Сибазон в ампулах і пігулках, показання до використання препарату

Сибазон – лікарський препарат, що виходить у список №1 сильнодіючих засобів. Це транквілізатор анксіолітичного, протисудомної, миорелаксирующего, снодійної дії. Активна діюча речовина – діазепам.

Інструкція із застосування Сибазону

При внутрішньовенному введенні діазепаму необхідно знайти велику вену і вводити препарат зі швидкістю 5 мг (1 мл) в хвилину. Ризик утворення опадів, адсорбції лікарського засобу обмежує можливість безперервного внутрішньовенного вливання. При тривалому вживанні діазепаму високими дозами спостерігається лікарська залежність. З цієї причини ліки рідко призначається довгостроковій терапією.

Склад і форма випуску

Засіб випускається формою таблеток або розчину для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення в ампулах. Активною речовиною в обох видах препарату виступає діазепам. В залежності від форми випуску (таблетки або розчин) різниться складу додаткових речовин у ліках. В одній таблетці або одному мілілітрі медикаменту міститься 5 мг речовини.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Діазепам, що входить у склад препарату активна речовина, що належить до класу бензодіазепінів. Це засіб має протисудомну, центрально міорелаксуючу дію, працює як седативний снодійне. Завдяки стимулюванню бензодиазепиновы рецепторів, відбувається дія лікарського засобу, вплив на мигдалеподібний комплекс, який розташований в лімбічній системі. Препарат пригнічує почуття страху, тривожність і стурбованість, знижує емоційну напруженість.

Препарат ефективно діють на 2-7-й день з початку проходження терапії. Зниження вираженості негативізму, тремору, ажитації, алкогольного делірію, галюцинації спостерігається при синдромі абстиненції та хронічному алкоголізмі. До кінця першого тижня проходження терапії пацієнти з аритмією, кардіалгією, парестезією відзначають позитивний ефект від ліків.

Показання до застосування Сибазону

По інструкції застосовувати Сибазон слід при всіх формах тривожних розладів. Медикамент усуває наслідки алкогольного абстинентного синдрому, який проявляється ажитацією, тривожністю, тремором, транзиторним реактивним станом. В склад комплексної терапії ліки призначають при психосоматичних розладах у гінекологічній і неврологічній практиці, гестозу, епілептичного статусу, артеріальної гіпертонії, екземі, виразкової хвороби травної системи. Ефект від лікування спостерігається при наступних симптомах і захворюваннях:

• безсоння;
• дисфорія;
• Спастичні стани;
• Спазм скелетної мускулатури;
• Артрит;
• Бусрит;
• Стенокардія;
• Травми спинного мозку;
• Головний біль від перенапруження та ін

Спосіб застосування і дозування

Лікарський засіб застосовують внутрішньовенно, внутрішньом’язово або перорально. Можлива комплексна терапія розчином, таблетками. Чутливість до медикаменту, клінічна картина, індивідуальна реакція визначають дозування препарату. В залежності від лікування конкретної хвороби можливі наступні дозування (сибазон розчин або таблетки):

В ампулах

Розчин вводять внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Середня доза становить 10 мг. Показання для прийому ліків — ампульно – невротичні розлади, купірування психомоторного збудження, підвищений м’язовий тонус, купірування епілептичних нападів, різке підвищення артеріального тиску. Розчин призначають при акушерській та гінекологічній практиці, при клініці внутрішніх хвороб.

Таблетки

Такою формою препарат приймають внутрішньо. Для дорослих пацієнтів середня доза на один раз становить 10 мг, іноді підвищується до 20 мг. У більшості випадків таблетку приймають 2-4 рази на добу. Діти і підлітки від 7 років приймають 5 мг в 2-3 прийоми, максимум – 10 мг на добу. Конкретна дозування залежить від повної клінічної картини, стану пацієнта і його індивідуальних особливостей. Максимальна добова доза становить 60 мг.

Особливі вказівки

При різкій відмові від застосування медикаменту формується синдром «відміни», що супроводжується сплутаністю свідомості, галюцинаціями, тактильної гіперчутливістю, головними болями, тривожністю, міалгією, світлобоязню, епілептичними припадками, дереалізацією, деперсоналізацією і гиперакузией. Поява таких реакцій, як підвищена агресія, думки про суїцид, поверхневий сон, посилення м’язових судом призводить до скасування застосування лікарського препарату.

Під час вагітності призначають Сибазон рідко, тільки у винятковому випадку, так як його застосування може збільшувати ризики розвитку вроджених вад і токсично впливає на плід. При вживанні на пізніх термінах вагітності можливе пригнічення діяльності ЦНС у новонародженої. Тривале застосування під час виношування дитини призводить до синдрому «відміни» у новонароджених, м’язової гіпотензії, гіпотермії.

Сибазон і алкоголь

Препарат повністю несумісний з алкоголесодержащими напоями. У випадках, коли у пацієнта спостерігається виражена патологія ниркової і печінкової системи, необхідно регулярно контролювати показники ферментів печінки та картини периферичної крові. Засіб втрачає ефективність при одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних печінкових ферментів. На швидкість всмоктування діазепаму впливають антацидні медикаменти, але вони не впливають на повноту всмоктування.

Лікарська взаємодія

Медикамент посилює вираженість пригнічуючої дії на ЦНС таких груп препаратів, як антидепресанти, седативні засоби, антипсихотичні препарати, міорелаксанти, нейролептики, препарати для загальної анестезії, наркотичні анальгетики. При сумісному прийомі з останнім у пацієнта спостерігається наростання психологічної залежності, посилюється ейфорія. Одночасно з деякими препаратами Сибазон працює як підсилювач дії і подовжує період напіввиведення.

Побічні дії

На початку проведення терапії з Сибазоном можуть виникнути різні побічні ефекти, пов’язані з порушеннями нервової, серцево-судинної, сечостатевої системи, травного тракту, органів кровотворення. Можливі алергічні реакції, які проявляються свербежем та висипаннями на шкірі. У місці введення Сибазону часто розвивається венозний тромбоз або флебіт, почервоніння і припухлість. Можливий синдром «відміни» при різкому виключення ліки з терапії або зниження дозування. Основні можливі побічні реакції:

• Атаксія;
• Погіршення координації рухів;
• Дезорієнтація;
• Притуплення емоцій;
• Депресивний настрій;
• Гіпорефлексія;
• Тривожність;
• Падіння рівня кров’яного тиску;
• Спалахи агресії;
• Блювота і нудота;
• Порушення лібідо;
• Дисменорея;
• Арганулоцитоз;
• Деперсоналізація;
• Уповільнення швидкості рухових реакцій;
• Психомоторне збудження.

Передозування

При передозуванні лікарі призначають энтерсорбенты, промивання шлунка, при необхідності проведення штучної вентиляції легенів або підтримання рівня кров’яного тиску і показників дихання. В умовах стаціонару в якості препарату-антагоніста призначають Флумазеніл – застосовується для купірування та профілактики епілептичних припадків. Симптоми передозування Сибазоном:

• Знижена реакція на больові подразники;
• Оглушення;
• Брадикардія;
• Тремор;
• Ністагм;
• Колапс;
• Сплутаність свідомості;
• Парадоксальне збудження;
• Сонливість;
• Порушення зорового сприйняття;
• Пригнічення роботи серцево-судинної і дихальної системи.

Протипоказання

Головне протипоказання для застосування препарату — індивідуальна непереносимість і алергічна реакція на діазепам. Ліки не призначають при гострих інтоксикаціях медикаментами або алкоголем, які супроводжуються ураженням життєво важливих органів. З обережністю препарат слід вживати при наявності в анамнезі епілепсії, спінальної і церебральної атаксії, ниркової або печінкової недостатності, нічне апное, схильності до зловживання психоактивних ліків. Препарат протипоказаний при:

• Закритокутовій формі глаукоми;
• Міастенії;
• Вагітності;
• Важкому лікуванні ХОЗЛ (хронічної обструктивної хвороби легень);
• Абсансе;
• Гострої дихальної недостатності;
• Грудному вигодовуванні.

Умови продажу та зберігання

Препарат допускається до продажу в аптеках, він видається лише за рецептом, наданого вашим лікарем, якщо є такі показання до застосування даного ліки. Зберігати його слід в недоступному для дітей місці, поза прямих сонячних променів, при температурі не вище 30 градусів Цельсія. Термін придатності лікарського засобу становить не більше п’яти років.

Аналоги

Будь аналог Сибазону має ряд власних свідчень, побічних ефектів і протипоказань. Деякі з них використовуються при акушерській практиці, інші – повністю протипоказані. Всі несумісні з алкоголем. Основа – активна речовина діазепам. Допоміжні речовини розрізняються. Найпопулярніші аналоги – Реланіум і Релиум.

• Реланіум. Препарат на основі діазепаму, показаний при тривожних розладах, транзиторних реактивних станах і в якості премедикації перед ендоскопічними, хірургічними маніпуляціями. Протипоказаний при грудному годуванні, синдромі Леннокса-Гасто, вагітності, гострої алкогольної інтоксикації.
• Релиум. Препарат випускається у формі таблеток або ампул. Показаний при правці, передчасного відшарування плаценти, епілептичному статусі, артриті, міозиті, кардиоверсии, абстинентному синдромі. Протипоказаний при алергії на бендодиазепины, алкогольної та медикаментозної залежності, хронічної гіперкапнії, тяжкій міастенії.

Відгуки

Іван, 55 років

Батько з віком став страждати безсонням, постійними головними болями. За відгуками знайомих та рекомендації лікуючого лікаря купили Сибазон, про що не пошкодували. Препарат приймали у формі таблеток, що дуже просто і зручно для літньої людини. Раджу пробувати після консультації з лікарем, щоб розрахувати дозування.

Олена, 34 роки

Дитиною страждала на епілепсію, зараз зрідка виникають епілептичні приступи. Справлятися допомагають Сибазон. Тиск помітно знижується після прийому, але для мене зі стандартним підвищеним це не критично. Лікар радить тільки його, не рекомендуючи аналогічні медикаменти з діазепамом.

Микола, 64 роки

Десять років страждав від алкогольної залежності. При абстинентних синдромів лікар призначав застосування Сибазону. Препарат знімав тривожність, тремор, напруженість. Вдячний своєму лікарю, що радив тільки це ліки. Його можна застосовувати разом з алкоголем, тому незабаром я впорався із залежністю і не звертався до допомоги препарату.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.