Спіронолактон в таблетках — механізм дії, дозування, протипоказання та відгуки

З проблемою набряків, порушення роботи нирок і застоєм рідини стикаються багато людей. Сечогінні чаї та інші народні методи допомагають не завжди, при серйозних захворюваннях не надають належного ефекту, тоді приходить черга медикаментозних діуретиків з додатковими специфічними властивостями. Добре зарекомендував себе препарат Спіронолактон, широко відомий в медичних колах і часто призначається пацієнтам, які страждають від порушення виведення рідини.

Інструкція із застосування Спіронолактону

Спіронолактон вимагає ретельного дотримання інструкції по використанню з урахуванням дозування, особливостей організму пацієнта. Потужний діуретик відрізняється великою кількістю нюансів застосування. В іншому випадку можливе виникнення побічних ефектів аж до зміни гормонального фону, токсичного впливу на печінку. Правильне вживання мінімізує негативні впливи препарату.

Склад і форма випуску

Ліки Спіронолактон випускається у вигляді таблеток, що містять однойменне діюча речовина в дозі, вказаній на упаковці. Додатково препарат включає допоміжні компоненти: стеарат кальцію, лактозу, моногідрат, крохмаль картопляний. Різні види випуску залежать від дози основної діючої речовини. Таблетки Спіронолактон існують в наступному вигляді:

Форма випуску Вміст основної речовини
Спиролактон 25, 20 таблеток 25 мг
25мг, 30 таблеток 25 мг
Спіронолактон 100 мг, 20 таблеток 100 мг
100 мг, 30 таблеток 100 мг

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Дія Спиролактона грунтується на властивості основного активного компонента надавати сечогінний вплив, зменшувати набряки різноманітного генезу, менструальні болі при поликистозе яєчників. Основний механізм дії препарату — конкурентний антагонізм з альдостероном (гормоном, сприяє виведенню сечі) в дистальних канальцях нефрону.

Препарат відрізняється магній і калій-сберегающим впливом, тому показаний при серцевій недостатності, порушеннях обміну мікроелементів. Ліки зменшує виведення сечовини, знижує кислотність сечі. Всмоктування відбувається в шлунково-кишковому тракті, утворюючи метаболіт канренон. Останній у подальшому виводиться нирками і печінкою з допомогою жовчі. Період напіввиведення становить від 13 до 24 годин.

Показання до застосування Спіронолактону

На противагу багатьом іншим діуретиків, використання Спіронолактону не заборонено, навіть показано при проблемах серцево-судинної системи завдяки базовому властивості: збереження необхідних організму калію і магнію. Лікарі рекомендують препарат при наступних станах:

  1. Первинний гіперальдостеронізм, в тому числі спричинений аденомою надниркових залоз (синдром Конна). В інструкції рекомендована тривала терапія при неможливості хірургічного вирішення проблеми. Препарат зменшує пов’язану із захворюванням гіпертензію.
  2. Цироз печінки, пов’язані з ним набряки, гіпокаліємія.
  3. Нефротичний синдром, пов’язана з порушеннями роботи нирок гіпертензія.
  4. Пов’язані з вагітністю набряки (тільки у другому і третьому триместрі), порушення роботи яєчників.
  5. Гіпокаліємія, профілактика стану на тлі прийому інших препаратів від набряків.
  6. Важкий передменструальний синдром, полікістоз яєчників.

Спосіб застосування і дозування

Використання Спіронолактону як самостійного засобу, або у складі комплексної терапії залежить від причини захворювання, наявності інших хронічних хвороб. Дозування препарату визначається лікарем. Часто призначення Спіронолактону передбачає одночасний прийом інших діуретиків. Набряковий синдром передбачає дозування від 100 до 300 мг на добу, розділену на два-три прийоми, при важкій формі гіперальдостеронізму — 300 мг. Курс становить два-три тижні.

Лікарська взаємодія

Дія Спіронолактону посилює роботу ліків, призначених для зниження артеріального тиску, тому існує ризик розвитку тимчасової гіпотензії. Якщо приймати препарат одночасно з літієвими препаратами, підвищується концентрація літію в плазмі крові. Гіперкаліємія і гіперкальціємія вірогідні на тлі прийому інгібіторів АТФ. Препарат зменшує ефект антикоагулянтів, норадреналіну.

Побічні дії

Спіронолактон є важким препаратом, на фоні прийому якого поширені численні небажані ефекти. Деякі з них: нудота, блювання, запор, посилення проявів хронічного гастриту, не вважаються однозначними показаннями до відміни ліків. Остаточне рішення має залишатися за лікарем, обізнаним про всіх деталях стану пацієнта. Поширені такі побічні ефекти Спіронолактону:

  1. Вплив на шлунково-кишковий тракт: діарея або запори, біль у шлунку, перехід гастриту у виразку.
  2. На ЦНС: головний біль, запаморочення, загальмованість, атаксія (втрата координації). В інструкції рекомендована обережність при водінні автомобіля на тлі прийому препарату Спіронолактон.
  3. Обмінні порушення: гіперкреатинемія, гіперурикемія, ацидоз, алкалоз, гіперкаліємія, гіпонатріємія, агранулоцитоз.
  4. Гормональний дисбаланс провокує при тривалому прийомі огрубіння голосу, дисменорею або аменорею, гірсутизм, карциному грудей у жінок, гінекомастію, імпотенцію у чоловіків.
  5. Можливі висипання на тлі індивідуальної непереносимості компонентів препарату.

Передозування

Спіронолактон — препарат, який потрібно приймати зазначеній кількості. Перевищення норми призводить до серйозних відхилень життєдіяльності, біологічних процесів. Передозування загрожує підвищенням концентрації сечовини, дегідратацією, головним болем, нудотою, блювотою. Виявляється гіпонатріємія у вигляді спраги, сухості в роті. Гіперкаліємія в крайніх випадках може призводити до зупинки серця. У осіб з гіпертензією спостерігається різке зниження артеріального тиску, судоми, аритмія.

Протипоказання

Лікарський засіб не призначають дітям і вагітним у першому триместрі. Стани, при яких препарат заборонено використовувати:

  • цукровий діабет, діабетична нефропатія;
  • хронічна ниркова недостатність, анурія, метаболічний ацидоз;
  • гіпонатріємія, гіперкаліємія, гіперкальціємія;
  • порушення менструального циклу, збільшення молочних залоз.

Умови продажу та зберігання

Препарат відпускається згідно з рецептом лікаря, зберігається в прохолодному місці без доступу прямих променів ультрафіолету і дітей. Термін придатності -3 роки

Аналоги Спіронолактону

У препарату є аналоги, механізм дії яких багато в чому збігається з ліками Спиролактон. Деякі з них відрізняються тільки ціною, будучи дженериками основного. Інші мають особливості складу, можуть призначатися в тих випадках, коли оригінал протипоказаний. При виборі аналога, предполагающегося для заміни, необхідна консультація фахівця. Основні препарати:

  • Верошпилактон — є калийсберегающим діуретиком, проводиться в дозі 25 мг, не підходить для самостійного застосування, використовується виключно в складі комбінованої терапії.
  • Верошпірон — угорський аналог оригінального препарату, що володіє відмінним, більш м’яким дією. У відгуках пацієнтів відзначено незначну кількість побічних ефектів, легку переносимість.
  • Еспіріт — призначений спеціально для осіб, які страждають важкою формою серцевої недостатності, запобігає летальні випадки на тлі хвороби, є більш потужним аналогом.

Відгуки

Вероніка, 26 років

Я брала Спіронолактон за рекомендацією гінеколога, тому що був спочатку полікістоз яєчників, потім важка вагітність з набряками. В обох випадках на третій-четвертий день починало проходити. Сечогінний ефект виражений, але не болісний, жити поруч з туалетом не доводилося. Побічних дій на собі ніяких не мала, все добре.

Тетяна, 62 роки

Я страждаю від серцевої недостатності, препарат періодично п’ю курсами. Свою справу він робить, але багато неприємних супутніх ефектів, голова завжди болить, тиск починає знижуватися, з-за цього хилить в сон, важко сконцентруватися на будь-яких повсякденних справах. Негативні прояви з часом посилюються.

Леонід, 49 років

Мені призначали цей препарат перед операцією з приводу пухлини надниркових залоз. Курс був коротким, але запам’ятався як важкий, постійно нудило, хворів шлунок, декілька разів була блювота. Сечогінний ефект теж виражений і неприємний, постійне відчуття необхідності сходити в туалет. Я зазначив підвищену спрагу на тлі прийому цих ліків.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо