Синдром Котара — що це таке, прояви психологічного захворювання, методи терапії

Психічні захворювання становлять небезпеку для здоров’я людей, так як на початкових етапах їх складно виявити. Пізнє звернення за медичною допомогою веде до незворотних змін і порушення особистості людини. Синдром Котара є тяжкою патологією, веде до відмови від їжі, води, спілкування, летального результату, пов’язаного з суїцидом.

Загальні відомості про синдром Котара

Це психічне захворювання, що включає в себе комплекс характерних порушень. У пацієнта відзначається депресивний стан, деперсоналізація (розлади самосприйняття), дереалізація (зміна сприйняття навколишнього світу), нігілістичне марення. Ця патологія має другу назву «дзеркальний синдром». Захворювання зустрічається частіше у представниць жіночої статі старше 45 років. Випадки синдрому спостерігаються вкрай рідко.

Причини синдрому Котара

Хвороба Котара може відзначатися при наступних станах, що провокують розвиток даного синдрому:

  • тяжка депресія;
  • шизофренія, біполярні розлади особистості;
  • великий параліч;
  • атеросклероз, пухлини мозку;
  • стареча деменція (вікове слабоумство);
  • психози;
  • схильність до суїциду;
  • електричні пошкодження мозку;
  • тривалий прийом антидепресантів;
  • дефолт системи головного мозку (зниження метаболізму в різних відділах ЦНС);
  • черевний тиф.

Симптоми

Хвороба Котара супроводжується рядом ознак, вираженість яких залежить від стадії захворювання. Лікарі відзначають такі характерні симптоми:

  • Марення Котара – барвисті, безглузді, сильно перебільшені висловлювання, що носять відтінок туги і тривоги. Пацієнт говорить про собі негативні речі.
  • Синдром живого трупа – пацієнт вважає себе померлим.
  • Синдром заперечення – хворий заперечує існування зовнішнього світу, бачить його зруйнованим, загиблим.
  • Депресія – пацієнт бачить безглуздість свого життя.
  • Тривожність, іпохондрія.
  • Схильність до самогубства.
  • Пацієнт вважає, що має безсмертя.
  • Яскраві галюцинації різного характеру (зорові, нюхові, слухові).
  • Манія величі – впевненість у своїй винятковості, наявності особливої місії, надмірна самовпевненість.
  • Нервозність – хворий не може спокійно сидіти на місці, постійно чимось займає руки, дерганный, збуджений.
  • Ступор – тривале перебування в одній позі, відсутність реакцій на зовнішні впливи, нерозуміння того, що відбувається навколо.

Стадії розвитку

Патологія Котара розвивається поступово, у кілька етапів. У психіатрії виділяють такі стадії захворювання:

  1. Легка. Поява періодично почуття безпричинної тривоги. Тривалість – від кількох тижнів до кількох років, що залежить від інтенсивності провокують захворювання факторів.
  2. Середня. Спостереження у пацієнта відрази до себе, почуття ненависті. Людина бачить своє життя безглуздою, непотрібною, вважає себе загрозою для суспільства. Виникають суїцидальні думки, можливий селфхарм (нанесення собі тілесних ушкоджень).
  3. Важка. Проявляються нігілістичне марення і галюцинації.

Діагностика

Синдром Котара в психіатрії складно своєчасно діагностувати. Це пов’язано з тим, що на ранніх етапах хворий не бачить причин для звернення до фахівця. На більш важких стадіях, при появі виражених симптомів заперечення, відрази, марення людина перестає нормально контактувати з суспільством, спотворюється бачення світу. Пацієнт вважає, що йому неможливо допомогти, і не відвідує медичні установи.

Постановку діагнозу здійснює психіатр на основі бесіди з людиною, результатів МРТ та КТ головного мозку. Апаратні методи з використанням сучасного обладнання дозволяють виявити відхилення у функціонуванні різних відділів ЦНС, органічні ушкодження нейронів. Комп’ютерна томографія показує порушення в тім’яній і середньої лобової частки мозку, збільшення ширини мозкових борозен.

Лікування

Для лікування патології Котара на різних стадіях розвитку використовуються медикаментозні засоби і психотерапія. Призначається комплексна терапія на основі ліків наступних груп:

  • нейролептики (Галоперидол, Аміназин, Ризерцин, Модитен, Фторфеназін, Рисполепт, Арипразол, Клопиксол, Труксал, Тріфтазін, Риспаксол, Азапін, Азалептол, Клозапін, Рисперидон, Солиан, Солекс, Еглоніл, Флуанксол, Арипипразол) – необхідні для корекції спотвореного свідомості;
  • антидепресанти у вигляді таблеток та ін’єкцій (Амітриптилін, Азафен, Ниаламид, Серлифт, Іпразід, Сертралін, Амітриптилін, Селектра, Феварін, Эсциталопрам, Флувоксамін, Ципралекс, Пароксетин, Паксил) – знижують рівень депресії, пригнічують суїцидальні нахили;
  • анксіолітики (протитривожні препарати) (Триоксазин, Еленіум, Грандаксин, Мебікар, Афобазол, Грандазил) – знімають відчуття тривоги на ранніх стадіях розвитку захворювання;
  • транквілізатори (Ксанакс, Сибазон, Феназепам, Валіум, Реланіум, Седуксен, Тофизопам, Ридедорм, Гидазепам, Нітразепам, Лоразепам, Лорафен, Оксазепам, Нозепам, Тазепам, Алпразолам) – пригнічують психомоторне збудження, розслаблюють.

Терапія проводиться під постійним контролем лікаря. Потрібно регулярне відвідування медичного закладу. Можливі варіанти лікування в умовах стаціонару. У важких випадках застосовується електросудомна терапія (ЕСТ), що активує «сплячі» здорові нейрони для нормального функціонування мозку при ушкодженнях. При наявності супутніх психічних і соматичних патологій спочатку потрібно усунути основну хворобу (шизофренію, біполярні розлади).

Є загальні рекомендації, прискорюють одужання хворого і запобігають розвиток рецидивів:

  • У період захворювання заборонений перегляд кінофільмів жанру трилер, бойовик, жахи, рекомендовані комедії, сімейні фільми і серіали.
  • У раціон варто включати продукти, які надають легкий ефект антидепресантів – шоколад, сир, горіхи, банани, яйця, морську капусту.
  • Збільшити час спілкування з родичами і друзями, частоту відвідування громадських місць, розважальних закладів, нічних клубів, зборів за інтересами.
  • Бажано вибрати собі кумира з числа відомих людей (співаків, акторів і т. д.), цікавитися його життям, писати листи в соціальних мережах.
  • Необхідно обмежити або повністю виключити вживання алкоголю, нікотину, наркотичних засобів.
  • Бажано завести домашню тварину (собаку, кішку, птицю, гризуна).
  • Корисною є зміна обстановки – переїзд в інше місто або країну, ремонт в квартирі, перестановка меблів.

Прогноз

Шанси на одужання залежать від стадії синдрому, на якій пацієнт звернувся за медичною допомогою, темпів прогресування захворювання, індивідуальних особливостей. Поява марення, галюцинацій, наявність стійких патологічних переконань сприяє незворотного руйнування особистості. В даному випадку прогноз вважається несприятливим.

Своєчасне лікування, здійснення профілактичних заходів ведуть до зняття симптомів захворювання, повного одужання. У цьому випадку прогноз є сприятливим. Щоб не упустити можливість зцілення, особливу увагу слід приділяти людям, що знаходяться в стані депресії, при прояві психозів, тривожності, сприяти своєчасному зверненню хворого в спеціалізований медичний заклад. При виявленні у себе таких симптомів, потрібно звернутися до психіатра для запобігання розвитку більш тяжкого стану.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.