Розрив меніска колінного суглоба — перші ознаки, симптоматика, проведення операції та ЛФК
Зміст
При невдалому стрибку, ударі, тривалому сидінні, різкому повороті можна травмуватися. Розрив меніска колінного суглоба є частим видом ушкоджень при високих фізичних навантаженнях. Виконуючи роль амортизаторів, ці хрящові пластини згладжують тертя кісток ніг. Якщо вчасно не діагностувати пошкодження, колінний суглоб буде турбувати постійно, можливі ускладнення у вигляді його руйнування. Без лікаря визначити тип травми неможливо.
Що таке розрив меніска
З цією проблемою стикаються спортсмени і люди, ведучі активний спосіб життя. Меніск колінного суглоба є амортизатором, що складається з хрящової тканини. Під час руху він стискається. В коліні розташовано дві хрящові прошарки – зовнішня (латеральна) і внутрішня (медіальна). Якщо відбувається пошкодження другий, зрощення відбувається складніше. Без діагностики відрізнити розрив від удару складно. Пошкодження бувають травматичними (при різкому русі) і дегенеративними (від віку). Відірвалася частина хрящової тканини заважає ходьбі, викликаючи болю.
Причини
Надрив меніска відбувається при необережному повороті на одній нозі, тривалому сидінні навпочіпки. Навантаження в цьому випадку стає високою, хрящова прошарок не справляється з нею. Порваний меніск не здатний виконувати свої функції. У групі ризику знаходяться люди з ожирінням, які виконують важку фізичну роботу, спортсмени в контактних іграх (наприклад, футболісти, лижники, бігуни, стрибуни, ковзанярі). Ще в неї входять ті, хто страждає від хронічних захворювань, пов’язаних із порушенням кровообігу, обміну речовин. Причини пошкодження:
- сильні навантаження на коліна;
- невдалий стрибок, присідання, нескоординовані рухи;
- удар по нозі, падіння на ребро колінної чашечки;
- природні процеси старіння;
- повторні травми, застарілі удари – викликають менископатию (хронічну форму);
- подагри, мікротравми, інтоксикація організму, ревматизм призводять до дегенеративних змін хряща.
Симптоми
Пошкодження меніска легко сплутати з іншими захворюваннями колінного суглоба. Руху сковуються, виникає гострий біль. Іноді спостерігається уявне одужання з періодичними рецидивами. Пошкоджене коліно сильно опухає. Якщо не порвати, а трохи пошкодити прошарок в суглобі, відчувається клацання. Травма може привести до здавлення хрящової пластини, відділення її від капсули, наявності поперечного чи поздовжнього пошкодження. Для підтвердження діагнозу необхідно пройти УЗД, рентгенографію, МРТ, КТ. Симптоми розриву меніска наступні:
- блокада суглоба з обмеженням руху;
- відчуття стороннього предмета під колінної чашечкою;
- відчувається перекат головок кісток;
- спочатку різкий біль, яка може стати згодом звичної;
- набряклість із-за розвитку запалення;
- наростаюча біль при порушенні кровообігу;
- підняття температури пошкодженого суглоба;
- біль при спуску/підйомі зі сходів.
Наслідки
Правильне лікування розриву меніска колінного суглоба без операції не несе ніяких негативних побічних явищ. Рекомендується обмежувати фізичні навантаження, щоб травма не повторилася. На відновлення працездатності потрібно 2-3 місяці. Для прискорення цього процесу в індивідуальному порядку призначається лікувальна фізкультура (ЛФК), фізіотерапія і масаж. Хрящова тканина після травм швидше зношується, розвивається остеопороз, артроз.
Розрив медіального меніска
Ця травма більш поширена через малорухливості. Розрив медіального меніска колінного суглоба означає пошкодження внутрішньої хрящової пластини, що нагадує за формою букву «З». Малорухливість і порушення кровопостачання призводить до того, що така травма рідко усувається. Внутрішню хрящову пластину не вдається вилікувати медикаментозно, доводиться застосовувати оперативне втручання. За формою травми бувають: клаптевими косими, горизонтальними, поздовжньо вертикальними, радіально-поперечними.
Розрив латерального меніска
Зовнішня хрящова прошарок більш мобільна, пошкодити її важче, ніж медіальну, адже вона нещільно зафіксована капсулі суглоба. Протидія нефізиологічним навантажень вище. Лікувати ушкодження потрібно комплексно. Якщо розрив внутрішнього меніска колінного суглоба може виникнути сам по собі, то латеральний з’являється при наявності інших проблем, наприклад, травмі хрестоподібної зв’язки.
Лікування розриву меніска
Тип терапії визначається ступенем пошкодження. Розрізняють консервативне лікування (безопераційне) і хірургічне. Другий варіант необхідний при відсутності можливості нейтралізувати блокаду колінного суглоба, при хронічній формі. Результат лікування залежить від багатьох факторів: віку пацієнта, наявності менископатии, дегенеративних процесів, зони травми. Важливо надання правильної першої медичної допомоги:
- знерухомлення колінного суглоба – фіксація ноги до твердої поверхні;
- для зняття набряку прикладається наколінник з холодом – це допоможе звузити судини і не дасть накопичуватися рідини;
- якщо порваний меніск, біль стане нестерпним перший час, краще дати препарати, що зменшують ці відчуття (Диклофенак, Промедол, Індометацин).
Без операції
Блокада колінного суглоба усувається пункцією і видаленням скупчилася крові або випоту (рідини). Лікар, до якого ви звернулися з наявністю ушкоджень, здійснює маніпуляції зі стопою і гомілкою. Якщо блокада не усувається, на ногу накладається задня лонгета, щоб забезпечити нерухомість. Консервативна терапія розриву меніска складається з лікувальної фізкультури, масажу, прийому хондропротекторів (відновлюють структуру хрящових тканин). Доповнюється курсом УВЧ, який знімає запалення, знеболює, прискорює регенерацію клітин.
Хірургічне
Оперативне втручання актуально, якщо спостерігається повторна блокада колінного суглоба, гемартроз, розчавлювання хрящової тканини, при пошкодженні меніска переднього і заднього рогу, без зміщення або із зміщенням. Лікар-травматолог після діагностики і вивчення ступеня пошкодження визначає масштаб операції. Вона проводиться людям до 45 років, у яких не спостерігаються дегенеративні процеси в хрящах. Основні підходи у хірургічному лікуванні:
- менискэктомия – видалення (часткове або повне) – болюча операція, призводить до артриту;
- відновлення хрящової пластини – більш щадний варіант для збереження біомеханіки колінного суглоба, виконується шляхом:
- скріплення всередині суглоба за допомогою фіксаторів стріловидної форми (не потрібні надрізи);
- трансплантації при повному размозжении хрящової прошарку;
- артроскопії – через надріз вводиться камера (артроскоп), розрив зашивають нитками, які не розсмоктуються.