Що таке ІФА аналіз — показання для проведення, підготовка та особливості процедури

Сучасний метод лабораторного дослідження, званий ІФА (імуноферментний аналіз), призначений для виявлення в організмі людини антигенів (antibody-generator) або антитіл до збудників різних хвороб. Цей вид діагностики допомагає ідентифікувати інфекційний агент, визначити етіологію (природу) захворювання, її форму та стадію. Результати аналізу мають кількісний та якісний показники.

Суть імуноферментного аналізу

Дослідження сироватки крові методом ІФА спрямоване на виявлення специфічних антитіл білкової природи до хвороботворних агентів, що потрапили в організм. Такі антитіла виробляються антигенами в результаті нейрогуморальних реакцій людського імунітету у відповідь на впровадження чужорідних мікроорганізмів. Першорядне значення в цьому процесі мають іммунокомплекси з імуноглобулінів.

На кожен тип хвороботворного агента організм виробляє специфічні антитіла, які шляхом «зв’язування» з патологічним мікроорганізмом, утворюючи з’єднання «антиген-антитіло», нейтралізуючи активність шкідника, піддаючи його реакцій фагоцитозу і виводячи з організму. Фахівцями відкрито та вивчено п’ять основних класів імуноглобулінів (IgM, IgG, IgD, IgE, IgA), наявність яких в крові допомагає діагностувати патології:

  • гематологічні;
  • імунні;
  • інфекційні;
  • паразитарні.

Імуноглобуліни класу А здійснюють захист слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, дихальної та сечовидільної системи. Виявляються через 14-20 днів після початку розвитку інфекції, при затихании гострих процесів їх кількість скорочується. Через 6-8 тижнів після зараження повністю зникають зі складу крові і слизових тканин. Імуноглобуліни класу М свідчать про гострої стадії патології, виділяються в перші 5 діб хвороби, визначаються протягом наступних шести тижнів. Клас Е характеризує паразитарне зараження.

Клас G характеризує залишковий імунну відповідь і здійснює захисну функцію від рецедиви протягом багатьох місяців і років після одужання. Зростання їх кількості може свідчити про повторному зараженні, для підтвердження необхідно проведення декількох спроб, зроблених один за одним протягом 15-20 днів. Імуноглобуліни класу D локалізуються на В-лімфоцитах, виявляються у здорових людей. Їх кількість зростає при наступних станах:

  • у жінок під час вагітності;
  • при хронічній бронхіальній астмі;
  • при захворюваннях, що супроводжуються імунодефіцитом;
  • при системних захворюваннях сполучної тканини.

Види імуноферментного аналізу

Иммуноферментное дослідження розрізняється за типом взятої на аналіз рідини організму людини, вивчення складу якої на предмет наявності в ній певних антигенів дозволяє діагностувати те чи інше захворювання. Крім сироватки крові в рамках ІФА можуть бути досліджені:

  • спинномозкова рідина;
  • навколоплідні води;
  • склад вмісту склоподібного тіла;
  • слиз з цервікального каналу;
  • слиз з уретри;
  • матеріали мазка.

Показання для проведення імуноферментного аналізу

ІФА аналіз проводиться, як правило, для уточнення діагнозу або отримання розгорнутої клінічної картини хронічної, гострої або рецесивною форми поточного захворювання. Дослідження може бути спрямоване на пошук і виявлення антигенів в організмі певних захворювань:

  • ІФА на сифіліс та інші інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазму, трихомонаду, мікоплазму);
  • хвороби вірусного походження (гепатит, герпетичне зараження, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барра, ВІЛ (вірус імунодефіциту людини);
  • антитіла до будь-якого виду інфекційного захворювання;
  • наявність онкомаркерів;
  • наявність аутоімунних уражень.

Дослідження крові методом ІФА може призначатися для визначення гормонального статусу, причин алергічних реакції (визначається наявність антитіл до 500 видів алергенів), деяких типів паразитарного зараження. Цей аналіз допомагає:

  1. в оцінці якості проведеного лікування;
  2. швидкому відстеження динаміки патологічних процесів (щодо зміни кількості антигенів);
  3. одержання більш повного уявлення про стан хворого;
  4. своєчасне внесення в терапію необхідних коректив.

Аналіз є допоміжним методом виявлення онкології, може бути призначений перед операцією з трансплантології або іншим видом складного хірургічного втручання для уточнення даних про стан здоров’я пацієнта і відсутності у нього протипоказань до операції. Специфічний імуноглобулін IgE свідчить про зараження паразитами організму.

У паразитології

При паразитарних зараженні за результатами імуноферментного аналізу виявляється підвищений рівень імуноглобуліну Е. Цей же антиген свідчить про перебіг атопічних реакцій, які супроводжують алергічні процеси. Найбільша кількість його реєструється на слизових оболонках, оскільки цей комплекс відповідає за їх захист. Иммуноферментное дослідження з похибкою в 90% допомагає виявити наступні типи паразитарної інфекції:

  • гельмінтоз (аскариди, гострики та інші типи круглих гельмінтів);
  • трихінельоз;
  • амебіаз;
  • опісторхоз в гострій або хронічній формі;
  • лямбліоз (лямблії);
  • токсоплазмоз;
  • лейшманіоз.

Підготовка до проведення імуноферментного аналізу та особливості процедури

Перед проведенням аналізу призначив дослідження лікарю слід повідомити про наявні в анамнезі захворювань і прийнятих ліках. Необхідно завчасне переривання медикаментозної терапії (у деяких випадках – за 7-10 днів до обстеження), що проводиться в рамках антибактеріальної, противірусної або противопаразитарного лікування, тому що присутність в організмі активних компонентів більшості лікарських засобів може суттєво спотворити картину отриманих результатів.

Кров на ІФА (або будь-яка інша досліджувана рідина) береться строго натщесерце, від останнього прийому їжі до забору матеріалу на аналіз повинно пройти не менше 8-10 годин. Перед обстеженням необхідно відмовитися від куріння, вживання алкогольних напоїв або прийому наркотичних засобів для отримання точних результатів. Кров набирається ін’єкційною голкою з ліктьової вени, відчуття при процедурі можуть нагадувати взяття крові на біохімічний аналіз.

Розшифровка аналізу

Иммуноферментное дослідження крові проводиться в спеціальній лабораторії, оцінюється не тільки присутність або відсутність антитіл в досліджуваній рідині, але і їх концентрація (при кількісному аналізі), що виражається або цифровим значенням, або кількістю знаків «+». Аналізуються такі якісні показники:

  • Показник імуноглобуліну групи М (IgM) – вказує на гострий інфекційний процес, що протікає в організмі. Повна відсутність або статистично малу кількість цього антигена може говорити про знищення збудника або перехід хвороби в хронічну стадію.
  • Показник імуноглобуліну групи А (IgA) – при відсутності IgM свідчить про хронічну або прихованої інфекції.
  • Спільне присутність IgA і IgM – свідоцтво гострої форми захворювання.
  • Показник імуноглобуліну G (IgG) – підвищення рівня даного антигену є свідченням одужання і вироблення імунітету, або може проявлятися при переході захворювання в хронічну форму.
  • Показник імуноглобуліну групи Е (IgE) – ознака паразитарного зараження або атопічної реакції при алергічному імунній відповіді.

Переваги і недоліки

Метод ІФА відноситься до лабораторних видами діагностики високої чутливості, тому його основним недоліком є ймовірність спотворення результатів, отримання хибнопозитивних або хибнонегативних даних. Причиною відхилень від точності може стати:

  1. технічний недолік;
  2. наявність в крові речовин, що спотворюють картину дослідження;
  3. порушення обмінних процесів в організмі пацієнта;
  4. одночасне протікання кількох хронічних процесів.

До переваг методу відносять:

  • високу швидкість проведення діагностики;
  • специфічність і точність отриманих даних;
  • можливість досліджувати мала кількість біологічного матеріалу і стабільність його зберігання;
  • можливість виявлення інфекції на ранніх стадіях її розвитку;
  • можливість проведення масових обстежень в осередках епідемій;
  • можливість динамічного контролю терапії (проведення аналізу для уточнення ефективності лікування і стадії захворювання);
  • невисоку вартість і відносну простоту аналізу;
  • можливість застосування інформаційних технологій при проведенні дослідження;
  • безпека для пацієнта, безболісність і простота забору біологічного матеріалу.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.