Сильне потовиділення — причини пітливості

Стан посиленого потовиділення називається гіпергідрозом. Це не стосується пітливості під час фізичних навантажень, занять спортом, при жаркій погоді або через психоемоційне збудження. Гіпергідрозом називається патологічне посилення потовиділення на всьому тілі чи на окремих ділянках у ситуаціях, в яких у нормі вироблення поту відсутня.

Види гіпергідрозу

При гіпергідрозі мова йде про патологічний посилення активності эккриновых і апокринних потових залоз. Така пітливість не проходить самостійно. Лікування підбирається з урахуванням типу гіпергідрозу, який має декілька класифікацій:

Причини підвищеного потовиділення

У здорової людини постійно виділяється невелика кількість поту, який не приносить ніякого дискомфорту. Нормою вважається посилення потовиділення в наступних ситуаціях:

• при прийомі гарячої їжі або напоїв, гострих продуктів;
• при відвідуванні сауни або лазні;
• під час фізичних навантажень;
• в стресових ситуаціях.

Порушенням вважається потовиділення в стані спокою або при незначному хвилюванні. У такому разі піт починає виділятися в більшому обсязі, причому спровокувати пітливість можуть будь-які психологічні або фізичні фактори. Іноді сильне потовиділення пов’язано з дією тимчасових факторів. Усунувши їх, можна позбутися від пітливості. До таких факторів належать:

• недостатня гігієна;
• одяг із синтетичних матеріалів;
• носіння тісного взуття зі штучної шкіри або гуми;
• носіння одягу не по сезону.

У жінок

Сильного потовиділення більш схильні жінки, що пояснюється їх підвищеною емоційністю. Крім того, представниці слабкої статі протягом усього життя переживають гормональні зміни. Причини сильного потовиділення у жінок:

• період статевого дозрівання;
• друга половина кожного менструального циклу, під час якої відбувається підвищення прогестерону;
• вагітність;
• лактація;
• надмірна вага, ожиріння;
• психосоматичні розлади;
• вегетосудинна дистонія;
• клімакс.

У дітей

Сильне потовиділення у дітей особливо часто спостерігається у віці до 6 років, оскільки потові залози ще не до кінця сформовані. Дитина може потіти уві сні з-за наявності зайвих кілограмів. Те ж стосується гіперактивних дітей. У них потовиділення сильніше, ніж у спокійних і врівноважених однолітків. Новонароджені діти інтенсивно потіють під час годування, коли смокчуть груди або молоко з пляшечки.

Малюки перших 3 років життя страждають від гіпергідрозу уві сні, вдень і вночі. Лікарі вважають це нормою, оскільки так дитячий організм видаляє надлишкове тепло назовні і запобігає перегріванню.

Інші можливі причини пітливості у дитини:

• Сухе повітря в кімнаті. Особливо це стосується періодів літньої спеки і сезону опалення. Із-за сухості слизової і легких терморегуляція порушується – дитина починає потіти. В такому випадку температуру і вологість допоможуть відрегулювати зволожувачі повітря.
• ГРВІ і прийом лікарських препаратів. При ослабленому стані інтенсивність потовиділення підвищується. Гіпергідроз може супроводжувати дитину ще кілька днів навіть після одужання.
• Взуття. Якщо пітніють ноги або ступні, то, можливо, організм так реагує на матеріал взуття – гумовий або штучний. Шкіра не може дихати і з-за синтетики.
• Сильне емоційне напруження. На нього вказує пітливість долонь. Таке відбувається через те, що дитина ще не вміє адекватно сприймати стресові ситуації.
• Рахіт. Піт при такому захворюванні має кислий запах. Потом частіше покривається голова. Серед інших симптомів виділяються запори, реакція на звук і світло, примхливість.
• Гормональна перебудова. Сильне потовиділення характерно для підлітків. Під час перехідного віку активність потових залоз зростає. Надалі пітливість частіше проходить самостійно.

Хвороби, що провокують надмірну пітливість

Іноді причини рясного потовиділення у жінок або чоловіків пов’язані з захворюваннями внутрішніх органів. У таких випадках розвивається вторинний гіпергідроз. Його можливі причини:

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.