжностей з таблетками немає. Пити капсули необхідно, відповідно до загальної інструкції по застосуванню, якщо лікар не вказав інший дозування. Форма Комплект не використовується в якості екстреної допомоги для нормалізації роботи серцево-судинної системи або інших органів.

В ампулах

Залежно від індивідуальних показників пацієнта, ампули з розчином вводять повільним крапельним способом або струйно з допомогою швидких ін’єкцій. Якщо були обрані уколи, то на початкових етапах лікування призначають мінімальну дозу – 200 мл розчину 1 раз на добу внутрішньовенно. При гарній переносимості препарату, об’єм уколів може бути збільшений. При гострих порушеннях ритму вводиться до 400 мл інозину.

Тривалість курсу ін’єкційного лікування, згідно інструкції, повинна знаходитися в межах 10-15 днів. Якщо необхідно ввести Рибоксин внутрішньовенно з використанням крапельниці, тоді перед її установкою препарат розбавляють п’ятивідсотковим розчином глюкози або натрію хлориду з концентрацією 0,9%. Загальний об’єм рідини повинен бути в межах 250 мл Швидкість краплинного введення – 40-60 крапель за 60 секунд.

Можна колоти Рибоксин внутрішньом’язово

Інструкція із застосування Рибоксину не має даних про те, яка фармакологічна дія він надає при внутрішньом’язовому введенні. В анотації зазначено, що методом введення розчину інозину може бути тільки крапельний або струменевий спосіб. Якщо з якихось показанням вводити препарат таким способом не можна, слід віддати перевагу таблеткам або капсулам.

Особливі вказівки

Протягом усього курсу лікування необхідно контролювати рівень сечової кислоти в сироватці крові та сечі. В інструкції є особливі вказівки для хворих на цукровий діабет: 1 таблетка препарату дорівнює 0,006 ХЕ (хлібної одиниці). Препарат не викликає сонливості, не гальмує швидкість реакції, тому під час терапії припустимо керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної концентрації уваги.

Застосування в бодібілдингу

Рибоксин використовується не тільки для лікування, але і для профілактики серцевих захворювань у спортсменів. Відгуки бодібілдерів свідчать, що препарат покращує обмінні процеси в м’язовій тканині, підвищує витривалість, сприяє зміцненню імунітету. Добавка допомагає зберегти здоров’я серця при посилених фізичних навантаженнях і спрощує шлях до нарощування м’язової маси.

Для зручності інозин часто включають до складу спортивного харчування. Якщо препарат використовується у таблетках, то приймають по 0,2 грама інозину перед сніданком, обідом і вечерею. При нормальній реакції організму на добавку, дозу поступово збільшують до 3 таблеток за прийом. Курс профілактичного лікування становить 3 місяці, після чого необхідно зробити перерву на 30-50 днів.

Ветеринарна практика

Даний лікарський засіб чинить неспецифічну фармакологічна дія, за рахунок чого може бути використано і для лікування тварин. У ветеринарній практиці Рибоксин використовують для лікування серцевої недостатності, ендокардиту, вад серця у собак. Ліки покращує метаболічні процеси, запобігає розвиток миокардоза у тварин похилого віку.

Для лікування тварин використовують ін’єкції. Уколи роблять не внутрішньовенно, як написано в інструкції по застосуванню для людей, а внутрішньом’язово. Дозування розраховується, виходячи з маси тіла тварини: 0,1-0,2 грама інозину на 10 кг ваги. Уколи роблять три рази в день. Курс консервативного лікування для тварин не повинен перевищувати 1 місяця. При відсутності належного терапевтичного ефекту лікування повторюють через 3-4 тижні.

При вагітності

Офіційна інструкція не містить даних про можливості застосування Рибоксину під час вагітності. Однак акушери-гінекологи можуть порекомендувати дані ліки при необхідності коригування активності міокарда, для поліпшення кровообігу і посилення трофічних процесів. Відгуки вагітних жінок свідчать про добру переносимість препарату. Він допомагає уникнути синдрому кисневого голодування, знижує негативні наслідки від гіпоксії тканин.

Рибоксин дітям

Відповідно до інструкції, використовувати ліки дозволено дітям старше 12 річного віку. У зв’язку з тим, що необхідні наукові дослідження на дітях не проводилися, застосовують ліки з обережністю і тільки тоді, коли ризики розвитку серцевих захворювань перевищують можливі ускладнення або появу побічних реакцій. Тривалість курсу лікування дітей не повинна перевищувати 2 тижнів.

Лікарська взаємодія

Препарат добре поєднується з розчином глюкози, хлориду натрію, Фуросемідом, Нітрогліцерином, Ніфедипіном і Спіронолактоном. При одночасному застосуванні Рибоксину з гепарином підвищується ефективність і збільшується тривалість дії останнього. Згідно інструкції по застосуванню, вважаються небажаними поєднання даного препарату з наступними медикаментами:

  • імунодепресантами – знижують ефективність інозину;
  • алколоїди – приводять до утворення нерозчинних сполук;
  • Піридоксином – відбувається дезактивація обох сполук;
  • з іншими лікарськими засобами, крім описаних вище розчинників – змішування може призвести до небажаним хімічним реакціям.

Побічні дії і передозування

Компоненти препарату, як правило, дуже добре переносяться пацієнтами і лише іноді можливі прояви таких негативних ефектів Рибоксину:

  • зниження артеріального тиску;
  • прискорене серцебиття;
  • гіперемія (свербіж, почервоніння шкіри, алергія);
  • збільшення солей сечовини;
  • загальна слабкість;
  • кропив’яна лихоманка;
  • загострення подагри.

Протипоказання

Як і будь-які інші медикаменти, Рибоксин категорично протипоказаний при наявності спадкової або набутої згодом непереносимості компонентів зі складу, алергії на діючу речовину. Згідно інструкції, застосування Рибоксину небажано при:

  • подагричному артриті;
  • функціональної недостатності печінки/нирок;
  • діагностованою гіперурикемії (підвищеної концентрації сечової кислоти).

Умови продажу та зберігання

Даний лікарський засіб відноситься до класу Б, тому відпускається з аптек строго за рецептом від лікаря. Зберігати ліки необхідно при температурі не вище 25°С у місці, захищеному від попадання прямих сонячних променів і вологи. Термін придатності – 4 роки.

Рибоксин – аналоги нового покоління

При відсутності в аптеці або з інших причин ліки може бути замінено аналогами. Перед використанням схожих за принципом дії препаратів слід заново вивчити інструкцію по застосуванню в кожному конкретному випадку. Аналогами Рибоксину вважаються:

  • Інозіє-Ф;
  • Рибонозин;
  • Інозин;
  • Інозин-Еском;
  • Мілдронат;
  • Метилурацил;
  • Цитофлавин;
  • Кораргин;
  • Триметазидин.

Відео

Відгуки

Наталя, 39 років

Кардіолог призначив мені Рибоксин при гіпертонії. Перший час мені робили уколи, вводячи по 5 мл інозину за раз. Пройшовши курс ін’єкцій, я стала приймати тільки таблетки тричі на добу за 1 шт. Препарат ефективно знижує тиск, ніяких побічних або алергічних реакцій не викликає, якщо чітко слідувати інструкції.

Аліна, 32 роки

Я брала Рибоксин за рекомендацією гінеколога, перебуваючи на другому триместрі вагітності. Препарат був необхідний для нормалізації артеріального тиску. Уколи мені не робили, відразу прописали таблетки. Через тиждень лікування стан покращився: пройшла сонливість, втома, запаморочення, навіть колір обличчя став нормальним.

Георгій, 54 роки

Рибоксин мені прописав терапевт для усунення ускладнень після перенесеної ангіни. Я приймав ліки тільки в таблетках, щоранку натщесерце. Починав, як рекомендується в інструкції, з мінімальної дози, поступово нарощуючи кількість таблеток. Курс лікування затягнувся на місяць. За цей час мій організм повністю відновився.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо