Що робити при загостренні остеохондрозу: допомога при болях і профілактика захворювання

При появі перших ознак загострення остеохондрозу необхідно звертатися за лікарською допомогою, навіть у випадках, коли пацієнт давно страждає від цього хронічного захворювання. Тільки фахівець може дати чіткі рекомендації, що робити в кожному конкретному випадку загострення, підібрати медикаментозні препарати, призначити грамотне фізіолікування, дати рекомендації з методів відновлення і профілактики. Самолікування може спровокувати подальше погіршення стану хворого.

Що таке загострення остеохондрозу

Хронічні дегенеративно-дистрофічні процеси в хрящових тканинах міжхребцевих дисків, що локалізуються в одному або кількох відділах хребта, називаються остеохондрозом. По мірі прогресування захворювання, патологія поширюється на міжхребцеві суглоби, кісткову тканину. На стадії ремісії пацієнт може не відчувати жодних дискомфортних відчуттів, але періоди загострення супроводжуються сильними тривалими болями в різних ділянках тіла.

Залежно від ділянки хребетного стовпа, на якому розвиваються патологічні зміни, виділяють шийний, грудний, поперековий і спільний остеохондроз (протікає одночасно в різних відділах). Для кожного типу захворювання характерна індивідуальна симптоматика, існують свої нюанси в тактиці, схемою лікування.

Для всіх різновидів хвороби виділяють три основних форми перебігу в періоди рецидиву:

• Регресуюча – проявляється на початкових стадіях; при такому перебігу кожне наступне загострення протікає менш інтенсивно, ніж попереднє.
• Типово-стійка – при регулярному фізіотерапевтичному лікуванні та контролі за станом дегенеративні процеси сповільнюються, інтенсивність прояву больового синдрому від одного нападу до іншого залишається практично незмінною.
• Прогресуюча – частота загострень наростає, посилюються болі, патологічні зміни на міжхребцевих дисках прогресують.

Тривалість періоду загострення залежить від форми захворювання, місця його локалізації, від стану здоров’я та індивідуальних особливостей організму хворого. При легкій і стійкої стадії тривалість рецидиву становить від 2-3 до 7-10 днів. При важкої прогресуючої формі загострення хвороби триває від однієї до трьох тижнів. Активне лікування продовжують протягом декількох місяців – незалежно від особливостей перебігу і типу остеохондрозу.

Остеохондроз вважається хворобою середнього або похилого віку, її виникнення пов’язане з спадковими факторами, веденням нездорового способу життя з надмірною або недостатньою навантаженням на хребет. В останні роки захворювання значно «помолодшав». Лікарі навіть виділяють окремий вид хвороби – ювенільний – яким страждають діти та підлітки.

Основні причини загострень поділяють на дві групи: з-за внутрішніх і зовнішніх факторів. Внутрішніми вважають прогресування дегенеративних процесів на хребті, ослаблення захисних і компенсаторних властивостей організму. До зовнішніх відносяться:

• поява додаткового навантаження на хребетний стовп (підняття ваги, зміна роду занять, спортивні тренування);
• підвищення рівня стресу (що веде до гормональних збоїв, провокує постійне неконтрольоване фізична напруга спинних м’язів);
• курс масажів у неспеціаліста або у фахівця, не обізнаного про наявність у пацієнта остеохондрозу;
• істотний набір ваги;
• тривале сидіння в незручній позі, пов’язане з професійною діяльністю (водії, швачки);
• температурні перевантаження (перегрів, наприклад, в лазні, або реакція на холод);
• сезонний фактор (весняне і осіннє загострення остеохондрозу, пов’язане з реакцією організму на різку зміну температурного режиму);
• гормональні сплески (менструації або клімактеричний період у жінок, вагітність);
• загострення інфекційних або інших хронічних захворювань, що провокують загальне ослаблення організму.

Симптоми

Для загострення шийного остеохондрозу характерні ниючі болі в шиї і потилиці, віддають в області плечей і лопаток. Характер больових відчуттів хворі описують як пекучий, з яскраво вираженою, трудновыносимой інтенсивністю. Больовий синдром проявляється при поворотах і нахилах голови, в момент пробудження, під час чхання. Додатково виникає утруднення рухливості і згинання рук і пальців рук. За ушкодження хребетної артерії шийного відділу з’являється біль у скронях, потилиці і надбрівних областях. Відсутня реакція на нітрогліцерин.

Загострення грудного остеохондрозу супроводжується гострим болем у боці та спині, що іррадіює в область плечового суглоба, лопаток, грудну клітку і очеревину. При ушкодженні нижніх хребців грудного відділу можливе виникнення порушень роботи органів малого тазу і тимчасове порушення рухливості м’язів стегон. Гострі напади болю після початку лікування змінюються ниючими відчуттями в попереку, можуть продовжуватися тривалий час і посилюватися:

• при чханні та кашлі;
• глибоких вдихах;
• у нічний час;
• під час руху;
• при перепадах атмосферного тиску і температури повітря.

Головним симптомом загострення остеохондрозу є так називаний корінцевий синдром (радикуліт), провокований защемленням корінця спинномозкового нерва. При поперековій формі захворювання з-за поразки корінців першого і другого поперекового хребців біль поширюється на внутрішню частину стегон, що супроводжується порушенням чутливості в паху.

Якщо вражений п’ятий хребець, люмбаго (стріляючий біль) виникає по ходу всієї довжини сідничного нерва, що веде до обмеження рухливості ніг, втрати чутливості по всій їх довжині до кінчиків пальців. Тяжкі випадки можуть супроводжуватися:

• протибольовою сколіозом (характерна поза, при якій інтенсивність болю знижується);
• атрофією м’язів нижніх кінцівок;
• парезами, кульгавістю;
• порушеннями функцій органів малого тазу (нетримання сечі, статева дисфункція, збої менструального циклу у жінок);
• втратою контролю над нижньою частиною тіла (синдром «кінського хвоста»).

Лікування загострення остеохондрозу

При появі симптомів рецидиву захворювання необхідно звернутися до лікаря-ортопеда та невропатолога, які уточнять діагноз і кваліфіковано дадуть відповідь на питання, що робити при загостренні остеохондрозу. До відвідування фахівця уникайте навантажень на хребет, при сильному болі – прийміть таблетку знеболюючого протизапального препарату. Якщо зручно, варто прийняти теплий розслабляючий душ. Заборонено самим робити масаж ниючий області, прогрівати її за допомогою компресів або спеціальних мазей.

Лікування нападу протікає в дві основні стадії:

• Перша спрямована на зняття больового синдрому і м’язових спазмів. Призначається симптоматична медикаментозна терапія, у важких випадках – повний спокій і постільний режим. Тривалість цієї фази становить від 7 до 10 днів, до зникнення симптомів.
• Під час другої стадії хворому призначаються відновлювальні заходи – мануальну, фізіотерапію, курси масажу, лікувальну фізкультуру, спеціальну дієту. Загальна тривалість лікування становить близько 3-4 місяців.

Ліки

В основі медикаментозної терапії – прийом нестероїдних протизапальних засобів, як перорально, так і у формі ін’єкцій або крапельниць, або коштів місцевого зовнішнього застосування (мазі, гелі). Для поліпшення кровообігу можуть бути призначені протинабрякові та судинні препарати. Для відновлення хрящової тканини беруть хондопротекторы, вітаміни групи В.

Фінлепсин при остеохондрозі призначають з-за його і аналгезуючої дії антидіуретичного. З-за блокади потенциалзависимых натрієвих каналів відбувається стабілізація мембран перевозбужденных нейронів і судомного порогу нервової системи. Засіб призначають перорально, по 200-400 мг за добу, з подальшим збільшенням дозування. Воно протипоказане при порушеннях кістковомозкового кровотворення.

Ін’єкції Диклофенаку (похідне фенілоцтової кислоти) допомагають зняти біль і запалення в гострій стадії.Через два-три дні після початку терапії (по 250 мг внутрішньом’язово за процедуру) переходять на зовнішнє приеменение мазі Диклофенак, яке продовжують до повного зникнення симптомів. Засіб протипоказаний при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і порушення функціональності печінки і нирок.

Антипіретик Ібупрофен приймають усередину або місцево. Він чинить аналгезуючу та протизапальну дію, знімає всі основні симптоми нападу. При пероральному прийомі призначають 3-4 таблетки за добу, розподілені на три прийоми. Він протипоказаний при:

1. патологіях і дисфункції печінки і нирок;
2. порушення гемостазу;
3. гастриті та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Фізіопроцедури

Стандартно фізіотерапія допомагає відновити нормальний кровотік, знизити інтенсивність запального процесу, розслабити спазмовані м’язи, звільнити затиснені нервові корінці. Процедури збільшують ефективність медикаментозної терапії з-за поліпшення мікроциркуляції крові у вогнищі запалення. Суть методики полягає у впливі на місця локалізації патологічних процесів випромінюванням:

1. світловим;
2. тепловим;
3. магнітним;
4. електричним .

Найчастіше при загостренні остеохондрозу роблять:

• електрофорез (вплив діадінаміческімі струмами), у тому числі з новокаїном. лідазу, гідрокортизоном;
• УВЧ (вплив високочастотного електромагнітного поля);
• ультразвук (вплив за допомогою ультразвукових хвиль);
• магнітотерапію із застосуванням змінних або постійних магнітних полів різної частоти;
• вібраційний вплив (механічне коливання, наприклад з допомогою стрічкових вибромассажеров);
• детензор-терапію (витягування хребетного стовпа під власною вагою);
• лазерну терапію.

Масаж

При лікуванні загострення остеохондрозу будь-якого хребетного відділу показано мануальні процедури. Масажі починають робити після завершення активної фази, паралельно з фізіотерапевтичними прогріваннями. Виконувати лікувальний масаж повинен спеціаліст, на стадії ремісії показано періостальний, баночний, точковий, апаратний та інші види процедури. Цілі терапії:

1. зняття напруги в прилеглих м’язах;
2. нормалізація кровообігу в міжхребцевих дисках;
3. звільнення затиснених нервів.

Перші сеанси проводять протягом 5-7 хвилин, при цьому у пацієнта не повинно виникати ніяких больових відчуттів або іншого дискомфорту. Тривалість і інтенсивність процедури нарощують поступово, приділяючи увагу опрацюванню больових точок. Плавно підходять до спазмированным м’язів (при поперековому остеохондрозі показаний масаж м’язів стегна, при грудному і шийному – м’язів плечового пояса і рук).

Традиційний масаж робиться в сидячому положенні, в зручній позі) або в положенні лежачи на животі на твердій поверхні (залежно від показань). Основними використовуваними в процесі техніками є:

• погладжування;
• стискання;
• розтирання;
• розминання;
• вібраційний вплив;
• статичний натискання.

Дієта

В період лікування і відновлення після загострення в раціоні харчування максимально обмежують солодку, жирну, гостру, консервовану, копчену і солену їжу. Під час загострення заборонено вживання алкоголю, і газованих солодких напоїв, за винятком мінеральної води. Основу прийомів їжі повинні становити:

• нежирне м’ясо і морська риба;
• каші;
• овочі;
• зелень і фрукти;
• кисломолочні продукти і напої.

Вправи

Робити лікувальну фізкультуру необхідно як для лікування, так і для профілактики остеохондрозу. Правильно підібрана навантаження зміцнює м’язовий корсет, уповільнює дегенеративні процеси у хрящовій і кістковій тканинах. Комплекс вправ розробляється фахівцем з урахуванням індивідуальних особливостей організму пацієнта. Вправи при загостренні шийного остеохондрозу в стадії ремісії:

1. Повороти голови в положенні стоячи. Робляться повільно, з поступовим збільшенням амплітуди до 90°. Кількість повторень – 7-10 разів, 2-3 підходи.
2. Нахили голови до грудей і назад. Робити в повільному темпі, опускати голову і закидати до положення, що не викликає дискомфортних відчуттів в шийних хребцях. 10-12 повторень в 2-3 підходу.
3. Підняття плечей до вух в положенні сидячи. Спина і шия під час виконання максимально розслаблені, робляться не різко, у верхньому положенні – затримка на 5-7 секунд. 3 підходи по 5-7 повторень.
4. Похитування головою вперед-назад з мінімальною амплітудою. Робляться в завершення комплексу протягом 30-40 секунд, у нешвидкому темпі. Дихання повільне, спокійне.

Заняття лікувальною фізкультурою протипоказані в період гострої стадії, при сильно вираженому больовому синдромі. Гімнастика не рекомендована пацієнтам з наступними діагнозами і сосостояниями:

• при наявності пухлин;
• у разі здавлювання спинного мозку;
• при гематомі або абсцесах хребта або прилеглих тканин;
• нестабільності хребців критичного рівня.

Народні засоби

Як допоміжний засіб лікування і для зняття больового синдрому можуть застосовуватися методики народної медицини. Їх вибір повинен бути узгоджене з лікарем – деякі з них мають протипоказання і можуть не лише не принести полегшення, але й погіршити стан хворого. Можливі рецепти:

1. Зовнішні засоби: аплікації з медом і соком алое змішати 100 г спирту, 100 г меду, 50 г алое, настоювати чотири дні. Робити аплікації два-три рази за день на 60-80 хвилин.
2. Скипидарні ванни. Робити 1-2 рази за тиждень (за узгодженням з лікарем), на 80-120 л води – 60-100 мл скипидару. Тривалість процедури – 15-20 хвилин.
3. Відвар з парила звичайного (всередину). Зробити відвар – настояти 2 ст. л. сухої трави на 250 мл окропу. Приймати 3 рази за добу по 150 г (можна додавати мед).

Загострення шийного остеохондрозу при вагітності

Загострення остеохондрозу в період беременнсти пов’язано зі зміною гормонального фону в організмі жінки та збільшенням навантаження на всі органи і системи, у тому числі і на хребет. Складність лікування полягає в тому, що препарати системної дії не призначаються із-за загрози розвитку плоду, а основний наголос робиться на місцевому та фізіотерапевтичному лікуванні, інші допоміжні методи.

Протипоказання

Важливою умовою ефективного лікування при остеохондрозі усіх типів є знаходження пацієнта в стані спокою. У гострій стадії хворому рекомендують постільний режим, рухову активність поступово відновлюють. У ряді випадків рекомендується носіння корсетів. У період загострення протипоказано:

• робити лікувальну фізкультуру без дозволу лікаря;
• піднімати тяжкості і виконувати будь-яку іншу роботу, пов’язану з надмірним навантаженням на хребет;
• робити масажі без лікарського призначення;
• відвідувати сауну або басейн.

Профілактика

Рекомендації щодо профілактики зводяться до зміцнення спинного м’язового корсета з допомогою спеціальних вправ і запобігання надмірних навантажень на хребетний стовп. При надлишковій масі тіла пацієнту призначається дієта, оскільки зниження ваги сповільнить протягом дегенеративних процесів. Показано уникати:

• переохлождения;
• перегріву;
• стресів.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.