Симптоми синуситу — перші ознаки хвороби, види та класифікація захворювання, діагностика запалення пазух носа

Основним симптомом синуситу (від лат. Sinusitis) є гостре або хронічне запалення слизової або кісткових стінок пазух носа – синусів. В отоларингології воно є одним з найпоширеніших. Загальною причиною виступає наповнення носових пазух ексудатом, який накопичується через вірусної або бактеріальної інфекції. Із-за застою слизу порушується природна вентиляція синусів. Патологія небезпечна, так як без адекватного лікування може перейти в хронічну форму і навіть привести до ускладнень у вигляді менінгіту або ураження кісткових особових структур.

Що таке синусит

Так називають запалення, що вражає одну або кілька придаткових пазух носа, що розвивається як самостійне захворювання або як наслідок ускладнень від іншої патології. Недуга буває гострим – лікування займає близько 2 місяців, а симптоми синуситу більш яскраво виражені. Хронічна форма може дуже довго не проходити, з’являючись знову при найменшій застуді. Таке відбувається у людей зі зниженим імунітетом або імунодефіцитом.

Види синуситів

Кожен синус вистелений слизовою оболонкою і з’єднаний з носовою порожниною. Це повідомлення дуже важливо для забезпечення нормального стану приносових пазух. Якщо відбувається закриття каналу, що з’єднує їх з носовою порожниною, то повітря починає всмоктуватися в кров з синуса. В результаті пазуха заповнюється запальною рідиною, що є сприятливим середовищем для розмноження бактерій.

Захворювання може вражати як одну, так і кілька приносових пазух. В залежності від локалізації патологія буває різних видів:

1. Фронтит. Даний вид припускає запалення придаткових лобової пазухи. Він протікає важче інших видів.
2. Гайморит. Характеризується запаленням гайморової пазухи. Часто є ускладненням грипу, скарлатини, затяжного нежитю, кору та інших інфекційних захворювань.
3. Сфеноидит. Симптоми такого синуситу виявляються рідше за інших, передбачає запалення клиноподібної пазухи.
4. Етмоїдит. Найпоширеніша різновид даного захворювання, що характеризується запаленням осередків гратчастого лабіринту.

Класифікація патології

Синусит можуть спровокувати різні фактори. Найчастіше ними є вторинні патологічні процеси в навколоносових пазухах, наприклад, риніт, грип, скарлатина, кір. Виділяються різновиди патології і за іншими критеріями.

1. За характером перебігу. Може бути гострим і хронічним. У першому випадку симптоми синуситу більш яскраві, а в другому захворювання характеризується частими рецидивами.
2. За формою патологічного процесу. Захворювання поділяються на продуктивні (пристеночно-гіперпластичний і поліпозно) та ексудативні форми (гнійний, катаральний, серозний).
3. По етіології. Залежно від причини і симптомів синуситу він може бути алергічних, травматичним, бактеріальних, змішаним, грибкових і вірусних.

Ознаки синуситу у дорослих

Незалежно від конкретного виду та симптомів синуситу, захворювання має ряд спільних ознак, характерних для будь-якої її форми у дорослих. Такими є:

• місцеві ознаки у вигляді болю і тиску в області особи – очах, лобової частини, носі, щоках;
• кашель по ночах;
• зубний біль;
• неприємний запах з рота;
• порушення нюху;
• підвищена стомлюваність;
• запаморочення;
• відчуття дискомфорту в носі;
• закладеність носа з-за порушень нормальної вентиляції;
• гугнявість в голосі;
• субфебрильна температура;
• рясні слизові або гнійні виділення з носа.

Головні болі

Цей симптом синуситу є практично постійним. Хоча дана ознака може бути відсутнім, якщо природні протоки не закриті, тобто немає закладеності. Головні болі при синуситі носять тупий або гострий характер. Вони можуть зачіпати потилицю або чоло, а також бути розлитими. Біль виникає внаслідок скупчення гною всередині носових пазух, які тиснуть на нижні стінки. Особливості неприємних відчуттів наступні:

1. Сильніше болить голова при кашлі та чханні.
2. Пацієнти скаржаться на відчуття тиску в перенісся і бічних її відділах. Іноді вони можуть не пов’язувати біль з нагноєнням, вважаючи причиною тиск або слабкість.
3. Спазмування стає сильнішою у разі нахилу голови вперед, а при нахилі в сторону спостерігається запаморочення.
4. При хронічній формі приступи болю посилюються у вечірній час.

Біль при синуситі зачіпає різні області голови. При фронтиті вона відчувається в районі лоба. Інші форми патології характеризуються болем у таких відділах:

• при этмоидите – в очних яблуках, в глибині перенісся;
• при гаймориті – віддає у верхню щелепу, коріння зубів, турбує з боків від крил носа;
• при сфеноїдальної формі – наголошується в середині голови, віддає в потилицю, тім’ячко або скроню.

Кашель при синуситі

Цей симптом є вторинним, виникає частіше в нічний час. Причиною виступає роздратована суха слизова носоглотки, в якій немає здорового вологи, або затікання слизу в гортань. Нічний кашель може бути наслідком вірусної або бактеріальної інфекції, при якій патогенна мікрофлора охоплюють не всі порожнини носа, але і верхні і нижні дихальні шляхи. Це призводить до набряклості слизової і звуження з’єднувальних каналів. Через охоплення бактеріями бронхів і легень починається болісний сухий кашель, часто супроводжується болем у грудях.

Закладеність носа

Ще один класичний ознака цього захворювання – закладеність носа, яка носить постійний характер із періодами короткочасного полегшення і періодами «пробивання» однієї або іншої ніздрі. Наслідком постійної закладеності стає гугнявий голос. Симптом супроводжується виділенням гнійного секрету жовтого або зеленого кольору, інколи з домішками крові. Їх може і не бути, якщо закладеність занадто сильна і утрудняє відтік через носову пазуху.

Підвищена температура при синуситі

У комплексі з закладеністю і головним болем може підвищуватися температура. Високою вона буває частіше при гострій формі захворювання. У хронічній стадії температура рідко піднімається вище 37 градусів. при будь-якій формі пацієнт відчуває загальне нездужання, що виявляється такими ознаками інтоксикації:

• підвищеною стомлюваністю;
• порушенням сну;
• нудотою;
• втратою апетиту;
• слабкістю;
• світлобоязню.

Погіршення нюху

Внаслідок порушеного носового дихання можливе погіршення нюху. Особливо різко цей симптом проявляється при сфеноидите. Пацієнт може скаржитися і на відчуття неприємних запахів. Розлад нюху має своє медичне назва – аносмія. Цей стан є ознакою і деяких інших захворювань. Визначити патологію можна тільки по тому, з якими симптомами поєднується аносмія.

Запалення придаткових пазух носа — специфічні симптоми

Будь-яке запалення пазух носа небезпечно тим, що пацієнт може не надати їй особливої уваги, сплутавши симптоми синуситу з ознаками звичайної застуди. Виділення сіро-жовтої густого слизу асоціюється з нежиттю, а закладеність, головний біль і нездужання з ГРВІ або грипом. Найсерйознішими ускладненнями в цьому випадку є менінгіт і абсцес мозку. Бактерії при такій патології небезпечні для всього організму. Щоб не переплутати з застудою, варто знати симптоми синуситу, характерні для кожної його форми.

Фронтит

У разі фронтального синуситу запалення зачіпає лобову придаткову носову пазуху. Захворювання протікає в гострій або хронічній формі. Симптомами першої є різкі больові відчуття в області чола, світлобоязнь, затруднення носового дихання. З боку закладеної ніздрі відзначається виділення слизу без запаху. Температура піднімається до 39 градусів, не виключається набряклість в м’яких тканинах. Хронічний фронтит виражається дещо інакше:

• ниючий або давить головний біль, що локалізується з одного боку особи;
• посилення болю при натисканні на внутрішній кут очниці;
• рясні виділення з носа вранці, іноді з неприємним запахом;
• відхаркування великої кількості харкотиння з ранку.

Запалення гайморових пазух

Клінічна картина гаймориту характеризується тиском в області ураженої носової пазухи. Іноді можливі важкі головні болі, що віддають у верхню щелепу, лоб, вилиці, а в окремих випадках – віскі. Ніс при гаймориті частіше закладений з обох сторін, що і викликає гугнявість голосу. Іноді настає полегшення і одна ніздря починає дихати нормально, але це короткочасно. З носа спостерігаються серозні, рідкі, а потім в’язкі, мутні і зеленуваті виділення.

При гострій формі гаймориту спостерігається підвищення температури до 38-39 градусів. у разі хронічного перебігу захворювання пацієнти скаржаться на:

• набряки повік;
• кон’юнктивіт;
• постійний нежить;
• біль в очних ямках;
• головний біль;
• односторонню закладеність носа;
• сухий кашель;
• притуплення нюху.

Етмоїдит

Так називають запальний процес в області оболонки задніх комірок решітчастої кістки. Захворювання часто розвивається при риніті, грипі, застуді, тривалому вдиханні холодного повітря, алергії. Характерним симптомом гострого етмоїдиту виступає головний біль, зачіпає область кореня носа і перенісся. Можливо порушення або повна відсутність носового дихання. Загальний стан пацієнта поступово погіршується, температура підвищується до 38 градусів. Виділення з носа спочатку не мають запаху, потім вони стають гнійними або серозно-гнійними.

При бурхливому перебігу запалення може торкнутися внутрішній кут очниці, викликавши його набряклість. Хронічний етмоїдит відрізняється іншими симптомами:

• підвищена стомлюваність;
• зниження працездатності;
• закладеність носа;
• рясні виділення з носа;
• головний біль.

Сфеноидит

Для найпоширенішої форми характерна наявність болю в тім’яній або потиличній області і відчуття неприємного запаху. Відокремлюване набрякає уздовж передньої стінки клиноподібної пазухи по задній стінці і звід носоглотки. З-за цього процес може поширитися на очну ямку, інші пазух і порожнини черепа. Небезпечним наслідком тут є ускладнення на зір у вигляді ретробульбарного невриту.

Гострі та хронічні синусити — відмінні ознаки

За основною класифікації практично будь-яке захворювання може бути гострим або хронічним. Те ж стосується і синуситу. Основною відмінністю двох форм хвороби є вираженість симптомів. При гострій вони виникають раптово, пацієнт переносить їх важче. Хронічна форма протікає не так яскраво. Для неї характерна зміна періодів поліпшення стану і рецидивів. Кожна форма має свої особливості, за якими її можна розпізнати.

Гостра форма захворювання

Діагностувати у пацієнта гостру стадію даної патології можна раптово піднялася температурі, що з’явилася головного болю, закладеності. Людині стає важко дихати, ніс забивається слизом. Закладеність періодично переходить з однієї ніздрі на іншу. На тлі неї спостерігаються виділення з носа – вони можуть бути з гноєм або навіть кров. Нюх погіршується, область запалення викликає біль і набряк м’яких тканин. Ночами хворого мучать напади сухого кашлю. В залежності від симптоматики, гострий синусит поділяють на важкий, середньоважкий і легкий.

Хронічний синусит

Якщо гострий запальний процес не закінчився, не був пролікований до кінця або зовсім не лікувався, захворювання може прийняти хронічний характер. Симптоми такого синуситу включають ознаки зі списку для гострої форми – все або тільки декілька. Вони можуть зберігатися протягом 2 і більше місяців. Протягом всього року захворювання повторюється кілька разів. Найпоширенішими ознаками виступають закладеність носа і велику кількість слизу. На тлі цього можуть спостерігатися:

• втома;
• припухлість обличчя, приплив крові;
• висока температура;
• зубний біль;
• безбарвні або жовті виділення з носа.

Як проявляється синусит у дітей

Дитина схильна до цього недугу після перенесених простудних захворювань, включаючи грип, ангіну, запалення середнього вуха. Для дітей характерна ліво — або правобічна закладеність носа. Вона частіше відзначається у віці старше 7 років. Симптоми синуситу проявляються не так яскраво, тому їх складно помітити. Насторожити має наступне:

• слабкість малюка;
• гнійні виділення з носа;
• неприємний запах з рота;
• нездужання;
• дихання через рот вдень і вночі під час сну;
• нормальна температура, відсутність скарг на головний біль;
• знижений апетит.

Діагностика захворювання

Симптоми синуситу не можна назвати нешкідливими. Розвиток гнійних процесів в верхньощелепної області стають причиною проникнення в судинне русло головного мозку хвороботворних мікроорганізмів, які викликають менінгоенцефаліти. Інфекція може вразити вуха, очі, дихальні шляхи. Бактерії, що провокують розвиток бронхіту, запалення легень, бронхіальної астми.

З цієї причини важливо при перших ознаках звернутися до лікаря. На основі аналізів він зможе визначити збудника захворювання і його чутливість до певних препаратів, які і будуть використовуватися для лікування. Для постановки точного діагнозу використовуються:

• рентгенограма;
• магнітно-резонансна томографія;
• комп’ютерна томографія;
• лабораторні дослідження.

Рентгенограма або МРТ

Діагностика синуситу цими способами допомагає виявити захворювання на ранній стадії. Рентгенограма з високою ймовірністю покаже проблеми пазух носа, але вона не завжди допомагає поставити діагноз дитині. Причина в тому, що у малюків ще не до кінця сформовані тканини тіла. Коли рентген не допомагає, використовують МРТ. Процедура визначає наявність в носовій порожнині пухлин, викривлень носової перегородки, поліпи. Використання МРТ не завжди виправдано, адже підтвердити патологію можна без неї за рахунок інших методів діагностики.

Комп’ютерна томографія

Ця процедура є найкращим візуальним методом дослідження придаткових пазух носа. Її проведення особливо рекомендовано при гострому синуситі, ускладненому серйозними інфекціями. Комп’ютерна томографія дозволяє побачити контури, щільність, об’єм і структуру придаткових пазух носа. Крім того, дана процедура допомагає оцінити ефективність вже призначеного лікування.

Лабораторна діагностика

Підтвердити симптоми синуситу допомагає загальний аналіз крові. Він виявляє наявність запального процесу в організмі. Для визначення збудника захворювання проводиться бак посів. Дослідження полягає у взятті рідини з навколоносових пазух і їх вивчення. Після виявлення збудника можливо визначити його чутливість до певних препаратів, які і будуть призначені в якості медикаментозної терапії.

Відео