Спайки кишечника після операції — ознаки, діагностика, терапія і профілактика

Освіта кишкових спайок часто відбувається після оперативного втручання. Чим воно довше і об’ємніше, тим вище ризик спайкового процесу. Понад 70% пацієнтів піддаються адгезії очеревини в післяопераційний період. Важливо мати уявлення про способи лікування проблеми, її симптоми та причини.

Загальна інформація про спайки кишечника

У медицині спайками називають зрощення серозної оболонки і її заміну на сполучну тканину відбуваються внаслідок патологічних процесів у черевній порожнині. Порушення цілісності епітеліального шару кишечника часто виникає після операцій. Механізм утворення наступний. У товстому і тонкому кишечнику утворюються тріщини, які приводять до запального процесу. Організм мобілізує захисні сили, внаслідок чого тріщини заповнюються сполучною тканиною, тобто спайками. Вони призводять до обмеження рухливості внутрішніх органів.

За зовнішнім виглядом сполучної тканини типу схожі на білуваті зрощення пленчатого характеру. Вони з’єднуються між органами черевної порожнини або петлями кишечника. Спайки після операції на кишечнику класифікуються як набуті аномалії. Існують патології та вродженого типу.

Причини

Спайковий процес може бути викликаний декількома причинами. До них відносяться:

  • механічні травми живота відкритого і закритого типу;
  • кровотеча в черевній порожнині;
  • контакт тканин з сторонніми матеріалами (шовний матеріал хірургічний інструмент);
  • порушення цілісності тканин очеревини під час операції;
  • порушення фібринолітичної системи;
  • висушування органів черевної порожнини при хірургічній операції;
  • інфекційні та запальні процеси очеревини різного генезу;
  • захворювання органів сечостатевої системи.

Симптоми

Спайки кишечника після операції часто залишаються непоміченими. Якщо патологія проявляється, то вона характеризується певною симптоматикою:

  • Тягучий біль або спазми в кишечнику, області післяопераційного шва, підсилюються після фізичних навантажень або прийому їжі.
  • Метеоризм, здуття живота внаслідок внутрішнього тиску на черевну стінку.
  • Порушення стільця — запори або діарея з причини порушення перистальтики.
  • Блювота або нудота після їжі.
  • Зниження маси тіла (при хронічному перебігу патології).
  • Підвищення температури, затримка дихання, спазми і болі в серці – при прогресуючому спайковому процесі.

Діагностика

Виявлення спайкового процесу починається з огляду і пальпації черева, післяопераційного шраму. Потім лікар призначає лабораторні дослідження (аналізи крові, сечі). Визначити наявність перитонеальній фіброзної адгезії можна за допомогою інструментальної діагностики. До її методів відносять:

  • діагностичну операцію (лапароскопію);
  • ірігографію – рентгенографію кишечника з введенням барію;
  • колоноскопію – обстеження прямої кишки ендоскопічним способом;
  • мультиспиральную комп’ютерну томографію;
  • УЗД і КТ органів черевної порожнини;
  • электрогастроэнтерографию – дослідження електричної активності кишечника.

Лікування

Терапія післяопераційних спайок проводиться за допомогою декількох груп медикаментів. Ними є:

Фармацевтична група

Дія

Приклади препаратів

Антикоагулянти Забезпечують розрідження крові Гепарин
Кортикостероїди Застосовуються перед операцією для попередження розвитку адгезії тканин Гідрокортизон
Фибринолитики Розчиняють фібрин, який склеює тканини Фібринолізин, Урокіназа
Ферменти Прискорюють розсмоктування фібринових тяжів Лідаза, Лонгидаза
Антибактеріальні Пригнічують інфекційний процес Тримезол, Тетрациклін
Знеболюючі і протизапальні Знімають больовий синдром Кеторол, Диклофенак
Спазмолітики

Усувають спазмированность тканин

Але-шпа, Спазмалгон
Антигістамінні Запобігають набряклість тканин Супрастин
Вітаміни Зміцнюють імунні сили організму Фолієва кислота, Токоферол
Проносні Сприяють встановленню нормального акту дефекації Микролакс, Гліцеринові свічки
Пребіотики Відновлюють кишкову мікрофлору і перистальтику Хілак Форте, Иберогаст

Виражена симптоматика і наявність супутніх патологій є причиною операційного лікування спайок. Якщо вони поодинокі, то застосовується лапароскопія або лікування лазером. Велика кількість тяжів вимагає лапаротомії. Після неї збільшується ризик появи нових тяжів. Профілактика спайок після операції передбачає використання заходів, спрямованих на зменшення часу хірургічного втручання, збереження вологості тканин.

Дієта при спайкової хвороби кишечника сприяє нормалізації процесу травлення. Приймати їжу необхідно теплою, невеликими порціями. Їжа повинна бути м’якої консистенції, з низьким вмістом клітковини. Рекомендації дієтолога залежать від характеру захворювання, наявності супутніх захворювань. Дотримуватися цих порад слід перед операцією та під час всього курсу лікування.

Можливі ускладнення

З причини несвоєчасної діагностики або неефективного лікування, спайки можуть викликати ускладнення. До них відносяться:

  • кишкова непрохідність (гостра або хронічна);
  • вторинне розлад менструального циклу (дисменорея);
  • ризик кишкової кровотечі або перфорації при оперативному втручанні;
  • труднощі при зачатті дитини;
  • порушення процесу травлення;
  • патології органів малого тазу.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.