Схема лікування гастродуоденіту у дорослих — огляд препаратів з інструкцією та дозуванням

Запалення слизових оболонок шлунка і дванадцятипалої кишки, що приводить до порушення їх моторної і секреторної функцій, називається гастродуоденітом. Схема терапії підбирається в залежності від стадії розвитку хвороби (гострої або хронічної), причин виникнення, типу запального процесу і ступеня кислотності шлункового середовища.

Принципи вибору терапевтичної лінії

Лікування при гастродуоденіті проводиться комплексним методом, що включає медикаментозну терапію, дієтичний режим харчування, постільний режим на стадії загострення, фізіотерапевтичні процедури – у період ремісії.

Підбір лікарських препаратів, що складають основу терапії, лікар здійснює відповідно до симптоматики і причин, що спровокували запалення. Паралельно з етіологічним та симптоматичним лікуванням при необхідності проводять нормалізацію функцій шлунка і кишечника.

Схеми лікування захворювання

Приймати ліки при гастродуоденіті необхідно в обов’язковому порядку, тому що дотримання дієти недостатньо для припинення запального процесу. У більшості випадків дорослим пацієнтам потрібне лікування тривалими курсами (терміни терапії можуть досягати трьох місяців), що включають прийом препаратів декількох фармакологічних груп.

Лінія протимікробної терапії

Якщо в процесі діагностики виявляються бактерії Хелікобактер пілорі, схема включає в себе прийом антибіотиків, здатних знищити збудника інфекції. Ерадикаційної (антибактеріальний) терапія першої лінії передбачає призначення таких препаратів:

• інгібіторів протонного насоса (знижують секрецію соляної кислоти): Омепразол, Рабепрозол та ін;
• антибактеріальних препаратів з групи пеніцилінів (Амоксицилін) або макролідів (Кларитроміцин).

Тривалість курсу складає від 7 до 10 днів. Після завершення прийому робиться повторне обстеження з метою перевірки ефективності. При відсутності позитивних результатів призначаються засоби другої лінії – дицитрат вісмуту (таблетки Де-нол), антибіотики з групи тетрациклінів або Метронідазол. Тривалість терапії для дорослих за такою схемою становить від 10 до 14 днів.

Лікування гастродуоденита з підвищеною кислотністю

При високій кислотності середовища шлунка лікування гастродуоденіту у дорослих за допомогою ліків засновують на прийомі препаратів, що знижують продукцію соляної кислоти (інгібіторів протонного насоса), і антацидів (нейтралізують кислоту). Засоби групи дицитрата вісмуту сприяють утворенню захисту слизових від агресивного впливу шлункового соку, створюючи плівку. Схема призначення включає в себе наступні ліки:

• Маалокс, Альмагель або їх аналоги;
• Де-нол;
• Пирензепин, Гастроцепін та їх аналоги.

Тривалість лікування підбирається в залежності від стану хворого і реакції організму на проведену терапію, може становити від двох-трьох місяців до півроку. При тривалому прийомі ліків необхідно робити узгоджені з лікарем інтервали, тривалістю від двох тижнів.

Із зниженою

При зниженій секреторній функції шлунка (викликає знижену кислотність), лікувальна схема хронічного гастродуоденіту у дорослого пацієнта обов’язково передбачає призначення замісних препаратів (шлункового соку, Бетацида, Ацидин-пепсину) та ферментів (Панкреатин, Мезим, Фестал). Симптоматичне та етіологічне лікування стандартне (антибіотики (при необхідності), спазмолітики (при больовому синдромі), препарати вісмуту в поєднанні з магнієм, натрієм, рутозидом.

Ерозивної форми

При гастродуоденіті ерозивно форми обов’язково призначення цітопротекторов (препарати вісмуту), антацидів, альгинатів, для захисту слизових оболонок від прогресування патологічного процесу. Практикується застосування репаранта, антиоксидантна терапія для активізації процесів регенерації пошкоджених тканин, вітамінотерапія.

Атрофічної

Схема лікування гастродуоденита атрофічного типу включає в себе призначення симптоматичної та етіологічної терапії (антибіотиків, цитопротекторів, антацидів, спазмолітиків). Для відновлення моторної функції кишечника показаний регулярний прийом пробіотиків або прокінетиків.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.