Схема лікування хламідіозу у чоловіків або жінок — список препаратів з описом і протипоказаннями

Інфікування хламідіями небезпечно для жінок, чоловіків, та дітей. Вибір схеми лікування хвороби залежить від форми хламідіозу та ряду супутніх факторів. Правильно підібрана терапія допоможе позбутися проблеми, що загрожує здоров’ю. Цьому сприяє і знання основних схем лікування, альтернативних варіантів терапії.

Схема лікування хламідіозу у чоловіків і жінок

Методи усунення хламідійної інфекції засновані на комплексному застосуванні препаратів різних груп. Вони представлені широким списком і спеціаліст повинен вибрати, які ліки краще підходить пацієнту. Схема терапії хламідіозу у чоловіків і жінок практично однакова. Вона заснована на використанні антибіотиків. Обов’язковою умовою успішного лікування є терапія всіх статевих партнерів носія хламідій.

Підбір лікувальної тактики при хламідіозі залежить від декількох факторів. До них відносять:

• Форма захворювання. Хламідіоз представлений гострої (до 2 місяців) і хронічну (більше 2 місяців) формами. Для кожної з них призначається своя схема терапії.
• Типи хламідіозу. Він ділиться на інфікування верхніх і нижніх відділів урогенітального тракту. Кожен тип вимагає коригування терапевтичної схеми.
• Тривалість лікування. Становить 2-3 тижні, але може бути збільшена при відсутності реакції організму на призначені антибіотики.
• Інкубаційний період. Він становить від 5 до 30 діб, в середньому 21 день. За цей час відбувається до 6 спалахів активного розмноження мікроорганізмів, тому лікувальний курс триває не менше 3 тижнів.
• Індивідуальні особливості організму. Перед початком терапії слід перевірити пацієнта на чутливість до антибіотиків декількох груп. Це підвищить шанси на позитивний результат.
• Супутні патології. Їх необхідно взяти до уваги і лікувати спільно з хламідіозом.

Препарати

Схема лікування хламідій у жінок, чоловіків, дітей і вагітних складається з призначення декількох груп препаратів. До них відносяться:

1. Антибіотики – підходять для всіх категорій пацієнтів при інфекціях як верхніх, так і нижніх відділів урогениталий.
2. Протигрибкові засоби – використовуються для пригнічення умовно-патогенної флори типу грибів роду Кандида.
3. Імуномодулятори – необхідні для збереження імунного захисту та скорочення термінів лікування. Не використовуються в терапії вагітних внаслідок згубного впливу на плід.
4. Гепатопротектори – покликані захистити печінку від патологічного впливу антибіотиків та інших препаратів.
5. Пробіотики – призначаються для відновлення кишкової мікрофлори, порушеною застосуванням антибактеріальних засобів.
6. Антімікотікі – застосовуються в комплексному лікуванні хламідіозу у жінок з метою запобігання молочниці.
7. Вітамінні комплекси – відновлюють і тонізують організм, допомагаючи боротися з хламідіями.

Схема лікування хламідіозу у жінок передбачає застосування місцевої терапії. Вона сприяє кращому проникненню антибіотиків у тканини. Кошти місцевого призначення представлені у формі мазей, клізм, свічок, ванночок і тампонів. Лікування хламідій у чоловіків і жінок може доповнюватися фізіотерапевтичними процедурами:

• ультразвукова терапія;
• іонофорез, електрофорез;
• магнітотерапія.

Антибіотики

Основу лікувальної схеми складають антибактеріальні препарати. Використовуються 3 групи медикаментів:

• Макроліди (Кларитроміцин, Вильпрафен, Азитроміцин, Кларбакт) – для лікування гострої та хронічної форм захворювання.
• Тетрацикліни (Доксициклін, Тетрациклін) – призначаються при хламідіозі неускладненої форми.
• Фторхинолы (Ципринол, Офлоксацин) – застосовуються при неефективності макролідів та тетрациклінів.

Дозування та препарати для лікування хламідійної інфекції підбираються лікарем індивідуально. Основна схема:

Альтернативна схема доповнюється препаратами групи фторхінолонів. Вона виглядає так:

Місцева терапія

Для підвищення ефективності лікування хламідіозу застосовуються препарати місцевого призначення. Жінкам прописують їх у формі свічок, аплікаторів і вагінальних таблеток. Для чоловіків підходять гелі, мазі, креми і ректальні свічки. Варіації наступні:

Препарати для захисту кишкової флори

Під час лікування хламідій необхідно застосовувати препарати для захисту кишкової флори. Вони відновлять кількість корисних бактерій, попередять розвиток дисбактеріозу. Приймати ліки потрібно з першого дня терапії спільно з антибіотиками. Зразкові варіанти прийому:

Пробіотики

Обов’язковим пунктом в схемі придушення хламідійної інфекції є прийом пробіотиків. Вони не тільки нормалізують мікрофлору кишечника, але і виводять шкідливі речовини з організму. Приймати пробіотики треба з першого дня терапії. До ефективних засобів відносяться:

Схеми лікування хронічного хламідіозу у жінок і чоловіків

Гостра форма перебігу хвороби послаблює імунітет, тому терапія хронічного хламідіозу повинна починатися з застосування імуностимуляторів. Існує два варіанти:

1. Поліоксидоній – 10 внутрішньом’язових ін’єкцій по 6 мг. Перші 2 дні проводять за 1 уколу, потім 3 ін’єкції через день. Решта 2 рази в тиждень. Після 4-го уколу необхідно починати прийом антибіотиків за стандартною схемою.
2. Інтерферон альфа-2b – застосування свічок треба розділити на 2 курси з інтервалом в 14 днів, тобто по 5 свічок на курс. Загальна доза речовини не повинна перевищувати 10 млн. МО. Після закінчення терапії необхідно на 1, 7, 14-й дні прийняти одноразово 1г Азитроміцину.

Існує альтернативний варіант усунення хронічної форми. Він складається з наступних препаратів:

Лікування у вагітних та дітей

Хламідіоз під час вагітності може зашкодити не тільки жінці, але і майбутньому малюкові. Позбавлення від інфекції передбачає використання найменш токсичних антибактеріальних препаратів, пробіотиків, засобів для захисту кишкової мікрофлори. Терапія починається після 12 тижня. Щадні варіанти для вагітних:

Для дітей цей діагноз теж являє серйозну небезпеку. Підвищується ризик виникнення сепсису, хламидийного менінгіту, анемії, гіпотрофії, рахіту, синдрому Рейтера, судом внаслідок порушень ЦНС. Тактика така:

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.