Роцефін в уколах — як приймати і добова доза, механізм дії, протипоказання та відгуки

Складні бактеріальні захворювання, викликані патогенними мікроорганізмами, не проходять самостійно. Для їх лікування потрібно застосовувати особливі антибактеріальні препарати, які подавлять ріст і життєдіяльність патогенних бактерій. Одним з таких медикаментів є Роцефін, який відноситься до групи антибіотиків для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення.

Інструкція по застосуванню Роцефіна

Антибактеріальний препарат Rocephin проводиться швейцарською фармацевтичною компанією F. Hoffmann-La Roche і входить до групи цефалоспоринів. Його активною речовиною складу є складна речовина цефтріаксон, пригнічує процеси життєдіяльності шкідливих мікроорганізмів. За рахунок цього усувається згубний вплив бактерій на клітини організму.

Склад і форма випуску

Препарат випускається у форматі порошку для приготування розчину, який йде в комплекті з розчинником. Речовина світло-жовтого кольору. Склад і різновиди препарату:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Цефтриаксон є активно діючим компонентом складу з групи цефалоспоринів третього покоління. Він відрізняється тривалим бактерицидною дією, зумовленою порушенням біосинтезу клітинних мембран, високою стійкістю до бета-лактамаз, ферментам фосфатазам. У медикаменту заявлений широкий спектр дії на грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми:

• Neisseria meningitidis, gonorrhoeae;
• Haemophilus ducreyi, influenzae, parainfluenzae;
• Klebsiella oxytoca, pneumonia;
• Acinetobacter anitratus;
• Alcaligenes faecalis, odorans;
• Borrelia burgdorferi;
• Proteus vulgaris, mirabilis, penneri;
• Acinetobacter lwoffi;
• Escherichia coli;
• Citrobacter diversus, freundii;
• Morganella morganii;
• Aeromonas hydrophila;
• Hafnia alvei;
• Peptostreptococcus, agalactiae, aureus, pyogenes, viridans, pneumonia, стафілокок;
• Capnocytophagamoraxella difficile;
• Enterobacter, Enterococcus, Fusobacterium;
• Gaffkia anaerobica.

Після внутрішньом’язового введення препарату найбільшої концентрації досягає через три години зі 100%-ної біодоступністю. Цефтріаксон проникає в тканини легенів, мигдаликів, слизові оболонки, плевральну, спинномозкову та синовіальну рідини. Речовина оборотно зв’язується з альбуміном, проходить через плаценту, виділяється з грудним молоком. Компонент не трансформується системним чином, виводиться з сечею і жовчю за 16 годин.

Показання до застосування

Препарат призначається до та після хірургічних втручань для попередження розвитку інфекції. Іншими показаннями до застосування ліків є:

• сепсис, менінгіт, бореліоз Лайма;
• інфекції органів травлення, черевної порожнини, дихальної системи;
• інфікування шкіри, суглобів, кісток, м’яких тканин, рани;
• інфекційні захворювання сечовивідних шляхів, нирок, статевих органів, гонорея;
• інфекції ЛОР-органів, пневмонія;
• перитоніт.

Спосіб застосування і дозування

Препарат призначається особам старше 12 років по 1-2 г раз на день. Важкі випадки або помірно резистентні інфекції вимагають підвищення добової дози до 4 р. Новонародженим призначається по 20-50 мг на кг ваги на добу. Доношені діти у віці до 12 років повинні отримувати 20-80 мг/кг маси тіла один раз в день. Якщо маса тіла дитини більше 50 кг, то дозування призначається як для дорослого.

Приготовлений інфузійний розчин протягом шести годин зберігає фізико-хімічні властивості та стабільність за умови скрупульозного дотримання температури зберігання – до 15 градусів. Якщо вона знижується до 2-8 градусів, то термін зберігання виростає до доби. Лікарі не рекомендують зберігати розлучені рідини, а відразу використовувати їх. Дозу понад 50 мг/кг вводиться не менше 30 хвилин крапельно внутрішньовенно. Зразкові дозування:

Перед внутрішньом’язової ін’єкції 250-1000 мг порошку розлучається 2-3,5 мл 1% розчину Лідокаїну, вводять в сідничний м’яз. Для внутрішньовенного введення 250-1000 мг порошку розводять у 10 мл води для ін’єкцій, вводять 3-4 хвилини. Внутрішньовенна інфузія триває від півгодини – для її приготування 2 г порошку розводять у 40 мл розчину без вмісту кальцію, наприклад:

• 5% глюкози (декстрози);
• 0,45 натрію хлориду і 2,5 глюкози;
• 0,9% натрію хлориду;
• 5% фруктози;
• 10% глюкози;
• вода.

Особливі вказівки

Особам з гіперчутливістю до пеніциліну потрібно використовувати препарат з обережністю і пам’ятати про можливість розвитку перехресної алергії типу. Особливі вказівки використання ліки:

1. Під час терапії сепсису або менінгіту не виключена поява суперінфекції.
2. При ураженні нирок та печінки добова доза зменшується до 2 р.
3. Тривале лікування цефалоспоринами супроводжується постійним контролем показників крові та стану імунітету.
4. У хворих, які проходять процедуру гемодіалізу, знижується швидкість виведення препарату.

При вагітності

Якщо у хворого є строгі показання до застосування Роцефіна, його можна з обережністю використовувати при вагітності та лактації. В інших випадках це небезпечно для розвитку плоду і немовляти (активна речовина проникає у плаценту і в грудне молоко). За даними експериментів, діючий компонент не має ембріотоксичну, тератогенну, фетотоксическим діями. Медикамент не впливає на процес пологів, розвиток потомства під час пологів і після них, не знижує плодючість.

Роцефін дітям

Для дітей старше 12 років призначається 1-2 г препарату кожен день, у важких ситуаціях добова доза збільшується до 4 р. грудним дітям та підліткам до 12 років призначається 20-80 мг/кг ваги на добу, якщо маса тіла понад 50 кг – призначаються дорослі дози. Новонародженим показано введення 20-50 мг препарату на кг ваги без поділу їх на недоношених і доношених. Медикамент з обережністю використовується у новонароджених, які страждають гіпербілірубінемією.

Лікарська взаємодія

Між Роцефіном та іншими лікарськими засобами може відбуватися взаємодія. Це призводить до різних ефектів:

1. Бактеріостатичні антибіотики знижують ефект препарату.
2. Виявлений антагонізм цефтріаксону і хлорамфеніколу.
3. Заборонено змішувати порошок з розчинами, що містять кальцій.
4. Цефтріаксон несумісний з флюконазолом, амсакрином, аміноглікозидами, ванкоміцином.
5. Аминоликозиды є синергістами з активною речовиною препарату відносно грамнегативних бактерій.
6. Високі дози петлевих діуретиків (Фуросеміду) у поєднанні з препаратом не впливають на порушення функцій нирок і кліренс креатиніну, немає вказівок про підвищення нефротоксичності аміноглікозидів.
7. На виведення цефтріаксону не впливає Пробенецид.

Роцефін і алкоголь

За даними селективних лабораторних досліджень, одночасне вживання препарату та алкоголю (напоїв або ліків, що містять його) не призводить до появи ефектів, схожих на дію дисульфіраму-тетураму. Це означає, що теоретично можна поєднувати прийом медикаменту і етанолу, але лікарі не рекомендують. Комбінація загрожує підвищенням навантаження на печінку і розвитком негативних симптомів.

Побічні дії

Якщо прийняти збільшену дозу Роцефіна, розвинуться посилені побічні ефекти. Ознаки передозування усуваються симптоматичною терапією без застосування спеціального антидоту. Негативні прояви роботи медикаменту:

• тромбоцитоз, порушення згортання крові, тромбоцитопенія, носова кровотеча;
• агранулоцитоз, гранулоцитопенія, еозинофілія, анемія, лейкопенія;
• алергічні реакції, анафілактоїдні або анафілактичні явища;
• псевдомембранозний коліт, діарея, жовтяниця, нудота, стоматит, панкреатит, блювання, порушення смаку, глосит;
• головний біль, судоми, запаморочення;
• утворення каменів у нирках, олігурія, гематурія;
• свербіж шкіри, висип, кропив’янка, дерматит, набряки, синдром Лайєлла або Стівенса-Джонсона;
• бронхоспазм, алергічний пневмоніт;
• вагініт, припливи;
• озноб, посилене потовиділення;
• мікоз статевих органів, порушення роботи статевих залоз;
• прискорене серцебиття, дихання;
• розлад смаку;
• флебіт.

Протипоказання

Роцефін з обережністю призначають при підвищеній чутливості до пеніцилінів, гіпербілірубінемії у новонароджених, під час лактації і вагітності – при наявності суворих показань. Протипоказаннями до застосування препарату є:

• підвищена чутливість, індивідуальна непереносимість, алергія на компоненти складу або препарати цефалоспоринового ряду;
• вагітність без наявності суворих показань;
• вірусні, грибкові інфекції.

Умови продажу та зберігання

Антибіотик відпускається за рецептом, зберігається при температурі до 30 градусів протягом трьох років з моменту виготовлення. Приготовлений розчин зберігається 6 годин в кімнатних умовах або добу – в холодильнику.

Аналоги

Замінити Роцефін можна препаратами з однойменної групи цефалоспоринів. Вони містять схожі активні речовини і володіють тим же дією:

• Лендацин – словенська препарат з антимікробною дією;
• Лораксон – уколи для парентерального введення, виробляються Іраном;
• Медаксон – бактерицидний засіб родом з Кіпру;
• Терцеф – протимікробний ліки з тим же складом;
• Тороцеф – антибіотик для внутрішньом’язового і внутрішньовенного введення;
• Цефатрин – цефалоспорин третього покоління;
• Цефограм – індійський дженерик оригіналу;
• Цефтриабол – антибіотик з групи цефалоспоринів;
• Цефсон – напівсинтетичний препарат;
• Офрамакс – протимікробний медикамент.

Роцефін або Цефтріаксон – що краще

Обидва препарати містять діючу речовину цефтріаксон, яка має бактерицидну дію відносно багатьох груп патогенних мікроорганізмів. Різниця полягає в тому, що даний медикамент є оригіналом, а Цефтріаксон – дешевим дженериком, тому різниця полягає в якості сировини і ціною. У копії більш виражені побічні ефекти і більше протипоказань.

Відгуки

Антон, 45 років

Я потрапив до лікарні з пневмонією, яка ускладнилася приєднанням бактеріальної інфекції. Для лікування лікарем був обраний антибіотик Роцефін. Мені кололи його внутрішньом’язово у сідницю, розбавляючи лідокаїном. Терапія тривала приблизно тиждень, після моє самопочуття помітно покращився. Препарат виявився хорошим!

Євгенія, 31 рік

Дитині поставили діагноз бактеріальний менінгіт і терміново відправили в лікарню для лікування. Там йому ставили крапельниці на основі препарату Роцефін – сучасний антибіотик з мінімальними побічними ефектами. Дитина добре переніс лікування, його трохи нудило, але головне, що бактеріальну інфекцію вдалося перемогти.

Катерина, 36 років

Батька відвезли в лікарню з підозрою на перитоніт. Йому зробили операцію, але щоб не дати розвинутися патогенної мікрофлори, стали вводити внутрішньовенні ін’єкції за допомогою медикаменту Роцефін. Я з’ясувала, що це антибіотик, який практично універсальний і підходить всім. Папу врятували, він швидко відновився.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.