Сечогінні таблетки — класифікація, перелік препаратів та механізм дії

Від підвищеного тиску, набряки, застою сечі страждає безліч людей. Одним воліють боротися з цими явищами народними засобами, інші повністю віддають себе в руки традиційної медицини. Виправити подібні порушення в роботі організму лікарі пропонують різними ліками, у тому числі надають допомогу сечогінними препаратами. Яка їх класифікація? Як правильно використовувати препарати? Для кого підходять діуретики?

Сечогінні засоби у таблетках

Багато хто дотепер не знають, навіщо призначаються сечогінні препарати і часто відмовляються їх пити, навіть після прямою рекомендацією лікаря, посилаючись на нормальний стілець і часті позиви в туалет. Діуретики можуть виписуватися не тільки людям із проблемами сечовипускання, але і при травмах голови, сильної набряклості м’яких тканин, для нормалізації кислотно-лужного балансу і це далеко не весь список показань.

Якщо відкрити інструкцію до будь-якого з сечогінних препаратів, можна побачити, що таблетки рекомендується приймати при наявності таких ускладнень зі здоров’ям:

• підвищеного артеріального тиску, яке не ускладнюватися нирковою недостатністю;
• порушень кровообігу з подальшим утворенням набряків;
• артеріальної гіпертензії з порушенням клубочкової фільтрації;
• глаукомі;
• набряку легень або мозку;
• цирозу печінки з портальною гіпертензією;
• вторинному гіперальдостеронізмі;
• діабеті нецукрового типу.

При набряках

Сечогінні таблетки при набряках призначаються лише тоді, коли область ураження м’яких тканин велика, наростає з часом або довгостроково не проходить після прийому менш агресивних засобів. Діуретики – серйозні медичні препарати, які впливають на весь функціонал організму, тому можуть призначатися лише лікарем. Приймати їх можна в строго означеної дозуванні, тривалими курсами – по 2 або 3 тижні з інтервалами.

Залежно від зони ураження і ступеня набряклості м’яких або серозних тканин, всі призначаються препарати можна умовно розділити на кілька груп:

• кошти зі слабкою ступенем вираженості: Спіронолактон, Триамтерен,Мидамор;
• препарати середньої сили впливу на організм: Хлорталідон, Метозалон, Гіпотіазид, Верошпірон;
• сильнодіючі сечогінні: Фуросемід, Ксипамид, Торасемид.

При тиску

При надмірному артеріальному тиску на мозок, серце і очі призначаються сечогінні, які поділяються на дві основні групи:

• Таблетки, що використовуються при гіпертонічному кризі. Їх мета швидко знизити артеріальний тиск. Це ліки під торговими назвами: Фуросемід, Ксипамид, Етакринова кислота, Торасемид, Метозалон.
• Сечогінні засоби, які допомагають підтримувати тиск в нормі: Метозалон, Індапамід, Гіпотіазид, Клопамид.

Сечогінні препарати, спрямовані на різке зниження артеріального тиску – це, по суті, засоби першої допомоги. Вони ніколи не призначаються просто так і використовуються тільки в екстрених випадках. При необхідності тривалої терапії і контролю ремісії доцільніше вибрати засоби з більш м’яким впливом на організм. Всі таблетки сечогінної дії не повинні прийматися більше 3-4 днів.

При серцевій недостатності

При наявності такої патології у пацієнта нерідко виникає застій рідини в м’яких і серозних тканинах. Хворий починає скаржитися на сильну задишку, болі в печінці, гортанні хрипи після найменших фізичних навантажень. Щоб прибрати симптоматику і попередити важкі наслідки у вигляді відтоку легких або кардіологічного шоку лікар призначає сечогінну терапію. При цьому вибір діуретиків ґрунтується на поставленому діагнозі:

• Для пацієнтів з легким і середнім ступенем серцевої недостатності призначаються тіазидні препарати: Гіпотіазид, Гідрохлоротіазид.
• При хронічній недостатності хворого переводять на більш сильні таблетки – петльові сечогінні. До них відносяться Фуросемід, Тригрим, Диувер, Лазикс.
• У деяких особливо небезпечних випадках додатково прописують прийом Спіронолактону. Застосування цього сечогінного ліки виправдано при розвитку гіпокаліємії.

Для схуднення

З невідомих причин багато жінок вважають, що сечогінні засоби ефективно допомагають скинути зайві кілограми і спалити підшкірний жир. Однак на практиці це твердження є глибокою помилкою. Так, сечогінний для схуднення матиме ефект, але лише тимчасовий. З організму піде вся рідина, судини очистяться від холестеринових бляшок, але схуднути не вийде, а кілограми повернуться після випитої пляшки води.

Сечогінні препарати призначаються повним людям тільки в якості ефективного засобу для профілактики атеросклерозу, запобігання розвитку інсульту або серцевої недостатності. У всіх інших випадках ці ліки порушать рівень і співвідношення до плазмі крові електролітів, вимиють іони калію, викличуть слабкість, запаморочення, гіпертонію і можуть стати серйозною загрозою для життя.

Класифікація сечогінних засобів

Виходячи з того, на яку частину нирок впливають сечогінні засоби, який склад і концентрація активних речовин в таблетках, як препарат впливає на організм – всі діуретики підрозділяють на кілька груп: салуретики, калійзберігаючі таблетки і осмотичні засоби. Потрібно завжди пам’ятати, що прийом таких лікарських препаратів повинен проходити тільки під контролем лікаря, за наявності обґрунтованих показань.

Салуретики

Механізм дії таблеток-салуретиків ґрунтується на швидкому виведенні з організму іонів калію і натрію. Завдяки цьому ефекту м’які тканини залишає максимально можливий обсяг рідини, нормалізується кислотно-лужний баланс тканин. Серйозним недоліком таким сечогінних є той факт, що разом з рідину з організму вимивається велика кількість солі.

Як правило, салуретики використовуються для лікування проблем із зором, хронічній недостатності кровообігу, гіпертонічному кризі, цирозі печінки. Тривалість прийому у кожних таблеток різна: від кількох годин до кількох днів. Умовно всі сауретики можна розділити на наступні групи:

• Тіазидні діуретики – препарати Гіпотіазид та Оксодолін. Вони мають мінімум побічних ефектів, добре переносяться хворими і не викликають звикання. Головним недоліком тіазидних сечогінних є можливість появи гіпокаліємії, тому їх використовують не більше 7 днів.
• Петлевидные діуретики – потужні сечогінні засоби швидкого впливу. Вони відносяться до медикаментів першої допомоги і застосовуються тільки при гіпертонічному кризі. При правильному використанні петлевидных сечогінних негативних реакцій не буває.
• Інгібітори карбоангідрази – самі щадні сечогінні препарати. Таблетки діють поступово, але мають властивість накопичуватися в організмі і викликати звикання.

Калійзберігаючі діуретики

Сечогінні препарати, які сприяють збереженню калію в організмі, вважаються найбільш щадними. Однак чекати миттєвого результату після прийому такої таблетки не варто. Ці сечогінні засоби мають накопичується ефектом і починають діяти лише після проходження курсу лікування. Призначаються калійзберігаючі діуретики при набряках, як допоміжний засіб під час лікування гіпертонії.

Характерними представниками калійзберігаючих сечогінних ліків є:

• Спіронолактон і його аналоги – проявляється після прийому таблеток протягом 3-5 днів, зберігає ефективність близько тижня. Призначається ліки при невыраженных набряках, в поєднанні з іншими таблетками гіпотензивної дії і сечогінними засобами. З-за того, що у складі Спіронолактону є стероїди при тривалому використанні у жінок можуть з’явитися волосся на обличчі, спині, грудях, з’явитися ризик гормонального дисбалансу.
• Дайтек, Триамтерен – легкий препарат по механізму дії схожий на Спіронолактон, але відрізняється більш швидким сечогінним ефектом. Після прийому таблетки дія препарату починається через 3-4 години і триває до півдоби. Препарат не рекомендується літнім людям через можливість розвитку порушень нирок, появи гіперкаліємії.
• Мидамор або Амілорид – саме слабкий сечогінний засіб. Ці таблетки сприяють виведенню хлору, але зберігають калій і кальцій. Часто сечогінний використовується як доповнення до інших засобів місцевої терапії.

Осмотичні

Діуретики цієї групи знижують тиск у плазмі, виводять воду з тканин, підвищують циркуляцію крові. Недолік таких таблеток полягає в тому, що при поганій реабсорбції нирок збільшується концентрації активних речовин у сечі, при цьому збільшуються втрати натрію і калію. Таблетки призначають як сечогінний при набряках мозку, гортані, глаукомі, сепсисі, остеомієліті, опіках. До осмотичним діуретиків відносяться:

• Маніт з сульфацилом;
• Сечовина;
• Теобромін;
• Еуфілін;
• Теофілін.

Сечогінні препарати рослинного походження в таблетках

Засоби рослинного походження вважаються найбільш безпечними, тому можуть призначатися в період виношування дитини, годування груддю, дітям і людям похилого віку. З протипоказань варто виділити лише незначні алергічні реакції та індивідуальну непереносимість складу окремих трав. Використовують рослинні сечогінні засоби при набряках під час вагітності, ниркової недостатності, запальних захворюваннях сечовивідної системи. Це таблетки:

• Фларонин;
• Канефрон Н;
• Цистон;
• Нефролепин.

Протипоказання

Таблетки від набряків, як і інші лікарські засоби не можуть бути абсолютно нешкідливими для всіх. Однак їх список протипоказань не такий великий, до них відносяться:

• печінкова-ниркова недостатність;
• ранні терміни вагітності;
• дитині віком до 3 років;
• виражена анемія;
• гіповолемія;
• гіперкаліємія;
• атріовентрикулярна блокада;
• недолік калію.

Відео: діуретики при схудненні

Відгуки

Микола, 45 років

Саме просте, легке і одночасно дешеве ефективний засіб – Фуросемід. Цей діуретичний препарат перевірений роками, користується популярністю і не тільки в моїй родині. Від сечогінних пігулок у мене не буває побічних ефектів, аритмії, діареї, запаморочення та іншого. Випив одну капсули і вже через півгодини відчув результат.

Тетяна, 34 роки

Я страждають від гіпертонії вже дуже давно, чого тільки не перепробувала, щоб різко знизити тиск. Нещодавно лікар призначив мені сечогінні Індапамід. Коштують недорого, тому я тут же купила і почала лікування Ефект пішов не відразу, через 1-2 дні, але навіть після відмови від таблеток тиск не піднялося. Зараз п’ю сечогінні курсами.

Єлизавета, 37 років

Намагаюся не вживати занадто часто сечогінні, тому що вони виводять з організму не тільки воду, холестерин і шлаки, але і корисні речовини, вітаміни. Проте нещодавно довелося зіткнутися з цими пігулками з-за сильних набряків ніг. Пила Диувер і залишилася розчарована – набряки пройшли, але ціною сильний головний біль і слабкість у всьому тілі.